Рішення № 9546219, 13.04.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 25/62713.04.10 За позовомЗакритого акціонерного товариства «Сбербанк Росії» До Субєкта підприємницької діяльності фізичної особи ОСОБА_1

Третя особаТовариство з обмеженою відповідальністю «Вайд Авто Україна»

Простягнення 260048,53 грн.

Суддя Борисенко І.І.

Представники:

Від позивачаШило Н.Є.

Від відповідача ОСОБА_5

Від третьої особине зявився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач звернувся до суду з позовом до відповідача Субєкта підприємницької діяльності фізичної особи ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором про відкриття кредитної лінії № 75-Н/08 від 11.06.2008р., шляхом звернення стягнення на заставлене майно, а саме: нежилі приміщення № 2 по № 12 (групи приміщень № 91а) (в літ. А), загальною площею 466,5 кв.м., що знаходяться за адресою: АДРЕСА_3.

В процесі розгляду справи представник позивача надав клопотання про збільшення позовних вимог, а саме просять стягнути заборгованість за договором про відкриття кредитної лінії № 75-Н/08 від 11.06.2008р. в сумі 2240000 грн. шляхом звернення стягнення на заставлене майно та визначити спосіб реалізації предмету застави шляхом продажу на прилюдних торгах.

Відповідач позовні вимоги не визнає, надав клопотання про припинення провадження у справі на підставі п.2. ч.1 ст. 80 ГПК України, оскільки за твердженням відповідача, 31.07.2009р. ухвалою Господарського суду міста Києва було порушено провадження у справі про банкрутство щодо ТОВ «Вайд Авто Україна (Третя особа по справі), тому відповідач вважає що Позивач намагається в подвійному розмірі стягнути заборгованість за невиконання умов Кредитного договору як з самого Боржника (третьої особи) у рамках справи про банкрутство в сумі 5446432, так і солідарно з усіх поручителів. Тому, на думку відповідача, Господарський суд повинен припинити провадження у справі, оскільки вже є рішення господарського суду, який в межах своєї компетенції вирішив господарський спір між тими ж сторонами, про той же предмет і з тих же підстав.

Позивач проти клопотання про припинення провадження у справі заперечує, стверджує, що порука, застава та інші види забезпечення зобовязань крім неустойки діють без будь яких обмежень. Свої заперечення на клопотання позивач виклав письмово в поясненнях від 01.04.2010р. за №989/4/06-2-2.

Клопотання відповідача судом не задовольняється, оскільки Банк (Позивач) має право вимагати від Відповідача виконання зобовязань за Іпотечним договором, тому справа розглядається по суті.

Розглянувши надані учасниками судового процесу документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, зясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги і заперечення проти позову, обєктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

11.06.2008р. між Закритим акціонерним товариством «Дочірній банк Сбербанку Росії», правонаступником якого виступає Публічне акціонерне товариство «Дочірній банк Сбербанку Росії»та Товариством з обмеженою відповідальністю «Вайд Авто Україна»укладено договір про відкриття кредитної лінії № 75-Н/08.

Відповідно до п.1.1. кредитного договору, банк зобовязувався відкрити позичальнику не відновлювальну кредитну лінію в національній валюті України, надати позичальнику кредитні кошти за рахунок кредитної лінії на умовах кредитного договору, а позичальник зобовязувався використати кредитні кошти за цільовим призначенням, своєчасно та в повному обсязі виплачувати проценти за користування кредитними коштами, а також повернути надані кошти у розмірах та в терміни, визначені умовами кредитного договору, виконувати інші умови кредитного договору,

Згідно п.п.а) п.1.2. кредитного договору, ліміт кредитної лінії становить 5000000 грн. з дати підписання кредитного договору та по 09.01.2011р. включно.

Підпунктом б) п.1.2. договору передбачено, що починаючи з 10.01.2011р. ліміт кредитної лінії зменшується щомісячно. Включаючи мічень 2011р., кожного 10 числа календарного місяця на 833000 грн., останній платіж в сумі 835000 грн. має бути здійснено не пізніше 10 червня 2011р.

Розмір процентів за користування кредитними коштами складає 19,5% річних, відповідно до п.1.3. кредитного договору.

Відповідно до п.8.2. кредитного договору, банк має право вимагати від позичальника дострокового повернення повної суми заборгованості за кредитним договором у разі якщо порушено провадження у справі про банкрутство позичальника.

11.09.2009р. в офіційному засобі масової інформації газеті «Урядовий курєр»(№166) опубліковано оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство ТОВ «ВАЙД АВТО Україна».

Відповідно до п.6.6. кредитного договору, проценти, нараховані за місяць відповідно до пунктів 6.1-6.5 договору, позичальник зобовязаний сплачувати щомісяця не пізніше перших 3 (трьох) робочих днів місіц3яф, наступного за тим, за який вони нараховані.

29.10.2009р. Товариством з обмеженою відповідальністю «Вайд Авто Україна»було порушено умови п. 6.6. кредитного договору, а саме не сплачено відсотки за користування кредитними коштами.

В забезпечення виконання зобов'язань Позичальника за Кредитним договором між Банком та Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 (Іпотекодавець/Відповідач), від імені якої діяв ОСОБА_7, що зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2, на підставі Довіреності, посвідченої приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Дебольською В.В. від 30.05.2008 р. реєстр. №460, 11 червня 2008 року було укладено Іпотечний договір, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Морозовою С.В. реєстр. №14793.

Згідно із п. 3.1. зазначеного правочину, предметом іпотеки виступають нежилі приміщення №2 по №12 (групи приміщень №91а) (в літ. А), загальною площею 466,5 кв.м., що знаходяться за адресою: АДРЕСА_3.

Відповідно до п. 2.1. Іпотечного договору, іпотекою забезпечуються наступні зобов'язання Позичальника, зо випливають з Кредитного договору:

- зобов'язання повернути Банку кредит у сумі 5 000 000,00 грн. (з урахуванням індексу інфляції у разі прострочення повернення кредиту, наданого в національній валюті України), відповідно до графіку, наведеного в Кредитному договорі, в окремих випадках-достроково;

- зобов'язання в строки, передбачені Кредитним договором сплачувати Банку проценти за користування кредитом за Кредитним договором з розрахунку 19,5 % річних з можливістю зміни розміру процентів та строків їх сплати;

- зобов'язання відшкодовувати збитки, завдані Банку невиконанням або неналежним виконанням зобов'язань про Кредитному договору;

- зобов'язання сплатити Банку штрафні санкції за невиконання або неналежне виконання зобов'язань по Кредитному договору у строки та у розмірах, передбачених Кредитним договором;

- зобов'язання відшкодувати витрати Банку по здійсненню його вимог, забезпечених іпотекою, в тому числі витрати, понесені ним внаслідок звернення стягнення на предмет іпотеки.

Відповідно до п.6.3. Іпотечного договору, Банк набуває право вимагати дострокового виконання зобов'язань за Кредитним договором, якщо його вимога не буде задоволена в 30-денний строк та звернути стягнення на Предмет іпотеки, в тому числі, у випадку невиконання або неналежного виконання Позичальником будь-якого із зобов'язань за Кредитним договором, а також з інших підстав, передбачених Кредитним договором, які дають право Банку на дострокове стягнення кредитної заборгованості.

Пункт 6.6. Кредитного договору, яким передбачено, що проценти, нараховані за місяць Позичальник зобов'язаний сплачувати щомісяця не пізніше перших 3 робочих днів місяця, наступного за тим, за який вони нараховані.

Розділ 10 Кредитного договору, яким передбачено, що за несвоєчасну сплату процентів, Позичальник зобовязаний сплатити пеню.

Суду доведено та підтверджено документально, що у зв'язку із вищезазначеними порушеннями умов Кредитного договору, керуючись правом, наданим п. 6.3. Іпотечного договору, 09 листопада 2009 року Банк направив Іпотекодавцю повідомлення-вимогу (вих. №6400/5/30-01) про дострокове повернення повної суми заборгованості за Договором про відкриття кредитної лінії №75-Н/08 від 11.06.2008 року в сумі 5 260 048,53 грн. Вказаний документ отриманий ОСОБА_1 20 листопада 2009 р., але Відповідач не виконав свої зобовязання за договором.

Пункт 6.2. Іпотечного договору визначає, що Іпотекодержатель набуває право звернення стягнення на предмет іпотеки у разі, якщо на момент настання терміну виконання Позичальником будь-якого із зобов'язань, вони не будуть виконані належним чином.

Оцінюючи наявні в матеріалах справи документи та досліджуючи в судовому засіданні докази, Господарський суд вважає уточнені позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню з наступних підстав:

Статтею 509 ЦК України визначення поняття зобов'язання та підстави його виникнення. Зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно ч. 1 ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідач не виконав свої зобовязання за кредитним договором в частині сплати процентів, штрафних санкцій в строк, що вказаний в договорі.

У відповідності до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 ЦК України).

Матеріалами справи доведено і відповідачем не спростовано, що станом на 04.03.2010р. сума заборгованість за Кредитним договором, згідно розрахунку позивача складає 6415314,95грн, що включає в себе:

5000000,00грн. загальна заборгованість за кредитом;

812054,81грн.- проценти за користування кредитом;

540000,00грн.-пеня за прострочення повернення заборгованості за кредит;

55246,44 пеня за прострочення сплати процентів за користування кредитом, але Банк (Позивач), керуючись правами, наданими чинним законодавством України, правомірно просить стягнути з майнового поручителя (відповідача) частину основної суми заборгованості (тіла кредиту) за кредитним договором в сумі 2240000 грн., і тому ця сума має бути стягнута з відповідача.

Згідно ст.572 Цивільного кодексу України, ст.1 Закону України "Про заставу", ч. І ст. 33 Закону України "Про іпотеку" в силу застави кредитор (заставодержатель/іпотекодержатель) має право в разі невиконання боржником (заставодавцем/іпотекодавцем) забезпеченого заставою зобов'язання одержати задоволення з вартості заставленого майна переважно перед іншими кредиторами.

Застава/іпотека - це один зі способів забезпечення виконання зобов'язань, при якому захищаються майнові права кредитора шляхом створення умов для задоволення його інтересів, порушених неналежним виконанням боржником своїх обов'язків. Застава/іпотека має гарантійний характер та покликана стимулювати боржника до виконання своїх зобов'язань по кредитному договору.

Відповідно ч.2 ст.590 ЦК України, ст.20 Закону про заставу та ст. 33 Закону про іпотеку заставодержатель/іпотекодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави/іпотеки в разі, якщо в момент настання терміну виконання зобов'язання, забезпеченого заставою, воно не буде виконано, якщо інше не передбачено законом чи договором.

Згідно ст.7 Закону про іпотеку, за рахунок предмета іпотеки іпотекодержатель має право задовольнити свою вимогу за основним зобов'язанням у повному обсязі або в частині, встановленій іпотечним договором, що визначена на час виконання цієї вимоги, включаючи сплату процентів, неустойки, основної суми боргу та будь-якого збільшення цієї суми, яке було прямо передбачене умовами договору, що обумовлює основне зобов'язання, необхідні витрати на утримання заставленого майна, а також витрати на здійснення забезпеченої заставою вимоги, якщо інше не передбачено договором іпотеки.

Статтею 19 Закону України „Про заставу", встановлено, що за рахунок заставленого майна заставодержатель має право задовольнити свої вимоги в повному обсязі, що визначається на момент фактичного задоволення, включаючи проценти, відшкодування збитків, завданих прострочкою виконання (а у випадках, передбачених законом чи договором, - неустойку), необхідні витрати на утримання заставленого майна, а також витрати на здійснення забезпеченої заставою вимоги, якщо інше не передбачено договором застави.

Відповідно до частини 1 ст. 20 Закону України «Про заставу»заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави у разі, якщо в момент настання терміну виконання зобов'язання, забезпеченого заставою воно не буде виконано, якщо інше не передбачено законом або договором.

Частина 6 статі 20 Закону України „Про заставу" передбачає, що звернення стягнення на заставлене майно здійснюється за рішенням суду або третейського суду, на підставі виконавчого напису нотаріуса, якщо інше не передбачено законом або договором застави.

Стосовно тверджень відповідача щодо факту внесення кредиторських вимог Банку до реєстру кредиторів Товариства з обмеженою відповідальністю «Вайд Авто Україна», суд вважає, що відповідно до норм Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», внесення кредиторських вимог кредитора до реєстру кредиторських вимог боржника не є автоматичним погашенням заборгованості або задоволення вимог Банку.

Станом на даний час, заборгованість Товариства з обмеженою відповідальністю «Вайд Авто Україна»не може вважатись такою, що погашена.

Судом прийнято до уваги посилання позивача, що кредиторські вимоги Банку занесені до четвертої черги погашення кредиторських вимог, а також що відповідно до інформації загальна вартість майна Товариства з обмеженою відповідальністю «Вайд Авто Україна», що перебуває на балансі, і в майбутньому буде включене до ліквідаційної маси становить 28000 грн., отже майна боржника по кредитному договору є недостатньо для погашення кредиторських вимог всіх кредиторів.

Посилання відповідача на норми Постанови Пленуму Верховного суду України №15 від 18.12.2009р. «Про судову практику в справах про банкрутство»суд вважає недоречними та такими, що не відповідають суті спору, оскільки Позивачем позовна заява подана до майнового поручителя, який передав майно, що належить йому на праві власності.

З аналізу чинного законодавства України, випливає, що порушення провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю «Вайд Авто Україна»не звільняє від відповідальності відповідача-майнового поручителя від виконання взятих на себе зобовязань за Іпотечним договором.

Так, згідно зі ст. 17 Закону України «Про іпотеку», яка визначає підстави припинення іпотеки, іпотека припиняється у разі припинення основного зобовязання. Порушення провадження у справі про банкрутство ТОВ «Вайд Авто Україна»не припиняє дії основного зобовязання кредитного договору.

Мораторій на задоволення вимог кредиторів розповсюджується виключно на ТОВ «Вайд Авто Україна»та обмежує його правосубєктність, а не права відповідача, як майнового поручителя.

Статтею 12 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» вбачається, що мораторій розповсюджується лише на один із видів забезпечення виконання зобовязань неустойку (штраф та пеню), на інші види забезпечення, такі як поруки, застава, тощо мораторій не розповсюджується.

Отже, порука, застава та інші види забезпечення зобовязань крім неустойки діють без будь-яких обмежень. З огляду на зазначене, банк має право вимагати від відповідача виконання зобовязань за іпотечним договором.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень.

Відповідно до ст. 34 ГПК України, Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Виходячи з вищенаведених норм закону, відповідачем належним чином протягом розгляду справи не було надано належних доказів по справі на спростування уточнених позовних вимог.

В судовому засіданні, допустимими доказами, які знаходяться в матеріалах справи позивач довів, що його уточнені вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню в повному обсязі.

Витрати по оплаті держмита та інформаційно-технічного забезпечення судового процесу згідно ст. 49 ГПК України покладаються на відповідача.

В судовому засіданні 08.04.2010р. закінчено розгляд справи, суддя, відповідно до ст. 85 ГПК України, оголосив в судовому засіданні перерву до 13.04.2010р. для підготовки повного тексту рішення.

Керуючись ст. ст. 49, 82-85 ГПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Субєкта підприємницької діяльності фізичної особи ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь Публічного акціонерного товариства «Дочірній Банк Сбербанку Росії»(01034, м. Київ, вул.. Володимирська, 46, код ЄДРПОУ 25959784) заборгованості за договором відкриття кредитної лінії № 75-Н/08 від 11.06.2008р. в сумі 2240000 (два мільйони двісті сорок тисяч) грн., шляхом звернення стягнення на заставлене майно, а саме: нежилі приміщення № 2 по № 12 (групи приміщень № 91а) (в літ.А), загальною площею 466,5 кв.м., що знаходиться за адресою: м. Київ, вул.. Сеченова, буд. 3 та визначити спосіб реалізації предмету іпотеки шляхом продажу на прилюдних торгах.

Стягнути з Субєкта підприємницької діяльності фізичної особи ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь Публічного акціонерного товариства «Дочірній Банк Сбербанку Росії»(01034, м. Київ, вул.. Володимирська, 46, код ЄДРПОУ 25959784) 22400 (двадцять дві тисячі чотириста) грн.. державного мита та 236 (двісті тридцять шість) грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Накази видати відповідно до ст. 116 ГПК України.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку протягом 10 днів з дня його прийняття.

Суддя І.І.Борисенко