Постанова № 9545397, 12.03.2010, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 березня 2010 року 2-а-2426/10/1070

Київський окружний адміністративний суд в особі судді Волкова А.С.,

при секретарі судового засідання Побережному К.С.,

за участю:

представника позивача Мілімка А.А.,

представник відповідача не зявився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Управління Пенсійного фонду України у м. Буча Київської області до Закритого акціонерного товариства «Меліоратор» про стягнення заборгованості за внесками на загальнообовязкове державне пенсійне страхування, -

в с т а н о в и в:

До Київського окружного адміністративного суду звернулось Управління Пенсійного фонду України у м. Ірпені Київської області з позовом до Закритого акціонерного товариства «Меліоратор» про стягнення заборгованості за внесками на загальнообовязкове державне пенсійне страхування в сумі 257018,32 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що відповідачем самостійно визначено розмір страхових внесків, але не сплачено їх у повному обсязі у визначений законом строк. Внаслідок цього у відповідача утворилася заборгованість (недоїмка) за цими обовязковими платежами, яку позивач просить з нього стягнути.

Ухвалою від 24.11.2009 судом відкрито провадження в адміністративній справі, судове засідання з розгляду справи призначено на 12.03.2010.

Про дату, час та місце судового розгляду сторони були повідомлені належним чином. У призначений день і час до суду зявився представник позивача. Представник відповідача до суду не зявився, про причини неприбуття суд не повідомив. Неприбуття в судове засідання представників сторін без поважних причин або неповідомлення ними про причини неприбуття не є перешкодою для розгляду справи (частина друга статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України).

До початку судового засідання позивач заявив суду клопотання про заміну позивача у справі: Управління Пенсійного фонду України у м. Ірпені Київської області просив замінити на Управління Пенсійного фонду України у м. Буча Київської області. Клопотання обґрунтував тим, що у структурі пенсійного фонду України відбулись зміни, в результаті яких утворено новий територіальний підрозділ Пенсійного фонду - Управління Пенсійного фонду України у м. Буча Київської області. У звязку з цим, справи страхувальників, місцезнаходження яких є м.Буча, передано з компетенції Управління Пенсійного фонду України у м. Ірпені до до новоствореного підрозділу.

Суд задовольнив клопотання позивача про його заміну на іншого субєкта владних повноважень - Управління Пенсійного фонду України у м. Буча Київської області.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав, просив суд позов задовольнити. Відповідач відзиву на позовну заяву, заперечень проти позову, будь-яких пояснень, заяв чи клопотань суду не надав.

Заслухавши представника позивача, дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню, з таких підстав.

Закрите акціонерне товариство «Меліоратор» є юридичною особою, що зареєстрована 02.03.1999 виконавчим комітетом Бучанської міської ради Київської області, відомості про яку включено до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців (ідентифікаційний код - 30193447), як платник внесків на загальнообовязкове державне пенсійне страхування перебуває на обліку в Управлінні Пенсійного фонду України у м. Буча Київської області.

Згідно з розрахунками суми страхових внесків на загальнообовязкове державне пенсійне страхування, що підлягають сплаті за липень, серпень та вересень 2009 року, відповідач самостійно визначив розмір власних зобовязань зі сплати страхових внесків в сумі 257018,32 грн., а саме: страхові внески за липень 2009 90032,44 грн.; за серпень 2009 80618,87 грн., за вересень 2009 86367,01грн.

Зобовязання зі сплати страхових внесків відповідач добровільно не виконав, у звязку з чим позивач звернувся до суду про стягнення сум заборгованості з відповідача.

У звязку з тим, що відповідач суму заборгованості за страховими внесками не сплатив в установлений законом строк, позивачем надіслано на адресу відповідача вимогу про сплату боргу від 02.11.2009 №52, яку відповідачем також не оплачено.

На день судового розгляду заборгованість відповідача не зменшилась і становить суму 257018,32 коп., що підтвердив представник позивача в судовому засіданні.

Надаючи правової оцінки відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з таких положень законодавчих актів.

Згідно з частиною першою статті 15 Закону України від 09.07.2003 №1058-IV «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування» (надалі - Закону України від 09.07.2003 №1058-IV) платниками страхових внесків до солідарної системи є страхувальники, зазначені в статті 14 цього Закону, зокрема, роботодавці підприємства, установи та організації, створені відповідно до законодавства України.

Відповідно до абзацу шостого частини другої статті 17 та частини шостої статті 20 Закону України від 09.07.2003 №1058-IV страхувальники, до яких також належить і відповідач, зобов'язані нараховувати, обчислювати і сплачувати в установлені строки та в повному обсязі страхові внески.

Частиною другою статті 20 зазначеного Закону встановлено, що обчислення страхових внесків застрахованих осіб здійснюється страхувальником на підставі бухгалтерських та інших документів, відповідно до яких проводиться нарахування (обчислення) або які підтверджують нарахування заробітної плати, на які відповідно до цього Закону нараховуються страхові внески.

Частиною шостою статті 20 Закону України від 09.07.2003 №1058-IV передбачено, що страхувальники зобов'язані сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний базовий звітний період, не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду незалежно від виплати заробітної плати (доходу), на суми яких нараховуються страхові внески. Для страхувальників, що мають найманих працівників, базовим звітним періодом є календарний місяць. Згідно з частиною дванадцятою статті 20 зазначеного Закону страхові внески підлягають сплаті незалежно від фінансового стану платника страхових внесків.

Відповідно до підпункту 1 пункту 8 Розділу XV «Прикінцеві положення» Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» до набрання чинності законом про спрямування частини страхових внесків до накопичувального фонду страхові внески, що перераховуються до солідарної системи (крім страхових внесків, що перераховуються особами, зазначеними в пунктах 3 і 4 статті 11 та у статті 12 цього Закону, а також страхових внесків, сплачуваних за осіб, зазначених у пунктах 8, 13, 14 статті 11 цього Закону), сплачуються страхувальниками та застрахованими особами на умовах і в порядку, визначених цим Законом, та в розмірах, передбачених Законом України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування» для відповідних платників збору.

Законом України «Про збір на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» встановлено, що страхувальники повинні сплачувати внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування в розмірі 33,2 % від фонду оплати праці підприємства, та здійснювати відрахування збору на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування за фізичних осіб, які працюють на підприємстві страхувальника за трудовим договором в розмірах, установлених цим Законом (від 1 до 5 % сукупного оподатковуваного доходу фізичних осіб).

Відповідно до частини другої статті 106 Закону України від 09.07.2003 №1058-IV суми страхових внесків своєчасно не нараховані та/або не сплачені страхувальниками у строки, визначені статтею 20 цього Закону, в тому числі обчислені територіальними органами Пенсійного фонду у випадках, передбачених частиною третьою статті 20 цього Закону, вважаються простроченою заборгованістю із сплати страхових внесків і стягуються з нарахуванням пені та застосуванням фінансових санкцій.

Абзацом восьмим пункту 3 статті 106 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» передбачено право органів Пенсійного фонду звертатись до суду з позовами про стягнення недоїмки.

Наявність у відповідача заборгованості за внесками на загальнообовязкове державне пенсійне страхування підтверджується копіями розрахунків суми страхових внесків на загальнообовязкове державне пенсійне страхування, поданих відповідачем до Пенсійного фонду, витягом з картки особового рахунку страхувальника, а також розрахунками, наданими позивачем.

На час розгляду справи та винесення рішення по суті заявлених позовних вимог доказів про сплату зазначеної суми відповідачем не надано.

За таких обставин, виходячи з меж заявлених позовних вимог, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог, та вважає їх такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до частини другої статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони - субєкта владних повноважень, суд присуджує з іншої сторони всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати, повязані із залученням свідків та проведенням судових експертиз. Позивач не надав суду доказів понесення ним яких-небудь судових витрат, тому такі витрати стягненню з відповідача не підлягають.

Керуючись статтями 11, 14, 70, 71, 72, 86, 94, 159-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

п о с т а н о в и в:

Адміністративний позов задовольнити.

Стягнути із Закритого акціонерного товариства «Меліоратор» на користь Управління Пенсійного фонду України у м. Буча Київської області заборгованість за внесками на загальнообовязкове державне пенсійне страхування за липень, серпень, вересень 2009 року в сумі 257018 (двісті пятдесят сім тисяч вісімнадцять) гривень 32 коп.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано в установлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня її складання в повному обсязі шляхом подання через Київський окружний адміністративний суд заяви про апеляційне оскарження з наступним поданням протягом двадцяти днів апеляційної скарги. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Суддя Волков А.С.

Дата виготовлення і підписання повного тексту постанови 15 березня 2010 року.