Ухвала суду № 95356585, 03.03.2021, Новотроїцький районний суд Херсонської області

662/1243/20

1-кп/662/34/2021

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 березня 2021 року Новотроїцький районний суд

Херсонської області

у складі: головуючого судді - Решетова В.В.

секретар судового засідання – Александрук А.О.

за участі: прокурора – Чорної А.С.

обвинуваченої – ОСОБА_1

захисника-адвоката – Подсосенської Н.І.

представника потерпілої сторони – Ворошило О.О.

розглянувши в підготовчому судовому засіданні в смт. Новотроїцьке клопотання представника потерпілої сторони начальника філії – Херсонське обласне управління АТ «Ощадбанк» Дубровського В.Ю. про арешт майна по кримінальному провадженні № 42020231010000038 від 05.04.2020 року за обвинуваченням ОСОБА_1

у вчиненні злочину, передбаченого ч. 4 ст. 191 КК України,

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Новотроїцького районного суду Херсонської області перебуває вказане кримінальне провадження.

Від представника потерпілого начальника філії – Херсонське обласне управління АТ «Ощадбанк» Дубровського В.Ю. з метою забезпечення цивільного позову АТ «Державний ощадний банк України» в особі Херсонського обласного управління АТ «Ощадбанк» до ОСОБА_1 , подав клопотання по накладення арешту на майно обвинуваченої ОСОБА_1 , а саме: на грошові кошти на всіх банківських рахунках, які відкриті в АТ «Державний ощадний банк України» в межах суми 133 982,55 гривень.

Представник потерпілого заявлене клопотання підтримала та просив його задовольнинити, мотивуючи тим, що відповідно до постанови від 04.05.2020 старшого слідчого СВ ХВП РУНП в Херсонській області Купчака О.C., акціонерне товариство “Державний ощадний банк України” визнано потерпілим у кримінальному провадженні за № 4202023101000038 від 05.04.2020.

У даному кримінальному провадженні ОСОБА_1 обвинувачується у вчиненні злочину, передбаченого ч.4 ст.191 КК України «Привласнення чужого майна, яке було ввірене особі чи перебувало в її віданні, вчинене у великих розмірах». Під час проведення службового розслідування в період з 18.03.2020 по 25.03.2020, яке проводилось АТ «Ощадбанк», ОСОБА_1 частково відшкодувала Банку майнову шкоду в сумі 6018, 00 доларів США. Невідшкодована сума майнової шкоди внаслідок кримінального правопорушення становить 142 093, 47 грн.

Акціонерним товариством “Державний ощадний банк України” в особі філії - Херсонське обласне управління АТ «Ощадбанк» у кримінальному проваджені за № 4202023101000038 в порядку ст.45 ЦПК України та ст. 128 КПК України 21.05.2020 був поданий цивільний позов до цивільного відповідача - ОСОБА_1 про стягнення майнової шкоди на суму 142 903, 47 гривень.

Ухвалою Херсонського міського суду Херсонської області від 26 травня 2020 року було накладено арешт на грошові кошти в сумі 8 920, 92 гривень, невідшкодована сума майнової шкоди внаслідок кримінального правопорушення на даний час становить 133 982,55 гривень. Просять накласти арешт.

Обвинувачена ОСОБА_1 та її захисник Подсосенська Н.І. в задоволенні вказаного клопотання просять відмовити, надали письмове заперечення, відповідно до якого при поданні клопотання про арешт майна, цивільним позивачем не надано доказів факту завдання шкоди ОСОБА_1 потерпілій стороні. Зазначена у цивільному позові майнова шкода у сумі 142093,47 грн. відрізняється від розміру шкоди зазначеної у формулюванні обвинувачення, у клопотанні відсутні дані про розмір грошових коштів на рахунках, у зв`язку з чим неможливо пересвідчитися в співмірності розміру грошових коштів на банківських рахунках, розміру шкоди.

Крім того, грошові кошти, які знаходяться на картковому рахунку ІВАN № НОМЕР_1 , крім суми в розмірі 8920.92 грн.(накладено арешт ухвалою слідчого судді про арешт від 26.05.2020 року) є допомогою по вагітності та пологам, яка була перерахована відповідно до листків непрацездатності № АДЧ621793 та АДЧ 621841 Фондом соціального страхування України в Херсонській області.

Зазначені грошові кошти не є заробітною платою ОСОБА_1 в розумінні ст.25 Закону України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування», згідно з якою допомога по вагітності та пологах надається застрахованій особі у формі матеріального забезпечення, яке компенсує втрату заробітної плати (доходу) за період відпустки у зв`язку з вагітністю та пологами.

Крім того відповідно до вимог п.5 ч.1 ст.73 Закону України «Про виконавче провадження» стягнення не може бути звернено на такі виплати, як допомогу у зв`язку з вагітністю та пологами.

Таким чином, накладення арешту на кошти, які є допомогою по вагітності та пологам, виплачені ПФСС ОСОБА_1 в подальшому, не зможе забезпечити відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільного позову).

Прокурор проти заявленого клопотання не заперечувала.

Суд, вислухавши думку учасників судового розгляду, дослідивши надані документи, дійшов наступного висновку.

Встановлено, що на картковий рахунок ІВАN № НОМЕР_1 , на якому рахуються кошти в сумі 8920.92 грн., накладено арешт ухвалою слідчого судді Херсонського міського суду від 26.05.2020 року.

В рамках даного кримінального провадження потерпілою стороною заявлений цивільний позов на відшкодування шкоди, спричиненої незаконними діями обвинуваченої ОСОБА_1 , і з метою забезпечення цивільного позову, та подальшої можливості виконання вироку суду та стягнення шкоди, у разі визнання ОСОБА_1 винуватою, вважають за необхідне забезпечити позов.

Заходи забезпечення позову та накладення арешту, регламентуються нормами ст. 149-159 ЦПК України, ст. 170-174 КПК України.

Відповідно до ч.1 ст. 150 ЦПК України позов забезпечується: накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб.

Також, ст. 131 КПК України, передбачено, що заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження. Одним із заходів забезпечення кримінального провадження визначено арешт майна.

Відповідно до ч.1 ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існують достатні підстави вважати, що воно є предметом, засобом чи знаряддям вчинення злочину, доказом злочину, набуте злочинним шляхом, доходом від вчиненого злочину, отримане за рахунок доходів від вчиненого злочину або може бути конфісковане у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого чи юридичної особи, до якої може бути застосовано заходи кримінально-правового характеру, або може підлягати спеціальній конфіскації щодо третіх осіб, юридичної особи або для забезпечення цивільного позову.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.

За п. 4 ч.2 ст. 170 КПК України, арешт майна допускається з метою забезпечення відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Відповідно до ч. 6 ст. 170 КПК України, у випадку, передбаченому п. 4 ч.2 цієї статті, арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, фізичної чи юридичної особи, яка в силу закону несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діями (бездіяльністю) підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, а також юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, за наявності обґрунтованого розміру цивільного позову у кримінальному провадженні, а так само обґрунтованого розміру неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, щодо якої здійснюється провадження.

У разі задоволення цивільного позову або стягнення з юридичної особи розміру отриманої неправомірної вигоди суд за клопотанням прокурора, цивільного позивача може вирішити питання про арешт майна для забезпечення цивільного позову або стягнення з юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, доведеного розміру отриманої неправомірної вигоди до набрання судовим рішенням законної сили, якщо таких заходів не було вжито раніше.

За ч. 8 ст. 170 КПК України, вартість майна, яке належить арештувати з метою забезпечення цивільного позову або стягнення отриманої неправомірної вигоди, повинна бути співмірною розміру шкоди, завданої кримінальним правопорушенням або зазначеної у цивільному позові, розміру неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою.

Згідно ч.ч. 10-12 ст. 170 КПК України арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна. Заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна. Заборона використання житлового приміщення особам, які на законних підставах проживають у такому житловому приміщенні, не допускається.

Відповідно до ч. ч. 1, 3 ст. 171 КПК України, з клопотанням про арешт майна до слідчого судді, суду має право звернутися прокурор, слідчий за погодженням з прокурором, а з метою забезпечення цивільного позову - також цивільний позивач.

Згідно до ч.2 ст. 173 КПК України, при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: 1) правову підставу для арешту майна; 2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу); 3) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 3-1) можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 170 цього Кодексу); 4) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 5) розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; 6) наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.

За таких підстав, вивчивши матеріали кримінального провадження, суд вважає, що клопотання представника потерпілої сторони (цивільного позивача) про накладення арешту на грошові кошти на банківських рахунках обвинуваченої ОСОБА_1 , заявлений з метою забезпечення цивільного позову в межах суми 133982,55 грн., відповідає вимогам ч. 3 ст. 171 КПК України, містить відомості щодо наявності правових підстав для вжиття заходів забезпечення позову, у розумінні ч.2 ст. 173 КПК України, а саме наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, у даному кримінальному провадженні ОСОБА_1 обвинувачується у вчиненні злочину, передбаченого ч.4 ст.191 КК України «Привласнення чужого майна, яке було ввірене особі чи перебувало в її віданні, вчинене у великих розмірах», розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням становить 142903,47 гривень, з чого вбачається розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження.

Накладення арешту на грошові кошти на банківських рахунках є тимчасовим заходом для забезпечення цивільного позову, завданням якого є необхідність запобігти можливості користуватись та розпоряджатись грошовими коштами, що в свою чергу може перешкоджати дієвості кримінального провадження в частині можливого відшкодування шкоди завданої злочином, враховуючи розумність та співрозмірність обмеження права власності, наслідки арешту майна для обвинуваченої, а тому вважає, за можливе задовольнити клопотання та накласти арешт на грошові кошти в межах суми 133 982,55 гривень, що знаходяться на всіх банківських рахунках, які відкриті в АТ «Державний ощадний банк України», крім рахунків, накладення арешту на які заборонено законом.

Посилання обвинуваченої та її захисника на вимоги п.5 ч.1 ст.73 Закону України «Про виконавче провадження», відповідно до якого стягнення не може бути звернено на виплати по допомозі у зв`язку з вагітністю та пологами, суд не приймає до уваги, оскільки на даному етапі кримінального провадження кошти на рахунках ОСОБА_1 не звертаються для виконання, а лише мається на меті забезпечити цивільний позов та запобігти можливості користуватись та розпоряджатись грошовими коштами на рахунках.

В процесі виконання судового рішення, відповідні органи будуть діяти в межах своєї компетенції та відповідно до чинного законодавства, яким обмежуються накладення арешт, ч.4 ст. 150 ЦПК України.

А саме, відповідно до ч.4 ст. 150 ЦПК України, не допускається забезпечення позову шляхом накладення арешту на заробітну плату, пенсію та стипендію, допомогу по загальнообов`язковому державному соціальному страхуванню, яка виплачується у зв`язку з тимчасовою непрацездатністю (включаючи догляд за хворою дитиною), вагітністю та пологами, по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, на допомогу, яка виплачується касами взаємодопомоги, благодійними організаціями, а також на вихідну допомогу, допомогу по безробіттю, на майно (активи) або грошові кошти неплатоспроможного банку, банку, щодо якого прийнято рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку з підстав, визначених статтею 77 Закону України "Про банки і банківську діяльність" (крім ліквідації банку за рішенням його власників), а також на майно (активи) або грошові кошти Фонду гарантування вкладів фізичних осіб. Ця вимога не поширюється на позови про стягнення аліментів, про відшкодування шкоди, заподіяної каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю фізичної особи, про відшкодування збитків, заподіяних кримінальним правопорушенням.

Накладення арешту на грошові кошти на рахунках, передбачає заборону лише видаткових операцій на рахунку. В той час, як операції по зарахуванню грошових коштів на рахунках можливе протягом дії арешту. Таким чином виключення, передбачене ст. 73 ЗУ «Про виконавче провадження», не застосовується на стадії забезпечення дієвості кримінального провадження, у зв`язку із заявленням цивільного позову в рамках кримінального провадження.

Крім того, для стадії підготовчого судового засідання, та для судового розгляду ч.4 ст. 150 ЦПК України, передбачені виключення, які застосовуються , у випадку заявлення позову про відшкодування збитків, заподіяних злочином.

Тому, враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку,що питання забезпечення позову, регулюється саме нормами ст. 170-174 КПК та ст. 150 ЦПК України, а посилання адвоката та ст. 73 ЗУ «Про виконавче провадження», які регулюють стадію виконання судового рішення є передчасним.

Разом з тим, виконання забезпеченні позову щодо накладення арешту на грошові кошти нараховані по пологам та вагітністю, підлягає обмеженню, передбаченому чинним законодавством.

Суду не надано відомостей про кількість номерів рахунків відкритих на ім`я обвинуваченої ОСОБА_1 .. З доданого до заперечення адвоката на клопотання про арешт банківських рахунків (а.п. 63-67) реєстру, станом на 18.08.2020 року, зазначено суми в графі «причина» «вагітність та пологи» і «захворювання загальне».

Потерпілий в клопотанні зазначає про необхідність арешту коштів на всіх рахунках АТ «Ощадбанк», що на думку суду є співмірним заходам забезпечення позову.

Забезпечуючи баланс між визначеним законом правом потерпілого та гарантіями неможливості накладення арешту на кошти обвинуваченої, передбачені ч.4 ст. 150 ЦПК України, суд приходить до висновку про необхідність задоволення клопотання та накладення арешту на всі рахунки обвинуваченої в АТ «Ощадбанк», в межах суми 133 982,55 гривень.

При цьому, до даних правовідносин, щодо арешту коштів по вагітності та пологам, ч.4 ст. 150 ЦПК України, в даному випадку не застосовується, оскільки підставою для заявленого клопотання про арешт коштів на рахунках є відшкодування збитків, заподіяних кримінальним правопорушенням.

Приходячи до такого висновку, суд враховує й те, що в даному випадку обмеження права власності є розумним і співрозмірним завданням кримінального провадження та обставини кримінального провадження станом на час прийняття рішення вимагають вжиття такого методу державного регулювання як накладення арешту. При цьому, доказів негативних наслідків від застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження, судом не встановлено і стороною захисту не надано. Виключення, передбачені ч.4 ст. 150 ЦПК України, не розповсюджуються на випадки, відшкодування збитків, заподіяних злочином.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 170-173, 372 КПК України, ст.150 ЦПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання представника потерпілої сторони начальника філії – Херсонське обласне управління АТ «Ощадбанк» В.Ю. Дубровського про арешт майна, заявлене в рамках кримінального провадження №42020231010000038 від 05.04.2020 року за обвинуваченням ОСОБА_1 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 4 ст. 191 КК України - задовольнити.

Накласти арешт на грошові кошти на всіх банківських рахунках, які відкриті в АТ «Державний ощадний банк України» на ім`я ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в межах суми 133 982,55 гривень, з позбавленням останньої права користуватись та розпоряджатись грошовими коштами в межах арештованої суми в розмірі 133 982,55 гривень, в межах ціни заявленого позову, крім грошових коштів на рахунках, накладення арешту на які заборонено законом.

Ухвала може бути оскаржена до Херсонського апеляційного суду через Новотроїцький районний суд Херсонської області протягом 7 днів з дня її проголошення.

Суддя В.В. Решетов