Рішення № 9534350, 22.04.2010, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16 тел. 235-24-26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"22" квітня 2010 р. Справа № 15/014-10          

Господарський суд Київської області у складі судді Рябцевої О.О. розглянувши справу

За позовом           відкритого акціонерного товариства «Агрохімцентр», м. Київ

до           приватного сільськогосподарського підприємства «Шевченківське», Київська обл., Києво-Святошинський р-н, с.Гореничі

про           стягнення 494713,84 грн.

та

за зустрічним позовом приватного сільськогосподарського підприємства «Шевчен-

ківське», Київська обл., Києво-Святошинський р-н, с.Гореничі

до відкритого акціонерного товариства «Агрохімцентр», м. Київ

про визнання договору № 130/4-37 від 25.12.2008р. недійсним.

за участю представників:

від позивача (відповідача): Кулішов В.М. (дов. № 130-01/03 від 08.01.2008р.);

від відповідача (позивача): Сахацький С.О. (дов. від 16.03.2009р.).

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

відкрите акціонерне товариство «Агрохімцентр»(далі - позивач) звернулося до господарського суду Київської області з позовом до приватного сільськогосподарського підприємства «Шевченківське»(далі - відповідач) про стягнення 494713,84 грн. реальних збитків, завданих нестачею добрив.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивачем на підставі договору № 130/4-37 від 25.12.2008р. передано на зберігання відповідачу мінеральні добрива на загальну суму 749717,00 грн., проте актом від 01.10.2009р. виявлено нестачу мінеральних добрив на суму 594713,84 грн. На вимогу позивача відповідач здійснив оплату 100000,00 грн. Позивач просить суд стягнути з відповідача 494713,84 грн. реальних збитків, завданих нестачею добрив.

01.03.2010р. від відповідача на адресу суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач заперечуючи проти позову зазначає наступне. При укладенні договору № 130/4-37 від 25.12.2008р. позивач надав відповідачу повне право розпорядження добривом, зокрема реалізації його третім особам, при цьому в обов’язок Зберігача не ставилася вимога щодо схоронності даного майна. Крім того, відповідач зазначає, що зазначений договір є неукладеним, оскільки позивач передав добрива на зберігання з метою реалізації, які відповідно до ст. 957 ЦК України відповідач мав передати назад у схоронності; плати за зберігання, що є істотною умовою договору зберігання між сторонами встановлені не були; строк дії договору зберігання встановлений не був, що порушує приписи ст. 948 ЦК України. Також відповідач зазначає, що правовідносини між сторонами по договору містять ознаки удаваного правочину, оскільки фактично позивачем були передані відповідачу добрива з метою реалізації їх третім особам, відповідно до п.п. 2.1., 2.4. договору. Відповідач просить суд відмовити в задоволенні позовних вимог повністю.

01.03.2010р. від відповідача на адресу суду надійшла зустрічна позовна заява, в якій ПСП «Шевченківське»просить суд визнати недійсним договір № 130/4-37 на зберігання мінеральних добрив від 25.12.2008р. Позивач за зустрічним позовом вважає, що договір № 130/4-37 від 25.12.2008р. є таким, що неукладений, та є удаваним правочином, а тому відповідно до п.3 ст. 203 ЦК України має бути визнаний судом недійсним. Позивач зазначає, що договір є неукладеним оскільки позивач передав добрива на зберігання з метою реалізації, які відповідно до ст. 957 ЦК України відповідач мав передати назад у схоронності; плати за зберігання, що є істотною умовою договору зберігання між сторонами встановлені не були; строк дії договору зберігання встановлений не був, що порушує приписи ст. 948 ЦК України. Також позивач за зустрічним позовом зазначає, що договір є удаваним, тобто таким, який вчинено сторонами для приховання іншого правочину, який вони насправді вчинили, оскільки фактично «Агрохімцентр»були передані міндобрива з метою реалізації їх третім особам, що підтверджується п.п.2.1.,2.4. договору, тобто позивач за зустрічним позовом здійснював за дорученням відповідача за зустрічним позовом реалізацію добрив. Таким чином, позивач за зустрічним позовом вважає, що між сторонами укладено правочин з метою приховати інший правочин, тому суд на підставі ст. 235 ЦК України має визнати, що сторонами вчинено саме цей правочин, та вирішити спір із застосуванням норм, що його регулюють. Позивач посилаючись на те, що при укладенні договору № 130/4-37 від 25.12.2008р. був порушений припис ч. 3 ст. 203 ЦК України просить суд визнати цей договір недійсним.

Ухвалою суду від 04.03.2010р. зустрічний позов ПСП «Шевченківське»прийнятий для сумісного розгляду з первісним позовом.

Представник позивача за зустрічним позовом у судовому засіданні 01.04.2010р. надав суду додаткові пояснення в яких зазначає, що згідно з п.2.1. договору ПСП «Шевченківське»відвантажило відповідно до акта приймання-передачі ПП «Пен Пен»80 тон добрив на загальну суму 375340,00 грн., тобто діючи в інтересах ВАТ «Агрохімцентр»відповідач ПСП «Шевченківське» здійснив правочин від свого імені, але за рахунок ВАТ «Агрохімцентр», що фактично є договором комісії. Посилаючись на ст.ст. 235, 1016 ЦК України ПСП «Шевченківське»просить у задоволенні первісного позову відмовити, визнати недійсним договір № 130/4-37 від 25.12.2008р. на зберігання мінеральних добрив.

Представник позивача за зустрічним позовом у судовому засіданні 16.04.2010р. надав суду заяву на підставі ст. 22 ГПК України, в якій відмовляється від зустрічної позовної заяви.

Представник позивача за первісним позовом у судовому засіданні 22.04.2010р. надав суду заяву № 130-01ю/236 від 21.04.2010р., в якій зазначає, що між сторонами укладено договір № 130/4-37 від 25.12.2008р. на зберігання мінеральних добрив, інших угод не існує. ВАТ «Агрохімцентр»визнає оплату, яка була здійснена відповідачем за первісним позовом 27.10.2009р.. 18.12.2009р., 09.02.2010р., 17.02.2010р. як часткове виконання ПСП «Шевченківське»своїх договірних зобов’язань. Сума невідшкодованих збитків станом на 14.04.2010р. становить 339713,84 грн.

Представник позивача за первісним позовом в судовому засіданні 22.04.2010р. підтримав позовні вимоги за первісним позовом у сумі 339713,84 грн.

Представник відповідача за первісним позовом у судовому засіданні 22.04.2010р. визнав позовні вимоги за первісним позовом у сумі 339713,84 грн.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши докази та оцінивши їх в сукупності, суд

ВСТАНОВИВ:

25 грудня 2008 р. між відкритим акціонерним товариством «Агрохімцентр»та приватним сільськогосподарським підприємством «Шевченківське»укладено договір № 130/4-37 на зберігання мінеральних добрив. Відповідно до умов зазначеного договору ВАТ «Агрохімцентр»(Поклажодавець) забезпечує постачання мінеральних добрив (Добрива) на відповідальне зберігання в асортименті та кількості, передбаченій у додатку №1 до цього договору, що є його невід’ємною частиною.

Відповідно до п.п. 1.2., 1.3. договору заставна ціна добрив передбачена у додатку №2 до цього договору, що є його невід’ємною частиною. Орієнтовна вартість Добрив складає 520000,00 грн.

Пунктами 2.1., 2.3., 2.6. Договору № 130/4-37 від 25.12.2008р. встановлено, що обов’язками приватного сільськогосподарського підприємства «Шевченківське»(Зберігач) є здійснення приймання, розвантаження і відповідного зберігання по кількості та якості Добрив Поклажедавця на своїх складах і завантаження їх третім особам; відпускати третім особам Добрива, прийняті на зберігання, тільки з письмового дозволу Поклажедавця (рознарядка, наряд, телеграма); повернути добрива по першій вимозі Поклажедавця незалежно від терміну дії договору.

Відповідно до п.4.1. договору цей договір діє з дня підписання його сторонами і до повних розрахунків.

Згідно з п. 5.1. договору приймання товару по кількості здійснюється відповідно до залізничної накладної та рахунку-фактури, по якості на підставі сертифіката якості, виданого підприємством виробником та згідно інструкцій П-6, П-7, про що сторони підписують акт приймання-передачі добрив, який є невід’ємною частиною цього договору.

Відповідно до п.6.1. договору плата за зберігання добрив за домовленістю сторін встановлена в розмірі 1 грн. за одну тону одержаних та реалізованих добрив Поклажедавця, та включає в себе витрати на зберігання.

15.01.2009р. сторонами підписані доповнення до договору № 130/4-37 від 25.12.2008р., відповідно до яких п.1.3. договору викладено в наступній редакції: «Орієнтовна вартість Добрив становить 800000,00 грн.».

Сторонами підписані додатки № 1-1, №2-1 до договору № 130/4-37 від 25.12.2008р., відповідно до яких визначені обсяги та заставні ціни мінеральних добрив, що закладаються на відповідальне зберігання, а саме: аміачна селітра у кількості 76,070т. за ціною 2100,00грн. за 1 т; карбамід у кількості 80т. за ціною 2962,50 грн. за 1т; тукосуміш 19:15:15 у кількості 24,714 т. за ціною 4959,54 грн. за 1т.

Сторонами підписані додатки № 1-2, №2-2 до договору № 130/4-37 від 25.12.2008р., відповідно до яких визначені обсяги та заставні ціни мінеральних добрив, що закладаються на відповідальне зберігання, а саме: аміачна селітра у кількості 66т. за ціною 2150,00грн. за 1 т; карбамід у кількості 30т. за ціною 2950,00 грн. за 1т.

У зустрічній позовній заяві позивач за зустрічним позовом просить суд визнати недійсним договір № 130/4-37 від 25.12.2008р.

Представник позивача за зустрічним позовом у судовому засіданні 16.04.2010р. надав суду заяву на підставі ст. 22 ГПК України, в якій відмовляється від зустрічної позовної заяви.

Судом були роз’яснені позивачу за зустрічним позовом наслідки відмови від позову.

Згідно з п. 4 ч. 1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України господарський суд припиняє провадження у справі, якщо позивач відмовився від позову і відмову прийнято господарським судом.

Господарський суд розглянувши заяву позивача та визнавши, що вона не суперечить вимогам чинного законодавства та не порушує чиїх-небудь прав і охоронюваних законом інтересів приймає відмову і вважає за необхідне провадження у справі в частині розгляду зустрічного позову припинити.

На виконання умов договору сторонами підписані акти приймання-передачі мінеральних добрив до договору № 130/4-37 від 25.12.2008р., відповідно до яких Поклажедавець передав, а Зберігач прийняв на зберігання мінеральні добрива, зокрема за актом №1 від 27.12.2008р. аміачну селітру у кількості 76,070т. на суму 159747,00 грн.; карбамід у кількості 80т. на суму 237000,00 грн.; тукосуміш 19:15:15 у кількості 24,714т. на суму 122570,00грн., всього по акту на загальну суму 519317,00грн.; за актом №2 від 25.03.2009р. аміачну селітру у кількості 66т. на суму 141900,00 грн.; за актом №3 від 29.04.2009р. карбамід у кількості 10т. на суму 29500,00 грн.; за актом №4 від 06.05.2009р. карбамід у кількості 10т. на суму 29500,00 грн.; за актом №5 від 12.05.2009р. карбамід у кількості 10т. на суму 29500,00 грн. Таким чином, всього Поклажедавець передав, а Зберігач прийняв на зберігання мінеральні добрива на загальну суму 749717,00 грн.

01.10.2009р. комісією в складі заступника голови правління ВАТ «Агрохімцентр»Яцюка І.В., директора ПСП «Шевченківське»Винника М.Л., головного бухгалтера ПСП «Шевченківське»Мимошенко М.П., завскладом Грищенко М.П. складено акт за результатами перевірки наявності мінеральних добрив, які є власністю ВАТ «Агрохімцентр»і знаходяться на зберіганні згідно договору № 130/4-37 від 25.12.2008р. Комісією встановлено недостачу мінеральних добрив на складі у кількості 202,973 тонн на суму 594713,84 грн. Зазначений акт підписаний представниками ПСП «Шевченківське».

Позивач направив на адресу відповідача претензію від 16.10.2009р., яка отримана відповідачем 18.10.2009р. В претензії позивач повідомляє відповідача про те, що згідно з актом від 01.10.2009р. встановлено нестачу добрив на складі зберігача на суму 594713,84 грн., яку позивач просить відповідача сплатити в семиденний термін.

Відповідач відповіді на претензію не надав, 27.10.2009р. оплату здійснив частково на суму 100000,000 грн., що підтверджується банківською випискою з рахунку позивача, копія якої наявна в матеріалах справи.

Позивач посилаючись на ст. 623 ЦК України просить суд стягнути з відповідача 494713,84 грн. реальних збитків, завданих нестачею добрив, переданих відповідачу на зберігання на підставі договору № 130/4-37 від 25.12.2008р.

У судових засіданнях представник відповідача за первісним позовом повідо- мив суд про те, що відповідачем сплачено 155000,00 грн., в підтвердження чого надав суду копії платіжних доручень № 752 від 18.12.2009р., виписки з банківського рахунку позивача від 09.02.2010р., від 17.02.2010р., відповідно до яких за період з 18.12.2009р. по 17.02.2010р. відповідач сплатив позивачу 155000,00 грн. В зазначених платіжних документах призначенням платежу зазначено: «Оплата згідно рахунку № МД 30/03 від 13.03.2009р.».

Як вбачається з письмових пояснень ВАТ «Агрохімцентр», між сторонами укладено договір № 130/4-37 від 25.12.2008р. на зберігання мінеральних добрив, інших угод між сторонами не існує. ВАТ «Агрохімцентр»визнає оплату, яка була здійснена відповідачем за первісним позовом 27.10.2009р., 18.12.2009р., 09.02.2010р., 17.02.2010р. як часткове виконання ПСП «Шевченківське»своїх договірних зобов’язань.

Враховуючи те, що відповідачем 18.12.2009р. сплачено позивачу 50000,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 752 від 18.12.2009р., тобто до подачі позивачем позовної заяви до суду, то позовні вимоги в частині стягнення з відповідача 50000,00 грн. задоволенню не підлягають.

Оскільки після порушення провадження у справі відповідачем сплачено позивачу 105000,00грн. за договором № 130/4-37 від 25.12.2008р., провадження у справі частині стягнення 105000,00грн. збитків за договором №130/4-37 від 25.12.2008р. підлягає припиненню на підставі п. 11 ч. 1 ст. 80 ГПК України.

Станом на час прийняття рішення сума невідшкодованих збитків становить 339713,84 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 936 Цивільного кодексу України, за договором зберігання одна сторона (зберігач) зобов'язується зберігати річ, яка передана їй другою стороною (поклажодавцем), і повернути її поклажодавцеві у схоронності.

Згідно з ч.1. ст. 942 Цивільного кодексу України зберігач зобов'язаний вживати усіх заходів, встановлених договором, законом, іншими актами цивільного законодавства, для забезпечення схоронності речі.

Як вбачається з матеріалів справи, а саме з акта від 01.10.2009р. Поклажодавцем встановлено недостачу мінеральних добрив на складі у кількості 202,973 тонн на суму 594713,84 грн., зазначений акт підписаний представниками ПСП «Шевченківське»(Зберігача). Відповідачем сплачено позивачу 255000,00 грн. за договором № 130/4-37 від 25.12.2008р.

Згідно з п.7.1. договору у разі втрати, пошкодження та відпуску Зберігачем Добрив без дозволу Поклажедавця, переданих на зберігання, Зберігач відшкодовує Поклажедавцю їх вартість за заставними цінами, вказаними у додатку №2 до цього договору.

Згідно з ч.2 ст. 22 ЦК України збитками є: втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Відповідно до ч. 1 ст. 950 ЦК України за втрату (нестачу) або пошкодження речі, прийнятої на зберігання, зберігач відповідає на загальних підставах.

Відповідно до ч.1. ст. 623 ЦК України боржник, який порушив зобов’язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки.

Для застосування такої міри цивільно-правової відповідальності, як відшкодування збитків, необхідною є наявність всіх чотирьох умов відповідальності, а саме: протиправна поведінка боржника, яка проявляється у невиконанні або неналежному виконанні ним зобов'язання; наявність збитків; причинний зв'язок між протиправною поведінкою та завданими збитками, що означає, що збитки мають бути наслідком саме даного порушення боржником зобов'язання, а не якихось інших обставин, зокрема дій самого кредитора або третіх осіб; вина боржника.

Судом встановлено, що відповідачем у даному випадку порушено зобов’язання щодо зберігання мінеральних добрив, яке виникло відповідно до умов договору № 130/4-37 від 25.12.2008р., внаслідок чого позивачу завдано збитків у розмірі вартості добрив, нестачу яких виявлено згідно з актом від 01.10.2009р.

Згідно з п. 1 ч.1 ст. 951 ЦК України збитки, завдані поклажодавцеві втратою (нестачею) або пошкодженням речі, відшкодовуються зберігачем у разі втрати (нестачі) речі - у розмірі її вартості.

Враховуючи, те що відповідач за первісним позовом порушив взяте на себе зобов’язання та не забезпечив зберігання добрив, переданих йому позивачем за первісним позовом на зберігання, чим завдав позивачу збитків на загальну суму 594713,84 грн., які частково відшкодував у сумі 255000,00 грн., вимога позивача за первісним позовом про стягнення з відповідача збитків у сумі 494713,84 грн. підлягає частковому задоволенню у сумі 339713,84 грн.

Витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу за первісним позовом відповідно до статей 44, 49 ГПК України покладаються судом на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Витрати по сплаті державного мита, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу за зустрічним позовом відповідно до статті 49 ГПК України покладаються судом на позивача за зустрічним позовом.

Враховуючи викладене, керуючись статтею 124 Конституції України, статтями 49, п.п.11, 4 ч. 1 ст. 80, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Первісний позов задовольнити частково.

Стягнути з приватного сільськогосподарського підприємства «Шевченківське»(08114, Київська обл., Києво-Святошинський р-н, с. Гореничі, вул.Леніна, 205, код 30796166) на користь відкритого акціонерного товариства «Агрохімцентр»(02090, м.Київ, вул. Лобачевського, 23/4, літ. Б, код 23497084) 339713,84 грн. (триста тридцять дев’ять тисяч сімсот тринадцять грн. 84 коп.) збитків, 3397,14 грн. (три тисячі триста дев’яносто сім грн. 14 коп.) витрат по сплаті державного мита та 162,06 грн. (сто шістдесят дві грн. 06 коп.) витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

2. В частині позовних вимог про стягнення 50000,00 грн. збитків за первісним позовом відмовити.

3. В частині позовних вимог про стягнення 105000,00 грн. збитків за первісним позовом провадження у справі припинити.

4. Припинити провадження за зустрічним позовом.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя Рябцева О.О.

Рішення підписано 30.04.2010 р.