Рішення № 9533687, 25.03.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 18/10625.03.10

За позовом          Приватного підприємства «Тракторзапчасть»;

До                    Товариства з обмеженою відповідальністю «Новус»;

Про                    стягнення 105318,28 грн.

Суддя Мандриченко О.В.

Представники

Від позивача:          Степаненко Г.О., представник, довіреність б/н від 26.02.2009 р.;

Від відповідача:           не з'явились;

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач у поданій до господарського суду позовній заяві просить стягнути з відповідача суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції у розмірі 46570,56 грн. (44480,00 грн. основного боргу + 2090,56 грн. інфляційних втрат), 58268,80 грн. пені, 478,92 грн. трьох процентів річних з простроченої суми, 16000,00 грн. витрат по оплаті послуг адвоката, 1053,18 грн. витрат по сплаті держмита та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу з мотивів, вказаних у позовній заяві.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав, просив позов задовольнити у повному обсязі.

Відповідач —Товариство з обмеженою відповідальністю «Новус», повноважних представників в судове засідання не направив, відзив на позов не надав, позовні вимоги по суті не заперечив. Керуючись статтею 75 ГПК України, господарський суд вважає за можливе розглянути справу і вирішити спір по суті за наявними у справі матеріалами.

Розглянувши документи і матеріали, додані до позовної заяви, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з’ясувавши всі обставини справи, оцінивши докази, які мають значення для вирішення спору, господарський суд

В С Т А Н О В И В:

30.09.2009 р. між сторонами укладений договір купівлі-продажу №09/30-1, за умовами якого позивач зобов'язався поставити, а відповідач прийняти та оплатити продукцію.

Відповідно до п. 5.1. договору розрахунки здійснюються в безготівковій формі. Умови та строки розрахунків обумовлюються в специфікаціях, що є невід’ємною частиною даного договору.

Відповідно до специфікації №1 від 30.09.2009 р. до договору загальна сума договору складає 58561,68 грн.; строк оплати продукції визначений протягом 20 календарних днів з моменту отримання продукції –до 20.10.2009 р.

На виконання умов договору позивач поставив відповідачеві продукцію на суму 54480,00 грн., що підтверджується видатковою накладною №00000156 від 01.10.2009 р.

Факт одержання продукції відповідачем підтверджується довіреністю останнього на отримання товарно-матеріальних цінностей серії ЯОМ №894889 від 29.09.2009 р.

Відповідач неналежним чином виконав свої зобов’язання за договором, поставлену позивачем продукцію оплатив частково у сумі 10000,00 грн., що підтверджується випискою банківської установи, яка додана до матеріалів справи. Станом на день слухання справи у судовому засіданні сума боргу відповідача перед позивачем складає 44480,00 грн.

Як визначено абзацом 1 частини 1 статті 193 Господарського кодексу України, суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до абзацу 2 частини 1 статті 193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Як визначено частиною 2 статті 193 Господарського кодексу України, кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов’язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов’язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим кодексом, іншими законами або договором.

Згідно зі статтями 525, 526 Цивільного кодексу України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

За прострочку платежу позивачем нарахована пеня у розмірі 58268,80 грн., передбачена п. 8.2. договору. Враховуючи ту обставину, що при нарахуванні пені позивачем невірно розрахований її розмір, господарський суд, на підставі статті 55 ГПК України, визначив розмір пені, що підлягає стягненню з відповідача у сумі 3272,63 грн. Розрахунок пені здійснений господарським судом за період з 21.10.2009 р. по 28.02.2010 р. з застосуванням подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у зазначений період.

Згідно з частиною 1 статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Частиною 3 статті 549 Цивільного кодексу України визначено, що пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до статті 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань»розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Позивачем також нарахована сума боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції у розмірі 46570,56 грн. (44480,00 грн. основного боргу + 2090,56 грн. інфляційних втрат) та 478,92 грн. трьох процентів річних з простроченої суми.

Як визначено частиною 2 статті 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Вина відповідача повністю підтверджена дослідженими доказами та матеріалами справи.

Враховуючи ту обставину, що відповідач позовні вимоги належними та допустимими засобами доказування не спростував, а наявні в матеріалах справи документи свідчать про безспірність та обґрунтованість позовних вимог позивача, вимоги останнього підлягають частковому задоволенню.

Відповідно до статті 49 ГПК України судові витрати покладаються на сторін пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи викладене та керуючись статтями 43, 49, 82-85 ГПК України, господарський суд

В И Р І Ш И В:

1.          Позов задовольнити частково.

2.          Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Новус»(інд. 01014, м. Київ, вул. Підвисоцького, 18, кв. 15, код ЄДРПОУ 21646433) на користь Приватного підприємства «Тракторзапчасть» (інд. 03062, м. Київ, вул. Естонська, 94, код ЄДРПОУ 32493706) суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції у розмірі 46570 (сорок шість тисяч п’ятсот сімдесят) грн. 56 коп., 3272 (три тисячі двісті сімдесят дві) грн. 63 коп. пені, 478 (чотириста сімдесят вісім) грн. 92 коп. інфляційних втрат, 7644 (сім шістсот сорок чотири) грн. 80 коп. витрат по оплаті послуг адвоката, 503 (п’ятсот три) грн. 21 коп. витрат по сплаті держмита та 112 (сто дванадцять) грн. 76 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. Видати наказ.

3.          В іншій частині позову відмовити.

4.          Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

5.          Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття.

СуддяО.В. Мандриченко