Постанова № 9545419, 10.03.2010, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 березня 2010 року 2-а-1307/10/1070

Київський окружний адміністративний суд в особі судді Волкова А.С.,

при секретарі судового засідання Побережному К.С.,

за участю:

прокурора Одуденко А.В.,

представника позивача - Дроботун О.О.,

представника відповідача не зявився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом прокурора Деснянського району м. Києва в інтересах держави в особі державного підприємства «Національна енергетична компанія «Укренерго», що входить до сфери управління Міністерства палива та енергетики України, до Приватного підприємства «Бізнес-Центр» про стягнення штрафу, -

в с т а н о в и в:

До Київського окружного адміністративного суду звернувся прокурор Деснянського району м. Києва в інтересах держави в особі державного підприємства «Національна енергетична компанія «Укренерго», що входить до сфери управління Міністерства палива та енергетики України, з позовом до Приватного підприємства «Бізнес-Центр» про стягнення штрафу до Державного бюджету України в сумі 5100,00 грн.

Позовні вимоги обґрунтовуються тим, що в ході перевірки електрогосподарства відповідача, проведеної Державною інспекцією з енергетичного нагляду за режимами споживання електричної та теплової енергії в Київській області (далі Держенергонагляд), встановлено факти порушення відповідачем Правил технічної експлуатації електроустановок споживачів та правил улаштування електроустановок. За наслідками перевірки Держенергонаглядом відповідачу направлено припис з вимогою про усунення порушень чинного законодавства. Відповідач вимог припису в установлені строки не виконав, у звязку з чим Держенергонаглядом прийнято рішення про притягнення відповідача до відповідальності та застосування до нього штрафу.

Право звертатись до суду із заявами про захист прав і законних інтересів держави законом надано прокурору. Підставою для представництва у суді інтересів держави є наявність порушень або загрози порушень економічних, політичних та інших державних інтересів внаслідок протиправних дій (бездіяльності) фізичних або юридичних осіб, що вчиняються у відносинах між ними або з державою. Виявивши порушення інтересів держави, прокурор звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача штрафу.

Ухвалою від 28.08.2009 судом відкрито провадження в адміністративній справі, судовий розгляд призначено на 02.02.2010, відкладено на 10.03.2010 у звязку з неявкою до суду відповідача.

Про дату, час та місце судового розгляду сторони були повідомлені належним чином. У призначений день і час до суду зявились прокурор та представник Держенергонагляду (Державного підприємства «Національна енергетична компанія «Укренерго»). Представник відповідача до суду не прибув, про причини неприбуття суд не повідомив.

У судовому засіданні прокурор та представник Держенергонагляду (Державного підприємства «Національна енергетична компанія «Укренерго») позовні вимоги підтримали у повному обсязі, просили суд позов задовольнити.

Відповідач відзиву на позовну заяву, заяв чи клопотань до суду не надсилав, у звязку з чим судом прийнято рішення про розгляд справи на підставі наявних в ній доказів.

Суд, заслухавши прокурора, представника Держенергонагляду, дослідивши матеріали справи, дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню з таких підстав.

У серпні 2008 року Державною інспекцією з енергетичного нагляду за режимами споживання електричної та теплової енергії у Київській області проведено перевірку електрогосподарства відповідача (Акт від 21.08.2008 № Е-870. Перевіркою встановлено низку порушень Правил технічної експлуатації електроустановок споживачів та правил улаштування електроустановок (16 пунктів порушень).

За наслідками перевірки Держенергонаглядом вчинено припис від 21.08.2008 №Е-870, згідно з яким відповідача зобовязано вжити заходів, що спрямовані на усунення порушень вимог чинного законодавства у строк до 25.09.2008. Про виконання кожного пункту припису відповідача зобовязано подати відомості до Держенергонагляду не пізніше трьох днів після закінчення терміну його виконання, а про виконання припису в цілому, - повідомити до 29.09.2008. Відповідача також попереджено про відповідальність за ухилення від виконання або несвоєчасне виконання припису згідно з чинним законодавством.

Припис одержано відповідачем 21.08.2008.

У жовтні 2008 року Держенергонаглядом проведено перевірку електроустаткування відповідача (Акт від 02.10.2008 № 139), якою встановлено, що відповідач не виконав вимог припису від 21.08.2008 №Е-870 (не виконано 13 пунктів з 16).

За результатами перевірки Державною інспекцією з енергетичного нагляду за режимами споживання електричної та теплової енергії у Київській області прийнято постанову від 12.11.2008 №108, згідно з якою за невиконання припису від 21.08.2008 №Е-870 на відповідача накладено штраф у розмірі 5100,00 грн.

Як пояснив у судовому засіданні представник Держенергонагляду, законом передбачено накладення штрафу в розмірі до п'яти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (85000,00 грн.), проте під час розгляду справи Держенергонаглядом прийнято до уваги ступень важкості вчиненого правопорушення, тому розмір застосованих санкцій є значно меншим, ніж встановлений законом граничний розмір.

Копію постанови вручено відповідачу 12.11.2008, про що підпис представника відповідача, який був присутній при розгляді справи Держенергонаглядом.

До дня судового розгляду відповідач постанову не оскаржив, суми штрафу не сплатив, що підтвердили прокурор і представник Держенергонагляду (Державного підприємства «Національна енергетична компанія «Укренерго») у судовому засіданні.

Надаючи правової оцінки відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з такого.

Відповідно до статті 9 Закону України від 16.10.1997 №575/97-ВР «Про електроенергетику» (далі Закон від 16.10.1997 №575/97-ВР) державний нагляд в електроенергетиці здійснюють Державна інспекція з експлуатації електричних станцій і мереж та Державна інспекція з енергетичного нагляду за режимами споживання електричної та теплової енергії у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Кабінет Міністрів України встановив цей порядок постановою від 17.05.2002 №665, якою затверджено Положення про державний енергетичний нагляд за режимами споживання електричної і теплової енергії.

Як зазначено у підпунктах 3 та 6 пункту 4 вказаного Положення, завданнями та функціями державного енергетичного нагляду є, зокрема, нагляд за технічним станом та організацією технічної експлуатації електричних установок споживачів, крім установок, які експлуатує населення, тепловикористовуючих установок і теплових мереж, підключених до об'єктів електроенергетики.

Згідно із статтею 9 Закону від 16.10.1997 №575/97-ВР до повноважень Державної інспекції з енергетичного нагляду віднесено здійснення нагляду за додержанням вимог технічної експлуатації електричних станцій і мереж, вимог технічної експлуатації енергетичного обладнання об'єктів електроенергетики, підключених до об'єднаної енергетичної системи України, надання відповідних приписів щодо усунення порушень нормативно-правових актів та з інших питань державного нагляду в енергетиці та застосування санкції до суб'єктів господарської діяльності за порушення законодавства про електроенергетику.

Наказом Міністерства палива та енергетики України від 03.11.2006 №422 «Про державний енергетичний нагляд» встановлено, що Державна інспекція з енергетичного нагляду за режимами споживання електричної та теплової енергії безпосередньо підпорядкована Мінпаливенерго щодо виконання функцій, покладених на Держенергонагляд Положенням про державний енергетичний нагляд за режимами споживання електричної і теплової енергії, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 17.05.2002 №665, здійснює допоміжні заходи із забезпечення надійного сталого функціонування обєднаної енергетичної системи України та діє у складі Державного підприємства «Національна енергетична компанія «Укренерго».

В силу статті 7 Закону від 16.10.1997 №575/97-ВР експлуатація об'єктів електроенергетики, систем диспетчерського (оперативно-технологічного) управління, інших об'єктів, підключених до обєднаної енергетичної системи України, регламентуються нормативно-правовими актами, обов'язковими для виконання всіма суб'єктами електроенергетики.

Технічна експлуатація електричних і теплових установок споживачів повинна здійснюватися згідно з вимогами Правил технічної експлуатації електроустановок споживачів. Вимоги вказаних Правил обов'язкові для виконання усіма міністерствами, відомствами, установами, організаціями, підприємствами, та споживачами теплової енергії незалежно від джерела теплопостачання і розповсюджуються на всі електроустановки та теплові установки за винятком тих, експлуатація яких здійснюється за спеціальними правилами. Організацію розроблення, запровадження та контроль за виконанням вимог згаданих Правил покладено на Держенергонагляд.

Правопорушення в електроенергетиці, а також загальні засади притягнення до відповідальності за їх вчинення, підстави застосування і розмір штрафних санкцій визначені статтею 27 Закону від 16.10.1997 №575/97-ВР. Так, згідно з вказаною статтею суб'єкти господарської діяльності несуть відповідальність за правопорушення в електроенергетиці: за ухилення від виконання або несвоєчасне виконання рішень чи приписів Державної інспекції з енергетичного нагляду за режимами споживання електричної та теплової енергії та порушення умов ліцензій - штраф у розмірі до п'яти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Санкції, передбачені частиною третьою статті 27 Закону від 16.10.1997 №575/97-ВР, застосовуються в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Порядок накладення на суб'єктів господарської діяльності штрафів за порушення законодавства про електроенергетику встановлено відповідним Положенням, що затверджене постановою Кабінету Міністрів України від 21.07.1999 №1312. Обов'язковою умовою накладення штрафу є видання уповноваженим органом відповідної постанови за встановленою формою (частина четверта названої статті) згідно з додатком N 2 до Положення.

Суми стягнених штрафів зараховуються до Державного бюджету України.

Згідно з пунктом 10 вказаного Положення у разі несплати штрафу протягом 30 днів з дня винесення постанови про його накладення він стягується в судовому порядку.

Відповідно до пункту 2 статті 121 Конституції України на прокуратуру України покладено представництво інтересів громадянина або держави у суді у випадках, визначених законом.

Відповідно до статті 361 Закону України «Про прокуратуру» від 05.11.1991 № 1789-XII прокурор здійснює представництво інтересів держави у суді, тобто, вчиняє від імені держави процесуальні та інші дії, спрямовані на захист інтересів держави. Підставою для представництва у суді інтересів держави є наявність порушень або загрози порушень економічних, політичних та інших державних інтересів внаслідок протиправних дій (бездіяльності) фізичних або юридичних осіб, що вчиняються у відносинах між ними або з державою.

Враховуючи, що предметом позову є стягнення штрафу до Державного бюджету України, безумовно, позов прокурором предявлено в інтересах держави, в межах наданих законом повноважень.

За наведених обставин суд вважає позовні вимоги обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до частини другої статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони - субєкта владних повноважень, суд присуджує з іншої сторони всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати, повязані із залученням свідків та проведенням судових експертиз. Позивач не надав суду доказів понесення ним судових витрат, тому підстави для присудження на його користь судових витрат відсутні.

Керуючись статтями 11, 14, 70, 71, 72, 86, 94, 159 - 163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

п о с т а н о в и в:

Адміністративний позов задовольнити.

Стягнути з Приватного підприємства «Бізнес-Центр» до Державного бюджету України (рахунок 31110106700385 в УДК у Київській області, МФО 821018, код ЄДРПОУ 23570013, отримувач ГУ ДКУ у Макарівському районі, код бюджетної класифікації 21081100, символ звітності 106) штраф в сумі 5100 (пять тисяч сто) гривень.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано в установлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня її складання в повному обсязі шляхом подання через Київський окружний адміністративний суд заяви про апеляційне оскарження з наступним поданням протягом двадцяти днів апеляційної скарги. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Суддя Волков А.С.

Дата виготовлення і підписання повного тексту постанови 12 березня 2010 року