Постанова № 9545378, 10.03.2010, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 березня 2010 року 2-а-1282/10/1070

Київський окружний адміністративний суд в особі судді Волкова А.С.,

при секретарі судового засідання Побережному К.С.,

за участю:

представника позивача Ілемської І.М.,

представників відповідача Кістюк Н.М., Луценка Т.С., Поліщука О.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю науково-виробничого підприємства «Білоцерківмаз» до Білоцерківської обєднаної державної податкової інспекції Київської області, про визнання недійсним рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій, -

в с т а н о в и в:

До Київського окружного адміністративного суду звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю «Білоцерківмаз» з позовом до Білоцерківської обєднаної державної податкової інспекції Київської області про визнання недійсним рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 14.08.2009 №0000070220/2926, згідно з яким до позивача застосовано штрафні (фінансові) санкції за недотримання законодавчо встановлених термінів розрахунків при здійсненні імпортних операцій.

Позивач в обґрунтування позовних вимог зазначив, що вважає рішення податкового органу неправомірним, оскільки йому не було надано розрахунку штрафних санкцій, номер акту перевірки не співпадає з номером акту, на який міститься посилання в рішенні про застосування штрафних фінансових санкцій; рішення незрозуміло ким підписано: керівником податкового органу чи заступником; а також у звязку з тим, що порушення строків розрахунків припадає на фінансову кризу, яка є обставиною непереборної сили, що виключає вину позивача і підстави для притягнення його до відповідальності.

Відповідач позову не визнав, заперечення проти позову обґрунтував тим, що вважає рішення про застосування до позивача штрафних (фінансових) санкцій правомірним. Представники відповідача в судовому засіданні підтримали заперечення і просили суд відмовити в задоволенні позову.

Заслухавши представників сторін, дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що позов задоволенню не підлягає, з таких підстав

Товариство з обмеженою відповідальністю науково-виробниче підприємство «Білоцерківмаз» є юридичною особою, що зареєстрована 19.02.2002 виконавчим комітетом Білоцерківської міської ради Київської області, як платник податків перебуває на обліку в Білоцерківській обєднаній державній податковій інспекції Київської області (далі Білоцерківська ОДПІ) з 25.03.2002 за №4.

У червні 2009 року Білоцерківською ОДПІ проведено виїзну планову перевірку позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.07.2008 по 31.03.2009, валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2008 по 31.03.2009 (Акт перевірки від 03.08.2009 №2695/23-2-032/31907458/156).

Перевіркою встановлено, що в період, який перевірявся, позивач допустив низку порушень вимог чинного законодавства, в тому числі й законодавчо встановлених строків розрахунків при здійсненні зовнішньо економічних операцій за такими контрактами: від 09.05.2008 №01-04-2008; від 15.01.2008 №15/01/08-01; від 12.12.2006 №12/12/06-01; від 19.05.2008 №19/05/08-03; від 14.04.2006 №14/04/06-06.

1. Так, згідно з імпортним контрактом від 09.05.2008 №01-04-2008, укладеним між позивачем і компанією «Sampo Rosenlew Ltd.» (Фінляндія), позивач здійснив авансовий платіж на користь нерезидента в сумі 20000,00 євро. Встановлений законодавством граничний термін поставки товару в Україну або повернення валютної виручки за даним контрактом становить 21.12.2008.

На день перевірки позивач не забезпечив поставку товару або повернення валютної виручки в Україну, заборгованість становила 20000,00 євро, кількість днів прострочки 100 (за період з 22.12.2008 по 31.03.2009).

Сума пені в національній валюті України, , що нарахована позивачу виходячи з офіційного курсу євро до гривні (1 євро = 10,983047 грн.), встановленого Національним банком України на 22.12.2008, а також розміру пені 0,3% від суми заборгованості, становить 65898,28грн.

2. Згідно з експортним контрактом від 15.01.2008 №15/01/08-01, укладеним між позивачем і ТОВ «ТД БілоцерківМАЗ Поволжье» (Російська Федерація), позивач здійснив поставку товару на користь нерезидента на суму 1364854,00 російських рублів. Дата відвантаження товару 08.08.2008, граничний термін оплати 04.02.2009. На день настання граничного терміну оплати за поставлений товар заборгованість нерезидента перед позивачем становила 154879,02 руб., заборгованість не погашено до дня проведення перевірки.

Таким чином, згідно з висновками податкового органу кількість днів прострочки оплати становить 55 днів (з05.02.2009 по 31.03.2009). Сума пені в національній валюті України, що нарахована позивачу виходячи з офіційного курсу російського рубля до гривні (1 рубль = 0,21254 грн.), встановленого Національним банком України на 05.02.2009, а також розміру пені 0,3% від суми заборгованості, становить 54314,47 грн.

3. Згідно з експортним контрактом від 12.12.2006 №12/12/06-01, укладеним між позивачем і ТОВ «Білоцерків МАЗ» (Російська Федерація), позивач здійснив поставку товару на користь нерезидента на загальну суму 5749765,00 російських рублів. Відвантаження товару за даним контрактом здійснювалось партіями, у такі дати: 11.08.2008 (вартість товару 1238126руб.); 11.08.2008 (вартість товару 909950,00 руб.); 15.08.2008 (вартість товару 817925,00 руб.); 20.08.2008 (вартість товару 928192,00 руб.); 20.08.2008 (вартість товару 928192,00 руб.); 20.08.2008 (вартість товару 927380,00 руб.).

Позивач припустився таких порушень в розрахунках за цим контрактом: прострочено оплату товару на суму 1316290,00 руб. на 52 дні (за період з 08.02.2009 по 31.03.2009), у звязку з чим позивачу нараховано пеню в сумі 43546,72 грн.; прострочено оплату товару на суму 817925,00 руб. на 48 днів (за період з 12.02.2009 по 31.03.2009), у звязку з чим позивачу нараховано пеню в сумі 25310,00 грн.; прострочено оплату товару на суму 2783764,00 руб. на 43 днів (за період з 17.02.2009 по 31.03.2009), у звязку з чим позивачу нараховано пеню в сумі79502,38 грн.

Загальна сума пені, що нарахована позивачу за порушення строків розрахунків за цим контрактом, становить 148359,10 грн.

4. Згідно з експортним контрактом від 19.05.2008 №19/05/08-03, укладеним між позивачем і ТОВ «АгроФинансГрупп» (Російська Федерація), позивач здійснив поставку товару на користь нерезидента на загальну суму 1671249,00 російських рублів. Відвантаження товару за даним контрактом здійснювалось партіями, у такі дати: 10.07.2008 (вартість товару 765277,00руб.); 09.09.2008 (вартість товару 905972,00 руб.).

Позивач припустився таких порушень в розрахунках за цим контрактом: прострочено оплату товару на суму 136145,00 руб. на 84 дні (за період з 07.01.2009 по 31.03.2009), у звязку з чим позивачу нараховано пеню в сумі 8988,15 грн.; прострочено оплату товару на суму 905972,00 руб. на 23 дні (за період з 09.03.2009 по 31.03.2009), у звязку з чим позивачу нараховано пеню в сумі 13411,96 грн.;

Загальна сума пені, що нарахована позивачу за порушення строків розрахунків за цим контрактом, становить 22400,11 грн.

5. Згідно з експортним контрактом від 14.04.2006 №14/04/06-06, укладеним між позивачем і ТОВ «Промзапчасть» (Російська Федерація), позивач здійснив поставку товару на користь нерезидента на загальну суму 4071743,00 російських рублів. Відвантаження товару за даним контрактом здійснювалось партіями, в такі дати: 11.09.2008 (вартість товару 965924,00руб.); 11.09.2008 (вартість товару 838506,00 руб.); 18.09.2008 (вартість товару1341344,00 руб.); 02.10.2008 (вартість товару 925969,00 руб.).

Позивач припустився таких порушень в розрахунках за цим контрактом: прострочено оплату товару на суму 113541,00 руб. на 9 днів (за період з 11.03.2009 по 13.03.2009), у звязку з чим позивачу нараховано пеню в сумі 665,00 грн.; прострочено оплату товару на суму 1341344,00 руб. на 2 дні (за період з 18.03.2009 по 19.03.2009), у звязку з чим позивачу нараховано пеню в сумі 665,00 грн.; прострочено оплату товару на суму 704885,00 руб. на 13днів (за період з 18.03.2009 по 30.03.2009), у звязку з чим позивачу нараховано пеню в сумі6129,84 грн.

Загальна сума пені, нарахована за порушення строків розрахунків за цим контрактом, становить 8590,15 грн.

Таким чином, загальна сума пені, що нарахована позивачу за порушення законодавчо встановлених строків розрахунків за всіма контрактами, становить 250679,11 грн.

За результатами перевірки податковим органом встановлено порушення позивачем вимог статей 1, 2 Закону України від 23.09.1994 №185/94-ВР «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті». На підставі статті 4 вказаного Закону Білоцерківською ОДПІ прийнято рішення від 14.08.2009 №0000070220/2926, згідно з яким до позивача застосовано штрафні (фінансові) санкції в сумі 250679,11 грн.

Під час судового розгляду позивач не оспорював фактів порушення законодавчо встановлених строків розрахунків, що встановлені податковим органом під час перевірки, а також правильності нарахування пені та її розмірів. Представник позивача у судовому засіданні заявив, що позивач оспорює рішення податкового органу лише з підстав, зазначених у позовній заяві, а саме невідповідність номеру акту перевірки, номеру акта, на який міститься посилання в рішенні; відсутності відповідних повноважень у посадової особи податкового органу, що підписала акт; наявність обставин непереборної сили, що повязуються з існуванням фінансової кризи.

Щодо номеру акту перевірки судом встановлено наступне. Акт, що складений 03.08.2009 посадовими особами податкового органу під час перевірки, має номер «2695/23-2-032/31907458/156». Рішення від 14.08.2009 №0000070220/2926 про застосування до позивача штрафних (фінансових) санкцій містить посилання на акт від 03.08.2009 №2695/232/31907458/156. Таким чином, в рішенні в посиланні акт перевірки пропущено цифри «032» в номері акта.

Представник відповідача пояснив у судовому засіданні, що номер акту перевірки відповідає встановленій у податковому органі номенклатурі справ, а цифри «032» означають номер папки, в якій зберігається справа. Пропуск вказаних цифр є технічною помилкою, яка не впливає на суть порушень, виявлених під час перевірки під час перевірки.

Рішення від 14.08.2009 №0000070220/2926 про застосування штрафних (фінансових) санкцій підписано «Керівником (заступником керівника) Коновал Н.В.»

На вимогу суду відповідач надав наказ від 03.07.2008 №288-«О» Державної податкової адміністрації в Київській області, згідно з яким Коновал Наталію Василівну призначено на посаду заступника начальника Білоцерківської обєднаної державної податкової інспекції.

Надаючи правової оцінки відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з такого.

Закон України від 23.09.1994 №185/94-ВР «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» був прийнятий Верховною Радою України в 1994 році з метою запобігання безпідставному вивезенню валютних цінностей та майна за межі України, у звязку з чим встановлено граничні строки одержання валютної виручки за вивезений товар, в разі його експорту, або одержання товару, в разі здійснення авансового платежу за межі України, а також передбачено відповідальність за порушення вказаних строків у вигляді пені, що нараховується за кожний день прострочення.

Так, відповідно до статті 1 Закону України від 23.09.1994 №185/94-ВР «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» виручка резидентів у іноземній валюті підлягає зарахуванню на їх валютні рахунки в уповноважених банках у строки виплати заборгованостей, зазначені в контрактах, але не пізніше 180 календарних днів з дати митного оформлення (виписки вивізної вантажної митної декларації) продукції, що експортується, а в разі експорту робіт (послуг), прав інтелектуальної власності - з моменту підписання акта або іншого документа, що засвідчує виконання робіт, надання послуг, експорт прав інтелектуальної власності. Перевищення зазначеного строку потребує висновку центрального органу виконавчої влади з питань економічної політики.

Згідно із статтею 2 вказаного Закону імпортні операції резидентів, які здійснюються на умовах відстрочення поставки, в разі, коли таке відстрочення перевищує 180 календарних днів з моменту здійснення авансового платежу або виставлення векселя на користь постачальника продукції (робіт, послуг), що імпортується, потребують висновку центрального органу виконавчої влади з питань економічної політики.

Відповідно до статті 4 Закону України від 23.09.1994 №185/94-ВР «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» порушення резидентами строків, передбачених статтями 1 і 2 цього Закону, тягне за собою стягнення пені за кожний день прострочення у розмірі 0,3 відсотка суми неодержаної виручки (вартості недопоставленого товару) в іноземній валюті, перерахованої у грошову одиницю України за валютним курсом Національного банку України на день виникнення заборгованості. Загальний розмір нарахованої пені не може перевищувати суми неодержаної виручки (вартості недопоставленого товару).

Державні податкові інспекції вправі за наслідками документальних перевірок безпосередньо стягувати з резидентів пеню, передбачену цією статтею.

Відповідальність, що передбачена статтею 4 Закону України від 23.09.1994 №185/94-ВР «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті», є одним з видів адміністративно-господарських санкцій, що застосовуються органами державної влади або органами місцевого самоврядування до субєктів господарювання встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності.

В силу статті 218 Господарського кодексу України підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання. Учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення. У разі якщо інше не передбачено законом або договором, суб'єкт господарювання за порушення господарського зобов'язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов'язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності.

Позивач не надав суду доказів того, що він не звертався до центрального органу виконавчої влади з питань економічної політики для отримання висновку на подовження термінів повернення валютної виручки, або що він звертався до суду з позовом про стягнення з нерезидента заборгованості чи вживав інших заходів для повернення валютної виручки.

Статтею 6 Закону України від 23.09.1994 №185/94-ВР «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» передбачено, якщо перевищення строків, зазначених у статтях 1 і 2 цього Закону, обумовлено виникненням форс-мажорних обставин, перебіг зазначених строків зупиняється на весь період дії форс-мажорних обставин та поновлюється з дня, наступного за днем закінчення дії таких обставин. Підтвердженням форс-мажорних обставин є відповідна довідка Торгово-промислової палати України або іншої уповноваженої організації (органу) країни розташування сторони договору (контракту) або третьої країни відповідно до умов договору.

До форс-мажорних обставин слід відносити надзвичайну і непереборну за наявних умов силу, дія якої може бути викликана винятковими погодними умовами і стихійним лихом (ураган, буря, повінь, нагромадження снігу, ожеледь, землетрус, пожежа, просідання і зсув ґрунту, замерзання моря, закриття морських проток, які трапляються на звичайному морському шляху між портами відвантаження і вивантаження, інше стихійне лихо) або непередбаченими ситуаціями, що відбуваються незалежно від волі і бажання замовника або виконавця (війна, блокада, страйк, аварія), що призводять до порушення умов укладених контрактів.

Жодної довідки уповноваженого документу, що підтверджує настання форс-мажорних обставин, які б вплинули на невиконання позивачем чи його контрагентом зобовязань за імпортним контрактом, позивач суду не надав.

Обставини, на які посилається позивач як на форс-мажорні (фінансова криза) у контексті невиконання зобовязань щодо повернення валютної виручки не обумовлені непереборною силою, тобто не є надзвичайними і невідворотними, адже дій щодо повернення валютної виручки і запобіганню правопорушенню позивач не вчинив.

Згідно з пунктом 4.11 Порядку оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 10.08.2005 №327, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 25.08.2005 за №925/11205, податкове повідомлення-рішення (рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій) приймається керівником податкового органу (його заступником).

Під час судового розгляду встановлено, що рішення від 14.08.2009 №0000070220/2926 про застосування до позивача штрафних (фінансових) санкцій підписано заступником начальника Білоцерківської ОДПІ Коновал Н.В. Таким чином, твердження позивача про відсутність про компетенції у особи, яка підписала рішення, є безпідставними.

Посилання позивача про невідповідність номеру акту перевірки, що зазначений на акті, номеру акта, на який міститься посилання в рішенні про застосування штрафних (фінансових) санкцій суд до уваги не приймає, адже це порушення не є істотним і не призвело до прийняття неправомірного рішення: податковим органом факти встановлено правильно, позивач ознайомлений як з актом перевірки, так і з рішенням про застосування штрафних (фінансових) санкцій. Таким чином, це не вплинуло на зміст рішення, поінформованість позивача і його права на оскарження.

Таким чином, суд вважає, що відповідачем правомірно нараховано пеню за порушення строків повернення валютної виручки, що передбачена статтею 4 Закону України від 23.09.1994 №185/94-ВР «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті», а рішення від 14.08.2009 №0000070220/2926 про застосування до позивача штрафних (фінансових) санкцій в сумі 250679,11 грн. є правомірним і скасуванню не підлягає.

За таких обставин суд дійшов висновку, що позов задоволенню не підлягає.

Відповідно до частини другої статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони субєкта владних повноважень, суд присуджує з іншої сторони всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати, повязані із залученням свідків та проведенням судових експертиз.

Відповідач не надав суду доказів понесення ним судових витрат, тому підстави для присудження на його користь судових витрат відсутні.

Керуючись статтями 11, 14, 70, 71, 72, 86, 94, 159-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

п о с т а н о в и в:

У задоволенні адміністративного позову відмовити.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано в установлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня її складання в повному обсязі шляхом подання через Київський окружний адміністративний суд заяви про апеляційне оскарження з наступним поданням протягом двадцяти днів апеляційної скарги. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Суддя Волков А.С.

Дата виготовлення і підписання повного тексту постанови 16 березня 2010 року.