Постанова № 9546086, 16.03.2010, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 2а-1808/10/1070 (2а-10305/09/1070)

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 березня 2010 року у м. Києві Київський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Спиридонової В.О.,

за участю секретаря судового засідання Пономаренка Б.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Державної податкової інспекції в Обухівському районі Київської області до фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу в сумі 149 грн. 75 коп.,

ВСТАНОВИВ:

3 листопада 2009 року ДПІ в Обухівському районі Київської області (далі позивач) звернулася до Київського окружного адміністративного суду з позовом про стягнення з фізичної особи підприємця ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1, АДРЕСА_1) (далі відповідач) на її користь податкового боргу в сумі 149 грн. 75 коп. на розподільчий рахунок 34129999700449, МФО 821018, код 24074109 банк управління Держказначейства в Київській області по м. Києву.

Позовні вимоги позивач обґрунтовує наявністю у відповідача заборгованості зі сплати єдиного податку, яку в добровільному порядку відповідачем не погашено.

Представник позивача 16.03.2010 року подав до суду клопотання про розгляд справи без участі представника ДПІ в Обухівському районі Київської області.

Відповідач в судові засідання не зявлявся, хоча був належним чином повідомлений відповідно до вимог ст. ст. 35, 37 Кодексу адміністративного судочинства України. Ухвалами Київського окружного адміністративного суду від 03.11.2009 року та від 19.01.2010 року відповідачу запропоновано подати до суду письмові заперечення проти позову та всі наявні докази на їх підтвердження, однак відповідач заперечень проти позову та жодних документів до суду не надавав. Враховуючи вимоги ч. 6 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, суд вирішує справу на основі наявних доказів.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступних висновків.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 17 КАС України компетенція адміністративних судів поширюється на спори за зверненням суб'єкта владних повноважень у випадках, встановлених законом.

Пунктом 11 статті 10 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» передбачено, що до функцій державних податкових інспекцій належить звернення в суди з позовами до підприємств, установ, організацій та громадян про визнання угод недійсними і стягнення в доход держави коштів, одержаних ними за такими угодами, а в інших випадках - коштів, одержаних без установлених законом підстав, а також про стягнення заборгованості перед бюджетом і державними цільовими фондами за рахунок їх майна.

Отже, виходячи зі змісту п. 7 ч. 1 ст. 3 КАС України та п. 11 ст. 10 Закону України «Про державну податкову службу в Україні», державна податкова інспекція як орган державної влади, який, звертаючись із відповідним судовим позовом, здійснює владні управлінські функції та виступає суб'єктом владних повноважень.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом, ОСОБА_1 17 серпня 2006 року зареєстрована Обухівською районною державною адміністрацією Київської області, як фізична особа - підприємець, а 23 серпня 2006 року узята на облік платників податків за № 6028.

Відповідно до Указу Президента «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва» № 727/98 від 03.07.1998 року (надалі Указ № 727/98) суб'єкти малого підприємництва - фізичні особи мають право самостійно обрати спосіб оподаткування доходів за єдиним податком шляхом отримання свідоцтва про сплату єдиного податку.

Ставка єдиного податку для фізичних осіб-підприємців встановлюється місцевими радами за місцем їх державної реєстрації залежно від виду діяльності і не може становити менше 20 гривень та більше 200 гривень на місяць.

Згідно з рішенням Обухівської районно ради Київської області V скликання «Про встановлення ставок єдиного податку для субєктів малого підприємництва-фізичних осіб» від 9 лютого 2007 року № 122.09.V ставка єдиного податку для виду діяльності «надання комунальних та індивідуальних послуг», яким займається відповідач, з 1 березня 2007 року становить 40 грн. на місяць.

Фізична особа сплачує єдиний податок щомісяця не пізніше 20 числа наступного місяця на окремий рахунок відділень Державного казначейства України.

Відповідачем за період з липня по рудень 2007 року заборгованість по сплаті єдиного податку на підприємницьку діяльність з фізичних осіб становить 240 грн.

У зв'язку з порушенням відповідачем платіжної дисципліни, позивачем на підставі п. 6.2. ст. 6 Закону України «Про порядок погашення заборгованості зобов'язань платників податків перед бюджетом та державними цільовими фондами» від 21.12.2000 р. № 2181 ІІІ, відповідачеві була направлена перша податкова вимога від 30 липня 2007 р. № 1/750 на суму 40 грн.

На підставі п.п. 17.1.7 п. 17.1 ст. 17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» позивачем були прийняті податкові повідомлення-рішення № 0005121702/0/201 та № 0005111702/0/202, згідно з якими до відповідача були застосовані штрафні санкції за порушення ним строків сплати податку на підприємницьку діяльність з фізичних осіб на суму 27,89 грн.

Отже, сума податкового боргу в розмірі 267,89 грн. була сплачена частково в розмірі 119,78 грн., в результаті чого недоїмка по сплаті єдиного податку становила 148,11 грн.

Крім цього, за несвоєчасну сплату узгодженої суми податкового зобовязання відповідно до ст. 16. Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» нараховано пеню в розмірі 1,64 грн.

Відповідно до вимог п. 6.3. ст. 6 Закону України «Про порядок погашення заборгованості зобов'язань платників податків перед бюджетом та державними цільовими фондами» 13 листопада 2008 року відповідачу була направлена друга податкова вимога № 2/1900 на суму 149,75 грн.

Згідно з копією повідомлення про вручення поштового відправлення, вказана вимога була вручена відповідачеві 31.12.2008 р. (а.с.15).

Перша та друга податкові вимоги та податкові повідомлення-рішення, відповідачем в судовому чи адміністративному порядку не оскаржувались.

Пунктом 1.3 ст. 1 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» встановлено, що податковий борг (недоїмка) визначається як податкове зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій), самостійно узгоджене платником податків або узгоджене в адміністративному чи судовому порядку, але не сплачене у встановлений строк, а також пеня, нарахована на суму такого податкового зобов'язання.

Згідно з пп. 5.4.1 п. 5.4 ст. 5 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» узгоджена сума податкового зобовязання, не сплачена платником податків у строки, визначені статтею 5 вказаного Закону, визнається сумою податкового боргу платника податків.

Оскільки податкові зобовязання відповідача не були сплачені в установлені строки, такі зобовязання визнаються судом податковим боргом.

Відповідно до п. 3.1.1 ст. 3 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» активи платника податків можуть бути примусово стягнені в рахунок погашення його податкового боргу виключно за рішенням суду.

Як вбачається з матеріалів справи, на момент розгляду справи судом податковий борг відповідачем до Державного бюджету України не сплачено.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Доказів, які б спростовували доводи позивача, відповідач суду не надав.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню.

Оскільки спір вирішено на користь субєкта владних повноважень, звільненого від сплати судового збору, а також за відсутності витрат позивача - суб'єкта владних повноважень, пов'язаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, судові витрати (судовий збір) згідно з ч. 4 ст. 94 КАС України стягненню з відповідача не підлягають.

Керуючись ст. ст. 11, 14, 70, 71, 72, 86, 94, 159 - 163, 254 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Стягнути з фізичної особи підприємця ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1, АДРЕСА_1) на користь Державної податкової інспекції в Обухівському районі Київської області податковий борг в сумі 149 (сто сорок девять) грн. 75 коп. на розподільчий рахунок 34129999700449, МФО 821018, код 24074109 банк управління Держказначейства в Київській області по м. Києву.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у встановлений строк, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку.

Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду у порядку, встановленому статтями 185-187 КАС України, протягом десяти днів з дня її складання у повному обсязі шляхом подання через Київський окружний адміністративний суд заяви про апеляційне оскарження з наступним поданням протягом двадцяти днів апеляційної скарги. Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то строк подання заяви про апеляційне оскарження обчислюється з дня отримання нею копії постанови. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Суддя В.О. Спиридонова

Постанову складено у повному обсязі 18.03.2010 року.