Рішення № 9534239, 11.05.2010, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16 тел. 235-24-26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"11" травня 2010 р. Справа № 8/061-10/16          

Господарський суд Київської області у складі судді Христенко О.О. розглянув позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Український автомобільний холдинг», м.Київ

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Агрохімгрупа Компаній», с. Шкарівка, Білоцерківський район

про стягнення 7 376,60 грн.

за участю представників сторін:

від позивача – Сердюк Б.В. –дов. № 19/09 від 19.09.2009р. –представник;

від відповідача – не з’явився.

Суть спору:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Український автомобільний холдинг» (далі –позивач) звернулось до господарського суду Київської області з позовною заявою Вих. №237 від 10.03.2010р. (Вх. №суду 1170 від 22.03.2010р.) до Товариства з обмеженою відповідальністю «Агрохімгрупа Компаній»(далі –відповідач) про стягнення 7 376,60 грн. заборгованості.

Відповідно до ухвали від 29.03.2010р. господарським судом Київської області (суддя ЧорнаЛ.В.) порушено провадження у справі № 8/061-10 та призначено її розгляд на 20.04.2010р. о 10 год. 50 хв. за участю повноважних представників сторін.

Постановою Верховної Ради України від 01.04.2010р. суддю Чорну Л.В. призначено на посаду судді Київського апеляційного господарського суду. Відповідно до розпорядження голови господарського суду Київської області Грєхова А.С. від 15.04.2010р. справу № 8/061-10 передано до провадження судді Христенко О.О. Ухвалою від 16.04.2010р. справу прийнято до провадження суддею Христенко О.О. та присвоєно їй № 8/061-10/16.

Позивач в судовому засіданні 20.04.2010р. позовні вимоги підтримав, вважає їх обґрунтованими і правомірними та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідач в судове засідання 20.04.2010р. не з‘явився, про причини неявки суд не повідомив, хоча про день, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином в установленому законом порядку ухвалою суду від 29.03.2010р. Витребувані документи (п. 3 ухвали від 29.03.2010р.) відповідач суду не надав.

Враховуючи неявку відповідача, господарським судом було відкладено розгляд справи відповідно до п. 1, 2 частини першої ст. 77 ГПК України для повного, всебічного та об’єктивного вирішення спору на 11.05.2010р. за участю повноважних представників сторін.

В судовому засіданні 11.05.2010р. представник позивача просить суд задовольнити позовні вимоги з підстав, викладених у позовній заяві.

Відповідач в судове засідання 11.05.2010р. не з’явився, вимоги п. 3 ухвали від 29.03.2010р. про порушення провадження у справі та п. 2 ухвали від 20.04.2010р. не виконав, а саме письмового відзиву на позовну заяву не подав.

Згідно ст. 75 ГПК України, справа розглядається без участі представника відповідача, за наявними у матеріалах справи документами, оскільки останній був належним чином повідомлений про місце і час судового засідання ухвалою суду від 29.03.2010р. про порушення провадження та від 20.04.2010р. Неявка в судове засідання представника відповідача не перешкоджає розгляду спору по суті.

Розглянувши наявні матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, проаналізувавши представлені докази в їх сукупності, господарський суд

встановив:

Позивачем були надані відповідачу послуги щодо технічного обслуговування та ремонту автомобіля –Subaru Forester на підставі рахунку-заказу (Акт виконаних робіт) №КС-0006732 від 31.05.2008р. на суму 7376,60 грн., який підписаний представникам відповідача - Шутенко А.В.

Факт надання позивачем та отримання відповідачем (а саме його представником –Шутенко А.В.) наданих послуг підтверджується наявною в матеріалах справи (доданою до позовної заяви) копією Довереності на отримання матеріальних цінностей (з відбитком печатки відповідача, підписами керівника та головного бухгалтера товариства з обмеженою відповідальністю «Агрохімгрупа Компаній») серії НБЙ №101029 від 29.05.2008р. Позивачем був виставлений відповідачу Рахунок-фактура №КС-0007635 від 31.05.2008р. на суму 7376,60 грн.

Відповідачем надані послуги на суму 7376,60 грн. оплачені не були, що підтверджується довідкою Акціонерного банку «Київська русь»№34037/18-40870 від 19.04.2010р., у якому відкриті рахунки позивача, згідно якої на рахунки ТОВ «Український автомобільний холдинг»не надходили платежі від ТОВ «Агрохімгрупа Компаній за період з 31.05.09р. по 15.04.10р. (копія в матеріалах справи).

Згідно з ч. 7 ст. 179 Господарського кодексу України, господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.

Відповідно до ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України підставами для виникнення прав та обов’язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Статтею 202 Цивільного кодексу України передбачено, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов’язків, правочини можуть бути двохсторонніми.

В силу ч. 2 ст. 205 Цивільного кодексу України, правочин, для якого законом не встановлена обов'язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків.

Позивач просить стягнути з відповідача заборгованість в сумі 7376,60 грн.

Відповідач у судові засідання не з’явився, доказів оплати наданих позивачем послуг суду не надав. Отже, факт порушення відповідачем договірних зобов’язань судом встановлений та по суті не оспорений відповідачем.

Відповідно до ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, одностороння відмова від виконання зобов’язання не допускається.

Згідно з вимогами частини першої ст. 221 Господарського кодексу України кредитор вважається таким, що прострочив виконання господарського зобов’язання, якщо він не виконав дій, що випливають із змісту зобов’язання.

Статтею 509 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов’язаннями є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов’язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію або утриматись від виконання певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обв’язку; зобов’язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 Цивільного кодексу України.

Таким чином, з аналізу вищезазначених норм вбачається, що між позивачем та відповідачем виникли договірні правовідносини відповідно до яких позивач надав відповідачу послуги, а останній зобов’язаний за них розрахуватись.

Відповідно до частини другої ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо строк (термін) виконання боржником обов’язку не встановлений або визначений моментом пред’явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов’язок у семиденний строк від дня пред’явлення вимоги, якщо обов’язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

З матеріалів справи вбачається, що позивач направляв на адресу відповідача претензії №435-08і від 01.10.2008р., №507-09 від 19.06.2009р., № 1399 від 04.11.2009р., з вимогою сплатити борг в сумі 7 376,60 грн., претензії залишені відповідачем без відповіді та задоволення (копії претензій та докази їх направлення в матеріалах справи).

Незважаючи на неодноразові нагадування позивача заборгованість відповідача в сумі 7376,60 грн. станом на момент подання позовної заяви до господарського суду Київської області є непогашеною.

Оскільки відповідач не розрахувався за надані послуги, останній вважається таким, що прострочив виконання зобов’язання, в зв’язку з чим, позивач має право на захист свого порушеного права відповідно до ч. 1 ст. 15 Цивільного кодексу України.

Згідно частини першої та частини сьомої статті 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Приписами ст. 33 Господарського процесуального кодексу України передбачено що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Проаналізувавши вищезазначені норми чинного законодавства та всебічно розглянувши матеріали справи, господарський суд дійшов висновку про правомірність заявлених позовних вимог у розмірі 7 376,60 грн., а тому позов підлягає задоволенню в повному обсязі.

Витрати по сплаті державного мита відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу відповідно до ст. 44 Господарського процесуального кодексу України судом покладаються на відповідача.

          На підставі викладеного та керуючись ст. 124 Конституції України, ст.ст. 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

вирішив:

1.           Позов задовольнити повністю.

2.           Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Агрохімгрупа Компаній»(09170, Київська обл., Білоцерківський район, с. Шкарівка, вул. Миру, 4, код ЄДРПОУ 31712836) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Український автомобільний холдинг»(04073, м. Київ, просп. Московський, 5, п/р №2600540993001 в АБ «Київська Русь»м. Київ, МФО 319092, код ЄДРПОУ 31809799) 7 376 (сім тисяч триста сімдесят шість) грн. 60 коп. заборгованості, 102 (сто дві) грн. 00 коп. державного мита та 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.           Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення вступає в законну силу після закінчення десятиденного строку з дня його належного оформлення і підписання, і може бути оскаржено в апеляційному або касаційному порядку.

Суддя                                                             О.О. Христенко