Постанова № 9547756, 21.04.2010, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21.04.2010 р. № 2а-1549/10/1370

року Львівський окружний адміністративний суд

в складі: головуючої cудді Потабенко В.А.

при секретарі Білас Ю.Ю.,

за участю представників сторін:

від позивача: Шорнікової С.Б., згідно доручення,

від відповідача: Задорожного І.В., згідно доручення,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Львіввторкольормет»до Державної податкової інспекції (далі - ДПІ) у Личаківському районі м. Львова про визнання протиправним та скасування рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій,

в с т а н о в и в :

позов пред'явлено ТОВ «Львіввторкольормет» до ДПІ в Личаківському районі м Львова про визнання протиправним та скасування рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 09.12.2009 року №0005282380/0/28581 про застосування фінансових санкцій в розмірі 1446,61 грн., яке було прийнято за результатами планової виїзної перевірки позивача з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період 01.01.2008 року по 30.06.2009 року, оформленої актом від 24.11.2009 року №463/23-2\25232071.

В обґрунтування своїх позовних вимог позивач посилається на те, що він вважає неправомірним трактування працівників відповідача про порушення ТзОВ "Львіввторкольормет" порядку видачі готівки під звіт та її використання у звязку з відсутністю належно оформлених підтверджуючих витрати документів на суму 1446,61 грн. (тобто, на суму вартості послуг на оплату за видачу візи та страхових послуг у звязку із відрядженням за кордон працівників позивача). Оскільки така готівка не видавалась взагалі, позивач просить оспорюване податкове повідомлення-рішення скасувати.

В судовому засіданні представник позивача позов підтримав, просить його задовольнити.

В судовому засіданні представник відповідача проти позову заперечив повністю, письмових заперечень суду не надав. Пояснив, що згідно авансового звіту від 31.07.2008 року ОСОБА_3 оплачено 347,11 грн. на оплату візи та страхові послуги. Підтверджуючі документи про надані послуги на суму 274,36 грн. відсутні. До сплати представлено квитанції ЛФ ВАТ «Кредобанк»від 31.07.2008 року про оплату за отримання візи фізичною особою ОСОБА_3 Аналогічно відсутні підтверджуючі документи на оплату за отримання візи та страхові послуги ОСОБА_3 на суму 697,50 грн. (авансовий звіт від 16.03.2009 року №9 на суму 1667,53грн.), та відсутні підтверджуючі документи на оплату за отримання візи та страхові послуги Шорнікової С.Б. на суму 474,75 грн. (авансовий звіт від 16.03.2009 року №10 на суму 1376,48 грн.). Отже, позивачем порушено п.2.11, п.3.1, п.7.47 Положення «Про ведення касових операцій у національній валюті в Україні», затв. Постановою Правління НБУ від 15.12.2004 року.

Судом досліджено письмові докази, наявні в матеріалах адміністративної справи.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, з'ясувавши дійсні обставини справи, суд приходить до висновку, що у задоволенні позову слід відмовити, враховуючи наступне.

В судовому засіданні було встановлено, що відповідно до Акту від 24.11.2009 року №463/23-2\25232071 про результати планової виїзної перевірки позивача з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період 01.01.2008 року по 30.06.2009 року встановлено порушення п.2.11, п.3.1, п.7.47 Положення «Про ведення касових операцій у національній валюті в Україні», затвердженого Постановою Правління Національного банку України від 15.12.2004 року, про що відповідачем було прийнято рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 09.12.2009 року за №0005282380/28581, відповідно до якого позивачу визначено на підставі ст.1 Указу Президента України «Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки»від 12.02.1995 року суму штрафних санкцій у розмірі 1446,61 грн.

З матеріалів справи вбачається, що директор позивача ОСОБА_3 та заступник директора Шорникова С.Б. перебували у закордонному відрядженні, після якого здали авансовий звіт, де у витратах показали суми вартості оплати послуг з отримання віз та страхових послуг. Вказані суми були їм відшкодовані підприємством відповідно до вимог Інструкції про службові відрядження в межах України та за кордон, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 13.03.1998 року №59.

Відповідно до Положення «Про ведення касових операцій у національній валюті в Україні»видача готівкових коштів під звіт або на відрядження (далі - під звіт) здійснюється відповідно до законодавства України. Видача готівкових коштів під звіт на закупівлю сільськогосподарської продукції та заготівлю вторинної сировини, крім металобрухту, дозволяється на строк не більше 10 робочих днів від дня видачі готівкових коштів під звіт, а на всі інші виробничі (господарські) потреби на строк не більше двох робочих днів, уключаючи день отримання готівкових коштів під звіт. Якщо підзвітній особі одночасно видана готівка як на відрядження, так і для вирішення в цьому відрядженні виробничих (господарських) питань (у тому числі для закупівлі сільськогосподарської продукції у населення та заготівлі вторинної сировини), то строк, на який видана готівка під звіт на ці завдання, може бути продовжено до завершення терміну відрядження. Видача відповідній особі готівкових коштів під звіт проводиться за умови звітування нею у встановленому порядку за раніше отримані під звіт суми. Звітування за одержані під звіт готівкові кошти здійснюється відповідно до законодавства України (п.2.11).

Касові операції оформляються касовими ордерами, видатковими відомостями, розрахунковими документами, документами за операціями із застосуванням платіжних карток, іншими касовими документами, які згідно із законодавством України підтверджували б факт продажу (повернення) товарів, надання послуг, отримання (повернення) готівкових коштів (п.3.1 Положення).

Для перевірки використовуються потрібні касові та розрахункові документи підприємства (підприємця) (касова книга, касові ордери, журнал реєстрації прибуткових і видаткових касових документів, звіти працівників щодо витрачання підзвітних сум), а також документи, що підтверджують здійснені покупцем (замовником) витрати готівки під час придбання товарів, оплати наданих послуг та виконаних робіт (касові та товарні чеки, розрахункові квитанції, квитанції до прибуткових касових ордерів, інші розрахункові документи, а також рахунки-фактури, податкові накладні, договори на поставку продукції, надання послуг, виконання робіт, товарно-транспортні накладні тощо) п.7.47 Положення.

Відповідно до Інструкції про службові відрядження в межах України та за кордон, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 13.03.1998 року, за час перебування у відрядженні працівникові відшкодовуються витрати на оформлення закордонних паспортів, дозволів на виїзд (віз), обовязкове страхування, інші документально оформленні витрати, повязані з правилами виїзду та перебування в місці відрядження, включаючи будь-які збори та податки, що підлягають сплаті у звязку зі здійсненням таких витрат (п.п. «г»п.1.4).

Оскільки в матеріалах справи містяться підтверджуючі документи щодо оплати вартості віз та обовязкового страхування, що було необхідно для виїзду за кордон у звязку із службовим відрядженням, і такі документи надавалися відповідачеві для огляду при проведенні перевірки, суд не вбачає порушення зі сторони позивача норм п.2.11, п.3.1, п.7.47 Положення «Про ведення касових операцій у національній валюті в Україні»та ст.1 Указу Президента України «Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки»від 12.02.1995 року. У звязку із чим визначення позивачеві штрафних санкцій у розмірі 1446,61 грн. є неправомірним.

Частиною 2 ст. 19 Конституції України та ч. 3 ст. 2 КАС України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

У відповідності до вимог ст. 71 КАСУ, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності субєкта владних повноважень обовязок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. А згідно ст. 86 цього Кодексу суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Аналізуючи чинне законодавство та обставини справи, суд приходить до висновку, що відповідач як субєкт владних повноважень, не надав суду достатніх та беззаперечних доказів в обґрунтування обставин, на яких ґрунтуються його заперечення, і не довів правомірності прийнятого ним рішення. А тому, рішення відповідача про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 09.12.2009 року №0005282380/28581 є неправомірним та підлягає скасуванню, а позов задоволенню.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 7-14, 18, 19, 69-71, 86, 94, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

позов задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати рішення Державної податкової інспекції у Личаківському районі м. Львова про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 09.12.2009 року №0005282380/28581.

Постанова набирає законної сили в строк та в порядку, передбаченому ст.254 Кодексу адміністративного судочинства України. Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений цим Кодексом, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи. Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова суду не набрала законної сили.

Постанова може бути оскаржена в строк та в порядку, визначеному ст.186 Кодексу адміністративного судочинства України. Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а у разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст.160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Повний текст постанови виготовлений року.

Суддя Потабенко В.А.