Рішення № 9533573, 18.03.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 18/4618.03.10 За позовом          Товариства з обмеженою відповідальністю «Перший трубний завод»; До                    Товариства з обмеженою відповідальністю «Сантехнік ЛТД і К»;

Про                    стягнення 535556,27 грн.

Суддя Мандриченко О.В.

Представники

Від позивача:          Кудрявський В.А., представник, довіреність б/н від 13.09.2009 р.;

Від відповідача:           Рейзін М.В., представник, довіреність б/н від 25.01.2010 р.;

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 25.01.2010 р. порушено провадження у справі №18/46, справа призначена слуханням на 09.02.2010 р.

Справа, в порядку статті 77 ГПК України, була відкладена слуханням: з 09.02.2010 р. до 02.03.2010 р., про що господарським судом винесена відповідна ухвала від 09.02.2010 р.

На підставі статті 77 ГПК України у справі з 02.03.2010 р. до 18.03.2010 р. була оголошена перерва.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач у поданій до господарського суду позовній заяві просить стягнути з відповідача 535556,27 грн. заборгованості, 5355,56 грн. витрат по сплаті держмита та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу з мотивів, вказаних у позовній заяві.

У судових засіданнях представник позивача позовні вимоги підтримав, просив позов задовольнити у повному обсязі.

Відповідач у наданому відзиві на позов та представник останнього у судових засіданнях зазначив про те, що позов визнає частково, за винятком поставленої продукції за видатковими накладними №СТІ-13656 та №СТІ-9940, яка була отримана за довіреністю через уповноважену особу – Мальченка О.Ю., зазначаючи про те, що зазначені накладні підписані не Мальченко О.Ю.

Представник відповідача 18.03.2010 р. у судовому засіданні подав клопотання про зупинення провадження у справі до винесення рішення судом за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Сантехнік ЛТД і К»до Товариства з обмеженою відповідальністю «Перший трубний завод»про визнання договору №032 недійсним.

Розглянувши документи і матеріали, додані до позовної заяви, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з’ясувавши всі обставини справи, оцінивши докази, які мають значення для вирішення спору, господарський суд

В С Т А Н О В И В:

01.12.2006 р. між сторонами укладений договір №126, за умовами якого позивач зобов'язався поставити, а відповідач прийняти та оплатити продукцію.

04.01.2008 р. між сторонами укладений договір №032, за умовами якого позивач зобов'язався поставити, а відповідач прийняти та оплатити продукцію.

Відповідно до п. 3.1. вищезазначених договорів ціна договору складає 2000000,00 грн., яка надалі уточнюється в накладних, які є невід’ємними частинами даного договору.

Пунктом 5.1. договору передбачено, що оплата товару проводиться протягом 60 календарних днів після отримання кожної партії продукції.

На виконання умов вищезазначених договорів позивач за період з 22.12.2006 р. по 26.12.2008 р. поставив на користь відповідача продукцію на загальну суму 2632580,96 грн., що підтверджується видатковими накладними, які додані до матеріалів справи.

Позивач у поданій до господарського суду позовній заяві зазначає про те, що за період з 22.12.2006 р. по 26.12.2008 р., на виконання вищезазначених договорів, позивачем на користь відповідача була поставлена продукція на загальну суму 2783065,69 грн.

Слід зазначити про те, що видаткові накладні №СТІ-994а (ТЗ-0007133) від 05.10.2007 р. на суму 64626,18 грн. та №СТІ-1365б(ТЗ-0010469) на суму 85858,55 грн. не можуть бути належними доказами у даній справі та підтверджувати факт поставки позивачем на користь відповідача продукції, оскільки з боку відповідача зазначені накладні підписані не встановленою особою та не містять печатки Товариства з обмеженою відповідальністю «Сантехнік ЛТД і К».

Відповідно до статті 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Матеріалами справи також підтверджується, що за період з 05.01.2009 р. по 30.11.2009 р. позивач поставив на користь відповідача продукцію на загальну суму 854082,47 грн.

Факт одержання продукції відповідачем підтверджується довіреностями останнього на отримання товарно-матеріальних цінностей, які додані до матеріалів справи.

Згідно з частиною 1 статті 202 Цивільного кодексу України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов’язків.

Частиною 2 статті 205 Цивільного кодексу України передбачено, що правочин, для якого законом не встановлена обов’язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків.

Як визначено частиною 1 статті 181 Господарського кодексу України, господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.

Вищезазначені документи свідчать про те, що між сторонами були укладені угоди.

Таким чином, за вищезазначеними угодами позивачем на користь відповідача була поставлена продукція на загальну суму 3486663,43 грн.

Відповідач неналежним чином виконав свої зобов’язання за вищезазначеними договорами та угодами, поставлену позивачем продукцію оплатив частково у сумі 3101591,89. Станом на день слухання справи у судовому засіданні сума боргу відповідача перед позивачем складає 385071,54 грн. Наявна заборгованість визнана відповідачем у наданому відзиві на позов у повному обсязі.

10.12.2009 р. позивачем на адресу відповідача, в порядку статті 530 Цивільного кодексу України, була направлена вимога вих. №640 від 10.12.2009 р. про оплату заборгованості у розмірі 535556,27 грн. Факт направлення відповідачеві зазначеної вимоги підтверджується описом вкладення у цінний лист від 10.12.2009 р. та поштовим фіскальним чеком №1392 від 10.12.2009 р.

Як визначено абзацом 1 частини 1 статті 193 Господарського кодексу України, суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до абзацу 2 частини 1 статті 193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Як визначено частиною 2 статті 193 Господарського кодексу України, кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов’язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов’язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим кодексом, іншими законами або договором.

Згідно зі статтями 525, 526 Цивільного кодексу України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Вина відповідача повністю підтверджена дослідженими доказами та матеріалами справи.

Наявні в матеріалах справи документи свідчать про безспірність та обґрунтованість позовних вимог позивача, а тому вимоги останнього підлягають частковому задоволенню.

Відповідно до статті 49 ГПК України судові витрати покладаються на сторін пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Клопотання відповідача про зупинення провадження у даній справі не підлягає задоволенню, виходячи з наведеного нижче.

Відповідно до частини 1 статті 79 ГПК України господарський суд зупиняє провадження у справі в разі неможливості розгляду даної справи до вирішення пов'язаної з нею іншої справи, що розглядається іншим судом, а також у разі звернення господарського суду із судовим дорученням про надання правової допомоги до іноземного суду або іншого компетентного органу іноземної держави.

Відповідачем не надані докази про те, що у провадженні суду знаходиться справи за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Сантехнік ЛТД і К»до Товариства з обмеженою відповідальністю «Перший трубний завод»про визнання договору №032 від 04.01.2008 р. недійсним, а відповідно до статті 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

У даному випадку це стосувалося відповідача, який мав би довести наявність обставин, визначених статтею 79 ГПК України, необхідних для зупинення провадження у справі. Такі докази відповідачем не доведені та господарському суду не надані, а тому у господарського суду відсутні правові підстави для задоволення зазначеного клопотання.

Враховуючи викладене та керуючись статтями 43, 49, 82-85 ГПК України, господарський суд

В И Р І Ш И В:

1.          Позов задовольнити частково.

2.          Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Сантехнік ЛТД і К»(інд. 02222, м. Київ, вул. Пухівська, 4, код ЄДРПОУ 19478780) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Перший трубний завод»(інд. 04074, м. Київ, вул. Резервна, 8-а, код ЄДРПОУ 34427263) 385071 (триста вісімдесят п’ять тисяч сімдесят одна) грн. 54 коп. заборгованості, 354 (триста п’ятдесят чотири) грн. 06 коп. витрат по сплаті держмита та 156 (сто п’ятдесят шість) грн. 02 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. Видати наказ.

3.          В іншій частині позову відмовити.

4.          Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

5.          Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття.

СуддяО.В. Мандриченко