Рішення № 9548903, 26.03.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 46/5726.03.10

За позовомТовариства з обмеженою відповідальністю “Компанія “Будлайн Груп”

До Відкритого акціонерного товариства “Київметробуд”

Про стягнення 3922389,49 грн.

Суддя Омельченко Л.В.

Представники:

Від позивачаЗагорняк Н.Б. —представник за довіреністю від 09.10.2009 р.

Від відповідача Ганич В.Ю. —представник за довіреністю від 19.02.2010 р. № 151 ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю “Компанія “Будлайн Груп” у судовому порядку звернулося до Відкритого акціонерного товариства “Київметробуд” з позовом про стягнення 3068496,31 грн. заборгованості з оплати вартості виконаних робіт за договором субпідряду від 02.01.2008 р. № 18/002, 367039,37 грн. пені за період з 15.12.2008 р. по 15.06.2009 р., 91045,27 грн. 3 % річних за період з 15.12.2008 р. по 11.12.2009 р. та 379995,28 грн. інфляційної складової боргу за період з грудня 2008 по листопад 2009 років.

Заявою від 18.02.2010 р. позивач уточнив позовні вимоги у зв’язку зі збільшенням періоду розрахунку пені та нарахувань за ст. 625 Цивільного кодексу України і просив стягнути з відповідача крім суми основного боргу, 801 627,10 грн. пені, 108447,27 грн. 3 % річних, 462843,95 грн. інфляційної складової боргу.

Заявою від 25.02.2010 р. позивач знову уточнив позовні вимоги та внаслідок перерахунку ціни позову просив стягнути з відповідача 2699632,52 грн. боргу за виконані підрядні роботи, 715883,37 грн. пені, 96964,88 грн. 3 % річних та 409908,72 грн. інфляційної складової боргу.

Під час розгляду спору по суті представник позивача заявлені вимоги підтримав та просив стягнути з відповідача суму боргу за виконані будівельно-монтажні роботи на станціях метрополітену у м. Києві відповідно до договору № 18/002 від 02.01.2008 р., а також договірну неустойку та нарахування за ст. 625 Цивільного кодексу України, виходячи з розрахунку, приведеного в заяві про уточнення позовних вимог від 25.02.2010 р.

Як вбачається з позовної заяви, письмових та усних пояснень представника позивача, позов мотивований неналежним виконанням відповідачем зобов’язань з оплати виконаних на його користь субпідярних робіт.

На підтвердження заявлених вимог позивачем надано договір субпідряду, акти приймання виконаних робіт форми КБ-2в, довідки про їх вартість форми КБ-3, акти звірки взаєморозрахунків, розрахунок ціни позову.

Відповідач відзиву на позовну заяву чи письмових пояснень по суті спору суду не надав.

26.03.2010 р. в ході судового засідання представник відповідача підтримав подані через канцелярію суду клопотання про залучення третіх осіб, а також заявив клопотання про відкладення розгляду справи. Вказані клопотання були відхилені судом як безпідставні (ухвала в матеріалах справи).

По суті спору представник відповідача заперечень не навів, викладені представником позивача обставини правовідносин сторін за договором субпідряду від 02.01.2008 р. № 18/002 не заперечив.

Дослідивши матеріали справи, оглянувши оригінали копій документів, що знаходяться у матеріалах справи, заслухавши пояснення представників, всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, об’єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

02.01.2008 р. Відкрите акціонерне товариство “Київметробуд” в якості генпідрядника та Товариство з обмеженою відповідальністю “Компанія “Будлайн Груп” в якості субпідрядника уклали договір № 18/002, предметом якого є виконання субпідрядником (позивачем) будівельно-монтажних робіт на станціях “Голосіївська”, “Васильківська” і КЧЛ “Червоний хутір” СПЛ Відкритого акціонерного товариства “Київметробуд”, а також прийняття та оплата виконаних робіт генпідрядником (відповідачем).

Згідно з п. 2.1 вказаної угоди вартість робіт визначається динамічною договірною ціною відповідно до ДБН Д 1.1.1.-2000 зі змінами та доповненнями та орієнтовно складає 20160000,00 грн.

Відповідно до п. 5.1 договору здавання і приймання виконаних робіт проводиться згідно з актом здавання-приймання робіт, що підписується уповноваженими представниками сторін.

У п. 3.1 договору сторони погодили, що розрахунки за фактично виконані роботи провадяться щомісячно згідно з підписаними актами виконаних робіт форм КБ-2 та довідками форми КБ-3 протягом п’ятнадцяти днів після їх підписання.

За умовами п. 3.2 субпідрядник проводить відрахування генпідрядникові 10 % від вартості виконаних робіт по договірній ціні без урахування вартості матеріалів.

04.08.2008 р. сторони підписали додаткову угоду № 1 до договору від 02.01.2008 р. № 18/002, відповідно до якої п. 3.2 договору було викладено в новій редакції внаслідок зміни розміру відрахувань на суму відсотків генпідряду з 10 % до 2 %.

Згідно з п. 3.3 договору повноважним представником у взаєминах та розрахунках за виконані роботи з субпідрядником від генпідрядника виступають його структурні підрозділи —БМУ-3, БМУ-6, ТЗ-4, ТЗ-14, ТЗ-7.

Аналіз умов угоди сторін, їх прав та обов’язків за договором дає підстави стверджувати про виникнення між ними зобов’язань, врегульованих у чинному законодавстві положеннями про договір підряду.

Частиною 1 ст. 837 Цивільного кодексу України встановлено, що за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов’язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов’язується прийняти та оплатити її.

За твердженнями позивача, викладеними у позовній заяві, за договором субпідряду від 02.01.2008 р. № 18/002 ним було виконано на користь відповідача, а останнім прийнято підрядні роботи загальною вартістю 3398469,31 грн. Всупереч умовам договору відповідач не розрахувався за прийняті роботи в повному обсязі, сплативши лише 330000,00 грн.

Дані твердження знаходять документальне підтвердження в матеріалах справи, де містяться належним чином засвідчені копії актів приймання виконаних підрядних робіт форми КБ-2в за договором від 02.01.2008 р. № 18/002 за період з березня по листопад 2008 року на загальну суму 10419020,86 грн. та довідок про їх вартість форми КБ-3 за тим же договором та такий же період на загальну суму 3 398 469,31 грн. Вказані документи, оригінали яких було досліджені у судовому засіданні, підписані уповноваженими представниками сторін та скріплені їх печатками.

Оскільки відповідно до умов договору субпідряду вартість робіт визначається без урахування вартості використаних матеріалів та за мінусом відсотків за послуги генпідряду, при перевірці розрахунків між сторонами суд виходить з ціни підрядних робіт, вказаної в довідках форми КБ-3. Так, довідками про вартість виконаних підрядних робіт за березень 2008 року на суму 153912,00 грн., квітень 2008 року на суму 127699,20 грн., травень 2008 року на суму 217099,20 грн. та 226320,35 грн., червень 2008 року на суму 149480,21 грн., липень 2008 року на суму 107933,32 грн., серпень 2008 року на суму 496306,80 грн., 198860,40 грн., 211753,20 грн. та 211524,52 грн., вересень 2008 року на суму 42483,60 грн. та 580978,96 грн., жовтень 2008 року на суму 577636,61 грн., листопад 2008 року на суму 116480,94 грн. стверджується факт виконання позивачем та прийняття відповідачем підрядних робіт загальною вартістю 3398469,31 грн.

Відповідно до довідки з банківської установи від 30.11.2009 р. № 9720-ЛУ за договором від 02.01.2008 р. № 18/002 відповідач оплатив підрядні роботи в сумі 330000,00 грн. (19.03.2008 р.- 30000,00 грн., 21.08.2008 р. - 100000,00 грн. та 200000,00 грн.)

Положеннями ст. 526 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України передбачено, що суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно з ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до заяви про зменшення та уточнення позовних вимог від 25.02.2010 р. борг відповідача перед позивачем становить 2699632,52 грн.

Дослідивши матеріали справи, суд встановив, що вказану суму боргу позивач вирахував та визначив внаслідок звірки розрахунків з відповідачем по двостороннім господарським зобов’язанням, що мали місце між сторонами не лише за договором № 18/002 від 02.01.2008 р., а й за іншими угодами і суми за якими перераховувалися як безпосередньо відповідачем, так і його підрозділами, а також, за зобов’язаннями, що мали місце до підписання договору № 18/002, за яким виник спір. Крім того, позивач посилається на наявність в двох довідках про вартість виконаних підрядних робіт за травень та довідці за серпень 2008 року арифметичних помилок.

У зв’язку з тим, що проведений позивачем розрахунок основного боргу охоплює правовідносини сторін за правочинами, які не стосуються предмету спору у справі № 46/57 і щодо яких відсутні посилання у договорі від 02.01.2008 р. № 18/002, при вирішенні даної справи суд керується доказами (актами виконаних робіт, довідками про їх вартість, розрахунковими документами), що складалися сторонами лише за спірним договором.

Зважаючи на встановлені обставини справи, умови укладеного сторонами договору та норми чинного законодавства, суд дійшов висновку про те, що позивач виконав та передав підрядні роботи за договором від 02.01.2008 р. № 18/002 вартістю 3398469,31 грн., а відповідач прийняв їх та оплатив частково в розмірі 330000,00 грн. Разом з тим, оскільки відповідно до чинного процесуального законодавства суд не вправі виходити за межі позовних вимог, вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю “Компанія “Будлайн Груп” до Відкритого акціонерного товариства “Київметробуд” про стягнення основного боргу підлягають задоволенню відповідно до розрахунку позивача в сумі 2699632,52 грн.

Слід зауважити, що розглядаючи даний спір, суд виходить з того, що угода сторін чітко визначає порядок проведення розрахунків за виконанні роботи та не містить положень, відповідно до яких настання обов’язку генпідрядника щодо проведення кінцевих розрахунків з субпідрядником обумовлювався б певною подією, яка має настати (асигнувань з певних джерел фінансування, прийняття розпорядчими органами нормативних актів, розрахунки з замовником тощо).

Крім суми основного боргу, позивач також просить стягнути з відповідача 409908,72 грн. збитків від знецінення коштів внаслідок інфляції, 715883,37 грн. пені та 96964,88 грн. 3 % річних з простроченої суми. Як вбачається з заяви про зменшення та уточнення позовних вимог від 25.02.2010 р., позивач розраховує вказані суми за період з 16.12.2008 р. по 25.02.2010 р. відповідно до суми боргу в розмірі 2699632,52 грн.

Частиною 1 ст. 216 Господарського кодексу України передбачено господарсько-правову відповідальність учасників господарських відносин, яку останні несуть за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Господарськими санкціями, в ст. 217 Господарського кодексу України, визнаються заходи впливу на правопорушника у сфері господарювання, в результаті застосування яких для нього настають несприятливі економічні та/або правові наслідки, як-то відшкодування збитків; штрафні санкції; оперативно-господарські санкції.

Штрафні санкції визначаються ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України, як господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов’язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов’язання.

У п. 10.4 договору від 02.01.2008 р. № 18/002 сторони погодили, що за несвоєчасну оплату виконаних робіт генпідрядник зобов’язаний сплатити на користь субпідрядника пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України від суми заборгованості за кожний день простроченого платежу.

Нормами ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Зважаючи на положення ст. 625 Цивільного кодексу України, вимоги позивача про стягнення з відповідача інфляційних нарахувань та 3 % річних видаються такими, що заявлені правомірно. Разом з тим, позивач проводив розрахунок зазначених вище сум за період, менший ніж мало місце прострочення відповідача та на меншу суму заборгованості. Відповідно до уточненого розрахунку, проведеного судом з врахуванням моменту виникнення у відповідача обов’язку сплатити вартість прийнятих підрядних робіт за кожним актом виконаних робіт та довідкою про їх вартість, а також з врахуванням часткового погашення боргу, розмір договірної неустойки та нарахувань за ст.625 Цивільного кодексу України за прострочення виконання генпідрядником обов’язку з оплати виконаних робіт за договором від 02.01.2008 р. № 18/002 є більшим, ніж визначив позивач, а саме: пеня 999122,33 грн., 3 % річних - 134801,64 грн., інфляційні збитки - 684306,21 грн.

Враховуючи той факт, що суд не вправі виходити за межі позовних вимог при розгляді даної частини позову, вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю “Компанія “Будлайн Груп” до Відкритого акціонерного товариства “Київметробуд” про стягнення пені, 3 % річних та інфляційних нарахувань підлягають задоволенню в межах розрахунку позивача.

Враховуючи викладене та керуючись ст.ст. 33, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

1.          Позов задовольнити повністю.

2.          Стягнути з Відкритого акціонерного товариства “Київметробуд” (01601, м. Київ, вул. Прорізна, 8, ідентифікаційний код 01387432) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Компанія “Будлайн Груп” (04074, м. Київ, вул. Сокальська, 4, ідентифікаційний код 33544164) 2699632 (два мільйони шістсот дев’яносто дев’ять тисяч шістсот тридцять дві) грн. 52 боргу, 409908 (чотириста дев’ять тисяч дев’ятсот вісім) грн. 72 коп. інфляційної складової боргу, 96964 (дев’яносто шість тисяч дев’ятсот шістдесять чотири) грн. 88 коп. 3 % річних, 715883 (сімсот п'ятнадцять тисяч вісімсот вісімдесят три) грн. 37 коп. пені, 25500 (двадцять п’ять тисяч п’ятсот) грн. державного мита та 236 (двісті тридцять шість) грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття.

Суддя Л.В. Омельченко