Рішення № 95343025, 01.03.2021, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

01.03.2021Справа № 910/15499/20

За позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Турман»доНаціональної медичної академії післядипломної освіти імені П.Л. Шупикапростягнення 175 025,12 грн.Суддя Босий В.П.

секретар судового засідання Єрмак Т.Ю.

Представники сторін:

від позивача:Івченко А.А.від відповідача:не з`явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Турман» (надалі - «Товариство») звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Національної медичної академії післядипломної освіти імені П.Л. Шупика (надалі - «Академія») про стягнення 175 025,12 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що у зв`язку з порушенням норм технічної експлуатації в приміщенні відповідача стався розрив з`єднання стоматологічного обладнання з системою холодного водопостачання, що призвело до залиття приміщення позивача, чим завдано збитки у загальному розмірі 175 025,12 грн., які позивач просить стягнути з відповідача.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 15.10.2020 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, ухвалено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без виклику представників сторін.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 15.12.2020 вирішено розгляд справи здійснювати за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче засідання у справі.

У відзиві на позовну заяву відповідач проти задоволення позовних вимог заперечує частково, а саме в частині визначеної вартості завданих збитків. Зокрема, відповідач склав власний розрахунок вартості ремонтних робіт, відповідно до якого просить зменшити суму відшкодування вартості відновлювального ремонту до 72 673,34 грн., а також просить відмовити в задоволенні позовних вимог в частині стягнення упущеної вигоди у повному обсязі.

Позивач у відповіді (запереченнях) на відзив на позовну заяву проти доводів відповідача заперечує та вказує на правомірність заявлених ним до стягнення у позовній заяві сум та просить не приймати суд до уваги як належні докази у справі надані відповідачем акт обстеження та кошторис на будівельні роботи.

Протокольною ухвалою суду від 08.02.2021 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 01.03.2021.

Представник позивача в судове засідання з`явився, надав пояснення по суті спору, позовні вимоги підтримав та просив задовольнити позов повністю.

Представник відповідача в судове засідання не з`явився, на адресу суду направив клопотання, в якому просив розгляд справи здійснювати за його відсутності.

В судовому засіданні 01.03.2021 судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

28.04.2017 між Департаментом комунальної власності м. Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (продавець) та Товариством (покупець) був укладений договір купівлі-продажу нежилих приміщень №9/17, відповідно до умов якого продавець продав, а покупець купив нежитлове приміщення №1-16 групи приміщень №14 в літ. «А», загальною площею 198,0 кв.м, розташованих за адресою: м. Київ, бул. Тараса Шевченка, 1.

15.04.2020 в будинку №1 літ. «А» на бульварі Тараса Шевченка на 2-му поверсі у кім. №10 площею 101,9 кв.м в нежитловому приміщенні №1-16 групи приміщень №14, що належить позивачу на праві власності, трапилося залиття внаслідок розриву з`єднання стоматологічного обладнання з системою холодного водопостачання в нежитловому приміщенні на 3-му поверсі, що орендується відповідачем.

15.04.2020 комісією у складі представника виконавця послуг, позивача, ДП «НДІБВ» був складений акт про залиття кімнати 10 площею 101,9 кв.м в нежитловому приміщенні №1-16 групи приміщень №14 в літ. «А» (2-й поверх), розташованих за адресою: м. Київ, бул. Тараса Шевченка, 1, внаслідок аварії, що трапилася на системі холодного водопостачання, яким встановлено наступні пошкодження:

- ламінат - вздуття ламінованої підлоги з послідуючим її вигинанням в місяцях стиків - 101,9 кв.м;

- підвісна стеля - замочення та послідуюче руйнування плит підвісної стелі, потребує зміни плити FVF - 100 шт.;

- шпалери під фарбування Peint it нижньої частини, яка примикає до підлоги, проява плісняви - 5,6 кв.м;

- плінтус NG 16 дуб матовий 59*22*2500мм - 51,72 м/п;

- фарба глибоко матова інтер`єрна «TR - 32 extra matt» - пошкодження та забруднення - 5,6 кв.м.

Відповідно до витягу зі звіту про незалежну оцінку розміру збитків, що призвели до завдання майнової шкоди внаслідок аварії, що трапилась на системі холодного водопостачання, складеної суб`єктом оціночної діяльності ДП «НДІБВ», загальний розмір збитків без урахування ПДВ становить 133 900,00 грн., в тому числі вартість відновлювального ремонту у розмірі 93 400,00 грн. та упущена вигода у розмірі 40 500,00 грн.

За договором підряду №22/4-2020 від 22.04.2020 Товариство з обмеженою відповідальністю «Гаранттрейд» виконало на замовлення товариства внутрішні ремонтні роботи у спірному нежитловому приміщенні на загальну суму 103 425,12 грн., що підтверджується довідкою про вартість виконаних будівельних робіт за червень 2020.

Спір у справі виник у зв`язку з наявністю, на думку позивача, підстав для покладення на відповідача обов`язку з відшкодування збитків.

Зокрема, позивач просить суд стягнути з відповідача вартість відновлювального ремонту у розмірі 103 425,12 грн., упущену вигоду у розмірі 48 600,00 грн. та вартість робіт за проведення оцінки завданих збитків у розмірі 23 000,00 грн.

Згідно із частиною першою ст. 22 Цивільного кодексу України, особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

Відповідно до ч. 2 ст. 22 Цивільного кодексу України, збитками є: втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Частиною 2 ст. 224 Господарського кодексу України встановлено, що під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов`язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

Згідно зі ст. 225 Господарського кодексу України до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб`єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов`язання другою стороною; неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов`язання другою стороною; матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 1166 Цивільного кодексу України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Із наведеної норми вбачається, що однією з підстав виникнення зобов`язання є заподіяння шкоди іншій особі. На відміну від зобов`язань, які виникають із правомірних актів, цей вид зобов`язань виникає із неправомірних актів, яким є правопорушення, тобто протиправне, винне заподіяння шкоди деліктоздатною особою. Деліктне (позадоговірне) зобов`язання виникає там, де заподіювач шкоди і потерпілий не перебували між собою у зобов`язальних відносинах або шкода виникла незалежно від існуючих між сторонами зобов`язальних правовідносин.

Отже, загальною підставою деліктної відповідальності є протиправне, шкідливе, винне діяння завдавача шкоди (цивільне правопорушення).

Протиправна поведінка особи може виявлятися у прийнятті нею неправомірного рішення або у неправомірній поведінці (діях або бездіяльності). Протиправною у цивільному праві вважається поведінка, яка порушує імперативні норми права або санкціоновані законом умови договору, внаслідок чого порушуються права іншої особи.

Під шкодою розуміється матеріальна шкода, що виражається у зменшенні майна потерпілого в результаті порушення належного йому майнового права, та (або) применшенні немайнового блага (життя, здоров`я, тощо).

Причинний зв`язок між протиправною поведінкою особи та завданою шкодою є обов`язковою умовою відповідальності, яка передбачає, що шкода стала об`єктивним наслідком поведінки завдавана шкоди.

Отже, для застосування такої міри відповідальності як стягнення збитків необхідною є наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення, а саме: 1) протиправної поведінки 2) збитків 3) причинного зв`язку між протиправною поведінкою боржника та збитками 4) вини. За відсутності хоча б одного із цих елементів цивільно-правова відповідальність не настає.

Суд зазначає, що саме на позивача покладається обов`язок довести наявність збитків, протиправність поведінки заподіювача збитків та причинний зв`язок такої поведінки із заподіяними збитками. При цьому, важливим елементом доказування наявності збитків є встановлення причинного зв`язку між протиправною поведінкою заподіювача та збитками потерпілої сторони. Слід довести, що протиправна дія чи бездіяльність заподіювача є причиною, а збитки, які завдано особі, - наслідком такої протиправної поведінки.

Статтею 74 Господарського процесуального кодексу України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Обов`язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з`ясувати обставини, які мають значення для справи.

Суд відзначає, що у поданому відзиві на позовну заяву відповідач визнав факт, що залиття приміщення позивача сталося внаслідок розриву патрубку, що з`єднує систему холодного водопостачання з системою підводу води до стоматологічної установки в приміщенні Академії.

Відповідно до ч. 1 ст. 75 Господарського процесуального кодексу України обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованих підстав вважати їх недостовірними або визнаними у зв`язку з примусом. Обставини, які визнаються учасниками справи, можуть бути зазначені в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їх представників.

Таким чином, наявність вини, протиправної поведінки відповідача та причинно-наслідкового зв`язку між протиправною поведінкою та завданою шкодою вважаються встановленими в межах даної справи.

Щодо розміру завданих позивачеві збитків суд відзначає наступне.

На підтвердження розміру завданих збитків позивачем долучено до матеріалів справи витяг зі звіту про незалежну оцінку розміру збитків, що призвели до завдання майнової шкоди внаслідок аварії, що трапилась на системі холодного водопостачання, та висновок про вартість збитків, складені суб`єктом оціночної діяльності ДП «НДІБВ», відповідно до яких загальний розмір збитків без урахування ПДВ становить 133 900,00 грн., в тому числі вартість відновлювального ремонту у розмірі 93 400,00 грн. та упущена вигода у розмірі 40 500,00 грн.

Частиною 1 статті 98 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що висновок експерта - це докладний опис проведених експертом досліджень, зроблені у результаті них висновки та обґрунтовані відповіді на питання, поставлені експертові, складений у порядку, визначеному законодавством.

Відповідно до частини 3 вказаної статті висновок експерта може бути наданий на замовлення учасника справи або на підставі ухвали суду про призначення експертизи.

Посилання позивача на вказані висновок та звіт як на належні докази завдання відповідачем збитків Товариству на заявлену до стягнення суму судом не приймається до уваги з огляду на те, що такий звіт наданий суду не в повному обсязі, що унеможливлює встановлення судом дотримання експертною установою приписів чинного законодавства під час його складення.

В той же час, суд приймає до уваги як належний доказ у справі договір підряду №22/4-2020 від 22.04.2020, за яким Товариство з обмеженою відповідальністю «Гаранттрейд» виконало на замовлення Товариства внутрішні ремонтні роботи у спірному нежитловому приміщенні на загальну суму 103 425,12 грн., що підтверджується довідкою про вартість виконаних будівельних робіт за червень 2020. Вказані докази підтверджують факт проведення ремонту у спірному нежитловому приміщенні підрядною організацією. При цьому, обсяг пошкодженого майна позивача відповідачем в даному випадку не заперечується.

Додана відповідачем до відзиву на позовну заяву договірна ціна на поточний ремонт офісного приміщення не приймається судом до уваги, оскільки не містить підписів уповноважених осіб, які склали такий документ, та відбитків печаток юридичних осіб. Також судом не прийнято як належний доказ локальний кошторис на будівельні роботи №2-1-1, оскільки з нього неможливо встановити хто саме підписав даний документ.

За змістом статті 79 Господарського процесуального кодексу України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

З урахуванням викладеного, суд вважає, що позивачем належними та допустимими доказами доведено факт заподіяння йому збитків у вигляді витрат, що понесені ним у зв`язку з неправомірними діями відповідача (реальні збитки), у розмірі 103 425,12 грн.

Щодо упущеної вигоди, яка заявлена позивачем до стягнення з відповідача у розмірі 48 600,00 грн., суд відзначає таке.

Вимагаючи відшкодування збитків у виді упущеної вигоди, позивач повинен довести, що за звичайних обставин він мав реальні підстави розраховувати на одержання певного доходу. При цьому важливим елементом доказування наявності неодержаних доходів (упущеної вигоди) є встановлення причинного зв`язку між протиправною поведінкою боржника та збитками потерпілої особи. Слід довести, що протиправна поведінка, дія чи бездіяльність заподіювача є причиною, а збитки, які виникли у потерпілої особи - наслідком такої протиправної поведінки.

Разом із тим відповідно до частини 1 статті 142 Господарського кодексу України прибуток (доход) суб`єкта господарювання є показником фінансових результатів його господарської діяльності, що визначається шляхом зменшення суми валового доходу суб`єкта господарювання за певний період на суму валових витрат та суму амортизаційних відрахувань.

Неодержаний дохід (упущена вигода) - це рахункова величина втрат очікуваного приросту в майні, що базується на документах, які беззастережно підтверджують реальну можливість отримання потерпілим суб`єктом господарювання грошових сум (чи інших цінностей), якби учасник відносин у сфері господарювання не допустив правопорушення. Якщо ж кредитор не вжив достатніх заходів, щоб запобігти виникненню збитків чи зменшити їх, шкода з боржника не стягується.

При цьому пред`явлення вимоги про відшкодування неодержаних доходів (упущеної вигоди) покладає на кредитора обов`язок довести, що ці доходи (вигода) не є абстрактними, а дійсно були б ним отримані в разі належного виконання боржником своїх обов`язків. При визначенні реальності неодержаних доходів мають враховуватися заходи, вжиті кредитором для їх одержання. У вигляді упущеної вигоди відшкодовуються ті збитки, які могли б бути реально отримані при належному виконанні зобов`язання. Наявність теоретичного обґрунтування можливості отримання доходу ще не є підставою для його стягнення.

Аналогічні висновки містяться у постанові Верховного Суду від 03.08.2018 у справі №923/700/17.

В той же час, в матеріалах справи відсутні будь-які докази, які б підтверджували реальність отримання позивачем вказаних доходів від передачі спірного приміщення в оренду та отримання доходу на заявлену суму.

Викладені обставини унеможливлюють встановлення судом реальної можливості отримання позивачем доходів на заявлену до стягнення суму у даній справі, а також вжиття відповідних заходів для їх отримання.

З урахуванням викладеного, вказаний позивачем розрахунок завданої шкоди у вигляді упущеної вигоди не підтверджений відповідними первісними бухгалтерськими документами, які б свідчили про завдання шкоди позивачу у цій справі у вигляді упущеної вигоди.

Також суд не вбачає підстав для покладення на відповідача відповідальності у вигляді відшкодування вартості робіт за проведення оцінки розміру завданих збитків, оскільки результати проведення такої оцінки (звіт та висновок) не були обов`язкові при зверненні до суду із даним позовом, а також не були прийняті судом в якості належних та допустимих доказів у справі.

Статтею 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Зважаючи на встановлені обставини, наведенні норми та беручи до уваги, що відповідачем не надано суду належних та допустимих доказів у розумінні статей 76, 77 Господарського процесуального кодексу України наявності обставин, які б у своїй сукупності дали б змогу дійти протилежного висновку, то за таких підстав позовні вимоги в частині стягнення з відповідача суми збитків в розмірі 103 425,12 грн. є правомірним та обґрунтованими, а тому підлягають задоволенню в цій частині.

В іншій частині в задоволенні позовних вимог необхідно відмовити з викладених підстав.

Відповідно до вимог ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається на сторін пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 129, 233, 237-240 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Турман» задовольнити частково.

2. Стягнути з Національної медичної академії післядипломної освіти імені П.Л. Шупика (04112, м. Київ, вул. Дорогожицька, 9; ідентифікаційний код 01896702) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Турман» (01004, м. Київ, вул. Велика Васильківська, 4-А; ідентифікаційний код 32455634) вартість відновлювального ремонту у розмірі 103 425 (сто три тисячі чотириста двадцять п`ять) грн. 12 коп. та судовий збір у розмірі 1 551 (одна тисяча п`ятсот п`ятдесят одна) грн. 38 коп. Видати наказ.

3. В іншій частині в задоволенні позовних вимог відмовити.

4. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

5. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено 05.03.2021.

Суддя В.П. Босий