Рішення № 9545178, 30.03.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 15/7930.03.10 За позовом          Фізичної особи-підприємця Бігуна Олександра Володимировича

до                    Товариства з обмеженою відповідальністю «Святослав»

про                    стягнення 5635,11грн.

Суддя Хоменко М.Г.

Представники:

від позивача –Бігун О.В.

від відповідача –не з»явилися

У судовому засіданні 30.03.2010 за згодою присутніх представників сторін (позивача) судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення у справі відповідно до положень ч. 2 ст. 85 Господарського процесуального кодексу України

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Фізична особа - підприємець Бігун Олександр Володимирович звернувся до Господарського суду міста Києва з позовною заявою про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «»Святослав»на користь Позивача 5635,11 грн.(5248,10грн.-основного боргу, 269,67грн.-індексу інфляції, 117,34грн.-3% річних) заборгованості за Договором поставки №105 від 03.12.2007 року.

Позовні вимоги мотивовані тим, що в порушення умов Договору поставки №105 від 03.12.2007 року укладеного між Фізичною особою –підприємцем Бігуном Олександром Володимировичем та Товариством з обмеженою відповідальністю «Святослав», останній за отриманий товар не розрахувався у повному обсязі.

Позовну заяву 15.02.2010 року прийнято до розгляду та порушено провадження у справі № 15/79.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 10.03.2010 року відкладено розгляд справи у судовому засіданні через неявку відповідача.

Відповідач у судове засідання в черговий раз не з’явився, хоча належним чином був повідомлений про день та час розгляду справи, відзив на позов не надав, поважних причин неявки в судове засідання не повідомив.

Особи, які беруть участь у розгляді справи, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною в позовній заяві (див. Роз'яснення Президії ВАСУ від 18.09.97р. № 02-5/289 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України").

Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі обставини справи, які мають значення для вирішення спору по суті, заслухавши пояснення представника позивача, суд

ВСТАНОВИВ:

03 грудня 2007 року Фізична особа - підприємець Бігун Олександр Володимирович –Постачальник (далі-Позивач) та Товариство з обмеженою відповідальністю «Святослав»-Покупець (далі-Відповідач) уклали Договір поставки №105, за умовами якого, Позивач зобов»язується поставляти товари разом з товаросупровідною документацією, відповідно до поданих Відповідачем замовлень, а Відповідач зобов»язується приймати такі товари за цінами в асортименті зазначеними та своєчасно сплачувати їх вартість. (далі-Договір (належним чином засвідчена копія наявна у матеріалах справи).

Відповідно до умов Договору Товар поставляється Позивачем у відповідності з замовленням Відповідача по асортименту кількості, цінам в строк, який зазначено в замовленні. Якщо Позивач надав належним чином оформлені товарні та податкову накладні протягом 3 (трьох) банківських днів з дати здійснення поставки товару, Відповідач здійснює оплату за товар в національній валюті в безготівковому порядку шляхом перерахування коштів на банківський рахунок Позивача на умовах відстрочки платежу після реалізації 1 раз в 45 календарних днів з дати отримання товару Відповідачем, яка зазначена в транспортній накладній, що підтверджується проставленням штампу.

На виконання умов Договору Позивач поставив Відповідачу Товар на загальну суму 29252,20грн, що підтверджується видатковими накладними (копії наявні у матеріалах справи).

Як вбачається із матеріалів справи, Відповідач повернув частину товару на суму 3004,10грн., що підтверджується видатковими накладними (копії наявні у матеріалах справи).

Відповідач свої зобов’язання по оплаті вартості поставленого товару не виконав у повному обсязі, розрахувавшись з Позивачем лише частково у розмірі 21000,00грн., що підтверджується банківськими виписками.(копії наявні у матеріалах справи).

Таким чином, у Відповідача виникла заборгованість у розмірі 5248,10грн.

Згідно з ч. 1, п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов’язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов’язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов’язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Договір, відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України, є обов’язковим для виконання сторонами.

Згідно зі ст. 509 Цивільного кодексу України зобов’язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов’язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку. Зобов’язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 цього Кодексу. Зобов’язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Згідно зі ст. 526 Цивільного кодексу України зобов‘язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Аналогічні положення містяться і в Господарському кодексі України. Так, відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договорів, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно зі ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов‘язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання).

Згідно з ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Згідно з вимогами ст. 692 Цивільного кодексу України покупець зобов’язаний оплатити товар після його прийняття у строк та на умовах, обумовлених договором. Покупець зобов’язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання – відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

З урахуванням викладеного, суд дійшов до висновку, що Відповідачем було порушено умови Договору, а також положення ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України та ст. 193 Господарського кодексу України.

Таким чином, враховуючи викладене, стягнення з Відповідача основного боргу у розмірі 5248,10грн. вважається судом обґрунтованим та підлягає задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов'язання.

Відповідно до ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов’язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, у вигляді сплати неустойки (штраф, пеня).

Статтею 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивачем заявлено про стягнення з Відповідача суми основного боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції та три процентів річних від простроченої суми.

Згідно з наданим позивачем розрахунком, наведеним у заяві про уточнення позовних вимог, з відповідача підлягає стягненню 269,67 грн. інфляційних нарахувань та 117,34 грн. три проценти річних від простроченої суми.

Відповідно до ст. 614 Цивільного кодексу України особа, яка порушила зобов‘язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов‘язання. Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов‘язання.

Згідно з ч. 1 ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ч. 1 ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідачем не надано доказів, що підтверджують відсутність його вини у порушенні зобов‘язання.

Враховуючи викладене, а також те, що Відповідач не оспорив ціну позову, позовні вимоги визнаються такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

За таких обставин, вимоги Позивача щодо стягнення з Відповідача 5248,10грн.-основного боргу, 117,34грн.- 3% річних та 269,67грн –індексу інфляції визнаються обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню судом.

Відповідно до ст. 44 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складються з державного мита, оплати послуг перекладача, адвоката, витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процессу та інших витрат, пов"язаних із розглядом справи.

Оскільки спір виник внаслідок неправильних дій Відповідача, відповідно до ст.ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України на Відповідача покладаються витрати по сплаті державного мита в сумі 102,00 грн. та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в повному обсязі.

Виходячи з наведеного та керуючись ст.ст. 11, 509, 525, 526, 530, 610,611,614, 629, 692 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України, ст.ст. 32, 33, 44,49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги Фізичної особи –підприємця Бігуна Олександра Володимировича задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Святослав»(м. Київ, пр.-т пр.-т Героїв Сталінграду,39-В, код ЄДРПОУ 31724464, р/р 260007701 в ВАТ АБ «Укргазбанк»в м. Києві, МФО 320478; р/р 26005301911 в ВАТ «Ощадбанк»Оболонське відділення 8142 в м. Києві, МФО 320229), а у випадку відсутності коштів - з будь-якого іншого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення, на користь Фізичної особи –підприємця Бігуна Олександра Володимировича (м. Київ, вул.. Гусовського,2, кв.47, ідентиф. код 2877406610, р/р 260060193641 в ЗАТ «ПроКредитБанк»в м. Києві, МФО 320984) 5248 (п»ять тисяч двісті сорок вісім)грн. 10коп. –основного боргу, 117(сто сімнадцять)грн. 34коп. -3% річних, 269 (двісті шістдесят дев»ять)грн.67 коп. –індексу інфляції, 102 (сто дві) грн. 00 коп. - витрат по сплаті державного мита та 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

Суддя                                                                                           Хоменко М.Г.

Дата підписання: 31.03.2010