Рішення № 9545187, 29.03.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 1/14029.03.10 За позовом           Біляївський міжрайонний прокурор в інтересах держави в особі

                    Одеської обласної державної лабораторії ветеринарної медицини

До                     Товариства з обмеженою відповідальністю «Нафтогазтранскарт»

Про                    стягнення 2618,54 грн.          

Суддя Мельник В.І.

Представники:

від позивача                    Соляннік Д.Є., прокурор (посвідчення № 70 від 16.03.2010р.)

                              Бородавка Л.М., довіреність № 113 від 22.03.2010р.

від відповідача          не з’явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Біляївський міжрайонний прокурор в інтересах держави в особі Одеської обласної державної лабораторії ветеринарної медицини (далі –позивач) звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Нафтогазтранскарт»(далі –відповідач) про стягнення з останнього 2618,54 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідачем не виконуються умови договору № К02914 від 26.06.2008р.

Ухвалою суду від 11.03.2010 р. порушено провадження у справі № 1/140 та призначено розгляд на 29.03.2010р.

29.03.2010р. представник позивача в судовому засіданні надав свої пояснення по суті спору, та документи на виконання вимог ухвали суду про порушення провадження у справі.

Представник відповідача у судове засідання не з’явився, вимог ухвали суду про порушення провадження у справі не виконав, про причини своєї відсутності суд не повідомив.

Суд дослідивши матеріали справи, дійшов висновок про можливість розгляду справи за наявними в ній матеріалами, оскільки позивачем надані всі необхідні документи, для належного розгляду справи по суті спору.

          Розглянувши подані документи та матеріали, заслухавши пояснення позивача, з’ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об’єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

26.06.2008р. між Одеською обласною державною лабораторією ветеринарної медицини (далі –позивач) та відповідачем було укладено договір № К02914, відповідно до якого відповідач зобов’язався за дорученням та за рахунок позивача, за винагороду закуповувати стиснений природний газ та надавати послуги для обслуговування автотранспортних засобів позивача згідно отриманих пластикових карток.

12.09.2008р. на виконання умов договору позивач перерахував на рахунок відповідача 4800 грн., про що свідчить платіжне доручення № 807.

За період з 01.10.2008р. по 31.01.2009р. позивачем було отримано послуг по заправці автотранспортну від відповідача на суму 2181,36 грн.

У зв’язку з тим, що з 01.02.2009р. відповідач припинив надавати послуги передбачені п.п. 1.7 п.1, п.п.2.1, п.2.2, п.2 договору позивач по заяві № 154 від 24.03.2009 року 26.03.2009р. повернув пластикові картки № 0725016645 та № 0725016646, про що було складено акт, та просило відповідача повернути позивачу грошовий залишок у розмірі 2618,64 грн.

Позивач надіслав 28.05.2009р. відповідачу претензію № 267, з вимогою повернути кошти, проте останній не відреагував на наведену претензію, кошти не повернув.

15.06.2009р. позивачем та відповідачем було проведену звірку розрахунку, про що складено акт, згідно якого відповідач визнав наявність боргу перед позивачем у розмірі 2618,64 грн.

Станом на день подачі позову до суду відповідач свою заборгованість перед позивачем не погасив.

В своїй позовній заяві позивач просить стягнути з відповідача 2618,64 грн. боргу, розірвати договір № К02914 від 26.06.2008р.

Згідно з вимогами ст.ст. 525, 526, 530, 629, 901 ЦК України зобов’язання повинні виконуватись належним чином відповідно до договору; замовник зобов’язується прийняти та оплатити надані послуги; одностороння відмова від виконання зобов’язання не допускається.

Позивач обгрунтовує свої вимоги тим, що станом на день подання позову відповідач не виконав, взятих на себе договором зобов’язань, а заборгованість в сумі 2618,64 грн. не сплатив.

Укладений між сторонами договір за своєю юридичною природою є договором надання послуг.

Відповідно до ст.901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов’язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов’язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до ст. 629 ЦК України, договір є обов’язковим для виконання.

Відповідно до ч. 2 ст.193 ГК України, кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов’язань, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Відповідно до ст. 173 ГК України, один суб’єкт господарського зобов’язання повинен вчинити певну дію на користь іншого суб’єкта, а інший суб’єкт має право вимагати від зобов’язаної сторони виконання її обов’язку.

Також посилаючись на те, що відповідачем було порушено умови договору, а також останній відмовляється від його виконання та від повернення надлишково сплачених коштів, позивач просив суд розірвати договір № К02914 від 26.06.2008р.

Відповідно до п.2 ст.651 ГПК України договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Згідно ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини справи, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Вина відповідача в порушенні зобов’язань за договором надання послуг доведена матеріалами справи.

На підставі викладеного, враховуючи, що наявні у справі матеріали свідчать про обгрунтованість вимог позивача, позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до ст. 49 ГПК України державне мито, від сплати якого позивач у встановленому порядку звільнений, стягується з відповідача в доход бюджету пропорційно розміру задоволених вимог, якщо відповідач не звільнений від сплати державного мита.

Згідно п.30 ст.5 Закону України «Про державне мито»органи прокуратури звільнені від сплати державного мита та судово-інформаційних послуг, тому згідно ст. 49 ГПК України судові витрати стягуються в доход державного бюджету з відповідача.

Керуючись ст.ст. 173, 193 ГК України, ст.ст. 525, 526, 530, 625, 629, 651, 901 ЦК України, ст.ст. 22, 33, 49, 81-1, 82-85 ГПК України, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Нафтогазтранскарт” (03115, м.Київ, пл. Святошинська 1, к. 272, код ЄДРПОУ 34483710) на користь Одеської обласної державної лабораторії ветеринарної медицини (67667, Одеська обл., Біляївський район, смт. Хлібодарське, дорога Маякська 1, код ЄДРПОУ 00702972) 2618 (дві тисячі шістсот вісімнадцять) грн. 64 коп. –основного боргу,

Розірвати договір № К02914 від 26.06.2008р. укладений між Одеською обласною державною лабораторією ветеринарної медицини та Товариством з обмеженою відповідальністю «Нафтогазтранскарт»;

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Нафтогазтранскарт” (03115, м.Київ, пл. Святошинська 1, к. 272, код ЄДРПОУ 34483710) держмито в розмірі 102 (сто дві) грн.; витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в розмірі 236 (двісті тридцять шість) грн.

Видати наказ.

Рішення набирає законної сили після закінчення 10-денного строку з дня його підписання.

Суддя В.І.Мельник

(Рішення виготовлене та підписане 01.04.2010р.)