Рішення № 95451284, 03.03.2021, Тячівський районний суд Закарпатської області

Справа № 307/324/20

Провадження № 2/307/642/20

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03 березня 2021 року Тячівський районний суд Закарпатської області в особі головуючого судді Гримут В.І.

при секретарі Ком`яті Н.А.

з участю представника позивачки ОСОБА_1

представника відповідача ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду, в м. Тячів, цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 та товариства з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал» про стягнення безпідставно отриманих коштів,

В С Т А Н О В И В:

Позивачка звернулася до суду з вище вказаним позовом.

Посилається на те, що 11.07.2019 на вимогу представника відповідача нею було перераховано 130000 грн в рахунок погашення боргу по кредитному договору № 47/5-41/13-980/16 від 30.12.2013, укладеного з ОСОБА_5 .

Представник банку запевняв її, що примусова продаж будинку та трьох земельних ділянок, які належать ОСОБА_4 буде відмінена.

Сплачену нею суму вона позичила у ОСОБА_6 під 3 % річних, оскільки вона не мала власних заощаджень і обов`язок сплатити відсотки за користування взяв на себе відповідач ОСОБА_5 .

В рахунок погашення заборгованості по кредиту товариством реалізовано все майно та отримано 1400000 гривень.

Рішенням Тячівського районного суду від 04.08.2017 з ОСОБА_4 стягнуто 817927 гривень.

Дніпропетровським районним судом м. Києва, у рішенні від 27.10.2016, у справі № 755/10580/16-ц з ОСОБА_4 та іншої особи – поручителя ОСОБА_7 , на користь первісного кредитора солідарно стягнуто 1211941.72 грн (заборгованість по кредитному договору № 47/5-41/13-980/16 від 30.12.2013 та судовий збір), тобто з боржника ОСОБА_4 підлягає стягненню в солідарному порядку половина суми – 605970.86 гривень.

За іншим рішенням Дніпропетровського районного суду м. Києва від 27.10.2016, у справі № 755/10579/16-ц з ОСОБА_4 та іншої особи – поручителя ОСОБА_7 , на користь первісного кредитора повторно солідарно стягнуто 872515.64 грн заборгованості за кредитним договором № 47/5-41/13-980/16 від 30.12.2013 та судовий збір по 6543.87 грн з кожного, тобто з боржника ОСОБА_4 підлягає стягненню в солідарному порядку половина суми заборгованості – 442800.5гривень та судовий збір.

Отже має місце подвійне стягнення сум заборгованості за одним і тим же кредитним договором, за один і той же період прострочення, тобто за однієї і тої ж підстави, проте за двома різними рішеннями, що вказує на зловживання відповідачем своїми правами та його недобросовісність у цивільно-правових відносинах.

24.07, 02.09. та 07.10.2019 відбулися прилюдні торги, під час яких будинок і три земельні ділянки були продані за 1411700 грн, яких більше ніж достатньо для повного виконання рішення Дніпровського районного суду м. Києва у справі № 755/10580/16-ц.

В жодних договірних відносинах із відповідачами вона не перебуває, у неї відсутні будь-які права на рухоме чи нерухоме майно відповідача ОСОБА_4 , а тому відповідач ТзОВ «Вердикт капітал» безпідставно та незаконно отримав від неї грошові кошти у розмірі 1300000 грн, чим порушив її права та законні інтереси, у зв`язку з чим це товариство має повернути їй ці кошти.

Нею було направлено вимогу відповідачу про повернення боргу в розмірі 130000 гривень, однак вона лишилася проігнорованою.

Просить стягнути з ТОВ «Вердикт Капітал» та ОСОБА_4 130000 грн, судовий збір та судові витрати.

Представник відповідача у судовому засіданні позов не визнав. Пояснив, що станом на сьогоднішній день ОСОБА_4 має заборгованість за кредитним договором № 47/5-41/13-980/16 від 30.05.2013 року на суму 541568.17 гривень.

ОСОБА_4 було направлено гарантійний лист від 08.07.2019 з пропозицією про врегулювання заборгованості у розмірі 1100000 до 24.07.2019 року.

Після цього 11.07.2019 від позивача надійшли грошові кошти з призначенням платежу: «погашення заборгованості за кредитним договором № 47/5-41/13-980/16 від 30.05.2013 за ОСОБА_4 , та згідно гарантійного листа від 08.07.2019 року», які у відповідності до ст. 528 ЦК України були прийняті кредитором в рахунок погашення заборгованості.

У зв`язку із невиконанням боржником умов гарантійного листа процес звернення стягнення заборгованості за рахунок майна боржника продовжився.

Кредитор правомірно прийняв часткове виконання зобов`язання іншою особою, відмінною від боржника, оскільки це обов`язок ТОВ «Вердикт Капітал» відповідно до ст. 528 ч. 1 ЦК України, прийняти виконання зобов`язання, з метою недопущення прострочення кредитора.

Позовна заява подана ОСОБА_3 не відповідає вищенаведеним нормам процесуального права містить припущення та не містить належних та допустимих доказів, які повинні виступати підставою позову в обґрунтування позовних вимог, а відтак задоволенню не підлягає, оскільки навіть припущення позивача спростовуються наступним: сума вказана у гарантійному листі – 1100000 грн -, не була сплачена до 24.07.2019; згідно протоколу № 435902 проведення електронних торгів від 07.10.2019 на торгах був проданий житловий будинок та земельна ділянка за 1085000 грн, при цьому на рахунок товариства надійшла сума 936318.19 грн та реалізовані дві земельні ділянки вартістю 12982.73 грн і 146693.51 гривень.

Отже, на рахунок товариства від реалізації в примусовому порядку майна ОСОБА_4 в рамках відкритих виконавчих проваджень надійшла загальна сума в розмірі – 1095994.43 грн, водночас.

На даний час у приватного виконавця на виконанні знаходяться два виконавчі листи: № 755/10580/16-ц про стягнення в солідарному порядку з ОСОБА_4 та ОСОБА_7 заборгованості за договором про надання відновлюваної кредитної лінії у розмірі 1202919.81 грн; та № 307/2471/16-ц про стягнення з відповідача заборгованості за кредитним договором у розмірі 817927.92 гривень.

Просить у задоволенні позовних вимог відмовити.

Відповідач ОСОБА_4 у судове засідання не з`явився. Про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.

Розглянувши матеріали справи суд приходить до висновку, що у задоволенні позову слід відмовити виходячи з наступного.

В судовому засіданні встановлено, що 30.05.2013 між ПАТ «Комерційний банк «Хрещатик» та ОСОБА_4 був укладений кредитний договір № 47/5-41/13-980/16, за яким боржник отримав грошові кошти сумі 600000 гривень.

У зв`язку з невиконанням ОСОБА_4 умов кредитного договору рішенням Тячівського районного суду від 04.08.2017, на користь банку з нього було стягнуто 817927 грн.

Крім того, згідно рішення Дніпропетровського районного суду м. Києва від 27.10.2016, у справі № 755/10580/16-ц, з ОСОБА_4 на користь ПАТ «Комерційний банк «Хрещатик» було стягнуто 1202919.81 грн, а рішенням цього ж суду від 13.03.2018, у справі № 755/10579/16-ц, - 872515.64 гривень.

В подальшому ПАТ «Комерційний банк «Хрещатик`ТОВ відступило право вимоги ТОВ «Вердикт капітал».

Відповідно до гарантійного листа представника ТОВ «Вердикт капітал» адресованого Олечко Т.М. 08.07.2019, товариство набуло право вимоги за кредитним договором № 47/5-41/13-980/16 від 30.05.2013, кредитним договором № 47/5-41/13-980/20 від 21.06.2013 та кредитним договором № 47/5-41/13-980/15, на підставі договору про відступлення права вимоги № 26921 від 18.09.2018, укладеного між ТОВ «Вердикт капітал» та ПАТ «Комерційний банк «Хрещатик», і запропонує сплатити 1100000 грн у строк до 24.07.2019 та у випадку сплати не матиме жодних фінансових та майнових претензій щодо стягнення заборгованості за вищевказаними кредитними договорами та відступить право вимоги.

11 липня 2019 року ОСОБА_3 перерахувала грошові кошти у сумі 130000 грн згідно договору № 47/5-41/13-980/16 від 30.05.2013 ОСОБА_5 , що стверджено платіжним дорученням № ПНМ41593.

Однак у зв`язку з тим, що інші кошти, по кредитних договорах обумовлених у гарантійному листі не було сплачено, за доручення приватного виконавця було проведено реалізацію арештованого нерухомого майна що належить ОСОБА_5 .

Постановою приватного виконавця Ярошевського від 04.10.2019 виконавчі листи були об`єднані в одне виконавче провадження.

Згідно статті 528 ЦК України виконання обов`язку може бути покладено боржником на іншу особу, якщо з умов договору, вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства або суті зобов`язання не випливає обов`язок боржника виконати зобов`язання особисто. У цьому разі кредитор зобов`язаний прийняти виконання, запропоноване за боржника іншою особою. У разі невиконання або неналежного виконання обов`язку боржника іншою особою цей обов`язок боржник повинен виконати сам. Інша особа може задовольнити вимогу кредитора без згоди боржника у разі небезпеки втратити право на майно боржника (право оренди, право застави тощо) внаслідок звернення кредитором стягнення на це майно. У цьому разі до іншої особи переходять права кредитора у зобов`язанні і застосовуються положення статей 512-519 цього Кодексу.

Отже, позивачка перерахувала ТОВ «Вердикт капітал» 130000 гривень в рахунок погашення боргу ОСОБА_4 по гарантійному листу де вказано, що він боргує за трьома кредитними договорами, і банк згідний відступити своє право вимоги за умови, що йому буде сплачено 1100000 гривень.

Так як іншу суму сплачено не було, і стягувач не відкликав виконавчі листи, приватний виконавець був вправі реалізувати майно боржника, а банк – зарахувати сплачені позивачкою кошти у рахунок погашення заборгованості ОСОБА_5 .

За таких обставин підстави вважати, що банк безпідставно отримав 130000 гривень відсутні.

Також відсутні підстави стягувати кошти і з ОСОБА_4 , так як позивачка не довела, що позовну суму вона перерахувала ТОВ «Вердикт капітал» за нього ( ОСОБА_8 ) внаслідок обману, помилки, або з інших незалежних від неї причин.

Позивачка та її представник пояснювали суду, що підставою для внесення суми на рахунок банку в рахунок погашення заборгованості ОСОБА_4 відбулося на підставі гарантійного листа від 08.07.2019 року. У цьому листі конкретно вказано, яку суму і в які строки слід внести для відступлення банком права вимоги по трьом кредитним договорам.

Отже позивачка не могла не розуміти, що в результаті внесення нею лише невеликої частини запропонованої банком суми не може бути підставою для відмови банку від звернення стягнення на нерухоме майно боржника.

Заяву відповідача ОСОБА_4 про визнання позову суд до уваги не приймає, так як вона надіслана електронною поштою на адресу суду без електронного цифрового підпису.

Тому підстави для задоволення позову ОСОБА_3 відсутні.

Судові витрати слід покласти на позивачку.

За таких обставин, керуючись стст. 258, 259, 264, 265 ЦПК України, ст. 528 ЦК України суд,

У Х В А Л И В:

У задоволенні позовних вимог ОСОБА_3 відмовити.

Судові витрати покласти на позивачку.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Закарпатського апеляційного суду через Тячівський районний суд.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.

Повний текст рішення складено 10.03.2021 року.

Головуючий В.І. Гримут