Рішення № 9549078, 09.02.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 47/36809.02.10 За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Міст-Експрес»

До Товариства з обмеженою відповідальністю «Август плюс»

про стягнення 109359,62 грн.

Суддя Станік С.Р.

Представники:

Від позивача не з’явився

Від відповідача не з’явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до відповідача про стягнення з останнього 43247,11 грн. заборгованості по Договору перевезення № К0113/003 від 01.03.2007р., пені –5195,95 грн., втрати від інфляції –59953,68 грн., 3% річних –962,88 грн., а також відшкодування витрат по сплаті державного мита –1093,60 грн. та послуг інформаційно –технічного забезпечення судового процесу-236,00 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 07.09.2009 було порушено провадження в справі № 47/368 та призначено її до розгляду на 06.10.2009р., ухвалою від 06.10.2009р. розгляд справи було призначено на 27.10.2009р.

Але судове засідання 27.10.2009р. не відбулось у зв’язку з находженням судді Станіка С.Р. на лікарняному, а тому ухвалою від 17.11.2009р. розгляд справи було призначено на 26.11.2009р., ухвалою від 26.11.2009р. відкладено до 17.12.2009р., а ухвалою від 17.12.2009р. відкладено до 09.02.2010р.

08.02.2010р. через канцелярію Господарського суду м. Києва, позивачем було подано заяву про зменшення позовних вимог, якою позивач просив зменшити розмір 3%, втрат від інфляції та пені, а саме: 3% річних 1918,36 грн., втрат від інфляції 7730,86 грн., пені 5195,95 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідачем всупереч умов Договору перевезення № К0113/003 від 01.03.2007р. не було здійснено оплату за надані позивачем послуги. Оскільки позивачем було надано послуги на суму –133747,18 грн., які відповідачем було прийнято, але оплачено частково на суму 90500,70 грн. Заборгованість яку позивач просив стягнути в судовому порядку складає – 43247,11 грн. Також позивачем було заявлено до стягнення з відповідача за прострочення виконання грошового зобов’язання втрати від інфляції, 3% річних та пеню.

В судове засідання 09.02.2010 позивач представників не направив,але враховуючи те, що позивачем через канцелярію суду було надано обсяг документів, які на його думку необхідні для вирішення спору, представником позивача у попередніх засіданнях надано пояснення по суті спору, а тому суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності представника позивача.

Відповідач своїх представників в судові засідання 06.10.2009р., 17.12.2009р., 09.02.2010р. не направляв, відзив та витребувані судом документи - не надав. Через канцелярію Господарського суду м. Києва заяв та клопотань не подавав. Про проведення судового засідання був повідомлений належним чином за адресою свого місцезнаходження, зазначеній у довідці Головного міжрегіонального управління статистики. Суд зазначає про те, що відповідач не був обмежений у своїх процесуальних правах надати відзив та витребувані документи через канцелярію суду або шляхом їх направлення на адресу суду поштовим відправленням.

Справа розглядається в порядку ст. 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши надані учасниками процесу документи, всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об’єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд м. Києва, -

ВСТАНОВИВ:

01.03.2007р. між позивачем – Міст-Експрес, як перевізником, та відповідачем –ТОВ «Август плюс», як замовником, було укладено Договір № К0113/003 (далі-Договір), відповідно до умов якого, перевізник зобов’язується, в порядку та на умовах визначених договором, доставляти надані йому замовником (відправником) відправлення до пункту призначення, а замовник зобов’язується сплачувати за це встановлену плату (п. 1.1).

          Умовами Договору № К0113/003 від 01.03.2007р. сторони погодили, що обов’язки перевізника вважаються виконаними з моменту вручення відправлення одержувачу (п. 2.4), при безготівковій формі розрахунку оплата проводиться замовником шляхом переказу коштів на поточний рахунок перевізника протягом 7-ми банківських днів з дати передачі відправлення до перевезення, згідно виставленого рахунку (п. 4.4), у випадку прострочення платежу за надані послуги. Замовник сплачує перевізникові пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день протермінування (п. 5.3.2).

Згідно з актами здачі-прийняття робіт по Договору № К0113/003 від 01.03.2007р., а саме: № МЕ-0004641 від 29.02.2008р. на суму 2007,70 грн., № МЕ-0021905 від 23.06.2008р. на суму 10818,70 грн., № МЕ-0027434 від 23.07.2008р. на суму 3415,30 грн., № МЕ-0030681 від 11.08.2008р. на суму 4950,50 грн., № МЕ-0033241 від 29.08.08р. на суму 5133,60 грн., № МЕ-0031423 від 15.08.2008р. на суму 4527,00 грн., № МЕ-0035145 від 09.09.2008р. на суму 1741,50 грн., № МЕ-0036558 від 17.09.2008р. на суму 4021,00 грн., № МЕ-0037932 від 26.09.2008р. на суму 1864,40 грн., № МЕ-0039607 від 30.09.2008р. на суму 3913,18 грн., № МЕ-0043020 від 24.10.2008р. на суму 1258,95 грн., підписаними повноважними представниками позивача та відповідача та посвідченими печатками сторін, вартість наданих послуг позивачем та прийнятих відповідачем складає - 43651,83 грн.

03.04.2009р. позивач направив на адресу відповідача претензію № 326-1 від 31.03.2009р., якою просив здійснити оплату наданих послуг перевезення по Договору № К0113/003 від 01.03.2007р. в сумі - 43208,26 грн.

27.01.2010р. позивач направив на адресу відповідача цінним листом рахунки, а саме: № KD0801928 від 29.02.2008р. на суму 2007,70 грн., № KD08042661 від 25.04.2008р. на суму 507,00 грн., № KD08063112 від 23.06.2008р. на суму 10818,70 грн., № KD08073242 від 23.07.2008р. на суму 3415,30 грн., № KD08080825 від 11.08.2008р. на суму 4950,50 грн., № KD08081378 від 15.08.2008р. на суму 4527,00 грн., № KD08083196 від 29.08.2008р. на суму 5133,60 грн., № KD08090875 від 09.09.2008р. на суму 1741,50 грн., № KD08103402 від 24.10.2008р. на суму 1258,95 грн., № KD08092079 від 17.09.2008р. на суму 4021,00 грн., № KD08093446 від 26.09.2008р. на суму 1864,40 грн., № KD08094800 від 30.09.2008р. на суму 3913,18 грн., № KD09063756 від 30.06.2009р. на суму 38,85 грн., а загалом на суму –44197,68 грн. та лист № 106, яким просив погасити заборгованість по договору № К0113/003 від 01.03.2007р. в сумі –43247,11 грн., що підтверджується описом вкладення у цінний лист.

Також судом встановлено, що відповідно до позовної заяви та заяви про зменшення позовних вимог, підписаних повноважним представником позивача, відповідач здійснив часткову оплату наданих послуг, заборгованість відповідача за розрахунками позивача, станом на момент звернення до суду, складає 43247,11 грн. Крім того відповідач у заяві про зменшення позовних вимог повідомив про те, що кожен з рахунків було передано відповідачу разом з актами виконаних робіт, а тому просив суд здійснювати нарахування пені, втрат від інфляції та 3% річних саме з дати підписання актів.

          Стаття 175 ч.1 Господарського кодексу України встановлює, що майнові зобовязання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.

Відповідно до статті 908 Цивільного кодексу України, перевезення вантажу здійснюється за договором перевезення.

Статтею 909 Цивільного кодексу України визначено, що за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов’язується доставити довірений їй другою стороною (відправником) вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а відправник зобов’язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату. Договір перевезення вантажу укладається у письмовій формі. Укладення договору перевезення вантажу підтверджується складенням транспортної накладної (коносамента) або іншого документа, встановленого транспортними кодексами (статутами).

Вимогами статті 306 Господарського кодексу України встановлено, що перевезенням вантажів у цьому кодексі визнається господарська діяльність, пов’язана з переміщенням продукції виробничо-технічного призначення та виробів народного споживання залізницями, автомобільними дорогами, водними та повітряними шляхами, а також транспортування продукції трубопроводами. Суб’єктами відносин перевезення вантажів є перевізники, вантажовідправники та вантажоодержувачі.

Статтею 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору.

Частина 1 ст. 33 Господарського процесуального кодексу України передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно частини 2 статті 34 Господарського процесуального кодексу України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Враховуючи вищевикладене, судом встановлено, що позивач, як перевізник умови договору № К0113/003 від 01.03.2007р. виконав належним чином, а саме: ним було надано послуги перевезення вантажу загалом на суму 43651,83 грн., які відповідачем було прийнято на зазначену суму без будь-яких зауважень та заперечень, що підтверджується актами здачі-прийняття робіт (надання послуг). Але відповідач своє зобов’язання по повній оплаті наданих послуг, в строк передбачений п. 4.4 договору, тобто протягом 7-ми банківських днів з дати передачі відправлення до перевезення, згідно виставленого рахунку –не виконав, оскільки відповідно до опису вкладення у цінний лист з штампом Укрпошти, 27.01.2010р. позивач направив на адресу відповідача відповідні рахунки.

Таким чином суд дійшов висновку, що на даний час у відповідача перед позивачем по договору № К0113/003 від 01.03.2007р. існує непогашена заборгованість за надані позивачем, але не оплачені відповідачем послуги перевезення загалом на суму 43651,83 грн., але позивачем заявлено до стягнення суму 43247,11 грн., суд визнає вимогу позивача про стягнення з відповідача суми заборгованості за надані позивачем, але не оплачені відповідачем послуги законною, обґрунтованою, доведеною належними та допустимими доказами та такою що підлягає задоволенню не виходячи за межі позовних вимог в сумі 43 247,11 грн.

Також, позивачем заявлено вимогу, про стягнення з відповідача за прострочення виконання грошового зобов’язання по повній оплаті виконаних робіт по договору, пеню, втрати від інфляції та 3% річних.

Відповідно до ст.ст. 610, 612 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), а боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом та якщо внаслідок прострочення боржника виконання зобов'язання втратило інтерес для кредитора, він може відмовитися від прийняття виконання і вимагати відшкодування збитків.

Статтею 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, а саме як сплата неустойки так і відшкодування збитків.

Згідно статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Стаття 230 Господарського кодексу України встановлює, що штрафні санкції це господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до статті 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

Суд враховуючи те, що відповідач не виконав свого зобов’язання по оплаті наданих послуг по договору № К0113/003 від 01.03.2007р. у строк передбачений п. 4.4 договору, (протягом 7-ми банківських днів з дати передачі відправлення до перевезення, згідно виставленого рахунку), тобто до 04.02.2010р. (7 днів з моменту направлення рахунків 27.01.2010р.), оплата в сумі 43247,11 грн. здійснена відповідачем не була, а позивачем заявлено до стягнення з відповідача пеню, 3% річних та втрати від інфляції, по кожному акту окремо, з дати підписання актів до 17.09.2009р. (дата визначена позивачем самостійно), а судом встановлено що в період за який відповідач здійснює нарахування пені, 3% річних та втрат від інфляції строк оплати ще не наступив, дійшов висновку, що вимога позивача про стягнення з відповідача пені, 3% річних та втрат від інфляції –не є законною та обґрунтованою, не доведеною належними та допустимими доказами, а тому задоволенню не підлягає.

Твердження позивача про те, що кожен з рахунків було передано відповідачу разом з актами виконаних робіт, а тому нарахування пені, втрат від інфляції та 3% річних необхідно здійснювати саме з дати підписання актів судом відхиляються, оскільки відповідно до п. 4.4 договору підставою для оплати є виставлені рахунки, а належних доказів виставлення рахунків позивачем відповідачу разом з актами, суду надано не було.

З огляду на викладене, вимоги позивача підлягають задоволенню частково, а саме: 43 247,11 грн. основного боргу.

Державне мито і витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, підлягають стягненню з відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 33, 34, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва –

В И Р І Ш И В:

1.          Позов задовольнити частково.

2.          Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Август плюс»(код ЄДРПОУ 32530564; адреса: 03148 м. Київ, вул. Жмеринська, 4, кВ. 20; 03039, м. Київ, вул. Грінченка, 18) з будь-якого рахунку виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення, на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Міст Експрес»(код ЄДРПОУ 34857447; адреса: 79035, м. Львів, вул. Зелена, 147) суму основного боргу в розмірі 43 247 (сорок три тисячі двісті сорок сім) грн. 11 коп., а також 432 (чотириста тридцять дві) грн. 47 коп. витрат по сплаті державного мита та 93 (дев’яносто три) грн. 33 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.          В іншій частині позову відмовити.

4.          Видати наказ відповідно до статті 116 Господарського процесуального кодексу України.

5.          Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання, оформленого відповідно до вимог статті 84 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя                                                                                          С.Р.Станік          

                              дата підписання рішення –12.04.2010