Рішення № 9549072, 12.04.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 48/7012.04.10 За позовомПриватного акціонерного товариства "Страхова компанія "АХА Україна"

доВідкритого акціонерного товариства "Національна акціонерна страхова компанія "Оранта"

простягнення 9 728,47 грн.

Суддя Бойко Р.В.

Представники сторін:

від позивача:Паляниця О.М.

від відповідача:не з'явився ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Закрите акціонерне товариство "Страхова компанія "АХА Україна" звернулося до господарського суду міста Києва із позовом до Відкритого акціонерного товариства "Національна акціонерна страхова компанія "Оранта" (надалі –ВАТ "НАСК "Оранта") про стягнення 9 728,47 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що ЗАТ "СК "Український страховий альянс" на підставі договору страхування наземного транспорту №1062033/05АП-КР-Л від 07.08.2008 р. внаслідок настання страхової події –дорожньо-транспортної пригоди (надалі –ДТП) виплачено страхове відшкодування власнику автомобіля марки "Хюндай", реєстраційний номер АХ5372ВМ, а тому позивачем відповідно до положень статті 27 Закону України "Про страхування" та статей 993, 1191 Цивільного кодексу України отримано право зворотної вимоги до особи, відповідальної за завдану шкоду. Відповідальність власника транспортного засобу - автомобіля марки "Тойота", реєстраційний номер АХ 2040 ВТ, яким скоєно ДТП, застрахована ВАТ "НАСК "Оранта" на підставі договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (поліс № ВВ/8107890), а тому позивач вказує, що обов'язок з відшкодування збитків покладається на відповідача. Крім того, позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача пені у розмірі 327,97 грн., 3% річних у розмірі 48,00 грн. та інфляційних збитків у розмірі 83,42 грн. за прострочення виконання грошового зобов’язання.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 05.02.2010 р. порушено провадження у справі та призначено розгляд справи на 17.02.2010 р.

В судовому засіданні 17.02.2010 р. оголошено перерву до 01.03.2010 р.

У судовому засіданні 01.03.2010 р. оголошено перерву до 22.03.2010 р.

22.03.2010 р. до канцелярії суду від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач суму страхового відшкодування визнає у розмірі 8 757,50 грн., в іншій частині в задоволенні позову просить відмовити.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 22.03.2010 р. у зв’язку із неявкою представника відповідача розгляд справи відкладено до 12.04.2010 р.

В судове засідання 12.04.2010 р. представник позивача з'явився, вимоги ухвал суду виконав, позовні вимоги підтримує та просить задовольнити їх повністю. Повідомив, що ЗАТ "СК "АХА Україна" на виконання Закону України "Про акціонерні товариства" змінило найменування на Приватне акціонерне товариство "Страхова компанія "АХА Україна".

Відповідно до п.1.1 Статуту позивача, затвердженого в новій редакції рішенням Загальних зборів акціонерів (протокол №28 від 14-17.12.2009 р.), ПАТ "СК "АХА Україна" є правонаступником Закритого акціонерного товариства "Український страховий альянс" та Закритого акціонерного товариства "Страхова компанія "АХА Україна".

Згідно із ст. 25 Господарського процесуального кодексу України в разі вибуття однієї з сторін у спірному або встановленому рішенням господарського суду правовідношенні внаслідок реорганізації підприємства чи організації господарський суд здійснює заміну цієї сторони її правонаступником, вказуючи про це в рішенні або ухвалі. Усі дії, вчинені в процесі до вступу правонаступника, є обов'язковими для нього в такій же мірі, в якій вони були б обов'язковими для особи, яку він замінив. Правонаступництво можливе на будь-якій стадії судового процесу.

Таким чином, позивач у справі –Закрите акціонерне товариство "Страхова компанія "АХА Україна" має бути замінений правонаступником –Приватним акціонерним товариством "Страхова компанія "АХА Україна" (надалі –ПАТ "СК "АХА Україна").

Представник відповідача у судове засідання не з'явився, про поважні причини неявки суд не повідомив, хоча про час і місце судового засідання був належним чином повідомлений, що підтверджується відміткою на звороті ухвали суду.

Таким чином, суд приходить до висновку, що відповідач повідомлений про час та місце судового розгляду належним чином, а матеріали справи містять достатні докази для її розгляду по суті.

Оскільки про час та місце судового засідання відповідач був належним чином повідомлений, на підставі статті 75 Господарського процесуального кодексу України справа може бути розглянута за наявними в ній матеріалами.

За згодою представників сторін, присутніх у судовому засіданні, судом оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

У судових засіданнях складалися протоколи згідно статті 81-1 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з’ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об’єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

07.08.2008 р. між ЗАТ "СК "Український страховий альянс" (після зміни назви та правонаступництва –ПАТ "СК "АХА Україна") та Долбня Оксаною Сергіївною укладено договір страхування наземного транспорту №1062033/05АП-КР-Л, об’єктом страхування за яким визначено майнові інтереси страхувальника, що не суперечать законодавству України, пов’язані з володінням, користуванням та/або розпорядженням транспортним засобом автомобілем марки Хюндай.

Предметом договору є страхування автомобіля марки Хюндай, реєстраційний номер АХ5372 ВМ на випадок настання подій, перелік яких наведено у статті 11 договору, а саме до страхових випадків відноситься: дорожньо-транспортні пригоди; протиправні дії третіх осіб у будь-якому місці знаходження автотранспортного засобу; стихійні явища; пожежа чи самозаймання автотранспортного засобу; незаконне заволодіння.

08.04.2009 р. о 08 год. 45 хв. в м. Харьків, на перехресті просп. Правди/ просп. Леніна було скоєне ДТП за участі застрахованого автомобіля Хюндай та автомобіля Тойота, а саме: Савенкова В.В., керуючи автомобілем Тойота, здійснила зіткнення з автомобілем Хюндай, реєстраційний номер АХ 5372 ВМ, під керуванням Долбня О.С.

ДТП сталася в результаті порушення водієм Савенковою В.В. вимог п. 10.3 Правил дорожнього руху України, що підтверджується довідкою відділу ДАІ з обслуговування м.Харкова та АТІ при УМВС України в Харківській області №2310 від 13.04.2009р. та постановою Дзержинського районного суду м. Харкова від 15.05.2009 р. у адміністративній справі №3-2656/09 р., відповідно до якої Савенкову Вікторію Володимирівну визнано винною у скоєнні адміністративного правопорушення.

09.04.2009 р. власник застрахованого транспортного засобу –автомобіля Хюндай звернулася до позивача із заявою №4027/09 про пошкодження транспортного засобу.

Відповідно до звіту №241 про оцінку суми матеріального збитку, складеного 24.04.2009 р. суб’єктом оціночної діяльності ФОП Шаповаловим В.І. (сертифікат №6166/07, виданий Фондом державного майна України 16.10.2007 р.) матеріальний збиток, завданий власникові автомобіля Хюндай, р.н. АХ 5372 ВМ, що дорівнює вартості відновлювального ремонту з урахуванням значення коефіцієнта фізичного зносу, в результаті його пошкодження при ДТП складає 9 778,82 грн.

На підставі страхового акту №4027/09/05/21, затвердженого 08.05.2009 р., додатку №1 до вказаного страхового акту, позивач виконуючи свої зобов'язання за договором страхування наземного транспорту №1062033/05АП-КР-Л від 07.08.2008 р, сплатив своєму страхувальнику суму страхового відшкодування у розмірі 8 840,50 грн. (9 000,00 грн. - вартість відновлювального ремонту –242,50 грн. - безумовна франшиза + 83,00 грн. - вартість довідки ДАІ), що підтверджується платіжним дорученнями №7149 від 12.05.2009 р.

Крім того, здійснюючи розслідування причин та обставин страхової події, ПАТ "СК "АХА Україна" були понесені витрати на проведення вищезазначеного автотоварознавчого дослідження в сумі 428,58 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 7576 від 18.05.2009 р.

Статтею 27 Закону України "Про страхування" та статтею 993 Цивільного кодексу України визначено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Таким чином, до ПАТ "СК "АХА Україна" перейшло в межах суми 9 269,08 грн. право зворотної вимоги до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Із довідки відділу ДАІ з обслуговування м. Харкова та АТІ при УМВС України в Харківській області №2310 від 13.04.2009р. вбачається, що транспортний засіб –автомобіль Тойота, яким спричинено ДТП, що потягнуло нанесення шкоди автомобілю Хюндай, належить громадянці Савенковій В.В. та знаходився під її керуванням.

Частинами першою та другою статті 1187 Цивільного кодексу України передбачено, що джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Відповідно до пунктів 1, 3 частини 1 статті 1188 Цивільного кодексу України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою, а за наявності вини всіх осіб, діяльністю яких було завдано шкоди, розмір відшкодування визначається у відповідній частці залежно від обставин, що мають істотне значення.

Таким чином, за змістом вказаних норм, у відносинах між кількома володільцями джерел підвищеної небезпеки відповідальність будується на загальному принципі вини.

Вина особи, яка керувала автомобілем Тойота, реєстраційний номер АХ 2040 ВТ, встановлена у судовому порядку.

Цивільно-правова відповідальність Савенкової В.В., за шкоду, заподіяну життю, здоров'ю, майну третіх осіб внаслідок експлуатації транспортного засобу автомобіля Тойота, реєстраційний номер АХ 2040 ВТ, застрахована ВАТ "НАСК "Оранта" згідно із полісом ВВ/8107890.

Договір обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (поліс № ВВ/8107890) віднесено до 3-го типу (п. 15.3 Закону), а тому застрахована відповідальність за шкоду, заподіяну життю, здоров'ю, майну третіх осіб внаслідок експлуатації транспортного засобу, визначеного в договорі страхування, особою, вказаною в договорі страхування, або однією з осіб, зазначених у договорі. Строк дії з 12.11.2008 р. (00:00) по 11.11.2009 р.

Відповідно до п.4 полісу № ВВ/8107890 страхувальником –особою, цивільно-правова відповідальність якої застрахована полісом є Савенкова В.В., а відтак відповідальність за шкоду, заподіяну життю, здоров'ю, майну третіх осіб внаслідок експлуатації Савенковою В.В. автомобіля Тойота була застрахована ВАТ "НАСК "Оранта".

Відповідно до пункту 22.1 статті 22 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Вказаним договором (поліс № ВВ/8107890) передбачено, що ліміт відповідальності за шкоду заподіяну майну третіх осіб становить 35 500,00 грн., франшиза –0,00 грн. (пункт 2 полісу).

Статтею 29 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" передбачено, що у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України.

Матеріалами справи підтверджено, що вартість відновлювального ремонту автомобіля Тойота з урахуванням фізичного зносу, становить 9 778,82 грн., а до позивача перейшло право зворотної вимоги в межах суми 9 269,08 грн. (8 840,50 грн. (9 000,00 грн. –242,50 грн. + 83,00 грн.) шкода + 428,58 грн. вартість експертизи).

Згідно з пунктом 37.1 статті 37 вказаного Закону виплата страхового відшкодування здійснюється протягом одного місяця з дня отримання страховиком визначених у статті 35 цього Закону документів.

Заявою №6607 від 18.11.2009 р., що отримана відповідачем 19.11.2009 р. та до якої додані документи, передбачені ст. 35 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", позивач звернувся до відповідача з вимогою відшкодувати у порядку регресу шкоду, заподіяну в результаті ДТП у розмірі 9269,08грн.

Враховуючи визначені полісом № ВВ/8107890 розміри лімітів відповідальності та франшизи, а також встановлений судом розмір вартості відновлювального ремонту з урахуванням фізичного зносу, що обмежений розміром шкоди, право на зворотну вимогу якої перейшло до позивача, відповідач був зобов’язаний відшкодувати позивачу витрати в розмірі 8757,50грн. (9 000,00 грн. - вартість відновлювального ремонту –242,50 грн. франшиза згідно договору №1062033/05АП-КР-Л від 07.08.2008 р.) до 19.12.2009 р., а тому позовні вимоги в цій частині є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

В іншій частині заявленої до стягнення суми страхового відшкодування необхідно відмовити, оскільки Законом України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" не передбачено відшкодування відповідачем таких витрат, а позивач не позбавлений можливості звернутися із такою вимогою до винної особи.

Зокрема, статтею 34 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" визначено, що страховик зобов'язаний відшкодувати потерпілому витрати на проведення експертизи, лише у випадку якщо страховик не пізніше трьох робочих днів (враховуючи день отримання письмового повідомлення про страховий випадок), не направив аварійного комісара або експерта на місце настання страхового випадку та/або до місцезнаходження пошкодженого майна для визначення причин настання страхового випадку та розміру збитків і потерпілий самостійно обрав аварійного комісара або експерта для визначення розміру шкоди.

На підставі матеріалів справи судом встановлено, що позивач самостійно замовляв та проводив автотоварознавчу експертизу для визначення розміру відшкодування потерпілому, при цьому матеріалами справи не підтверджено, що відповідач був повідомлений про факт настання ДТП його учасниками чи позивачем, а відтак відповідач був позбавлений можливості направити свого аварійного комісара та самостійно визначити розмір завданих збитків, тим самим уникнути понесення додаткових витрат по оплаті позивачем автотоварознавчого дослідження у заявленій до стягнення сумі. Тобто, вина відповідача у понесенні позивачем спірної суми коштів на відшкодування вартості автотоварознавчого дослідження відсутня.

Відповідно до Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", який є спеціальним відносно інших нормативно-правових актів щодо виплати страхового відшкодування за полісами обов’язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, страховиком відшкодовується тільки оцінена, відповідно до закону, шкода, при цьому види витрат, які відшкодовуються страховиком, у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу визначаються законом та ним обмежуються (пункт 22.2. статті 22, статті 28, 29, 34 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів").

Виходячи з зазначеного, суд не вбачає правових підстав для стягнення з відповідача на користь позивача суми в розмірі 428,58 грн. за проведення автотоварознавчої експертизи.

Також, позивачем заявлено вимогу про стягнення пені у розмірі 327,97 грн. за прострочення по сплаті суми страхового відшкодування.

Судом встановлено, що відповідач у встановлений строк свого обов’язку по перерахуванню коштів не виконав, допустивши прострочення виконання грошового зобов’язання, тому дії відповідача є порушенням зобов’язання (ст. 610 Цивільного кодексу України), і він вважається таким, що прострочив (ст. 612 Цивільного кодексу України), відповідно є підстави для застосування встановленої законом відповідальності.

Стаття 611 Цивільного кодексу України передбачає, що у разі порушення зобов’язання настають правові наслідки, якими зокрема є сплата неустойки.

Відповідно до ст. 37.2 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" за кожен день прострочення виплати страхового відшкодування з вини страховика або МТСБУ особі, яка має право на отримання такого відшкодування, сплачується пеня з розрахунку подвійної облікової ставки Національного банку України, яка діє у період, за який нараховується пеня.

Позивачем заявлено вимогу про стягнення пені за прострочення по сплаті 9 269,08 грн., нарахованої у період з 20.11.2009 р. по 21.01.2010 р., проте суд здійснює перерахунок пені, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що останнім днем виконання грошового зобов’язання відповідачем по сплаті суми страхового відшкодування є 19.12.2009 р., а тому правомірним є нарахування пені за прострочення по сплаті суми страхового відшкодування з 20.12.2009 р.

Отже, враховуючи визначений позивачем строк нарахування пені та встановлений судом розмір суми страхового відшкодування, правомірним є стягнення пені за прострочення по сплаті суми страхового відшкодування нарахованої у розмірі 8 757,50 грн. у період з 20.12.2009р. по 21.01.2010 р. в розмірі 162,31 грн.

Також, позивачем заявлено вимогу про стягнення інфляційних збитків у розмірі 83,42 грн. за прострочення по сплаті суми страхового відшкодування у грудні 2009 року та 3% річних у розмірі 48,00грн. за прострочення виконання грошового зобов’язання у період з 20.11.2009 р. по 21.01.2010 р.

Згідно із частиною 2 статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Положення частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України застосовуються за невиконання грошових зобов’язань та знаходиться в 51 Главі Цивільного кодексу України, яка має назву "Правові наслідки порушення зобов’язання. Відповідальність за порушення зобов’язання", а дана глава міститься у розділі І "Загальні положення про зобов’язання" книги п’ятої Цивільного кодексу України. Наведене свідчить, що положення такої статті стосуються як договірних, так і не договірних зобов’язань, тобто до порушення грошових зобов’язань, незалежно від визначених ст. 11 Цивільного кодексу України підстав їх виникнення.

Грошове зобов’язання –це зобов’язання боржника заплатити кредитору певну грошову суму відповідно до цивільно-правового договору та на інших підставах, передбачених цивільним законодавством України.

Судом встановлено, що згідно ст.ст. 11, 509 Цивільного кодексу України та п.22.1 ст. 22 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" у ВАТ "НАСК "Оранта" виникло зобов’язання сплатити на користь позивача суму страхового відшкодування в порядку регресу.

Тобто, має місце правовідношення в якому ВАТ "НАСК "Оранта" (боржник) зобов'язано вчинити на користь ПАТ "СК "АХА Україна" (кредитора) певну дію (сплатити гроші), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Зобов'язання по сплаті суми страхового відшкодування в порядку регресу, яке за змістом правовідношення є грошовим, ВАТ "НАСК "Оранта" у встановлений строк не виконано, а тому нарахування позивачем інфляційних збитків та 3% річних за прострочення грошового зобов’язання по сплаті суми страхового відшкодування є правомірним

Суд здійснює перерахунок заявлених до стягнення інфляційних збитків та 3% річних виходячи з обставин наведених при розрахунку пені.

За перерахунком суду розмір 3% річних, що підлягає стягненню з відповідача становить 23,75 грн.

Відповідач є таким, що прострочив з 20.12.2009 р., позивачем заявлено вимогу про стягнення інфляційних збитків за прострочення по сплаті суми страхового відшкодування, нарахованих лише за грудень 2009 року, а згідно листа Верховного Суду України від 03.04.1997 р. № 62-97р. у випадку, якщо прострочення триває менше 15 днів протягом календарного місяця, то інфляційні збитки за такий місяць не нараховуються.

Отже, правові підстави для задоволення вимог позивача про стягнення інфляційних збитків відсутні.

За таких обставин, суд приходить до висновку про необхідність часткового задоволення позовних вимог та стягнення з ВАТ "НАСК "Оранта" на користь ПАТ "СК "АХА Україна" суми страхового відшкодування у розмірі 8 757,50 грн., пені у розмірі 162,31 грн. та 3% річних у розмірі 23,75 грн.

В задоволенні позовних вимог в частині стягнення суми страхового відшкодування у розмірі 83,00 грн., вартості проведеної автоекспертизи у розмірі 428,58 грн., пені у розмірі 165,66 грн., 3% річних у розмірі 24,25 грн. та інфляційних збитків у розмірі 83,42 грн. необхідно відмовити.

Відповідно до вимог ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на сторін пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Зайво сплачені витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі 76,50 грн. (312,50 грн. –236,00 грн.) підлягають поверненню позивачу.

На підставі викладеного та керуючись статтями 25, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд –

ВИРІШИВ:

1. Замінити позивача –Закрите акціонерне товариство "Страхова компанія "АХА Україна" правонаступником –Приватним акціонерним товариством "Страхова компанія "АХА Україна".

2.Позовні вимоги Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "АХА Україна" задовольнити частково.

3.Стягнути з Відкритого акціонерного товариства "Національна акціонерна страхова компанія "Оранта" (01032, м.Київ, вул. Жилянська, 75; ідентифікаційний код 00034186) на користь Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "АХА Україна" (04070, м.Київ, вул.Іллінська, 8; ідентифікаційний код 31235110) суму страхового відшкодування у розмірі 8 757 (вісім тисяч сімсот п'ятдесят сім) грн. 50 коп., пеню у розмірі 162 (сто шістдесят дві) грн. 31 коп., 3% річних у розмірі 23 (двадцять три) грн. 75 коп., державне мито у розмірі 93 (дев’яносто три) грн. 77 коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 216 (двісті шістнадцять) грн. 96коп. Видати наказ.

4. В іншій частині в задоволенні позову відмовити.

5. Повернути Приватному акціонерному товариству "Страхова компанія "АХА Україна" (04070, м.Київ, вул.Іллінська, 8; ідентифікаційний код 31235110) з Державного бюджету України 76 (сімдесят шість) грн. 50 коп. зайво сплачених витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу за подачу позовної заяви згідно платіжного доручення № 18441 від 26.10.2009р., яке знаходиться в матеріалах справи. Видати довідку.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання, оформленого відповідно до ст. 84 Господарського процесуального кодексу України, та може бути оскаржено в порядку та строки, визначені Господарським процесуальним кодексом України.

Суддя                                                                                                     Р.В. Бойко