Рішення № 95388769, 02.03.2021, Слов'янський міськрайонний суд Донецької області

Справа № 243/9071/20

Провадження № 2/243/228/2021

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02 березня 2021 року Слов`янський міськрайонний суд Донецької області у складі:

головуючого судді Фаліна І.Ю.

за участю:

секретаря судового засідання Глух А.О.

розглянувши в порядку спрощеного провадження у відкритому судовому засіданні в залі Слов`янського міськрайонного суду Донецької області цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу та стягнення аліментів на утримання малолітніх дітей,-

В С Т А Н О В И В:

15 жовтня 2020 року ОСОБА_1 звернулась до Слов`янського міськрайонного суду Донецької області з позовною заявою до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу.

30 жовтня ОСОБА_1 надала до Слов`янського міськрайонного суду Донецької області уточнену позовну заяву до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу та стягнення аліментів.

В обґрунтування позову зазначає, що 30 вересня 2004 року вона уклала шлюб з відповідачем, який було зареєстровано Слов`янським міським відділом реєстрації актів цивільного стану Донецького обласного управління юстиції, актовий запис № 532.

Від цього шлюбу сторони мають неповнолітніх дітей - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , які проживають разом з позивачем та перебувають на її утриманні. Матеріальної допомоги на утримання дітей в добровільному порядку відповідач не надає.

На даний час їх сім`я розпалася, подружні відносини сторони припинили, вони з відповідачем ніяких сімейних стосунків не підтримують, спільного господарства не ведуть. Вважає, що подальше спільне життя та збереження сімейних стосунків неможливе.

У зв`язку з чим, просить суд, шлюб, зареєстрований 30 вересня 2004 року Слов`янським міським відділом реєстрації актів цивільного стану, актовий запис № 532 між ними, розірвати, після розірвання шлюбу, прізвище залишити " ОСОБА_1 ", стягнути на свою корить з відповідача аліменти на утримання дітей ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , у розмірі половини всіх доходів відповідача до досягнення дітьми повноліття. Стягнути з відповідача судові витрати.

Ухвалою Слов`янського міськрайонного суду Донецької області від 10 листопада 2020 року провадження у зазначеній цивільній справі відкрито та призначено судове засідання (а.с. 28).

Ухвалою Слов`янського міськрайонного суду Донецької області від 11 січня 2021 року надано сторонам термін для примирення строком на один місяць та провадження по справі зупинено до закінчення строку для примирення (а.с. 44).

Ухвалою Слов`янського міськрайонного суду Донецької області від 15 лютого 2021 року поновлено провадження у справі (а.с. 48).

Позивач ОСОБА_1 в судове засідання не з`явилась, надала суду клопотання про розгляд справи за її відсутності, підтримує позовні вимоги у повному обсязі, не заперечує проти ухвалення судом заочного рішення (а.с. 52).

Відповідач ОСОБА_2 у судове засідання не з`явився, про час і місце розгляду справи був належним чином повідомлений. Своїм правом надати суду заяву про розгляд справи за його відсутності не скористався та не повідомив суд про причини неявки у засідання. Відзив на позовну заяву не подав.

Таким чином, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів та за наявності одночасного існування умов, визначених ч. 1 ст. 280 ЦПК України.

Суд, розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення справи по суті, приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що сторони 30 вересня 2004 року уклали шлюб, про що Слов`янським міським відділом реєстрації актів цивільного стану Донецького обласного управління юстиції, складено відповідний актовий запис № 532 (а.с. 6).

Від цього шлюбу сторони мають неповнолітніх дітей - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується свідоцтвом про народження серія НОМЕР_1 (а.с. 8), ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується свідоцтвом про народження серія НОМЕР_2 (а.с. 9) та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , що підтверджується свідоцтвом про народження, серія НОМЕР_3 (а.с. 10).

Їх сім`я фактично розпалася та сторони не підтримують сімейних стосунків, спільного господарства не ведуть.

Майнових суперечок та суперечок щодо місця проживання неповнолітніх дітей сторони не мають.

В Постанові Пленуму Верховного суду України № 11 від 21 грудня 2007 року «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя» зазначається, що при розгляді справ, які виникають у зв`язку з укладенням, припиненням шлюбу, а також з інших сімейних відносин, необхідно виходити з положень Конституції України, норм Сімейного кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Закону України «Про міжнародне приватне право» від 23 червня 2005 року, а також інших нормативно - правових актів, що регулюють сімейні відносини.

Згідно ч. 1 ст. 3 Сімейного кодексу України, сім`я є первинним та основним осередком суспільства.

Згідно зі ст. 24 Сімейного кодексу України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається. Таке положення національного законодавства України відповідає ст. 16 Загальної декларації прав людини, прийнятої Генеральною Асамблеєю ООН 10 грудня 1948 року, згідно з якою чоловіки і жінки, які досягли повноліття, мають право без будь-яких обмежень за ознакою раси, національності або релігії одружуватися і засновувати сім`ю. Вони користуються однаковими правами щодо одруження під час шлюбу та під час його розірвання.

Згідно ст. 56 Сімейного кодексу України, кожна особа має право припинити свої шлюбні відносини.

Позов про розірвання шлюбу може бути пред`явлений одним із подружжя (ст. 110 Сімейного кодексу України). Оскільки позивач наполягає на розірванні шлюбу, то відповідно відмова в розірванні шлюбу буде примушенням до шлюбу та шлюбним відносинам, що є неприпустимим.

Проголошена Конституцією України охорона сім`ї державою полягає, зокрема, в тому, що шлюб може бути розірвано в судовому порядку лише за умови, якщо встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечитиме інтересам одного з них чи інтересам їх дітей.

Відповідно до ч. 2 ст. 112 Сімейного кодексу України, суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.

Таким чином у суду є всі підстави для задоволення позовних вимог в частині розірвання шлюбу між сторонами, так як подальше спільне життя подружжя та збереження сім`ї неможливе.

Вирішуючи питання стосовно стягнення аліментів з відповідача на користь позивача на утримання неповнолітніх дітей, суд виходить з наступного.

Як вбачається з довідки Виконавчого комітету Билбасівської селищної ради Слов`янського району Донецької області № 02-40/1622 від 08.10.2020 року ОСОБА_1 мешкає за адресою: АДРЕСА_1 , разом з донькою ОСОБА_5 та синами ОСОБА_4 та ОСОБА_5 (а.с. 16).

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 27 Конвенції ООН «Про права дитини» від 20 листопада 1989 року, яка ратифікована Постановою Верховної Ради України № 789ХІІ (78912) від 27 лютого 1991 року та набула чинності для України 27 вересня 1991 року, держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.

Відповідно до положення ст. 3 «Конвенції про права дитини» від 20.11.1989 року, в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.

Згідно до ч. 2 ст. 51 Конституції України закріплений конституційний обов`язок батьків утримувати своїх дітей.

Відповідно до ст. 8 Закону України "Про охорону дитинства", кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку.

Статтею 180 Сімейного кодексу України встановлений обов`язок батьків утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Згідно ч. 3 ст. 181 СК України за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або в твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.

Відповідно до ч. 1 ст. 182 СК України при визначені розміру аліментів суд враховує: стан здоров`я та матеріальне становище дитини; стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; інші обставини, що мають істотне значення, тощо.

Згідно із ч. 2 ст. 182 СК України розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Частиною 1 статті 183 СК України частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом.

На підставі ч. 1 ст. 191 СК України, аліменти на дитину присуджується за рішенням суду від дня пред`явлення позову, а в разі подання заяви про видачу судового наказу - із дня подання такої заяви.

Згідно ст. 179 СК України, аліменти, одержані на дитину, є власністю того з батьків, на ім`я кого вони виплачуються, і мають використовуватися за цільовим призначенням.

Згідно з п. 23 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року №3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справи щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» розмір аліментів, визначений судовим рішенням або за домовленістю між батьками, суд може змінити за позовом платника або одержувача аліментів у зв`язку зі зміною матеріального чи сімейного стану, погіршення чи поліпшення здоров`я когось із них.

Згідно ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Враховуючи вищенаведені норми законодавства, встановлені обставини по справі суд приходить до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 в частині стягнення аліментів на утримання неповнолітніх дітей є цілком обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат між сторонами, суд виходить з наступного.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», за подання до суду позовної заяви майнового характеру, яка подана: фізичною особою або фізичною особою - підприємцем ставка судового збору складає 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Згідно п. 3 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі - у справах про стягнення аліментів, оплату додаткових витрат на дитину, стягнення заборгованості, неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів, індексацію аліментів чи зміну способу їх стягнення, а також заявники у разі подання заяви щодо видачі судового наказу про стягнення аліментів.

Відповідно до ч. 1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Згідно із ч. 6 ст. 141 ЦПК України, якщо сторону, на користь якого ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Оскільки, позивач ОСОБА_1 при звернені до суду з позовом в частині стягнення аліментів була звільнена від сплати судового збору, то з відповідача ОСОБА_2 підлягає стягненню на користь держави судовий збір у сумі 840,80 гривень (вісімсот сорок гривень вісімдесят копійок).

Крім того, відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», за подання до суду позовної заяви немайнового характеру, яка подана: фізичною особою або фізичною особою - підприємцем ставка судового збору складає 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Згідно до квитанції № 32 від 10.10.2020 року за подання позовної заяви позивачем ОСОБА_1 сплачено 840 грн. 80 коп. судового збору (а.с. 5).

Таким чином, з відповідність, відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України, також підлягають стягненню на користь позивача понесені нею і документально підтверджені судові витрати, а саме судового збору у розмірі 840 грн. 80 коп.

Згідно до п. 1 ч. 1 ст. 430 ЦПК України суд допускає негайне виконання у справах про стягнення аліментів - у межах суми платежу за один місяць.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст. 84, 112, 113 179, ст. ст. 180-183, ч. 1 ст. 191 СК України, ст.ст. 4, 13, 19, 82, 206, 133, 141, 211, 247, 265, 273, 274, 353, 354, п. 1 ч. 1 ст. 430 ЦПК України, ст. 8 Закону України «Про охорону дитинства», ст. 51 Конституції України, Постановою Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року № 3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справи щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів», Конвенцією ООН «Про права дитини» від 20 листопада 1989 року, яка ратифікована Постановою Верховної Ради України № 789ХІІ (78912) від 27 лютого 1991 року та набула чинності для України 27 вересня 1991 року, Законом України «Про судовий збір», суд,-

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу та стягнення аліментів на утримання малолітніх дітей - задовольнити.

Шлюб, зареєстрований 30 вересня 2004 року Слов`янським міським відділом реєстрації актів цивільного стану Донецького обласного управління юстиції, актовий запис №532, між ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 (РНОКПП НОМЕР_4 ) та ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 (РНОКПП НОМЕР_5 ) - розірвати.

Після розірвання шлюбу прізвище ОСОБА_1 залишити « ОСОБА_1 ».

Стягувати з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 (РНОКПП НОМЕР_4 ), такого, що зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 , аліменти на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 (РНОКПП НОМЕР_5 ), зареєстрованої та проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 , аліменти на утримання дітей - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , у розмірі 1/2 частини усіх видів його заробітку (доходу), але не менше 50% прожиткових мінімумів для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з 15.10.2020 року до повноліття дітей.

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 (РНОКПП НОМЕР_4 ), такого, що зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 , на користь держави судовий збір у розмірі 840 грн. 80 коп. (вісімсот сорок гривень вісімдесят копійок) отримувач коштів: ГУК у м. Києві/м. Київ/22030106, Код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37993783, Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), Рахунок отримувача: UA908999980313111256000026001, Код класифікації доходів бюджету: 22030106.

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 (РНОКПП НОМЕР_4 ), такого, що зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 (РНОКПП НОМЕР_5 ), зареєстрованої та проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 , судовий збір у розмірі 840 грн. 80 коп. (вісімсот сорок гривень вісімдесят копійок).

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Донецького апеляційного суду через Слов`янський міськрайонний суд Донецької області протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повне судове рішення складено та підписано 09 березня 2021 року.

Суддя І.Ю. Фалін