Постанова № 9541455, 29.03.2010, Харківський апеляційний адміністративний суд

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

61064, м.Харків, вул.Володарського, 46 (1 корпус)

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 березня 2010 р. Справа № 2-а-1432/09/1601

Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі:

Головуючого судді Шевцової Н.В.,

суддів - Мінаєвої О.М., Макаренко Я.М.

за участю секретаря судового засідання Антоненко Н.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду в м. Харкові адміністративну справу за апеляційними скаргами Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Автозаводської районної ради м. Кременчука Полтавської області та Центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат у Полтавській області на постанову Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 02.07.2009р. по справі№2-а-1432/09/1601

за позовом ОСОБА_2

до Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Автозаводської районної ради м. Кременчука Полтавської області, Центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат у Полтавській області

про нарахування та здійснення соціальних виплат,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_2 (надалі по тексту позивач) звернувся до суду з позовом до Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Автозаводської районної ради м. Кременчука Полтавської області ( надалі по тексту перший відповідач), Центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат у Полтавській області ( надалі по тексту другий відповідач, в якому просив суд:

-визнати неправомірною бездіяльність Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Автозаводської районної ради м. Кременчука Полтавської області, яка полягає у невиплаті йому в 2008, 2009 р.р. щорічної разової допомоги до 5 травня у встановленому законом розмірі;

-стягнути з Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Автозаводської районної ради м. Кременчука Полтавської області на його користь невиплачену частину щорічної разової грошової допомоги за 2008, 2009 р.р. в сумі 4245 грн.

Постановою Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 02.07.2009р. позовні вимоги задоволено частково. Визнано протиправними дії відповідачів Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Автозаводської районної ради м. Кременчука Полтавської області та Центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат у Полтавській області щодо невиплати в належному розмірі разової грошової допомоги до 5 травня ОСОБА_2, в розмірах встановлених Законом України „Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту". Зобовязано Управління праці та соціального захисту населення Автозаводської районної ради м. Кременчука та Центр по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат у Полтавській області здійснити доплату ОСОБА_2 разової грошової допомоги до 5 травня за 2008-2009 роки в розмірі, передбаченому Законом України „Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", виходячи з кратного розміру мінімальної пенсії за віком на відповідний рік. В іншій частині позовних вимог відмовлено.

Перший відповідач, не погодившись з постановою суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій просить оскаржувану постанову скасувати та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги перший відповідач посилається на прийняття судом рішення з порушенням норм матеріального права, а саме: ст.ст. 19, 95 Конституції України, Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», Закону України «Про Державний бюджет на 2008 рік», ст.ст. 4, 7, 21, 51 Бюджетного кодексу України, що призвело до неправильного вирішення справи.

Також, не погодившись з постановою суду першої інстанції, апеляційну скаргу подав відповідач, в якій посилаючись на порушення судом першої інстанції вимог ст.. 95 Конституції України, Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», Постанови Кабінету Міністрів України № 183 від 12.03.2008 року, Постанови Кабінету Міністрів України № 211 від 18 березня 2009 року, Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік», а також на не прийняття судом першої інстанції до уваги тієї обставини, що Центр не є розпорядником бюджетних коштів та до його компетенції не входить встановлення розміру щорічної разової грошової допомоги та виділення додаткових коштів для відшкодування зазначеної виплати, просить залучити в якості основних відповідачів по справі Міністерство фінансів України, Державне казначейство України, Міністерство праці та соціальної політики України, оскаржувану постанову суду скасувати та прийняти нове рішення, яким в задоволенні вимог до Центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат у Полтавській областівідмовити.

Колегія суддів заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду першої інстанції та доводи апеляційних скарг, дослідивши матеріали справи, вважає, що вимоги апеляційних скарг підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що позивач є учасником бойових дій та має право на пільги, встановлені законодавством України для учасників бойових дій. В 2008 році позивач отримав одноразову грошову допомогу до 5 травня у розмірі 310 грн., в 2009 році - 340 грн..

Задовольняючи позовні вимоги в частині визнання протиправними дій відповідачів Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Автозаводської районної ради м. Кременчука Полтавської області та Центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат у Полтавській області щодо невиплати в належному розмірі разової грошової допомоги до 5 травня ОСОБА_2, в розмірах встановлених Законом України „Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" та зобовязання Управління праці та соціального захисту населення Автозаводської районної ради м. Кременчука та Центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат у Полтавській області здійснити доплату ОСОБА_2 разової грошової допомоги до 5 травня за 2008-2009 роки в розмірі, передбаченому Законом України „Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", виходячи з кратного розміру мінімальної пенсії за віком на відповідний рік, суд першої інстанції виходив з того, що відповідачі повинні були нараховувати та виплачувати позивачу щорічну допомогу до 5 травня виходячи з розміру, встановленого Законом України „Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", а не постановами Кабінету Міністрів України.

Колегія суддів частково погоджується з такими висновками суду, виходячи з наступного.

Відповідно до ст.. 12 Закону України „Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту” щорічно до 5 травня учасникам бойових дій виплачується разова грошова допомога у розмірі 5 мінімальної пенсії за віком.

Згідно до ст.. 71 Закону України „Про державний бюджет України на 2009 рік" Кабінету Міністрів України надано право встановлювати розміри соціальних виплат, які відповідно до законодавства визначаються залежно від розміру мінімальної заробітної плати в абсолютних сумах у межах асигнувань, передбачених за відповідними бюджетними програмами.

З наведеного вбачається, що Закон України „Про державний бюджет України на 2009 рік" не встановлює конкретний розмір разової грошової допомоги до 5 травня, а надає право Кабінету Міністрів України встановлювати розміри соціальних виплат, розмір яких залежить від мінімальної заробітної плати, а не від мінімальної пенсії за віком, як це передбачено ст.ст. 12-15 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту». Тобто Законом України „Про державний бюджет України на 2009 рік" Кабінету Міністрів України не надано права встановлювати розмір соціальних виплат, розмір яких визначено ст..ст. 12-15 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту».

Між тим, Кабінет Міністрів України своєю постановою № 211 від 18 березня 2009 року „Про розміри разової грошової допомоги, що виплачується у 2009 році відповідно до Законів України „Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" та „Про жертви нацистських переслідувань" у 2009 році встановлена виплата разової грошової допомоги, передбаченої Законом України „Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" та про „Про жертви нацистських переслідувань", разова грошова допомога здійснюється у таких розмірах: учасникам бойових дій - 340 грн..

Проте, виходячи із загальних засад пріоритетності законів над підзаконними нормативними актами при вирішенні даного спору, застосуванню підлягає саме ст.. 12 Закону України „Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", а не Постанова Кабінету Міністрів України № 211 від 18 березня 2009 року „Про розміри разової грошової допомоги, що виплачується у 2009 році відповідно до Законів України „Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" та „Про жертви нацистських переслідувань".

За таких обставин та з урахуванням вимог ст. 12 Закону України „Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що перший відповідач по справі повинен виплатити позивачу щорічну допомогу до 5 травня за 2009 рік із сум мінімальної пенсії за віком на момент виплати.

Проте, колегія суддів не погоджується з висновками суду першої інстанції щодо зобовязання відповідачів здійснити доплату позивачу щорічної допомоги до 5 травня за 2008 рік, з наступних підстав.

Відповідно до п.20 розділу 2 Закону України «Про державний бюджет на 2008 рік та про несення змін до деяких законодавчих актів України»частини 5 статей 12-15 Закону України „ Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту ”. За новою редакцією зазначених норм закону, щорічно до 5 травня особам, зазначеним в Законі України „ Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту ” виплачується разова грошова допомога у розмірі, який визначається Кабінетом Міністрів України в межах бюджетних призначень, встановлених законом про Державний бюджет України.

Рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 за №10-рп\2008 року, у справі за конституційними поданнями Верховного Суду України щодо відповідності Конституції України (конституційності) окремих положень ст.65 розділу 1, пунктів 61, 62, 63, 66 розділу 2, пункту 3 розділу 3 Закону України „ Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України ” і 101 народних депутатів України щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень ст. 67 розділу 1, п. п. 1-4, 6-22, 24-100 розділу 2 Закону України „ Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України ” (справа щодо предмета та змісту закону про Державний бюджет України), визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним) положення п.20 розділу 2 Закону України „ Про Державний бюджет на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України ”.

Рішення Конституційного Суду України у цих справах мають преюдиціальне значення для судів загальної юрисдикції при розгляді ними позовів у зв'язку з правовідносинами, які виникли внаслідок дії положень статей зазначених законів, що визнані неконституційними. Рішення Конституційного Суду України є обов'язковим до виконання на території України, остаточним і не можуть бути оскарженими.

Проте, зазначені виплати до 5 травня здійснюються щороку та мають разовий характер. Таким чином право особи на їх отримання та обовязок органів соціального захисту населення здійснити такі виплати припиняються з моменту виплати певних сум, розмір яких визначається на час їх здійснення.

Виходячи із завдання адміністративного судочинства на адміністративні суди покладено обовязок при оскарженні рішень, дій або бездіяльності субєктів владних повноважень, якими є органи соціального захисту населення, перевіряти оскаржувані рішення, дії або бездіяльність на їх відповідність певним критеріям, визначеним ч.3 ст.2 КАС України.

З 01.01.2008 року по 22.05.2008 року конкретний розмір разової грошової допомоги до 5 травня, учасникам бойових дій, були встановлені певними нормами Закону України «Про Держаний бюджет України на 2008 року».

Як вбачається з матеріалів справи щорічну разову грошову допомогу до 5 травня, за 2008 рік, позивачу виплачено у квітні 2008 року (а.с. 26)

Таким чином, органи соціального захисту населення, здійснивши у зазначений період, виплату щорічної грошової допомоги до 5 травня у розмірах, встановлених Законом України «Про Держаний бюджет України на 2008 року», правомірно діяли, на підставі у межах повноважень та у спосіб, що визначено діючим законодавством України. Отже, з 01.01.2008 року по 22.05.2008 року органи соціального захисту населення не мали повноважень здійснювати зазначені виплати у розмірах встановлених частинами 5 статей 12-15 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», оскільки протягом цього часу положення базових законів не діяли.

Застосування законодавства України у такий спосіб, ґрунтується на висновках Конституційного Суду України, наведених в мотивувальній частині рішення від 03.10.1997 року №4-зп, який у п.3 зазначив наступне: «Конкретна сфера суспільних відносин не може бути водночас врегульована однопредметними нормативними правовими актами однакової сили, які за змістом суперечать один одному. Звичайною є практика, коли наступний у часі акт містить пряме застереження щодо повного або часткового скасування попереднього. Загальновизнаним є те, що з прийняттям нового акта, якщо інше не передбачено самим цим актом, автоматично скасовується однопредметний акт, який діяв у часі раніше».

Виходячи з наведеного, не підлягають задоволенню позовні вимоги щодо покладення на органи соціального захисту населення обовязку здійснити виплату щорічної допомоги до 5 травня, особам, які отримали таку допомогу протягом 01.01.2008р.-22.05.2008р., у розмірах встановлених Законом України «Про державний бюджет України на 2008 рік». Протягом цього часу органи соціального захисту населення діяли у відповідності з приписами діючого законодавства, а враховуючи разовий характер цих виплат, в момент їх здійснення особа реалізувала своє право на їх отримання, і як наслідок, у органу соціального захисту населення припинився обовязок щодо їх виплати.

Такими чином, суд першої інстанції задовольняючи позовні вимоги частині покладення на відповідачів обовязку здійснити доплату щорічної грошової допомоги до 5 травня за 2008 рік відповідно Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», не звернув увагу на час отримання позивачем соціальних виплат та не врахував приписи Закону України «Про Державний бюджет на 2008 рік», що призвело до помилкового задоволення цієї частини позовних вимог.

Крім того, колегія суддів не погоджується з висновками суду першої інстанції в частині визнання протиправними дій Центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат у Полтавській області та зобовязання Центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат у Полтавській області здійснити доплату позивачу разової грошової допомоги до 5 травня за 2008-2009 роки, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 17 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», фінансування витрат, пов'язаних з введенням в дію цього Закону, здійснюється за рахунок коштів державного та місцевого бюджетів.

Статтею 17-1 Закону України „Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту” встановлено, що виплату одноразової щорічної допомоги до 5 травня здійснюють органи праці та соціального захисту населення через відділення зв'язку або через установи банків (шляхом перерахування на особовий рахунок отримувача) пенсіонерам - за місцем отримання пенсії, а особам, які не є пенсіонерами, - за місцем їх проживання чи одержання грошового утримання.

Як вбачається з матеріалів справи ОСОБА_2 проживає по АДРЕСА_1, а тому обов'язок по виплаті щорічної допомоги до 5 травня покладено на Управління праці та соціального захисту населення Автозаводської районної ради м. Кременчука, за місцем проживання позивача, а тому постанова суду першої інстанції в частині визнання протиправними дій Центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат у Полтавській області та зобов'язання його здійснити позивачу доплату разової грошової допомоги до 5 травня за 2008-2009 р.р. в розмірі, передбаченому Законом України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», виходячи з кратного розміру мінімальної пенсії за віком на відповідний рік, через порушення судом першої інстанції норм матеріального права, підлягає скасуванню з прийняттям нової постанови про відмову в задоволенні цієї частини позовних вимог.

Відповідно приписів ч. 7 ст. 187 Кодексу адміністративного судочинства України, п. «З»ч. 1 ст. 3 Декрету Кабінету Міністрів України від 21.01.1993 року № 7-93 «Про державне мито»з наступними змінами та доповненнями, колегія суддів приймає рішення про стягнення з відповідачів судового збору у розмірі 1,70 грн. (одержувач: УДК у Жовтневому районі м. Харкова, код ОКПО 24134113, банк: ГУДКУ у Харківській області, МФО 85011, рахунок 31412537700008). Пільг щодо сплати судового збору, відповідно до ст. 4 зазначеного Декрету, відповідачі не мають.

Керуючись ч. 2 Закону України № 1691-VI , ст.ст. 160, 195, ч.3 ст. 198, ч.4 ст. 202, ч.2 ст. 205, 207 КАС України, колегія суддів,-

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційні скарги Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Автозаводської районної ради м. Кременчука Полтавської області та Центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат у Полтавській області задовольнити частково.

Постанову Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 02.07.2009р. по справі№2-а-1432/09/1601 - скасувати в частині визнання протиправними дій Центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат у Полтавській області щодо невиплати в належному розмірі разової грошової допомоги до 5 травня ОСОБА_2, в розмірах встановлених Законом України „Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", зобовязання Управління праці та соціального захисту населення Автозаводської районної ради м. Кременчука здійснити доплату ОСОБА_2 разової грошової допомоги до 5 травня за 2008 рік в розмірі, передбаченому Законом України „Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", виходячи з кратного розміру мінімальної пенсії за віком на відповідний рік та зобовязання Центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат у Полтавській області здійснити доплату ОСОБА_2 разової грошової допомоги до 5 травня за 2008 - 2009 роки в розмірі, передбаченому Законом України „Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", виходячи з кратного розміру мінімальної пенсії за віком на відповідний рік, прийняти нову постанову, якою в задоволенні цієї частини позовних вимог ОСОБА_2 - відмовити.

В іншій частині постанову Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 02.07.2009р. по справі№2-а-1432/09/1601 - залишити без змін.

Стягнути з Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Автозаводської районної ради м. Кременчука Полтавської області на користь Державного бюджету України судовий збір у розмірі 1,70 грн. (одержувач: УДК у Жовтневому районі м. Харкова, код ОКПО 24134113, банк: ГУДКУ у Харківській області, МФО 85011, рахунок 31412537700008).

Стягнути з Центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат у Полтавській області на користь Державного бюджету України судовий збір у розмірі 1,70 грн. (одержувач: УДК у Жовтневому районі м. Харкова, код ОКПО 24134113, банк: ГУДКУ у Харківській області, МФО 85011, рахунок 31412537700008).

Постанова набирає чинності з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двох місяців шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного суду України в порядку цивільного судочинства.

Головуючий суддя<підпис >Шевцова Н.В.

Судді<підпис >

<підпис >Мінаєва О.М. Макаренко Я.М. <Список ><Текст > Повний текст постанови виготовлений 02.04.2010 р.