Ухвала суду № 95368507, 01.03.2021, Любомльський районний суд Волинської області

Справа № 163/2137/20

Провадження № 8/163/1/21

ЛЮБОМЛЬСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

01 березня 2021 року Любомльський районний суд Волинської області

в складі головуючого судді Чишія С.С.

з участю секретаря Філімонюк О.І.,

представника позивача ОСОБА_1 (в режимі відеоконференції),

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в місті Любомль Волинської області заяву ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про перегляд рішення Любомльського районного суду від 16 жовтня 2020 року у справі № 163/2137/20 за нововиявленими обставинами,

в с т а н о в и в :

У заяві ОСОБА_2 та ОСОБА_3 в порядку нововиявлених обставин просять змінити рішення Любомльського районного суду від 16 жовтня 2020 року у справі № 163/2137/20, зменшивши суму стягнутої кредитної заборгованості в користь АТ "УкрСиббанк" у зв`язку з її частковим погашенням.

Заявлені вимоги обґрунтували тим, що після отримання ухвали суду про відкриття провадження у вищевказаній справі між ними і представником АТ "УкрСиббанк" (далі - Банк) велися усні перемовини, за результатами яких Банк зобов`язався забрати позов із суду, а вони виплатити кредит в добровільному порядку. На виконання цієї домовленості у вересні - жовтні 2020 року вони погасили кредитну заборгованість на суму 12 000,00 гривень. Цю обставину вважають нововиявленою, оскільки судом вона не досліджувалась і не оцінювалась, що призвело до ухвалення рішення, яке не відповідає фактичним обставинам справи та підлягає зміні шляхом зменшення присудженої заборгованості на суму здійсненого погашення кредиту. У зв`язку з цим вважають, що позовні вимоги Банку підлягають задоволенню на суму в розмірі 33 565,80 гривень.

Заявники в судове засідання не з`явились, в канцелярію суду подали заяву про підтримання заявлених вимог і розгляд справи за їх відсутності.

Представник позивача по справі, приймаючи участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції, заперечив проти заявлених вимог, оскільки з огляду на особисте погашення кредиту відповідачам дана обставина безумовно була відома до ухвалення судом рішення, тому в розумінні ст.423 ЦПК України дана обставина не може бути нововиявленою.

Розглядаючи заяву, суд встановив таке.

Ухвалою від 26 серпня 2020 року суд відкрив провадження за позовом АТ "Укрсиббанк" до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про стягнення 53 306,34 гривень заборгованості за кредитним договором та визначив проводити розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без призначення судового засідання. Для подання відзиву на позовну заяву відповідачам був визначений п`ятнадцятиденний строк з дня вручення їм копії цієї ухвали.

Копію цієї ухвали з примірником матеріалів позову відповідачі отримали 04 вересня 2020 року.

У строк, визначений судом в ухвалі від 26 серпня 2020 року з додатковим врахуванням Нормативів і нормативних строків пересилання поштових відправлень, затверджених наказом Міністерством інфраструктури України від 28 листопада 2013 року № 958, відповідачі відзивів на позов не подали.

16 жовтня 2020 року суд ухвалив рішення, яким позов АТ "УкрСиббанк" задовольнив частково, стягнув солідарно з відповідачів заборгованість за договором про надання споживчого кредиту № 11492928000 від 08 вересня 2017 року в сумі 52 409 гривень, з яких: 45 565,80 гривень за кредитом та 6 844,07 гривень за процентами. В решті заявлених позовних вимог (в частині 234,07 гривень заборгованості по процентах за прострочення виконання грошового зобов`язання та 662,40 гривень пені за непогашення заборгованості за кредитом і процентами) суд відмовив за їх безпідставністю.

Рішення суду набрало законної сили 17 листопада 2020 року.

Із заявою про перегляд рішення за нововиявленими обставинами відповідачі звернулись до суду 20 листопада 2020 року.

Із доданих до даної заяви на підтвердження існування нововиявлених обставин банківських квитанцій вбачається, що відповідач ОСОБА_2 у вересні-жовтні 2020 року, до ухвалення судом 16 жовтня 2020 року рішення, перерахував АТ "Укрсиббанк" в рахунок погашення кредиту всього 9 030,00 гривень (21 вересня 2020 року - 3 000,00 гривень; 28 вересня 2020 року - 3 000,00 гривень; 08 жовтня 2020 року - 3 030,00 гривень) та після ухвалення судом рішення 3 000,00 гривень (23 жовтня 2020 року - 3 000,00 гривень), а всього 12 030,00 гривень.

У частині першій статті 423 ЦПК України визначено, що рішення, постанова або ухвала суду, якими закінчено розгляд справи, що набрали законної сили, можуть бути переглянуті за нововиявленими або виключними обставинами.

Згідно з п.1 ч.2 ст.423 ЦПК України підставами для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами є істотні для справи обставини, що не були встановлені судом та не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи.

Отже, необхідними умовами нововиявлених обставин, визначених пунктом 1 частини другої статті 423 ЦПК України, є те, що вони існували на час розгляду справи; ці обставини не могли бути відомі заявникові на час розгляду справи; вони входять до предмета доказування у справі та можуть вплинути на висновки суду про права та обов`язки осіб, які беруть участь у справі.

Питання про те, які обставини можна вважати істотними, є оціночним, і вирішується судом у кожному конкретному випадку з урахуванням того, чи ці обставини могли спростувати факти, покладені в основу судового рішення, та вплинути на висновки суду під час його ухвалення таким чином, що якби вказана обставина була відома особам, які беруть участь у справі, то зміст судового рішення був би іншим.

Для перегляду судового рішення у зв`язку із нововиявленими обставинами суд повинен враховувати не тільки ту обставину, що заявнику не було відомо про них, а й те, що такі обставини не могли бути йому відомі на час розгляду справи.

Неподання стороною або особою, яка бере учать у справі, доказу, про який їй було відомо та який підтверджує відповідні обставини, а також відмова суду у прийнятті доказів не є підставами для перегляду судового рішення у зв`язку з нововиявленими обставинами.

Вирішуючи питання про наявність нововиявлених обставин, суд повинен розмежовувати нововиявлені обставини та нові обставини. Обставини, що обґрунтовують вимоги або заперечення сторін чи мають інше істотне значення для правильного вирішення справи, існували на час ухвалення судового рішення, але залишаються невідомими особам, які беруть участь у справі, та стали відомими тільки після ухвалення судового рішення, є нововиявленими обставинами. Суд має розрізняти нові докази та докази, якими підтверджуються нововиявлені обставини, оскільки нові докази не можуть бути підставою для перегляду судового рішення у зв`язку з нововиявленими обставинами.

Такі правові висновки по застосуванню ст.423 ЦПК України наведені у постановах Верховного Суду від 18 січня 2021 року у справі № 691/528/15-ц, від 17 лютого 2021 року у справі № 459/1039/16-ц, від 17 лютого 2021 року по справі № 204/5898/15-ц.

Таким чином, нововиявленими обставинами є фактичні обставини, які мають істотне значення і які об`єктивно існували на час розгляду справи, але не були відомі і не могли бути відомі особі, яка звертається з заявою про перегляд рішення суду.

Як зазначають заявники і це відповідає матеріалам справи, банківські квитанції за вересень-жовтень 2020 року про погашення кредитної заборгованості на суму 12 030,00 гривень не досліджувались при ухваленні рішення.

Проте ці докази й не могли досліджуватись і оцінюватись судом, оскільки через неподання їх відповідачами не могли бути відомі суду, що узгоджується з положеннями ст.ст.12, 81,89 ЦПК України, які визначають, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом; а суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Натомість про існування цих доказів, зокрема банківських квитанцій, датованих до ухвалення судом рішення, на загальну суму 9 030,00 гривень, достовірно було відомо стороні відповідача, оскільки саме відповідачем ОСОБА_2 здійснювалось погашення кредиту за цими квитанціями.

Посилання відповідачів на усні перемовини з Банком жодного процесуального значення не мають з огляду на їх обізнаність із перебуванням на розгляді суду заявленого до них позову, відповідно, наявності у них можливості ознайомитися з матеріалами справи в суді з метою перевірки обіцянок Банку (за їх доводами) або ж отримати інформацію про рух справи.

Об`єктивних перешкод для подання суду банківських квитанцій в якості доказів часткового погашення заборгованості відповідачі не вказали і суд їх не встановив.

Отже, неподання відповідачами банківських квитанції за вересень 2020 року та 08 жовтня 2020 року в якості доказів до ухвалення судом рішення не є підставами для перегляду цього рішення у зв`язку з нововиявленими обставинами, оскільки вони фактично є новими доказами і про їх існування достовірно було відомо відповідачам.

Стосовно банківської квитанції від 23 жовтня 2020 року, то вона як доказ не існувала на час розгляду справи судом, тому не може вважатись і розглядатись як нововиявлена обставина.

З огляду на викладене суд дійшов висновку про відсутність підстав для перегляду ухваленого судом рішення.

Таким чином, судом встановлено підстави для прийняття передбаченого п.1 ч.3 ст.429 ЦПК України судового рішення.

Керуючись ст.ст.259, 260, 423, 429 ЦПК України, суд

п о с т а н о в и в :

У задоволенні заяви ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про перегляд рішення Любомльського районного суду Волинської області від 16 жовтня 2020 року у цивільній справі № 163/2137/20 за нововиявленими обставинами відмовити та залишити зазначене рішення суду в силі.

Ухвала суду набирає законної сили негайно після її проголошення.

На ухвалу протягом 15 днів з дня складання повного судового рішенням може бути подано апеляційну скаргу до Волинського апеляційного суду через Любомльський районний суд.

Дата складання повного тексту ухвали - 09 березня 2021 року.

Головуючий: суддя С.С.Чишій