Рішення № 9534234, 20.04.2010, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16 тел. 235-24-26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"20" квітня 2010 р. Справа № 22/054-10          

За позовом закритого акціонерного товариства «А.Е.С. Київобленерго», Київська обл., Києво-Святошинський р-н, с. Вишневе

до товариства з обмеженою відповідальністю «Агропромінвест», Київська обл., м. Богуслав

про стягнення 12584,40 грн.

Суддя           Третьякова О.О.

Представники :

від Позивача –Бабенко А.О., довіреність № 1264 від 27 жовтня 2009 року;

від Відповідача –не з’явився.

Обставини справи :

До господарського суду Київської області з позовною заявою звернулось закрите акціонерне товариство «А.Е.С.Київобленерго»(далі - Позивач) до товариства з обмеженою відповідальністю «Агропромінвест»(далі - Відповідач) про стягнення 12584,40 грн., що становить 10485,63 грн. основного боргу та 2098,77 грн. пені.

В обґрунтування заявлених позовних вимог Позивач посилається на невиконання Відповідачем умов Договору про постачання електричної енергії № 6 від 21 вересня 2005 року (далі –Договір), зокрема, щодо порядку та строків оплати за поставлену електричну енергію по Договору.

Ухвалою господарського суду Київської області від 15 березня 2010 року порушено провадження у справі № 22/054-10 та призначено її до розгляду на 31 березня 2010 року.

Ухвалою господарського суду Київської області від 31 березня 2010 року у зв’язку з неявкою Відповідача розгляд справи відкладено на 20 квітня 2010 року.

Відповідач у судові засідання жодного разу не з’явився, відзив на позовну заяву та витребувані господарським судом документи не подав, про причину неявки суд не повідомив.

Згідно з пунктом 3.5.1 Інструкції з діловодства в господарських судах України, затвердженої наказом Голови Вищого господарського суду України від 10.12.2002 року № 75 ухвала про порушення провадження у справі і призначення її до розгляду надсилається службою діловодства в день її прийняття всім учасникам процесу з повідомленням про вручення; повідомлення з відміткою про вручення ухвали адресатові залучаються до матеріалів справи; факт неодержання ухвали адресатом засвідчується поштовим повідомленням встановленого зразка, яке разом з неотриманою ухвалою та конвертом оперативно передається службою діловодства судді для ознайомлення та залучення до справи.

Ухвала господарського суду Київської області від 15 березня 20010 року про призначення справи до розгляду та ухвала суду від 31 березня 2010 року про відкладення розгляду справи надіслані за поштовою адресою, зазначеною, як місцезнаходження Відповідача в позовній заяві, Свідоцтві про державну реєстрацію (перереєстрацію) - суб’єкта підприємницької діяльності –юридичної особи, в Статуті товариства з обмеженою відповідальністю «Агропромінвест»та у Витязі з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців станом на 15 квітня 2010 року: 09700, Київська обл., м. Богуслав, вул. Миколаївська, буд. 30, однак повернуті поштовою установою із відміткою «за зазначеною адресою не проживає».

Відповідно до пункту 4 Інформаційного листа Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2005 році»№ 01-8/1228 від 02 червня 2006 року до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому примірники повідомлень про вручення рекомендованої кореспонденції, повернуті органами зв’язку з позначками "адресат вибув", "адресат відсутній" і т. п., з урахуванням конкретних обставин справи можуть вважатися належними доказами виконання господарським судом обов’язку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення цим судом певних процесуальних дій.

Таким чином Відповідач вважається належним чином повідомлений про час та місце судового засідання.

Враховуючи, що явка Відповідача обов’язковою не визнавалась і його відсутність не перешкоджає всебічному, повному та об’єктивному розгляду всіх обставин справи, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами в порядку статті 75 Господарського процесуального кодексу України.

Згідно статті 85 Господарського процесуального кодексу України у судовому засіданні 20 квітня 2010 року оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши наявні в ній докази, оцінивши їх в сукупності та заслухавши пояснення представника Позивача, суд

встановив:

Між Позивачем та Відповідачем укладено Договір про постачання електричної енергії № 6 від 21 вересня 2005 року (далі –Договір), за умовами якого Позивач (Постачальник) зобов’язався постачати електричну енергію Відповідачу, а Відповідач - оплачувати Позивачу її вартість та здійснювати інші платежі згідно з умовами цього Договору та додатками до Договору, що є його невід’ємними частинами (розділ 1 Договору).

Відповідно до пункту 2.1.2 Договору Позивач зобов’язується постачати Відповідачу електроенергію, як різновид товару в межах 200 (кВт) приєднаної потужності в обсягах, визначених відповідно до розділу 5, та з урахуванням умов розділу 6 цього Договору (Додаток 1 до Договору «Обсяги постачання електричної енергії Споживачу та Субспоживачу»).

Згідно Додатку 3.1. до Договору об’єктом Відповідача, що живиться від мереж Постачальника електричної енергії є сортонасінневий завод товариства з обмеженою відповідльнвстю «Агропромінвест», розташований в с. Юхни Миронівського району Київської області.

Відповідач, згідно пункту 2.2.3. Договору, зобов’язується оплачувати Позивачу платежі згідно з умовами Додатку 2 до Договору «Порядок розрахунків»та Додатку 4 до Договору «Зняття показів засобів обліку електричної енергії».

Згідно пункту 3.1.1. Договору Позивач має право отримувати від Відповідача своєчасну плату за електричну енергію, що поставлена чи поставляється за роздрібними тарифами, розрахованими згідно з Умовами та правилами здійснення підприємницької діяльності з постачання електричної енергії за регульованим тарифом, та інші платежі відповідно до умов цього Договору та законодавства України.

Пунктом 2 Додатку 2 до Договору встановлено, що щомісячно 25 числа згідно з Додатком 4 до Договору направляється представник Відповідача у відділ збуту Миронівського РЕМ за адресою: м. Миронівка вул. Старченко 1а для подання звіту про використану електроенергію Відповідачем та субспоживачами за розрахунковий період (Додаток №8 «Звіт про використану електроенергію»), документів, що підтверджують оплату у розрахунковому періоді, заявки на обсяги споживання електроенергії у поточному періоді (далі заявлені величини) та одержання рахунків на оплату.

Відповідач здійснює згідно платіжних доручень поточну плату за електроенергію, що споживатиметься в поточному періоді з урахуванням сплаченого авансового платежу у розрахунковому періоді 100% від заявленої величини до 01 числа поточного періоду (пункт 3.2. Додатку 2 до Договору).

Пунктом 9.5. Договору встановлено, що цей Договір набирає чинності з дня його підписання і укладається на термін до 31 грудня 2005 року; Договір вважається продовженим на наступний календарний рік, якщо за місяць до закінчення терміну Дії Договору жодною із сторін не буде заявлено про припинення його дії або перегляд його умов.

Для оплати вартості наданої електроенергії у період з травня 2008 року по червень 2009 року на загальну суму 10251,95 грн. Позивачем виставлено Відповідачу наступні рахунки: рахунок № 3106548929 за травень 2008 року від 23 травня 2008 року, рахунок № 9108082802 за червень 2008 року від 23 червня 2008 року, рахунок № 9156970585 за липень 2008 року від 22 липня 2008 року, рахунок № 9110889384 за серпень 2008 року від 13 серпня 2008 року, рахунок № 9158877911 за вересень 2008 року від 18 вересня 2008 року, рахунок № 9113916531 за жовтень 2008 року від 17 жовтня 2008 року, рахунок № 9131295686 за листопад 2008 року від 27 листопада 2008 року, рахунок № 9116991408 за грудень 2008 року від 18 грудня 2008 року, рахунок № 9118774349 за січень 2009 року від 27 січня 2009 року, рахунок № 9164002439 за лютий 2009 року від 13 лютого 2009 року, рахунок № 9164965379 за березень 2009 року від 16 березня 2009 року, рахунок № 9123368251 за квітень 2009 року від 30 квітня 2009 року, рахунок № 9166709619 за травень 2009 року від 13 травня 2009 року, рахунок № 9125061656 за червень 2009 року від 18 червня 2009 року.

Відповідач в порушення своїх договірних зобов’язань, оплату за Договором проводив несвоєчасно та не в повному обсязі. Враховуючи заборгованість Відповідача у сумі 1122,62 грн., що існувала станом на квітень 2008 року, а також здійснену Відповідачем часткову оплату в квітні на суму 888,94 грн., за Відповідачем утворилась основна заборгованість перед Позивачем в сумі 10485,63 грн.

Згідно пункту 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов’язків є договори та інші правочини.

Відповідно до частини 1 статті 903 Цивільного кодексу України якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, встановлених договором.

Суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог виконання зобов’язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України, як це передбачено частиною 1 статті 193 Господарського кодексу України.

В силу статті 526 Цивільного кодексу України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно статті 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Підпунктом 1 пункту 8.1. Правил користування електричною енергією, затверджених постановою Національної комісії регулювання електроенергетики України від 31 липня 1996 року № 28 (у редакції постанови Національної комісії регулювання електроенергетики України від 17 жовтня 2005 року № 910) (далі –ПКЕЕ) встановлено, що Постачальник електричної енергії за регульованим тарифом має право на отримання від споживача своєчасної оплати за електричну енергію та інших платежів відповідно до умов договору та законодавства України. Як передбачено підпунктом 2 пункту 10.2 ПКЕЕ споживач зобов’язаний оплачувати обсяг спожитої електричної енергії, а також здійснювати інші платежі відповідно до умов договору та рахунків, виставлених на підставі актів про порушення цих Правил та умов договору.

Враховуючи, що заборгованість у розмірі 10485,63 грн. Відповідачем на день розгляду справи не погашена, розмір заборгованості відповідає фактичним обставинам справи, вимога Позивача про стягнення з Відповідача 10485,63 грн. основного боргу є правомірною та підлягає задоволенню.

У зв’язку з неналежним виконанням Відповідачем своїх грошових зобов’язань за Договором Позивач заявляє до стягнення з Відповідача пеню в сумі 2098,77 грн.

Як зазначено в статті 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов’язання настають правові наслідки встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Відповідно до частини 1 статті 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов’язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно частини 1 статті 216 Господарського кодексу України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання (стаття 218 Господарського кодексу України).

В частині 2 статті 217 Господарського кодексу України зазначається, що у сфері господарювання застосовуються такі види господарських санкцій: відшкодування збитків; штрафні санкції; оперативно-господарські санкції.

Статтею 230 Господарського кодексу України визначено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов’язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов’язання.

Штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором (частина 6 статті 231 Господарського кодексу України).

Сторони в пункті 4.2.1. Договору встановили, що за внесення платежів, передбачених пунктами 2.2.3. –2.2.4. цього Договору, з порушенням термінів, визначених Додатком 2 «Порядок розрахунків», Відповідач сплачує Позивачу пеню за кожен день прострочення платежу, в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Відповідно до частини 6 статті 232 Господарського кодексу України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов’язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов’язання мало бути виконано.

Позивачем нараховано пеню за період з 01 лютого 2009 року по 31 січня 2010 року, а саме: за лютий 2009 року в сумі 130,37 грн., за березень 2009 року в сумі 153,73 грн., за квітень 2009 року в сумі 154,59 грн., за травень 2009 року в сумі 185,09 грн., за червень 2009 року в сумі 190,72 грн., за липень 2009 року в сумі 195,89 грн., за серпень 2009 року в сумі 187,26 грн., за вересень 2009 року в сумі 176,69 грн., за жовтень 2009 року в сумі 182,58 грн., за листопад 2009 року в сумі 176,69 грн., за грудень 2009 року в сумі 182,58 грн., за січень 2010 року в сумі 182,58 грн.

Враховуючи вимоги частини 6 статті 232 Господарського кодексу України, заявлені Позивачем періоди нарахування пені, а також встановлені строки для оплати відповідних рахунків суд здійснив розрахунок пені за наступні періоди: з 01 лютого 2009 року по 21 лютого 2009 на 374,23 грн. заборгованості за серпень 2008 року в сумі 5,17 грн., з 01 лютого 2009 року по 26 березня 2009 року на 390,08 грн. заборгованості за вересень 2008 року в сумі 13,85 грн., з 01 лютого 2009 року по 25 квітня 2009 року на 3703,01 грн. заборгованості за жовтень 2008 року в сумі 204,53 грн., з 01 лютого 2009 року по 05 червня 2009 року на 428,78 грн. заборгованості за листопад 2008 року в сумі 35,24 грн., з 01 лютого 2009 року по 26 червня 2009 року на 423,73 грн. заборгованості за грудень 2008 року в сумі 40,40 грн., з 04 лютого 2009 року по 04 серпня 2009 року на 438,45 грн. заборгованості за січень 2009 року в сумі 51,24 грн., з 21 лютого 2009 року по 21 серпня 2009 року на 438,45 грн. заборгованості за лютий 2009 року в сумі 50,66 грн., з 24 березня 2009 року по 24 вересня 2009 року на 395,66 грн. заборгованості за березень 2009 року в сумі 45,20 грн., з 13 травня 2009 року по 13 листопада 2009 року на 1786,08 грн. заборгованості за квітень 2009 року в сумі 195,49 грн., з 21 травня 2009 року по 21 листопада 2009 року на 423,73 грн. заборгованості за травень 2009 року в сумі 46,05 грн., з 26 червня 2009 року по 26 грудня 2009 року на 438,45 грн. заборгованості за червень 2009 року в сумі 46,16 грн.

Оскільки арифметично вірна сума пені, за розрахунком суду за вищевказані періоди, становить 733,99 грн., вимога Позивача про стягнення з Відповідача 2098,77 грн. пені підлягає частковому задоволенню у розмірі 733,99 грн.

За таких обставин, суд вважає, що вимоги Позивача про стягнення з Відповідача 10485,63 грн. основного боргу та 733,99 грн. пені є правомірними, обґрунтованими, документально підтвердженими, Відповідачем належним чином не запереченими та не спростованими, а тому підлягають задоволенню.

Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень та подати до суду відповідні докази.          

Витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України, покладаються судом на Відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись статтею 124 Конституції України, статтями 2, 33, 34, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

вирішив:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Агропромінвест»(09700, Київська обл., м. Богуслав, вул. Миколаївська, буд. 30, код 32496639) на користь закритого акціонерного товариства «А.Е.С.Київобленерго»(08132, Київська обл., Києво-Святошинський р-н, м. Вишневе, вул. Київська, буд. 2-б, код 23243188) 10485,63 грн. (десять тисяч чотириста вісімдесят п’ять гривень шістдесят три копійки) основного боргу; 733,99 грн. (сімсот тридцять три гривні дев’яносто дев’ять копійок) пені; 112,20 грн. (сто дванадцять гривень двадцять копійок) державного мита; 210,41 грн. (двісті десять гривень сорок одну копійку) витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. В інших позовних вимогах в позові відмовити.

3. Копію рішення надіслати сторонам.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Дане рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його належного оформлення та підписання, і може бути оскаржено в апеляційному або касаційному порядку.

Суддя                                         Третьякова О.О.

Рішення підписане 11 травня 2010 року.