Рішення № 95343024, 25.02.2021, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

25.02.2021Справа № 910/1007/21

Господарський суд міста Києва у складі судді Бондарчук В.В., за участю секретаря судового засідання Єрмак Т.Ю, розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження

позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Військсервіс-Волонтер», м. Київ

до Міністерства оборони України, м. Київ

про стягнення 121 032,15 грн,

Представники сторін:

від позивача: Зініна Н.М.;

від відповідача: Кривошея Д.А.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Військсервіс-Волонтер» (далі - ТзОВ «Військсервіс-Волонтер»/позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Міністерства оборони України (далі - відповідач) про стягнення 121 032,15 грн заборгованості за договором про закупівлю послуги з організації харчування (55320000-9) (послуги з харчування (годування), забезпечення продуктами харчування особового складу (штатних тварин) військових частин (установ) Збройних Сил України в стаціонарних та польових умовах у зонах відповідальності оперативних командувань за місцем постійної дислокації) №286/2/18/173 від 29.12.2018.

Господарський суд міста Києва ухвалою від 26.01.2021 позовну заяву прийняв до розгляду та відкрив провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін, судове засідання призначив на 25.02.2021.

12.02.2021 через відділ діловодства суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому Міністерство оборони України заперечило проти задоволення позову, посилаючись на те, що позивачем надано послуги з харчування на суму 121 032,15 грн, а відповідачем прийняті ці послуги. Однак, ураховуючи, що послуги надані понад суму, передбачену договором, тому у Міністерства оборони України відсутні правові підстави для їх оплати.

25.02.2021 у судовому засіданні представник ТзОВ «Військсервіс-Волонтер» позовні вимоги підтримав у повному обсязі, представник Міністерства оборони України проти задоволення позову заперечував з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву, при цьому, факту отримання послуг не заперечував.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

29.12.2018 між Міністерством оборони України (далі - замовник) та ТзОВ «Військсервіс-Волонтер» (далі - виконавець) укладено договір №286/2/18/173 про закупівлю послуги з організації харчування (55320000-9) (послуги харчування (годування), забезпечення продуктами харчування особового складу (штатних тварин) військових частин (установ) Збройних Сил України в стаціонарних та польових умовах у зонах відповідальності оперативних командувань за місцем постійної дислокації).

Відповідно до п. 2.1 (з урахуванням змін, внесених додатковою угодою № 26 від 23.12.2020) договору виконавець зобов`язується у 2019-2020 році надати Міністерству оборони України послуги з організації харчування (55320000-9) (послуги харчування (годування), забезпечення продуктами харчування особового складу (штатних тварин) військових частин (установ) Збройних Сил України в стаціонарних та польових умовах у зонах відповідальності оперативних командувань за місцем постійної дислокації), зазначені у специфікації до цього договору, освіження продовольства, а замовник - прийняти послуги і оплатити у строки та за цінами згідно з положеннями цього договору.

У пункті 2.1. договору наведено перелік військових частин, яким надаються послуги згідно з умовами цього договору.

Послуги надаються особовому складу військових частин та військових навчальних закладів Збройних Сил України, іншим особам, які мають право на забезпечення харчуванням у стаціонарних та польових умовах, у тому числі годування штатних тварин, зазначених в пунктах 2.2 та 2.3 цього договору в межах дислокації, а також особовому складу військових частин, що прикріплені на продовольче забезпечення, згідно із затвердженими Кабінетом Міністрів України нормами харчування та вимогами законодавства України. У разі потреби, послуги можуть надаватися в інших місцях відповідно до заявки представника замовника (п. 2.3 Договору).

Відповідно до п. 3.5 договору приймання послуг за якістю та обсягом здійснюють представники замовника відповідно до вимог чинного законодавства у присутності представника виконавця.

Якість та обсяг наданих послуг щодо забезпечення харчуванням оформлюється актом приймання наданих послуг з харчування (додаток №4 до Наказу №62 від 09.02.2016р.), який складається представником виконавця та представником замовника щоденно у трьох примірниках: перший - замовнику, другий - представнику замовника, третій - представнику виконавця.

Підставою для складання акта приймання наданих послуг з харчування за обсягом є виконана заявка на приготування їжі за основними та додатковими нормами харчування (додаток №2 до Наказу №62 від 09.02.2016р., далі - заявка на приготування їжі), за якісними показниками приготовленої їжі - дані книги обліку контролю за якістю приготування їжі (додаток 90).

На підставі щоденно оформлених актів приймання наданих послу з харчування, тричі на місяць (станом на 10, 20 та на останнє число місяця) складається зведений акт приймання наданих послуг із харчування (додаток №5 до Наказу №62 від 09.02.2016р.), який підтверджує виконання своїх зобов`язань виконавцем за відповідний період, та підписується: перший примірник - замовником, представниками замовника та представниками виконавця, другий та третій - представниками замовника і представниками виконавця.

Якість та обсяг наданих послуг щодо забезпечення харчовими продуктами оформлюється актом приймання послуг із забезпечення харчовими продуктами (додаток №6 до Наказу №62 від 09.02.2016р.), який підтверджує виконання своїх зобов`язань виконавцем за відповідний період. Акт складається не частіше ніж тричі на місяць (станом на 10, 20 та на останнє число місяця), але не більше ніж 5 робочих днів з часу отримання послуг в повному обсязі: перший примірник - замовнику, другий - представнику замовника, третій - представнику виконавця та підписується: перший примірник - замовником, представниками замовника та представниками виконавця, другий та третій - представниками замовника і представниками виконавця.

Підставою для складання акта приймання послуг із забезпечення харчовими продуктами за кількісними та якісними показниками є виконана у повному обсязі заявка на забезпечення харчовими продуктами військової частини (додаток №3 до Наказу №62 від 09.02.2016р., далі - заявка на харчові продукти), за замовленим асортиментом і кількістю, наявністю документів, що засвідчують якість і безпечність, відповідністю чинним стандартам та своєчасністю поставки до вказаного місця.

Відповідно до п. 4.1 договору в редакції додаткової угоди № 26 від 23.12.2020, ціна цього договору становить 443 625 618,01 грн, у тому числі: без ПДВ - 372 562 220,39 грн., ПДВ - 71 063 397,62 грн, із них 443 330 785,93 грн (за загальним фондом), 294 832,08 грн (за спеціальним фондом).

2019 рік: 245 035 982,13 грн, у тому числі: без ПДВ - 205 854 980,15 грн, ПДВ - 39 181 001,98 грн, із них: 244 821 592,73 грн (за загальним фондом), 214 389,40 грн (за спеціальним фондом).

2020 рік: 198 589 635,88 грн, у тому числі: без ПДВ 166 707 240,24 грн, ПДВ - 882 295,64 грн, із них: 198 509 193,20 грн (за загальним фондом), 80 442,68 грн (за спеціальним фондом).

В п. 4.3. договору визначено, що у разі виникнення нагальної потреби у харчуванні особового складу військової частини за іншими нормами, які не зазначені у специфікації для конкретної військової частини, харчування особового складу здійснюється за відповідними нормами, визначеними для цієї категорії військовослужбовців. При цьому, оплата харчування здійснюється з розрахунку вартості відповідної норми у договорі, а у разі її відсутності - за вартістю норми харчування № 1 - загальновійськова у межах загальної вартості договору (п. 4.3 договору).

Пунктом 5.1 договору передбачено, що розрахунки за цим договором проводяться шляхом оплати фактично наданих виконавцем та прийнятих представником замовника послуг, за умови надходження коштів з Державного бюджету України, передбачених на зазначені цілі, протягом 20 банківських діб з дня надходження до замовника наступних документів: рахунків-фактур; зведеного акту приймання наданих послуг із харчування та/або акту приймання послуг із забезпечення харчовими продуктами; підтвердження відповідно до наказу Міністерства оборони України від 31.12.2016 № 757.

Згідно п. 6.2 договору послуги виконавцем надаються протягом строку, який зазначено у специфікації до цього договору.

Послуги надаються особовому складу військових частин, зазначених в пунктах 2.2 та 2.3 цього договору в межах дислокації військових частин, а також особовому складу військових частин, що прикріплені на продовольче забезпечення та іншим особам, які мають право на забезпечення харчуванням у стаціонарних та польових умовах та годування штатних тварин, згідно із затвердженими Кабінетом Міністрів України нормами харчування та вимогами законодавства України. Послуги можуть надаватися в інших місцях, які встановлюються представником замовника відповідно до свого розпорядку дня та специфіки завдань, які виконуються військовою частиною (п. 6.4 договору).

Підпунктом 6.4.1 договору визначено, що обсяги послуг щодо забезпечення харчуванням визначає представник замовника шляхом подачі виконавцю заявки на приготування їжі, на необхідну кількість осіб, за кожною нормою харчування (годування) у розрізі асортименту харчових продуктів на підставі розкладок продуктів, додаткових норм і додаткових продуктів щодоби до 18.00 дня, що передує дню отримання послуг у двох примірниках.

Відповідно до підпункту 6.4.2. договору обсяги послуг щодо забезпечення харчовими продуктами визначає представник замовника шляхом подачі виконавцю щодекадно шостого, шістнадцять та двадцять шостого числа кожного місяця, до дванадцятої години, заявки на харчові продукти у розрізі асортименту харчових продуктів за кожною нормою харчування (годування).

Згідно п.п. 7.1.2, 7.1.3, 7.1.4, 7.1.5 договору замовник зобов`язаний своєчасно та в повному обсязі сплачувати за надані виконавцем послуги у кількості, строки та за цінами згідно з положеннями цього договору; приймати послуги через представників замовника; вести облік наданих виконавцем послуг; контролювати своєчасне, належним чином оформлення представниками замовника та представниками виконавця щоденних та зведених актів приймання наданих послуг з харчування, актів приймання послуг щодо забезпечення харчовими продуктами.

Підпунктами 7.3.4, 7.3.5, 7.3.6, 7.3.7, 7.3.8 договору визначено, що представник замовника зобов`язаний здійснювати контроль за станом надання виконавцем послуг у порядку, передбаченому цим договором; щоденно підтверджувати якість та обсяг наданих послуг щодо організації харчування шляхом оформлення актів, в порядку, передбаченому пунктом 3.5 цього договору; на підставі щоденно оформлених актів приймання наданих послуг з харчування, складати зведений акт приймання наданих послуг із харчування; складати акти приймання послуг із забезпечення харчовими продуктами у порядку, передбаченому пунктом 3.5 цього договору; у встановлені пунктом 6.16.2 цього договору терміни, надавати представнику виконавця заявку на постачання (освіження, оновлення) продовольства військовій частині.

Виконавець в свою чергу зобов`язаний надавати послуги в порядку та на умовах, передбачених цим договором; надавати послуги у строки, зазначені у специфікації до цього договору; підписувати щоденний і зведений акт приймання наданих послуг із харчування, а також акт приймання послуг із забезпечення харчовими продуктами; подавати замовнику зведений акт приймання наданих послуг із харчування, а також акт приймання послуг із забезпечення харчовими продуктами, разом з документами передбаченими пунктом 5.1 цього договору, для здійснення оплати послуг (п.п. 7.4.1, 7.4.2, 7.4.10, 7.4.11 Договору).

Відповідно до пункту 11.1 договору в редакції додаткової угоди № 19 від 06.04.2020, договір набирає чинності з дати його підписання сторонами і діє до 31.12.2020, а в частині проведення розрахунків до повного їх завершення. Після закінчення терміну дії договору звіряння взаєморозрахунків здійснюється на підставі підписаних обома сторонами актів звіряння.

У період з 23.12.2020 по 31.12.2020 позивачем надано, а відповідачем прийнято послуги на загальну суму 121 032,15 грн, що підтверджується щоденними актами приймання наданих послуг з харчування та зведеними актами приймання наданих послуг з харчування, актами приймання послуг із забезпечення харчовими продуктами, повідомленнями-підтвердженнями отримання та оприбуткування за бухгалтерським обліком матеріальних цінностей закуплених Міністерством оборони України в централізованому порядку, підписаними позивачем та відповідачем.

На виконання умов цього договору позивачем виставлені на оплату рахунки-фактури: №№ 7239, № 7238, № 7237, №7236, №7235, №7234, №7233, №7232, 7231 від 28.12.2020, №№ 7369, 7370, 7115, 7372 від 31.12.2020 на загальну суму 121 032,15 грн.

З матеріалів справи вбачається та не заперечується відповідачем, що Міністерство оборони України не здійснило оплату за надані послуги за вказаний період, внаслідок чого в останнього утворилась заборгованість в сумі 121 032,15 грн.

Оцінюючи подані докази та наведені обґрунтування за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 901 ЦК України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Згідно ч. 1 ст. 903 ЦК України, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Частина 1 статті 193 ГК України встановлює, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Частиною 2 статті 193 ГК України визначено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Положеннями статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 ЦК України).

Частиною 1 ст. 530 ЦК України встановлено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Судом встановлено, що між позивачем та відповідачем укладено договір №286/2/18/173 про закупівлю послуги з організації харчування (55320000-9) (послуги харчування (годування), забезпечення продуктами харчування особового складу (штатних тварин) військових частин (установ) Збройних Сил України в стаціонарних та польових умовах у зонах відповідальності оперативних командувань за місцем постійної дислокації), відповідно до якого у період з 23.12.2020 по 31.12.2020 позивачем надано, а відповідачем прийнято послуги на загальну суму 121 032,15 грн, що підтверджується матеріалами справи та не заперечувалось відповідачем у судовому засіданні.

Частина 1 статті 193 ГК України встановлює, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Частиною 2 статті 193 ГК України визначено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Положеннями статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 ЦК України).

З матеріалів справи вбачається, що відповідач за надані послуги не розрахувався, внаслідок чого у Міністерства оборони України утворилась заборгованість перед позивачем у розмірі 121 032,15 грн.

Частиною 1 ст. 530 ЦК України встановлено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Згідно зі ст. 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання.

Пунктом 5.1 договору передбачено, що розрахунки за цим договором проводяться шляхом оплати фактично наданих виконавцем та прийнятих представником замовника послуг, за умови надходження коштів з Державного бюджету України, передбачених на зазначені цілі, протягом 20 банківських діб з дня надходження до замовника наступних документів: рахунків-фактур; зведеного акту приймання наданих послуг із харчування та/або акту приймання послуг із забезпечення харчовими продуктами; підтвердження відповідно до наказу Міністерства оборони України від 31.12.2016 № 757.

Судом встановлено, що на виконання умов цього пункту договору, позивачем надано відповідачу акти приймання наданих послуг з харчування та зведені акти приймання наданих послуг з харчування, акти приймання послуг із забезпечення харчовими продуктами, повідомлення-підтвердження отримання та оприбуткування за бухгалтерським обліком матеріальних цінностей закуплених Міністерством оборони України в централізованому порядку, які підписані відповідачем, а також виставлені на оплату рахунки-фактура: №№ 7239, № 7238, № 7237, №7236, №7235, №7234, №7233, №7232, 7231 від 28.12.2020, №№ 7369, 7370, 7115, 7372 від 31.12.2020 на загальну суму 121 032,15 грн.

Водночас, суд зазначає, що відповідач у судовому засіданні не заперечував надання послуг на цю суму, строк оплати яких настав, а також визнав, що станом на день розгляду справи суму боргу не погашено. При цьому, судом не приймаються до уваги доводи відповідача про відсутність передбачених на такі цілі коштів та ненадходження їх з Держаного бюджету України, оскільки відсутність належного фінансування не є підставою для звільнення від виконання договірних зобов`язань.

Отже, приймаючи до уваги, що відповідачем взяті на себе зобов`язання за договором не виконано, суд дійшов висновку, що позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Військсервіс-Волонтер» про стягнення з Міністерства оборони України заборгованості у розмірі 121 032,15 грн є обґрунтованими та відповідно підлягають задоволенню.

Відповідно до статті 129 ГПК України, витрати зі сплати судового збору покладаються на відповідача.

Керуючись статтями 129, 233, 236, 237, 238, 240, 241, 254 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Військсервіс-Волонтер» задовольнити.

Стягнути з Міністерства оборони України (03168, місто Київ, проспект Повітрофлотський, будинок 6; ідентифікаційний код 00034022) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Військсервіс-Волонтер» (04116, місто Київ, вулиця Маршала Рибалка, будинок 10/8; ідентифікаційний код 40887542) 121 032 (сто двадцять одну тисячу тридцять дві) грн 15 коп. - основного боргу та 2 270 (дві тисячі двісті сімдесят) грн 00 коп. - судового збору.

Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів в порядку, передбаченому ст.ст. 253-259, з урахуванням підпункту 17.5 пункту 17 розділу XI "Перехідні положення" Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст рішення складено: 04.03.2021.

Суддя В.В. Бондарчук