Ухвала суду № 95387178, 11.01.2021, Приморський районний суд м. Одеси

Справа № 522/22154/20

Провадження № 2-з/522/768/20

УХВАЛА

11 січня 2021 року м. Одеси

Суддя Приморського районного суду м. Одеси Домусчі Л.В., розглянувши заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову,

в с т а н о в и в :

У провадженні Приморського районного суду м. Одеси із 24.12.2020 року перебуває цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Корона» про зобов`язання надати розрахунок заборгованості

До суду 30.12.2020 року надійшла заява позивача про забезпечення цього позову, у якій просив суд вжити заходів забезпечення вказаного позову шляхом зобов`язання відповідача ОСББ «Корона» відновити постачання електричної енергії до належної йому квартири за адресою АДРЕСА_1 .

Відповідно до ч.1 ст. 153 ЦПК України, заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи (учасників третейського (арбітражного) розгляду).

Матеріали заяви суддя отримала 31.12.2020 року. 01.01.2021 року було святковим вихідним днем, із 04.01 по 06.01.2021р. включно суддя перебувала у відпустці, 07-08.01.2021р. були святковими вихідними днями, а тому розгляд заяви здійснюється 11.01.2021 року.

Вирішуючи подане клопотання суд виходить із наступного.

За положенням ст. 12 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права, щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законами України.

Відповідно до ч.ч.1,2 ст.149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Частиною третьою статті 150 ЦПК України передбачено, що заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Відповідно до ч.1 ст.151 ЦПК України у заяві про забезпечення позову повинно бути зазначено: предмет позову та обґрунтування необхідності забезпечення позову; захід забезпечення позову, який належить застосувати з обґрунтуванням його необхідності; ціну позву, про забезпечення якого просить заявник та інші відомості, потрібні для забезпечення позову.

Відповідно до ч.5 ст.153 ЦПК України залежно від обставин справи суд може забезпечити позов повністю або частково.

З аналізу статей 150-153 ЦПК України можна дійти висновку, що забезпечення позову це сукупність процесуальних дій, які гарантують виконання рішення суду у разі задоволення позовних вимог.

Інститут забезпечення позову являє собою сукупність встановлених законом заходів, що вживаються судом за клопотанням осіб, які беруть участь у справі, якщо у них існують побоювання, що виконання ухваленого у справі рішення виявиться у майбутньому утрудненим чи неможливим.

Отже, умовою застосування заходів забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може утруднити або унеможливити виконання рішення по суті позовних вимог. При цьому забезпечення позову спрямоване, перш за все, проти несумлінних дій відповідача, який може сховати майно, продати, знищити або знецінити його тощо.

Зазначена правова норма прямо визначає як форму і порядок звернення до суду із клопотанням про вжиття заходів забезпечення позову, так і підстави для його забезпечення.

Цивільний процесуальний закон не зобов`язує суд при розгляді питань про забезпечення позову перевіряти обставини, які мають значення для справи, а лише запобігає ситуації, при якій може бути утруднено чи стане неможливим виконання рішення у разі задоволення позову.

Види забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду, а таке рішення може бути постановлено тільки у відповідно до заявлених позовних вимог. Заходи забезпечення позову повинні застосовуватись лише у разі необхідності та бути співмірними із заявленими вимогами, оскільки безпідставне забезпечення позову може привести до порушення прав і законних інтересів інших осіб.

При цьому, при вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Як роз`яснено в п.1, п.4 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» від 22.12.2006 №9, єдиною підставою для забезпечення позову є відповідне клопотання у формі мотивованої заяви будь-якої з осіб, котрі беруть участь у справі. Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір і існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову, з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Адекватність заходу забезпечення позову, що застосовується судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється судом, зокрема, з урахуванням співвідношення права (інтересу), про захист яких просить заявник, та інтересів сторін та інших учасників судового процесу.

Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності (стаття 89 ЦПК України).

Відносини, що виникли між сторонами у цих справах регулюються Кодексом систем розподілу та Правилами роздрібного ринку електричної енергії, затвердженими постановами НКРЕКП від 14 березня 2018 року № 310 та № 312, відповідно.

Припинення постачання електричної енергії є правом, а у випадках встановлених законом - обов`язком, постачальника електричної енергії/оператора системи розподілу, передбаченим статтею 57 Закону України «Про ринок електричної енергії», пунктами 5.1., 5.2., 7.5. ПРРЕЕ.

Пунктом 7.12. розділу VII ПРРЕЕ визначено, що відновлення електроживлення електроустановок споживача, електроживлення яких було припинено з підстав, зазначених у пункті 7.5. цього ж розділу ПРРЕЕ, здійснюється оператором системи у порядку, визначеному Кодексом системи передачі та Кодексом систем розподілу, протягом 3 робочих днів у містах та 5 робочих днів у сільській місцевості після отримання від ініціатора відключення інформації про усунення споживачем порушень, що підтверджується відповідним документом учасника ринку, на вимогу якого здійснювалося припинення електроживлення. Про усунення причин відключення ініціатор такого відключення повідомляє оператора системи в день отримання такої інформації.

Витрати оператора системи на здійснення робіт з припинення та відновлення електроживлення електроустановки споживача (повторне підключення електроустановки) покриваються за рахунок коштів ініціатора здійснення цих робіт, які відшкодовуються йому споживачем (крім випадків, визначених цим пунктом), якщо припинення постачання (розподілу або передачі) електричної енергії споживачу здійснювалося у встановленому цими Правилами порядку.

У разі припинення електроживлення побутовому споживачу через заборгованість з оплати за спожиту електричну енергію побутовим споживачем не відшкодовуються витрати з припинення та відновлення електроживлення ініціатору цих робіт у таких випадках:

станом на момент оформлення попередження розмір заборгованості побутового споживача з оплати за спожиту електричну енергію менший ніж розмір половини прожиткового мінімуму для працездатних осіб;

побутовим споживачем протягом двох розрахункових періодів, що передують дню відключення, здійснено повну оплату спожитої електричної енергії.

Отже, діючим законодавством визначено порядок відновлення електроживлення.

Згідно предмету позову, на вирішення суду заявлено вимоги про зобов`язання відповідача ОСББ «Корона» надати позивачу розрахунок заборгованості за комунальні послуги.

Разом, з тим, ураховуючи предмет та підстави позову, доводи викладені у заяві позивача, суд приходить до висновку, що позивач у порядку статті 151 ЦПК України, не надано належних обґрунтувань необхідності забезпечення позову та не доведено, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких позивач звернулася до суду.

Позивачем не обґрунтовано що вжиття заходів забезпечення позову шляхом поновленння електропостачання є співмірним із заявленими позивачем вимогами, що стосуються зобов`язання надати розрахунок заборгованості, а також те, що в досудовому порядку заявник (з серпня 2020 року) звертався до ОСББ із вимогами про поновлення електропостачання.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку про відмову в задоволенні клопотання позивача.

Керуючись ст. ст. 149, 150, 153, 260 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

У задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову – відмовити.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом п`ятнадцяти днів з дня складання повного тексту ухвали. Учасники справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали.

Дата складання повну тексту ухвали суду 11.01.2021 року.

Суддя Л.В. Домусчі