Ухвала суду № 95460950, 11.03.2021, Кіровський районний суд м. Дніпропетровська

Справа № 641/10378/20

Провадження № 1-кп/0203/565/2021

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11.03.2021 року Кіровський районний суд м. Дніпропетровська

в складі: головуючого - судді Смольнякова О.О.,

при секретарі - Осадчої А.О.

за участю прокурора - Дахно О.Ю.

представника потерпілого – Калюжного Д.Ю.

захисників - Ляпіна В.Ю., Клімова О.М.,

Калініченка М.В., Кашигіна М.С.

обвинувачених - ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3

розглянувши у підготовчому судовому засіданні м. Дніпро обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесений до Єдиного реєстру досудових розслідувань №12020040660000239 від 11.02.2020 відносно:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Севастополь АР Крим, громадянина України, не працюючого, не одруженого, має на утриманні малолітніх дітей, раніше судимого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.15, ч.2 ст. 258, ч.1 ст. 263, ч.2 ст. 258 КК України,

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця м.Єреван (Вірменія), громадянина України, не працюючого, одруженого, раніше судимого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_2 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_3 , обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 258 КК України,

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , уродженця м. Рубіжне Луганської області, громадянина України, раніше не судимого, одруженого, маючого на утриманні малолітніх дітей, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_4 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_5 , обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч.2 ст. 258 КК України,

В С Т А Н О В И В:

В провадженні Кіровського районного суду м. Дніпропетровська знаходиться вищевказаний обвинувальний акт.

В підготовчому судовому засіданні прокурор посилаючись на практику ЄСПЛ заявив клопотання щодо продовження обвинуваченим ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 міри запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів, обґрунтовуючи клопотання тим, що на теперішній час ризики, зазначені п.1,3,5 ч.1 ст.177 КПК України, які існували на час обрання міри запобіжного заходу у виді тримання під вартою обвинуваченим ОСОБА_1 , ОСОБА_3 та ризики передбачені п.п.3, 5 ч.1 ст. 177 КПК України які існували на час обрання міри запобіжного заходу у виді тримання під вартою щодо обвинуваченого ОСОБА_2 , на даний час продовжують існувати, обвинувачені обґрунтовано підозрюються у вчиненні особливо тяжкого кримінального правопорушення, санкція якого передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк від 7 до 12 років з конфіскацією майна, враховуючи, що обвинувачені ОСОБА_1 та ОСОБА_3 під час досудового розслідування ухилялися від органу досудового розслідування, у зв`язку із чим були оголошені у розшук та затримані на підставі ухвали слідчого судді про дозвіл на затримання з метою приводу до суду, зможуть і в подальшому переховуватися від суду, ризик незаконного впливу на недопитаних потерпілих, свідків та інших підозрюваних, експертів, у цьому кримінальному провадженні обґрунтовується тим, що після оголошення підозри, обвинувачені ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_2 обізнані про надання свідчень проти них потерпілим ОСОБА_4 , а також наявних в матеріалах кримінального провадження експертних висновків, якими обґрунтовується підозра у скоєнні інкримінованого злочину, матеріалами кримінального провадження встановлено обставини погроз фізичною розправою потерпілому ОСОБА_4 , в разі його звернення до правоохоронних органів та невиконання умов щодо виплати грошових коштів. Окрім того, наявність ризику вчинення іншого кримінального правопорушення обґрунтовується тим, що обвинувачений ОСОБА_1 раніше неодноразово судимий за скоєння тяжких злочинів, останній раз 16.10.2018 Індустріальним районним судом м. Дніпропетровська за вчинення умисного злочину, обвинувачений ОСОБА_2 раніше судимий Індустріальним районним судом м. Дніпропетровська від 16.10.2018 року за скоєння умисного злочину, обвинуваченого ОСОБА_3 притягнуто до кримінальної відповідальності за скоєння навмисного злочину у кримінальному провадженні за ч.4 ст. 296, ч.1 ст. 121 КК України, розгляд справи наразі відбувається у Кіровському районному суді м. Дніпропетровська. З урахуванням наявного суспільного інтересу, так як кримінальне правопорушення створило в очах громадян негативне враження безладдя, безкарності вчинення особливо тяжких кримінальних правопорушень, просив продовжити запобіжний захід обвинуваченим, та відповідно до п.1 ч.4 ст. 183 КПК України просив не визначати альтернативний запобіжний захід у виді застави. Інші більш м`які запобіжні заходи не зможуть запобігти вищевказаним ризикам.

09.03.2021 в судовому засіданні представник потерпілого Калюжний Д.Ю. підтримав клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою стосовно обвинувачених, та надав суду заяви від потерпілих, з яких вбачається, що потерпілі наполягають на задоволенні клопотання прокурора про продовження строків запобіжних заходів у виді тримання під вартою відносно обвинувачених ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 .

Захисник Ляпін В.Ю. заперечував проти задоволення клопотання прокурора, посилаючись на те, що в порушення вимог КПК України прокурором до клопотання про проводження запобіжного заходу у виді тримання під вартою не надано жодного доказу, якими обґрунтовуються наявні ризики, з переліченими у клопотання доказами сторона захисту не обізнана, таким чином порушено право на захист, зазначив, що ризики повинні бути реальними. Зазначив, що ані заявою потерпілого, а ні будь-яким іншим доказом не підтверджується підозра у вчиненні саме ОСОБА_2 інкримінованого злочину. Зазначив, що ОСОБА_2 по іншим кримінальним провадження, які перебували у судах, належним чином виконував свої процесуальні обов`язки. Окрім того, послався на те, що обвинувачений перебуває під вартою в умовах ДУ «П`ятихатської виправної колонії (№122)» та прохав вирішити питання щодо його переведення до іншої установи в м. Запоріжжя.

Захисник Клімов О.М. підтримав доводи захисника Ляпіна В.Ю. та зазначив, що ОСОБА_2 під час першого епізоду підпалу мав нагоду виїжджати з м. Запоріжжя до м. Стамбул, тому не міг бути учасником злочину. Також зазначив, що з перебігом часу ризик застосування запобіжного заходу у вигляді саме тримання під вартою знижуються, але прокурор постійно посилається на ті саме ризики, які зазначав при обранні запобіжного заходу, в той час як його підзахисний вже тривалий час перебуває під вартою.

Захисник Кашигін М.С. висловив думку, що клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу не відповідає ст. 315 КПК України, оскільки норма даної статті передбачає лише обрання, скасування чи зміну запобіжного заходу, просив повернути вказане клопотання прокурору для усунення недоліків. Зауважив, що його підзахисний вже тривалий час заходиться під вартою, однак жодних нових обґрунтованих підстав для продовження строку тримання під вартою стороною обвинувачення не наведено. Окрім того, зазначив, що 09.03.2021 його підзахисному ОСОБА_1 Красногвардійським районним судом м. Дніпропетровська обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, тому вважає, що будь-яких ризиків для обрання запобіжного заході не існує. Окрім того, також просив вирішити питання щодо переведення його підзахисного з ДУ «Софіївська виправна колонія (№45)» до слідчого ізолятора м. Дніпропетровська, оскільки вважає, що його утримання саме в умовах зазначеної установи суперечить Закону України «Про попередня ув`язнення».

Захисник Калініченко М.В. заперечував проти задоволення клопотання прокурора, посилаючись на те, що стороною обвинувачення не додано підтверджень того, що ОСОБА_3 вчиняв підпали та доказів того, що ОСОБА_3 дійсно погрожував потерпілому ОСОБА_5 , вказаний ризик ґрунтується на припущеннях. Вказав на те, що ОСОБА_3 02.03.2020 потрапив у ДТП, тому не міг бути учасником інкримінованого злочину. Зазначив, що докази, які б вказували на попередню змову ОСОБА_3 із іншими особами, не існують. Окрім того, його підзахисний має міцні соціальні зв`язки -2 малолітніх дітей, дружину, а тому немає наміру ухилятися від суду. Наявність справи на розгляді в Кіровському районному суді м. Дніпропетровська ніяким чином не обґрунтовує ризик ухилення, оскільки ОСОБА_3 з`являвся в кожне засідання, зауважив, що його підзахисний не переховувався від органів слідства, оскільки не знав, що його шукають, у м. Києві перебував з приводу лікування, що підтверджується наявним лікарським направленням, наразі потребує належного лікування. Просив змінити запобіжний захід на цілодобовий домашній арешт з застосуванням засобів електронного контролю, що зможе забезпечити належну процесуальну поведінку його підзахисного та визначити розмір застави.

Обвинувачені підтримали доводи своїх захисників. Обвинувачений ОСОБА_3 також зазначив, що в судове засіданні його доставляють з м. Кривий Ріг та по дорозі конвой забирає з м. П`ятихатки та з Софіївського району інших обвинувачених, тобто він перебуває у дорозі більш чотирьох годин. Просив змінити йому місце утримання.

Розглядаючи клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу відносно обвинувачених ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , заслухавши учасників підготовчого провадження, суд приходить до наступного.

Ухвалою Комінтернівського районного суду м. Харкова від 12.01.2021 року, обвинуваченим ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 продовжено обраний запобіжний захід у виді тримання під вартою, строк дії вказаного запобіжного заходу закінчується 12 березня 2021 року.

Згідно ухвали Харківського апеляційного суду від 25 січня 2021 року вказана ухвала залишена без змін.

Згідно ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п`ятою статті 176 цього Кодексу.

Згідно із п. 4 ч. 2 ст. 183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п`ять років.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини доцільність продовження строку тримання під вартою ґрунтується на презумпції, що з перебігом ефективного розслідування справи зменшуються ризики, які стали підставою для взяття особи під варту на початковій стадії розслідування. Кожне наступне продовження строку тримання під вартою має містити детальне обґрунтування ризиків, що залишаються та їх аналіз, як підстава для втручання в право особи на свободу.

Відповідно до правової позиції ЄСПЛ, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Забезпечення таких стандартів вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.

Разом із тим, у розумінні практики Європейського суду з прав людини, тяжкість обвинувачення не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшують ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту.

Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою та доцільність продовження строку тримання під вартою має оцінюватись у кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання під вартою та продовження строку тримання під вартою може бути виправдано за наявності того, що його вимагають справжні інтереси суспільства, які не зважаючи на презумпцію невинуватості, переважають над принципом поваги до особистої свободи.

Європейський суд з прав людини у справі в справах «Летельє проти Франції», «І. А. проти Франції» зазначив, що особлива тяжкість деяких злочинів може викликати таку реакцію суспільства і соціальні наслідки, які виправдовують попереднє ув`язнення як виключну міру запобіжного заходу протягом певного часу.

Відповідно до частини 3 статті 315 КПК України, під час підготовчого судового засідання суд за клопотанням учасників судового провадження має право обрати, змінити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжний захід, обраний щодо обвинувачених. При розгляді таких клопотань суд додержується правил, передбачених розділом ІІ цього Кодексу.

Конституційний Суд України у своєму рішенні № 1-р/2017 від 23 листопада 2017 року зазначив, що висновки слідчого судді щодо будь-яких обставин, які стосувалися суті підозри, обвинувачення та були взяті до уваги при обґрунтуванні запобіжного заходу, обраного під час досудового розслідування, для суду на стадії судового провадження не є преюдиційними. У підготовчому провадженні суд має перевірити обґрунтованість застосування запобіжного заходу щодо обвинуваченого, пов`язаного з обмеженням його права на свободу та особисту недоторканність, та прийняти вмотивоване рішення, незважаючи на те, чи закінчився строк дії ухвали слідчого судді, постановленої на стадії досудового розслідування про обрання такого запобіжного заходу.

При розгляді клопотання прокурора щодо доцільності продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою обвинуваченим суд враховую наступні обставини та особу кожного з обвинувачених:

- обвинувачений ОСОБА_1 обвинувачується у скоєнні тяжкого кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 263 КК України, та особливо тяжких кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.15, ч.2 ст. 258, ч.2 ст. 258 КК України, за яке передбачене покарання на строк до дванадцяти років позбавлення волі,з конфіскацією майна, судове дослідження доказів по справі не проведене, а отже перебуваючи на волі обвинувачений зможе перешкодити встановленню істини у справі, оскільки на теперішній час не встановлено інших осіб, які діяли за попередньою змовою із обвинуваченим та на яких зможе впливати обвинувачений ОСОБА_1 , існує ризик незаконно впливу на недопитаних потерпілих, свідків, експертів, окрім того, суд враховує особу обвинуваченого ОСОБА_1 , який не працевлаштований, немає офіційного джерела доходу, раніше неодноразово судимий за ряд тяжких злочинів, останній раз 16.10.2018 року Індустріальним районним судом м. Дніпропетровська, в ході досудового слідства перебував у розшуку та затриманий на підставі ухвали слідчого судді про дозвіл на затримання з метою приводу до суду, враховуючи зазначене та суспільну небезпечність інкримінованих йому кримінальних правопорушень, існує ймовірність до ухилення обвинуваченого від суду з метою уникнення кримінальної відповідальності та вчинення інших кримінальних правопорушень.

- обвинувачений ОСОБА_2 обвинувачується у скоєнні особливо тяжкого кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 258 КК України, за яке передбачене покарання на строк до дванадцяти років позбавлення волі, з конфіскацією майна, суд враховує, що судове дослідження доказів по кримінальному провадженню не проведене, а отже перебуваючи на волі обвинувачений зможе перешкодити встановленню істини у справі, оскільки на теперішній час не встановлено інших осіб, які діяли за попередньою змовою із обвинуваченим та на яких зможе впливати обвинувачений ОСОБА_2 . Окрім того, суд враховує обставини, визначені статтею 178 КПК України, а також тяжкість покарання, що загрожує у разі визнання обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він обвинувачуються, наявність ризику впливу обвинуваченого на потерпілих, свідків та експертів з метою зміни їх показань, суд вважає реальним. Окрім того, суд враховуючи дані про особу обвинуваченого ОСОБА_2 , який раніше притягувався до кримінальної відповідальності за скоєння тяжкого умисного злочину та засуджений вироком Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 16.10.2018 року, що свідчить на схильність обвинуваченого до вчинення злочинів.

- обвинувачений ОСОБА_3 обвинувачується у скоєнні особливо тяжкого кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 258 КК України, за яке передбачене покарання на строк до дванадцяти років позбавлення волі,з конфіскацією майна, суд враховує, що судове дослідження доказів по кримінальному провадженню не проведене, а отже перебуваючи на волі обвинувачений зможе перешкодити встановленню істини у справі, оскільки на теперішній час не встановлено інших осіб, які діяли за попередньою змовою із обвинуваченим та на яких зможе впливати обвинувачений. Окрім того, суд враховує обставини, визначені статтею 178 КПК України, а також тяжкість покарання, що загрожує у разі визнання обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він обвинувачуються, наявність ризику впливу обвинуваченого на потерпілих, свідків та експертів з метою зміни їх показань. Окрім того, суд враховує, що на в провадженні Кіровського районного суду м. Дніпропетровська на розгляді перебуває кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_3 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст. 296, ч.1 ст. 121 КК України, що свідчить на схильність обвинуваченого до вчинення злочинів. Крім того, суд враховує, що ОСОБА_3 в ході досудового слідства перебував у розшуку та затриманий на підставі ухвали слідчого судді про дозвіл на затримання з метою приводу до суду, а тому існує ризик переховування від суду з метою уникнення кримінальної відповідальності.

Враховуючи наявність ризиків вчинення кожним із вказаних обвинувачених дій, передбачених ч.1 ст.177 КПК України, а також оцінюючи у сукупності обставини визначені ст.178 КПК України, з урахуванням позиції потерпілих щодо продовження обвинуваченим запобіжного заходу, суд приходить до висновку, що для забезпечення виконання обвинуваченими покладених на них процесуальних обов`язків, необхідно продовжити строк запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо обвинувачених ОСОБА_1 , ОСОБА_2 ОСОБА_3 . При цьому, суд вважає, що на даний час жоден із більш м`яких запобіжних заходів не є достатнім для запобігання зазначеним ризикам.

Крім того, суд приймає до уваги практику Європейського суду з прав людини, а саме рішення «Лабіта проти Італії», за яким питання розумності строків тримання особи під вартою вирішуються судом, зважаючи на наявність дійсного публічного інтересу у триманні особи під вартою, що переважає над приватним правом особи на особисту недоторканність.

З огляду на вищевикладене, суд вважає необхідним задовольнити клопотання прокурора та продовжити строк запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченим ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 строком на 60 днів.

Відповідно до п.1 ч.4 ст.183 КПК України, суд має право не визначати розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочину, вчиненого із застосуванням насильства.

Приймаючи до уваги обставини злочину, викладені у обвинувальному акті, які свідчать про їх підвищену суспільну небезпеку, суд вважає за недоцільне призначення обвинуваченим ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 альтернативного запобіжного заходу у вигляді застави.

Щодо клопотань захисників щодо місць утримання обвинувачених у різних установах, суд зазначає, що згідно листа Дніпропетровської обласної прокуратури №31/2-149вих-21 від 11.02.2021 та листа Південно-східного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань МЮУ №8-1117/Кр-21 від 10.0-2.2021 на адресу УСБУ у Дніпропетровській області рекомендовано роздільне тримання обвинувачених ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , про що судом винесено ухвалу від 12.02.2021 року. При цьому слід зазначити, що будь яких порушень Закону України «Про попереднє ув`язнення» судом не допущено, оскільки обвинувачені ОСОБА_1 та ОСОБА_2 утримуються в умовах дільниць слідчих ізоляторів у відповідних установах, обвинувачений ОСОБА_3 утримується безпосередньо у слідчому ізоляторі.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 177, 178, 315 КПК України, -

У Х В А Л И В:

Клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою стосовно обвинувачених ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 - задовольнити.

Продовжити обвинуваченому ОСОБА_1 міру запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на 60 днів, тобто до 09 травня 2021 року, без визначення розміру застави.

Продовжити обвинуваченому ОСОБА_2 міру запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на 60 днів, тобто до 09 травня 2021 року, без визначення розміру застави.

Продовжити обвинуваченому ОСОБА_3 міру запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на 60 днів, тобто до 09 травня 2021 року, без визначення розміру застави.

На ухвалу протягом 5 днів з дня її винесення може бути подано апеляцію до Дніпровського апеляційного суду

Суддя Кіровського районного суду

м. Дніпропетровська О.О.Смольняков