Рішення № 9533631, 23.02.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 47/9323.02.10 За позовом Приватного підприємства фірма «Онікс-СВ» До Українського державного науково-дослідного та проектного інституту «УкрНДІпроектреставрація»

про стягнення 205829,41 грн.

Суддя Станік С.Р.

Представники:

Від позивача - Кудін С.П.- представник за довіреністю;

Від відповідача - Тумановський А.П. –представник за довіреністю.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до відповідача про стягнення 124560,00 грн. заборгованості по договору № 633 від 25.12.2006р., 3% річних –10276,20 грн., втрати від інфляції –70993,21 грн., а також відшкодування витрат по сплаті держмита 2060,00 грн. та 236,00 грн. витрат на інформаційно - технічне забезпечення судового процесу.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 25.12.2009р. було порушено провадження в справі № 47/93 та призначено до розгляду на 23.02.2010р.

В судовому засіданні 23.02.2010р. представник позивача позовні вимоги підтримав у повному обсязі. Просив суд позов задовольнити, посилаючись на те, що відповідачем всупереч умов Договору № 633 від 25.12.2006р. не було здійснено оплату виконаних робіт, оскільки позивач виконав роботи на суму 207600,00 грн., які відповідачем було прийнято, але оплачено частково на суму 83040,00 грн. Заборгованість яку позивач просив стягнути в судовому порядку складає 124560,00 грн. Також, позивачем було заявлено до стягнення з відповідача за порушення умов Договору № 633 від 25.12.2006р. щодо строків оплати на підставі ст. 625 Цивільного кодексу України інфляційні втрати та 3% річних.

В судовому засіданні 23.02.2010р. представник відповідача надав відзив на позовну заяву, яким проти заявлених позовних вимог заперечував посилаючись на те, що між відповідачем та КП «Дирекція реставраційно-відновлювальних робіт» було укладено договір № 500-1 на загальну суму 999000,00 грн., для виконання частини робіт 2006р. відповідач залучив позивача уклавши договір № 633 на суму 207600,00 грн., але враховуючи те, що КП «Дирекція реставраційно-відновлювальних робіт»заборгував відповідачу 649000,00 грн., останній не мав можливості розрахуватися з позивачем. Також відповідач звернув увагу на те, що акти виконаних робіт не датовані, а тому нарахування штрафних санкцій необхідно здійснювати з моменту розгляду претензії.

Розглянувши у судовому засіданні матеріали справи, необхідні для вирішення спору, заслухавши в судовому засіданні представників сторін, Господарський суд міста Києва,-

          ВСТАНОВИВ:           

25.12.2006р. між позивачем –Приватне підприємство фірма «Онікс-СВ», як виконавцем, та відповідачем –Українській державний науково-дослідний та проектний інститут «УкрНДІпроектреставрація» як замовником, було укладено Договір № 633 (далі –Договір № 633 від 25.12.2006р), відповідно до умов якого замовник доручає, а виконавець приймає на себе виготовлення продукції (роботи, послуги): топографо-геодезичні та інженерно-геологічні вишукування по оцінці проектних інженерних методів для стабілізації зсувних процесів схилу Андріївської церкви (п. 1.1).

Умовами Договору № 633 від 25.12.2006р. сторони погодили, що за виготовлену продукцію замовник перераховує виконавцю всього 207600,00 грн. (п. 2.1), рахунок виконавця сплачується замовником у встановленому порядку в 7-ми денний строк на підставі актів приймання-здачі продукції (п. 2.2), передплата 40% що складає суму 83040,00 грн. (п. 4.1).

Згідно з актами приймання-здачі продукції (робіт, послуг) по договору № 633 від 25.12.2006р., а саме № 1 на суму 83040,00 грн., акт № 1 датований зі сторони позивача 22.02.2007р. на суму 207600,00 грн. (примітка - раніше виконано та сплачено 83040,00 грн.), підписаних повноважними представниками позивача (виконавця) та відповідача (замовника), посвідчених печатками сторін (належним чином засвідчені копії яких знаходяться в матеріалах справи, а оригінали було досліджено судом в судовому засіданні по справі), загальна вартість виконаних позивачем та прийнятих відповідачем робіт по даним актам складає –207600,00 грн. Судом встановлено, що враховуючи те, що акти зі сторони відповідача підписано без зазначення дати, беззаперечно встановити дату підписання актів за сторони відповідача встановити не можливо.

Відповідно до накладних № 1 від 22.02.2007р. та № 1 від 25.01.2007р., підписаних повноважними представниками сторін, позивач передав виконані роботи відповідачу.

13.06.2007р. позивач направив на адресу відповідача претензію № 117, якою вимагав здійснити оплату виконаних робіт по договору № 633 від 25.12.2006р., в сумі –124560,00 грн.

10.07.2007р. відповідач направив на адресу позивача відзив на претензію № 328-10, яким повідомив про те, що генеральний замовник не розрахувався з відповідачем, а тому на даний час останній не має можливості погасити заборгованість по договору № 633 від 25.12.2006р.

Згідно з випискою з банку по особовому рахунку відповідача, останній перерахував на рахунок позивача грошові кошти в сумі –83040,00 грн., з призначенням платежу «за інженерно-геологічні роботи по договору № 633 від 25.12.2006р.».

Як зазначав позивач у позові, відповідачем всупереч умов Договору № 633 від 25.12.2006р. не було здійснено оплату виконаних робіт, оскільки позивач виконав роботи на суму 207600,00 грн., які відповідачем було прийнято, але оплачено частково на суму 83040,00 грн. Заборгованість відповідача за розрахунками позивача складає –124560,00 грн.

Як зазначив відповідач у відзиві на позовну заяву, між відповідачем та КП «Дирекція реставраційно-відновлювальних робіт»- генеральний замовник, було укладено договір № 500-1 на загальну суму 999000,00 грн., для виконання частини робіт 2006р. відповідач залучив позивача уклавши договір № 633 на суму 207600,00 грн., але враховуючи те, що КП «Дирекція реставраційно-відновлювальних робіт»заборгував відповідачу 649000,00 грн., - останній не мав можливості розрахуватися з позивачем. Також відповідач звернув увагу на те, що акти виконаних робіт не датовані, а том нарахування штрафних санкцій необхідно здійснювати з моменту розгляду претензії.

Стаття 175 ч.1 Господарського кодексу України встановлює, що майнові зобовязання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.

Згідно статті 317 Господарського кодексу України загальні умови договорів підряду визначаються відповідно до положень Цивільного кодексу України про договір підряду, якщо інше не передбачено цим Кодексом.

Статтею 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору.

Відповідно до статті 837 Цивільного кодексу України, за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Стаття 853 Цивільного кодексу України встановлює обов'язок замовника прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові, в іншому випадку він втрачає право у подальшому посилатися на ці відступи від умов договору або недоліки у виконаній роботі.

Вимогами статті 854 Цивільного кодексу України визначено, що замовник зобов’язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи, за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк, або, за згодою замовника, - достроково.

Вимогами частини 1 статті 875 Цивільного кодексу України визначено, що за договором будівельного підряду підрядник зобов'язується збудувати і здати у встановлений строк об'єкт або виконати інші будівельні роботи відповідно до проектно-кошторисної документації, а замовник зобов'язується надати підрядникові будівельний майданчик (фронт робіт), передати затверджену проектно-кошторисну документацію, якщо цей обов'язок не покладається на підрядника, прийняти об'єкт або закінчені будівельні роботи та оплатити їх.

Частина 1 ст. 33 Господарського процесуального кодексу України передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно частини 2 статті 34 Господарського процесуального кодексу України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Враховуючи вищевикладене, судом встановлено, що позивачем, як виконавцем, було виконано роботи передбачені п. 1.1 договору № 633 від 25.12.2006р. на загальну суму 207 600,00 грн., які відповідачем було прийнято без жодних зауважень та заперечень, що підтверджується актами приймання виконаних робіт, а відповідач свої зобов’язання по повній оплаті виконаних позивачем робіт –не виконав в повному обсязі, а лише здійснив часткову оплату в сумі 83 040,00 грн. Оплата в сумі 124560,00 грн. здійснена відповідачем не була, доказів протилежного станом на момент вирішення спору суду надано не було.

Твердження відповідача про те, що розрахуватись з позивачем не має можливості, оскільки договір № 633 від 25.12.2006р. було укладено на виконання частини робіт 2006р., передбачених умовами договору № 500-1 укладеного між КП «Дирекція реставраційно-відновлювальних робіт», як замовником (генеральним замовником) та відповідачем, як виконавцем, судом відхиляється, оскільки предметом спору у справі № 47/93 є стягнення заборгованості по договору № 633 від 25.12.2006р., укладеного між ПП фірма «Онікс-СВ», як виконавцем, та відповідачем –Українській державний науково-дослідний та проектний інститут «УкрНДІпроектреставрація», як замовником, а також тому, що жодна умова договору № 633 від 25.12.2006р. не пов’язує оплату виконаних робіт відповідачем, з моментом отримання грошових коштів від генерального замовника по договору № 500-1.

Таким чином суд дійшов висновку, що на даний час у відповідача перед позивачем по договору № 633 від 25.12.2006р. існує непогашена заборгованість в сумі –124560,00 грн. (207600,00 (сума виконаних робіт) –83040,00 грн. (часткова оплата) = 124560,00 грн.), а тому суд визнає вимогу позивача про стягнення з відповідача суми заборгованості за виконані позивачем, але не оплачені відповідачем роботи законною, обґрунтованою, доведеною належними та допустимими доказами та такою що підлягає задоволенню в повному обсязі в сумі –124 560,00 грн. Доказів протилежного, суду станом на момент вирішення спору надано не було.

Також, позивачем заявлено вимогу, про стягнення з відповідача за прострочення виконання грошового зобов’язання по повній оплаті виконаних робіт, 3% річних –10276,20 грн., втрати від інфляції –70993,21 грн.

Відповідно до ст.ст. 610, 612 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), а боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом та якщо внаслідок прострочення боржника виконання зобов'язання втратило інтерес для кредитора, він може відмовитися від прийняття виконання і вимагати відшкодування збитків.

Статтею 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, а саме як сплата неустойки так і відшкодування збитків.

Згідно статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Суд враховуючи те, що відповідач не виконав свого зобов’язання по оплаті виконаних позивачем робіт, оплата в сумі 124560,00 грн. в строк встановлений ч. 2 ст. 530 ЦК, тобто протягом 7 днів з моменту виставлення вимог, здійснена відповідачем не була, а позивачем заявлено до стягнення з відповідача втрати від інфляції, 3% річних, за період з березня 2007р. по грудень 2009р. (дата визначена позивачем самостійно), з яким суд не погоджується, дійшов висновку, що вимога позивача про стягнення з відповідача втрати від інфляції, 3% річних - є законною та обґрунтованою, однак такою що підлягає задоволенню частково з огляду на нижчевикладене.

Суд дослідивши акт виконаних робіт № 1 на суму 83040,00 грн. та № 1 датований зі сторони позивача 22.02.2007р. на суму 207600,00 грн. та підписаний, але не датований з боку відповідача дійшов висновку, що прострочення оплати, а отже і нарахування 3% та втрат від інфляції здійснюється судом з 10.07.2007р. (7 днів з моменту надсилання претензії в порядку статті 530 ЦК України) і хоча належних доказів її надсилання, як то фіскальний чек, позивачем не надано, в матеріалах справи є відповідь на претензію від 10 липня 2007р., яка свідчить про надходження претензії відповідачу, по грудень 2009р. (дата визначена позивачем самостійно) включно, що складає 873 дні.

Розмір 3% річних за розрахунками суду складає:

124560,00 (сума боргу) х 3% річних / 365 (днів у році) х 873 (днів прострочено) = 8 937,61 грн., і підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.

Розмір втрат від інфляції з врахуванням листа Верховного Суду України від 03.04.1997 р. № 62-97р “Рекомендації щодо застосування індексів інфляції при розгляді судових справ” складає:

124560,00 (сума боргу) х 1,014 (індекс інфляції за липень 2007р.) х 1,006 (індекс інфляції за серпень 2007р.) х 1,022 (індекс інфляції за вересень 2007р.) х 1,029 (індекс інфляції за жовтень 2007р.) х 1,022 (індекс інфляції за листопад 2007р.) х 1,021 (індекс інфляції за грудень 2007р.) х 1,029 (індекс інфляції за січень 2008р.) х 1,027 (індекс інфляції за лютий 2008р.) х 1,038 (індекс інфляції за березень 2008р.) х 1,031 (індекс інфляції за квітень 2008р.) х 1,013 (індекс інфляції за травень 2008р.) х 1,008 (індекс інфляції за червень 2008р.) х ,0995 (індекс інфляції за липень 2008р.) х 0,999 (індекс інфляції за серпень 2008р.) х 1,011 (індекс інфляції за вересень 2008р.) х 1,017 (індекс інфляції за жовтень 2008р.) х 1,015 (індекс інфляції за листопад 2008р.) х 1,021 (індекс інфляції за грудень 2008р.) х 1,029 (індекс інфляції за січень 2009р.) х 1,015 (індекс інфляції за лютий 2009р.) х 1,014 (індекс інфляції за березень 2009р.) х 1,009 (індекс інфляції за квітень 2009р.) х 1,005 (індекс інфляції за травень 2009р.) х 1,011 (індекс інфляції за червень 2009р.) х 0,999 (індекс інфляції за липень 2009р.) х 0,998 (індекс інфляції за серпень 2009р.) х 1,008 (індекс інфляції за вересень 2009р.) х 1,009 (індекс інфляції за жовтень 2009р.) х 1,011 (індекс інфляції за листопад 2009р.) = 65 262,79 грн., і підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.

З огляду на викладене, вимоги позивача підлягають задоволенню частково, а саме: 124560,00 грн. –основного боргу, 3% річних –8937,61 грн., втрати від інфляції –65262,79 грн.

Державне мито і судові витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, підлягають стягненню з відповідача пропорційно розміру задоволених вимог.

Також, судом не приймається до уваги довідка позивача про стан заборгованості відповідача станом на 23.02.2010, оскільки жодних вимог про збільшення позовних вимог позивачем у встановленому господарському процесуальному порядку –не заявлялось, державним митом не оплачувалось і відповідачу –не надсилалось. Але суд зазначає, що позивач не позбавлений права звернутись у встановленому законом порядку з належним чином заявленими вимогами у окремому позовному провадженні.

Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 33, 49, 82, 83, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, –

ВИРІШИВ:

1.          Позов задовольнити частково.

2.          Стягнути з Українського державного науково-дослідницького та проектного інституту «УкрНДІпроектреставрація»(код ЄДРПОУ 05482989, місцезнаходження: 04070, м. Київ, Контрактова площа, 4) на користь Приватного підприємства фірма «Онікс-СВ»(код ЄДРПОУ 16401994, місцезнаходження: 03127, м. Київ, пр.-т. 40 річчя Жовтня, 124/50) суму боргу в розмірі 124 560 (сто двадцять чотири тисячі п’ятсот шістдесят) грн. 00 коп., 3% річних –8 937 (вісім тисяч дев’ятсот тридцять сім) грн. 61 коп., втрат від інфляції - 65 262 (шістдесят п’ять тисяч двісті шістдесят дві) грн. 79 коп., а також судові витрати по сплаті державного мита –1 987 (одна тисяча дев’ятсот вісімдесят сім) грн. 60 коп. та витрат по сплаті інформаційно-технічних послуг –227 (двісті двадцять сім) грн. 71 коп. В іншій частині позову відмовити.

3.          Видати наказ відповідно до ст. 116 Господарського процесуального кодексу України.

4.          Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання, оформленого відповідно до статті 84 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя С.Р. Станік

Дата підписання рішення –12.04.2010