Постанова № 9547732, 27.04.2010, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27.04.2010 р. № 2а-1878/10/1370

Львівський окружний адміністративний суд у складі:

головуючої судді - Потабенко В.А.,

при секретарі Білас Ю.Ю.,

за участю представників:

від позивача: Майорчак О.Р., згідно довіреності,

від відповідача-2: Стегній А.В., згідно довіреності,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Автовантажмаш" до Головного управління юстиції у Львівській області в особі відділу державної виконавчої служби, Головного управління Державного казначейства України у Львівській області про визнання неправомірними дії та стягнення суми,

ВСТАНОВИВ:

позивач звернувся до суду з адміністративним позовом, в якому просить визнати неправомірними дії заступника начальника підрозділу примусового виконання рішень відділу Державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Львівській області Шургота І.Я. щодо винесення постанови від 09.02.2010 року про стягнення з ТзОВ "Автовантажмаш" виконавчого збору в розмірі 31223,46 грн.; визнати неправомірним дії Головного управління юстиції у Львівській області щодо стягнення з ТзОВ "Автовантажмаш" 31223,46 грн. відповідно до платіжної вимоги № 93 від 17.02.2010 року коштів по виконавчому провадженню згідно виконавчого листа Господарського суду Львівської області № 30/148А від 02.11.2009 року; стягнути з Головного управління юстиції у Львівській області 3223,46 грн. та судові витрати.

В обґрунтування своїх вимог покликається на те, що 09.12.2009 року заступник начальника підрозділу примусового виконання рішень відділу Державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Львівській області Шургот І.Я. виніс постанову про відкриття виконавчого провадження, якою зобовязав ТзОВ "Автовантажмаш" в строк до 16.12.2009 року добровільно погасити заборгованість в сумі 312 234,62 грн. перед управлінням Пенсійного фонду України в Залізничному районі м. Львова згідно виконавчого листа № 30/148А, виданого 02.11.2009 Господарським судом Львівської області. 28.01.2010 року позивач погасив заборгованість перед УПФ в Залізничному районі в сумі 312 234,62 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 50 від 28.01.2010 року, тобто погасив борг без примусового стягнення. Однак, заступник начальника підрозділу примусового виконання рішень відділу Державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Львівській області Шургот І.Я. при наявності підстав для закінчення виконавчого провадження та відсутності підстав для стягнення в подальшому виконавчого збору, 09.02.2010 року виніс постанову про стягнення з боржника виконавчого збору, якою постановив стягнути з ТзОВ "Автовантажмаш" виконавчий збір в сумі 31223,46 грн. та витрат на проведення виконавчих дій в сумі 37,32 грн. 12.02.2010 року ТзОВ "Автовантажмаш" оплатив витрати на проведення виконавчих дій та звернувся із заявою про скасування постанови від 09.02.2010 року про стягнення виконавчого збору та зняття арешту з рахунків. Однак, така заява задоволена не була. А після виконання судового рішення позивачем згідно виконавчого листа № 30/148А від 02.11.2009 року в добровільному порядку, тобто без примусового стягнення, з ТзОВ "Автовантажмаш" неправомірно було стягнуто виконавчий збір в розмірі 31223,46 грн.

В ході судового розгляду позивач уточнив позовну заяву, а саме, крім вищезазначених вимог, просив визнати неправомірними дії заступника підрозділу примусового виконання рішень відділу Державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Львівській області Шургота І.Я. щодо винесення постанови від 26.02.2010 року про відкриття виконавчого провадження та стягнення з ТзОВ "Автовантажмаш" в дохід держави виконавчого збору в розмірі 31223,46 грн., скасувати постанову від 09.02.2010 року про стягнення з боржника виконавчого збору, скасувати постанову від 26.02.2010 року про відкриття провадження.

В судовому засіданні представник позивача позов підтримала повністю, покликаючись на викладені в ньому обставини. Просить позов задовольнити. Зазначила, що позивачем не заперечується факт пропуску 7-денного строк на добровільне виконання рішення Господарського суду Львівської області.

В судове засідання 27.04.2010 року представник відповідача Головного управління юстиції у Львівській області в особі ППВР ВДВС ГУЮ у Львівській області Шургот І.Я. (згідно довіреності) не з'явився. 09.04.2010 року ним було подане заперечення, суть якого зводиться до наступного. Згідно ч.2 ст. 24 Закону України "Про виконавче провадження", державний виконавець у 3 денний строку з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження. В постанові державний виконавець встановлює строк для добровільного виконання рішення, який не може перевищувати семи днів та попереджає боржника про примусове виконання рішення після закінчення встановленого строку із стягненням з нього виконавчого збору і витрат, повязаних з провадженням виконавчих дій, передбачених цим Законом. Оскільки ТзОВ "Автовантажмаш" суму коштів в рахунок погашення своєї заборгованості перед УПФ в Залізничному районі м. Львова було сплачено після закінчення терміну на добровільне виконання рішення суду, тобто 28.012010 року, державним виконавцем підрозділу примусового виконання рішень відділу Державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Львівській області 09.02.2010 року винесено постанову про стягнення з боржника виконавчого збору у відповідності до вимог Закону України "Про виконавче провадження".

Представник відповідача Головного управління державного казначейства у Львівській області просив відмовити у задоволенні позовних вимог повністю.

Заслухавши пояснення представника позивача, представника відповідача ГУДКУ у Львівській області, дослідивши матеріали справи, з'ясувавши дійсні обставини справи, суд приходить до висновку про безпідставність та необґрунтованість позовних вимог, вважає їх такими, що не підлягають задоволенню з урахуванням наступного.

В судовому засіданні встановлено, що 09.12.2009 року заступником начальника підрозділу примусового виконання рішень відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Львівській області Шурготом І.Я. винесено постанову ВП № 16295888 про відкриття виконавчого провадження щодо виконання виконавчого листа № 30/148А, виданого 02.11.2009 року Господарським судом Львівської області про стягнення з ТзОВ "Автовантажмаш" на користь УПФ в Залізничному районі м. Львова 312 234,62 грн. заборгованості. Пунктом 2 вказаної постанови боржнику (ТзОВ "Автовантажмаш") надано строк для добровільного виконання вимог виконавчого листа до 16.12.2009 року.

Згідно платіжного доручення № 50, позивач погасив вищевказану заборгованість перед УПФ в Залізничному районі м. Львова в розмірі 312234,62 грн. 28 січня 2010 року. Однак, платіжне доручення представив Головному управлінню юстиції у Львівській області разом зі скаргою лише 08.02.2010 року.

03.02.2010 року заступником начальника підрозділу примусового виконання рішень відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Львівській області Шурготом І.Я. винесено постанову про арешт коштів боржника, у звязку з тим, що в добровільному порядку судове рішення по справі №30/148А ТзОВ "Автовантажмаш" виконано не було, борг не сплачено.

Також 03.02.2010 року начальник управління Пенсійного фонду України в Залізничному районі м. Львова направив листа заступнику начальника підрозділу примусового виконання рішень відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Львівській області Шурготу І.Я. з проханням повернути виконавчий лист № 30/148А Господарського суду Львівської області без виконання, у звязку з погашенням заборгованості.

09.02.2010 року заступником начальника підрозділу примусового виконання рішень відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Львівській області Шурготом І.Я. винесено постанову про стягнення з боржника (позивача) виконавчого збору в розмірі 31223,46 грн., мотивуючи це тим, що рішення суду ТзОВ "Автовантажмаш" у наданий в постанові про відкриття виконавчого провадження від 09.12.2009 року для добровільного виконання строк не виконав.

11.02.2010 року супровідним листом № 09-01-45/460/В2 1402 копія постанови від 09.02.2010 року була скерована на адресу ТзОВ "Автовантажмаш". Крім того, 09.02.2010 року винесено постанову про стягнення з боржника витрат на проведення виконавчих дій в сумі 37,32 грн.

Згідно квитанції № 18455 позивач 12.02.2010 року сплатив витрати на проведення виконавчих дій 37.32 грн. на рахунок Головного управління юстиції у Львівській області.

24 02.2010 року заступником начальника підрозділу примусового виконання рішень відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Львівській області Шурготом І.Я. винесено постанову про закінчення виконавчого провадження № 16295888 по виконанню виконавчого листа № 30/148А, виданого 02.11.2009 року Господарського суду Львівської області про стягнення з ТзОВ "Автовантажмаш" на користь УПФ в Залізничному районі м. Львова 312234,62 грн. заборгованості. Оскільки виконавче провадження було закінчено, а виконавчий збір не стягнуто, 26.02.2010 року заступник начальника підрозділу примусового виконання рішень відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Львівській області Шургот І.Я. постанову від 09.02.2010 року про стягнення з боржника виконавчого збору виділив в окреме провадження відповідно до приписів ст. 46 Закону № 606.

Частиною 2 ст. 24 Закону України "Про виконавче провадження" від 21.04.1999 року № 606-XIV /далі - Закон № 606-XIV/ передбачено, що державний виконавець у 3-денний строк з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження. В постанові державний виконавець встановлює строк для добровільного виконання рішення, який не може перевищувати семи днів, а рішень про примусове виселення - п'ятнадцяти днів, та попереджає боржника про примусове виконання рішення після закінчення встановленого строку зі стягненням з нього виконавчого збору і витрат, пов'язаних з провадженням виконавчих дій, передбачених цим Законом.

Згідно ч.1 ст. 46 Закону № 606, у разі невиконання рішення у строк, установлений для добровільного його виконання, з боржника постановою державного виконавця, яка затверджується начальником відповідного органу державної виконавчої служби, якому він безпосередньо підпорядкований, стягується виконавчий збір у розмірі 10 відсотків від фактично стягненої суми або вартості майна боржника, яке передане стягувачу за виконавчим документом.

Дана норма Закону кореспондується з п.п. 4.16.1 та 4.16.2 Інструкції про проведення виконавчих дій, затв. наказом Міністерства юстиції України 15.12.1999 року № 856/4158.

Відповідно до платіжної вимоги № 93 від 17.02.2010 року з ТзОВ "Автовантажмаш" стягнуто 31223,46 грн. на корись Головного управління юстиції у Львівській області. Згідно платіжного доручення № 253 від 02.03.2010 року 21223,46 грн. перераховано до державного бюджету м. Львова.

Частиною 2 ст. 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

У відповідності до вимог ст. 71 КАСУ, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності субєкта владних повноважень обовязок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. А згідно ст. 86 цього Кодексу, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Отже, з вищенаведеного вбачається, що хоча позивач повністю і погасив заборгованість в розмірі, встановленому у виконавчому листі № 30/148а Господарського суду Львівської області від 02.11.2009 року, однак, пропустив наданий йому строк для добровільного виконання вимог виконавчого документа, передбачений ст. 46 Закону № 606. Крім того, суд вважає за необхідне зазначити, що державним виконавцем вчинялись дії щодо примусового виконання рішення суду, зокрема, було накладено арешт на рахунки ТзОВ "Автовантажмаш". Відтак, дії державного виконавця підрозділу примусового виконання рішень відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Львівській області щодо винесення постанови від 09.02.2010 року про стягнення з боржника виконавчого збору, постанови від 26.02.2010 року про відкриття виконавчого провадження та стягнення з ТзОВ "Автовантажмаш" відповідно до платіжної вимоги № 93 від 17.02.2010 року коштів по виконавчому провадженню, є правомірними.

Порушення вимог ст. 19 Конституції України не мало місця.

Керуючись ст.ст. 2, 7-14, 18, 19, 69-71, 86, 94, 128, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

П О С Т А Н О В И В :

у задоволенні позовних вимог відмовити.

Постанова набирає законної сили в строк та в порядку, передбаченому ст.254 Кодексу адміністративного судочинства України. Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений цим Кодексом, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи. Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова суду не набрала законної сили.

Постанова може бути оскаржена в строк та в порядку, визначеному ст.186 Кодексу адміністративного судочинства України. Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а у разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст.160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Повний текст постанови виготовлений 30.04.2010 року.

Суддя Потабенко В.А.