Рішення № 95389822, 02.03.2021, Мелітопольський міськрайонний суд Запорізької області

Дата документу 02.03.2021

Справа № 937/7903/20

Провадження № 2/937/679/21

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 березня 2021 року м. Мелітополь

Мелітопольський міськрайонний суд Запорізької області у складі:

головуючого - судді: Іваненко О.В.,

за участю секретаря: Захарової І.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Акціонерного товариства «Банк Кредит Дніпро» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

ВСТАНОВИВ

АТ «Банк Кредит Дніпро» звернулося до суду з позовною заявою до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.

В обґрунтування позову позивач посилається на те, що 10.09.2019 року між ПАТ «Банк Кредит Дніпро» та ОСОБА_1 був укладений кредитний договір №22036000162511. За цим договором позивач зобов`язався надати відповідачу ОСОБА_1 кредит у розмірі 299088,00гривень зі сплатою відсотків згідно умов договору, а відповідач зобов`язався повернути кредит до 10.09.2022 року. Відповідач, в порушення законодавства та умов договору неналежним чином виконував свої зобов`язання за кредитним договором, тому у позивача виникло право вимагати від нього дострокового повернення кредиту в розмірі 370356,51грн. Відповідач ухиляється від добровільної сплати цих грошових коштів. Тому АТ «Банк Кредит Дніпро» просить суд стягнути з ОСОБА_1 заборгованість за кредитним договором в розмірі 370356,51грн., та судові витрати, понесені ним при зверненні до суду.

В судове засідання представник позивача не з`явився, але надав заяву про розгляд справи у його відсутності, позов підтримав в повному обсязі.

Відповідач в судове засідання не з`явився по невідомій суду причині, про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином поштовим повідомленням за останнім зареєстрованим місцем проживання. До Мелітопольського міськрайонного суду повернулися конверти з відміткою листоноші «по закінченню терміну зберігання» так як адресата не було дома та він не отримує поштове повідомлення. Згідно ч.3 ст.131 ЦПК України, причини неявки суду не повідомив, заяви про розгляд справи за його відсутності не надійшло. Суд вважає причини неявки відповідача в судове засідання неповажними.

Відповідно до ч.3 ст. 211, ч.4 ст.223, ч.1 ст.280, ст.281 ЦПК України, суд ухвалив розглядати справу за відсутності сторін на підставі наявних у ній даних і доказів та ухвалити заочне рішення.

У відповідності до ч.2 ст.247 ЦПК України у зв`язку з розглядом справи за відсутності сторін фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Вивчивши матеріали справи, дослідивши письмові докази, суд вважає позов таким, що підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно ст. 12 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно ч.1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно ч.5 ст.263 ЦПК України, обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні..

Згідно ст.629 ЦК України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ч.1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

У відповідності до ч.2 ст.1050, ч.2 ст.1054 ЦК України позичальник зобов`язується повертати кредит та сплачувати проценти за користування ним у розмірах та на умовах, встановлених договором. Якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути кредит частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини кредитодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час.

Відповідно до ст.610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно ч.1 ст.625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Згідно ч. 4 ст.631 Цивільного кодексу України, закінчення строку договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії договору.

Судом встановлені такі факти та відповідні їм правовідносини.

Як встановлено у судовому засіданні згідно позовної заяви 10.09.2019 року ПАТ «Банк Кредит Дніпро», що змінило назву на АТ «Банк Кредит Дніпро» уклав з ОСОБА_1 кредитний договір №22036000162511, відповідно до умов якого банк зобов`язався надати відповідачу ОСОБА_1 кредит в розмірі 299088,00 гривень, а ОСОБА_1 зобов`язався прийняти, належним чином використати та повернути кредит в строк до 10.09.2022 року, згідно графіка (а.с.4-7).

Відповідно до п. 1.2 кредитного договору, відповідач зобов`язаний сплачувати проценти за користування кредитом в розмірі 0,001% річних за весь строк користування кредитом та щомісячну комісію за обслуговування кредиту: з 10.09.2019 по 09.07.2020 -3% від суми кредиту, з 10.07.2020 по 09.04.2021 - 2,5 % від суми кредиту, з 10.04.2021 по 09.01.2022 - 1,5 % від суми кредиту, з 10.01.2022 по 10.09.2022 - 0,925 % від суми кредиту. У випадку неналежного виконання цих грошових зобов`язань ОСОБА_1 зобов`язався сплачувати 56,00% річних за прострочену заборгованість по кредиту.

Згідно п.2.1 кредитного договору, платежі з погашення заборгованості по кредиту, сплати процентів за користування кредитом та щомісячної комісії за обслуговування кредиту здійснюються у вигляді щомісячних ануїтетних (рівномірних) платежім (обов`язків платіж).

Згідно п.3.1. кредитного договору, цей договір набуває чинності з моменту його підписання сторонами та діє до повного виконання сторонами зобов`язань за цим договором.

На підтвердження позовних вимог позивачем надано кредитний договір №22036000162511, анкету-опитувальник №1108260, заяву-згоду №1108260.

В порушення законодавства та умов договору відповідач неналежним чином виконував грошові зобов`язання, тому у нього згідно з наданим банком розрахунком та довідками, виникла заборгованість, яка станом на 06.10.2020 року складає 370356,51грн., з яких: 298541,38грн. - залишок простроченого кредиту; 17979,29грн. - залишок прострочених відсотків; 53835,84грн. - залишок прострочених комісій (а.с.14-15).

Враховуючи викладене, керуючись конституційним принципом верховенства права, оцінивши всебічно, повно та об`єктивно всі наявні у справі докази окремо та у сукупності, застосовуючи відповідні норми матеріального права, забезпечуючи права людини і основоположні свободи сторін, враховуючи принципи справедливості та неупередженості, суд дійшов до висновку про необхідність задоволення позову та вважає можливим стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором, та згідно ст.141 ЦПК України судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 5555,35грн., які позивач витратив при зверненні до суду.

Європейський суд з прав людини вказав, що пункт перший статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суді, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо надання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, не можна тлумачити як таке, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент, а може бути визначено тільки з огляду на конкретні обставини справи. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (Проніна проти України, № 63566/00 § 23, ЄСПЛ від 18 липня 2006 року, SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).

Керуючись ст.ст. 12, 13, 141, 259, 263-265, 280-282 ЦПК України, ст. ст. 11, 509, 526, 530, 610, 611, 625,631, 1054 ЦК України, суд

УХВАЛИВ:

Позов Акціонерного товариства «Банк Кредит Дніпро» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 (ІПН: НОМЕР_1 ), мешкає: АДРЕСА_1 , на користь Акціонерного товариства «Банк Кредит Дніпро» (місцезнаходження за адресою: 01033, м. Київ, вул. Жилянська, буд.32, код ЄДРПОУ 14352406) заборгованість за кредитним договором в сумі 370356 (триста сімдесят тисяч триста п`ятдесят шість) гривень 51 (п`ятдесят одна) коп., та стягнути сплачений судовий збір у розмірі 5555,35грн.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Суддя Мелітопольського

міськрайонного суду О. В. Іваненко