Рішення № 9533683, 29.03.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 34/8429.03.10 За позовомПриватного акціонерного товариства «Страхова група «ТАС»

доТовариства з обмеженою відповідальністю «Укравтотранс»

простягнення 13906,97 грн.

СуддяСташків Р.Б.

Представники: від позивача –Кириченко К.С. (довіреність № ГО-09/275 від 03.12.2009); від відповідача –не з’явився. СУТЬ СПОРУ:

Закрите акціонерне товариство «Страхова група «ТАС»звернулось до господарського суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Укравтотранс»(далі –відповідач) про стягнення 9941,42 грн. боргу, 1616,93 грн. інфляційних втрат, 360,34 грн. 3 % річних, 1988,28 грн. штрафу, всього 13906,97 грн.

Позовні вимоги мотивовані невиконанням відповідачем своїх зобов’язань за договором про добровільне визнання боргу в порядку регресу № 119 від 04.02.2008, укладеного між Закритим акціонерним товариством «Страхова група «ТАС»та відповідачем (далі –Договір) щодо погашення заборгованості згідно з пунктом 2.2 Договору.

10.02.2010 Закрите акціонерне товариство «Страхова група «ТАС»в порядку статті 22 Господарсько процесуального кодексу України (далі –ГПК України) подало клопотання, відповідно до якого просило замінити назву Закритого акціонерного товариства «Страхова група «ТАС»на Приватне акціонерне товариство «Страхова група «ТАС».

10.02.2010 ухвалою суду було змінено назву Закритого акціонерного товариства «Страхова група «ТАС»на Приватне акціонерне товариство «Страхова група «ТАС»(далі –позивач).

Відповідач письмових заперечень проти позову не подав, в судове засідання не з'явився, хоча був належним чином повідомлений про призначення справи до розгляду в засіданні суду, про час і місце його проведення.

Розгляд справи відкладався.

Про поважні причини неявки в судове засідання представника відповідача суд не повідомлений. Клопотань про відкладення розгляду справи від відповідача не надходило.

За таких обставин відповідно до статті 75 ГПК України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

04.02.2008 між позивачем (Страхова компанія) та відповідачем (Відповідальна особа) було укладено Договір, відповідно до пункту 1.1 якого Відповідальна особа визнає свою вину у дорожньо-транспортній пригоді (ДТП), яка відбулась 02.06.2007 о 04 год. 00 хв. в м. Києві по вул. Дружби народів, за участю автомобіля «Деу-Нексія», державний номерний знак 047-37 КА, що належить відповідачу, під керуванням Пташенка В.Г. та автомобіля «Опель Астра», державний номерний знак ВА 30-14 АН, що належить Чушковій Г.Г. (Страхувальник) та яким керував Чулков О.А., що підтверджується довідкою ВДАІ Оболонського РУ ГУ МВС України м. Києва та постановою Оболонського районного суду м. Києва.

Відповідно до пункту 1.2 Договору сторони дійшли згоди, що сума майнової шкоди, завданої власнику автомобіля «Опель Астра», державний номерний знак ВА 30-14 АН, в результаті ДТП, складає 9941,42 грн., що підтверджується звітом автотоварознавчого дослідження № 1774 від 12.06.2007, товарним чеком № 23 від 06.07.2007, нарядом-замовленням № Бл-0000331 від 06.06.2007 та видатковою накладною № РН-0000015 від 25.06.2007.

Відповідальній особі відомо, що платіжними дорученнями № 3295 від 10.07.2007 та № 3801 від 26.07.2007 Страхова компанія сплатила Страхувальнику згідно договору № ДКСНТ/21/48/44/39 № 014511 добровільного страхування наземного транспорту від 23.03.2007 страхове відшкодування в сумі 9941,42 грн., що складає 100 % страхового відшкодування (пункт 1.3 Договору).

Відповідальній особі відомо, що відповідно до статті 27 Закону України «Про страхування»до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток (пункт 1.4 Договору).

Відповідальній особі відомо, що відповідно до частини 1 статті 1172 Цивільного кодексу України (далі –ЦК України) юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов’язків (пункт 1.5 Договору).

Згідно з пунктом 2.2 Договору Відповідальна особа зобов’язана: виплатити повну суму відшкодування, яка передбачена пунктом 1.3 Договору до 15.08.2008; виплатити суму відшкодування шляхом сплати першої частини суми у розмірі 1500,42 грн. до 15.02.2008; залишкову суму у розмірі 8441 грн. сплачувати згідно графіку погашення заборгованості:

№Назва платежуСума, грн. СтрокЗалишок, грн.

1.Перша сума1500,42до 15.02.20088 441

2.Черговий внесок1500до 15.03.20086 941

3.Черговий внесок1500до 15.04.20085 441

4.Черговий внесок1500до 15.05.20083 941

5.Черговий внесок1500до 15.06.20082 441

6.Черговий внесок1500до 15.07.2008941

7.Залишкова сума 941до 15.08.2008000,00 Зазначені в пункті 2.2 Договору платежі здійснюються Відповідальною особою шляхом перерахування коштів на поточний рахунок Страхової компанії.

Пунктом 2.3.2 Договору визначено, що Страхова компанія має право, у випадку невиконання чи неналежного виконання Відповідальною особою пункту 2.2 даного Договору, в односторонньому порядку розірвати даний Договір письмово повідомивши про це Відповідальну особу.

29.07.2009 позивач направив відповідачу лист № 2151/124-09 про розірвання Договору та сплату боргу в розмірі 9941,42 грн., а також сплату штрафу у розмірі 1988,28 грн. передбаченого пунктом 4.2 Договору.

Відповідач залишив вказаний лист без відповіді, а вимоги позивача без задоволення.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України (далі - ГК України) суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться (частина 1). Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу (частина 2). Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань (частина 7).

Аналогічні положення містяться і у статтях 525, 526 ЦК України.

Частиною 1 статті 530 ЦК України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Таким чином, відповідач у визначений пунктом 2.2 Договору строк повинен був сплатити борг у сумі 9941,42 грн.

Проте, відповідач, як у встановлений пунктом 2.2 Договору строк, так і на дату судового розгляду, свого зобов’язання щодо сплати боргу у сумі 9941,42 грн. не виконав.

Відтак, позовна вимога про стягнення з відповідача 9941,42 грн. боргу є законною та обґрунтованою, а тому підлягає задоволенню у повному обсязі.

Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до частини 2 статті 193 ГК України порушення зобов’язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Аналогічне положення міститься й у статті 611 ЦК України, згідно з якою у разі порушення зобов’язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Згідно з частиною 1 статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до частини 2 статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивач, посилаючись на дану норму, просить стягнути суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми. Вказані нарахування проведені позивачем станом на 30.10.2009, і складаюють за розрахунками позивача: 1616,93 грн. інфляційних втрат та 360,34 грн. 3% річних.

Перевіривши розрахунок позивача сум інфляційних втрат та 3% річних судом встановлено:

Сума боргу

(грн.)Період прострочення (нарахування) Індекс інфляції за період простроченняІнфляційні втрати (грн.)

1500,42(з 16.02.2008 до 30.10.2009)

березень 2008 року –жовтень 2009 року126,41%396,26

1500(з 16.03.2008 до 30.10.2009)

квітень 2008 року –жовтень 2009 року121,78%326,70

1500(з 16.04.2008 до 30.10.2009)

травень 2008 року –жовтень 2009 року118,12%271,80

1500(з 16.05.2008 до 30.10.2009)

червень 2008 року –жовтень 2009 року116,60%249,00

1500(з 16.06.2008 до 30.10.2009)

липень 2008 року –жовтень 2009 року115,68%235,20

1500(з 16.07.2008 до 30.10.2009)

серпень 2008 року –жовтень 2009 року116,26%243.90

941(з 16.08.2008 до 30.10.2009)

вересень 2008 року –жовтень 2009 року116,38%245,70

Разом:1696,76 Розрахунок інфляційних втрат здійснено судом з урахуванням: рекомендацій викладених у листі Верховного Суду України від 03.04.1997 № 62-97р «Рекомендації щодо порядку застосування індексів інфляції у розгляді судових справ»та положень статтей 253-254 ЦК України.

Сума боргу

(грн.)Період простроченнякількість днів простроченнясума 3% річних

(грн.)

1500,42з 16.02.2008 до 30.10.200962376,83

1500з 16.03.2008 до 30.10.2009 59473,23

1500з 16.04.2008 до 30.10.200956369,41

1500з 16.05.2008 до 30.10.200953365,71

1500з 16.06.2008 до 30.10.200950261,89

1500з 16.07.2008 до 30.10.200947258,19

941з 16.08.2008 до 30.10.200944154,37

Разом:459,63 Таким чином, вимога позивача про стягнення з відповідача інфляційних втрат та 3% річних підлягає задоволенню у повному обсязі в сумі 1616,93 грн. інфляційних втрат та 360,34 грн. 3% річних.

Відповідно до пункту 4.2 Договору у випадку порушення Відповідальною особою строків сплати суми відшкодування згідно з графіком погашення заборгованості, встановленого пунктом 2.2 Договору, Відповідальна особа сплачує на користь Страхової компанії штраф в розмірі 20% від суми платежу, що є обов’язковим до сплати.

Частиною 1 статті 230 ГК України передбачено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов’язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов’язання.

Відповідно до частини 1 статті 231 ГК України законом щодо окремих видів зобов’язань може бути визначений розмір штрафних санкцій (неустойки, штрафу, пені), зміна якого за погодженням сторін не допускається.

Таким чином, вимога позивача про стягнення з відповідача штрафу підлягає задоволенню у повному обсязі за розрахунком позивача в сумі 1988,28 грн. штрафу. Розрахунок штрафу відповідає нормам законодавства, матеріалам справи та пункту 4.2 Договору.

Відповідно до статті 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідач не скористався наданим йому правом на судовий захист, обставин, на які посилається позивач в обґрунтування своїх позовних вимог не спростував.

Суми, які підлягають сплаті за витрати, пов’язані з розглядом справи, при задоволенні позову покладаються на відповідача (частина 5 статті 49 ГПК України).

Виходячи з викладеного та керуючись статтями 32, 33, 43, 44, 49, 82-85 ГПК України, статтями 15, 253, 254, 525, 526, 530, 611, 612, 625 ЦК України, статтями 193, 230 ГК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Укравтотранс»(04211, м. Київ, вул. Приозерна, 8-А, кв. 25, ідентифікаційний код 32307416, п/р 260013143501/980 в АБ «Банк регіонального розвитку», МФО 300540, а у випадку відсутності коштів із будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання рішення суду) на користь Приватного акціонерного товариства «Страхова група «ТАС»(03062, м. Київ, проспект Перемоги, 65, ідентифікаційний код 30115243, п/р 26500273 в ВАТ «Райффайзен Банк Аваль», МФО 300335) 9 941 (дев’ять тисяч дев’ятсот сорок одну) грн. 42 коп. боргу, 360 (триста шістдесят) грн. 34 коп. 3% річних, 1 616 (одну тисячу шістсот шістнадцять) грн. 93 коп. інфляційних втрат, 1988 (одну тисячу дев’ятсот вісімдесят вісім) грн. 28 коп. штрафу, а також 139 (сто тридцять дев’ять) грн. 07 коп. витрат по сплаті державного мита та 236 (двісті тридцять шість) грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення 10-денного строку з дня його підписання.

СуддяСташків Р.Б. Повний текст рішення підписано 09.04.2010