Рішення № 9545242, 16.03.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 23/8316.03.10 За позовомвідкритого акціонерного товариства «ХДІ страхування»

до1) відкритого акціонерного товариства «Страхова компанія «НОВА»

2) територіального управління держгірпромнагляду по Львівській області

простягнення 2089,48 грн. Суддя Кирилюк Т.Ю.

Представники сторін:

від позивача:юрисконсульт Бєляєв Ю.Л. (довіреність №131 від 25.09.2009 року)

від відповідача1:не з’явився

від відповідача2:юрисконсульт Карабань В.І. (довіреність №1-01/3 від 26.01.2010 року) ОБСТАВИНИ СПРАВИ

Відкрите акціонерне товариство «ХДІ страхування»звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом про стягнення з відкритого акціонерного товариства «Страхова компанія «НОВА»та з територіального управління держгірпромнагляду по Львівській області збитків у сумі 2 089,48 грн.

Позовні вимоги обгрунтовані тим, що Позивач відшкодував своєму страхувальнику матеріальні збитки (виплатив страхове відшкодування), нанесені йому у результаті дорожньо-транспортної пригоди, що сталась 09 червня 2008 року на вулиці Міцькевича навпроти будинку №8 у місті Львові в результаті порушення правил дорожнього руху працівником Відповідача2. Посилаючись на статті 993, 1172, 1187, 1192 Цивільного кодексу України та статтю 27 Закону України «Про страхування»Позивач просив суд стягнути 1 579,48 грн. страхового відшкодування з Відповідача1 та 510 грн. франшизи з Відповідача2, оскільки Відповідач1 уклав з Відповідачем2 договір обов’язкового страхування цивільно-правової відповідальності власника транспортного засобу.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 01.02.2010 року порушено провадження у справі № 23/83 та призначено її розгляд на 09.02.2010 року.

Представник Позивача у судовому засіданні підтримав позовні вимоги, викладені у позовній заяві та просив їх задовольнити у повному обсязі.

Відповідачі у судове засідання 09.02.2010 року своїх представників не направили, відзивів на позов не надали.

Відповідно до статті 77 Господарського процесуального кодексу України розгляд справи відкладався на 16.03.2010 року.

У судовому засіданні 16.03.2010 року представник Позивача подав заяву про відмову від позовної вимоги про стягнення 510 грн. франшизи з Відповідача 2.

Відповідач 1 у судове засідання своїх представників не направив, відзиву на позов не надав.

Ухвала про порушення провадження у справі та ухвала про відкладення судового засідання відправлені за поштовою адресою, вказаною у позовній заяві, яка відповідає місцезнаходженню Відповідача1 відповідно до єдиного державного реєстру юридичних та фізичних осіб –підприємців. Таким чином, Відповідач1 належним чином повідомлений про призначення справи до розгляду господарським судом та про час і місце проведення судових засідань.

Відповідно до статті 22 Господарського процесуального кодексу України сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи. Крім того, відповідно до статті 65 Господарського процесуального кодексу України з метою забезпечення правильного і своєчасного вирішення господарського спору суддя зобов'язує сторони виконати певні дії, витребовує від них документи, відомості, висновки, необхідні для вирішення спору та вчиняє інші дії, спрямовані на забезпечення правильного і своєчасного розгляду справи. Відповідачем1 вимоги ухвал суду не виконано, не надано письмового відзиву та письмових заперечень по суті заявлених вимог, а також не надано доказів, які б підтверджували поважність та винятковість причин пропуску судових засідань.

Судом у відповідності з вимогами статті 811 Господарського процесуального кодексу України складено протоколи судових засідань, які долучено до матеріалів справи.

Відповідно до статті 75 Господарського процесуального кодексу України справу розглянуто за наявними у ній матеріалами.

У судовому засіданні 16.03.2010 року за згодою присутніх представників сторін оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши наявні у матеріалах справи докази Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Між Позивачем та Бабаєвим Джафаром Алі-огли було укладено договір добровільного страхування наземного транспорту №041-18/0707 від 11.07.2007 року, відповідно до якого Позивач прийняв під страховий захист автомобіль Mitsubishi Pajero (державний реєстраційний номер ВС3335ВВ).

Внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, що сталась 09.06.2008 року у місті Львові на вулиці Міцькевича навпроти будинку №8, автомобіль Mitsubishi Pajero (державний реєстраційний номер ВС3335ВВ) отримав механічні пошкодження в результаті зіткнення з ним автомобіля Daewoo (державний реєстраційний номер ВС4559АС). Дана дорожньо-транспортна пригода сталась з вини водія автомобіля Daewoo.

Означені обставини підтверджені довідкою ВДАІ у м.Львові при ГУ МВС України в Львівській області та постановою Франківського районного суду міста Львова від 06.08.2008 року у справі № 3-8913/2008.

Для встановлення характеру та розміру шкоди, заподіяної власнику автомобіля Mitsubishi Pajero (державний реєстраційний номер ВС3335ВВ), Позивач замовив проведення автотоварознавчого дослідження дочірньому підприємству «Експерт Сервіс Авто». Згідно звіту №368/08 від 02.07.2008 року вартість матеріального збитку, завданого власнику автомобіля Mitsubishi Pajero (державний реєстраційний номер ВС3335ВВ), після його пошкодження у вказаній вище дорожньо-транспортній пригоді становить 1661,48 грн.

Позивач, керуючись умовами договору страхування №041-18/0707 від 11.07.2007 року, на підставі страхового акту №041-22/08-Лв від 07.07.2008 року, виплатив страхове відшкодування з урахуванням вартості автотоварознавчого дослідження та вартості розширеної довідки ДАІ, що підтверджується платіжним дорученням №6592 від 11.08.2008 року на суму 2089,48 грн.

Відповідно до статті 993 Цивільного кодексу України та статті 27 Закону України «Про страхування»до Позивача перейшло у межах фактично здійсненої страхової виплати право вимоги, яке страхувальник (Бабаєв Д.А.) має до особи, відповідальної за завдані збитки.

Згідно частини другої статті 1187 Цивільного кодексу України, шкода завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об’єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Згідно довідки ВДАІ у м.Львові при ГУ МВС України в Львівській області автомобіль Daewoo (державний реєстраційний номер ВС4559АС) належить на праві власності Відповідачу2.

Під час розгляду справи про адміністративне правопорушення № 3-8913/2008 Франківським районним судом міста Львова було встановлено, що винна у скоєнні ДТП особа працює водієм у Відповідача2 і на момент скоєння дорожньо-транспортної пригоди виконувала свої трудові обов’язки.

Відповідно до статті 1172 Цивільного кодексу України юридична особа відшкодовує шкоду, завдану її працівниками під час виконання ними трудових обов’язків.

Враховуючи, що відповідно до статті 993 Цивільного кодексу України та статті 27 Закону України «Про страхування»до Позивача перейшло право потерпілої особи та враховуючи, що на момент скоєння дорожньо-транспортної пригоди цивільно-правова відповідальність особи, винної у заподіянні збитків, була застрахована у Відповідача1, останній відповідно до статті 22 Закону України «Про обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»повинен відшкодувати її у межах встановлених договором лімітів.

Відповідачами не надано суду доказів виконання обов’язків, встановлених статтею 34 Закону України «Про обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів». За таких обставин, відповідно до пункту 34.2 статті 34 Закону України «Про обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»вартість експертного дослідження, проведеного для встановлення розміру матеріального збитку, має бути відшкодовано за рахунок Відповідача1.

Відповідно до умов страхового полісу № ВА/0800434 страхове відшкодування страховика зменшується за кожним страховим випадком на 510,00 гривень франшизи.

Таким чином, судом встановлено, що Позивач має право на відшкодування завданих йому збитків за рахунок Відповідача1 у сумі 1579,48 грн. (2089,48 гривень мінус 510 гривень франшизи), а відповідна позовна вимога підлягає задоволенню.

Оскільки представником Позивача заявлено про відмову від позовної вимоги про стягнення 510,00 гривень франшизи суд припиняє провадження в цій частині позову відповідно до пункту 4 частини першої статті 80 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України з Відповідача1 на користь Позивача стягуються судові витрати пропорційно задоволеним вимогам.

На підставі викладеного та керуючись статтями 49, 82 –85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, –

В И Р І Ш И В:

1.          Позов задовольнити.

2.          Стягнути з відкритого акціонерного товариства «Страхова компанія «НОВА»(02002, м. Київ, вул. Марини Раскової, 11, ідентифікаційний код 31241449) на користь відкритого акціонерного товариства «ХДІ страхування»(03150, м. Київ, вул. Червоноармійська, 102, ідентифікаційний код 22868348) 1579,48 грн. (одну тисячу п’ятсот сімдесят дев’ять гривень 48 коп.) страхового відшкодування; 77,10 грн. (сімдесят сім гривень 10 коп.) державного мита та 178,40 грн. (сто сімдесят вісім гривень 40 коп.) витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.          Припинити провадження у справі в частині стягнення 510,00 грн. франшизи з Відповідача2.

4.          Видати наказ.

Рішення набуває законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

Суддя Кирилюк Т.Ю.

Дата підписання рішення: 24.03.2010 року