Рішення № 9533363, 03.03.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 47/4103.03.10 За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Українська чайна компанія»

До Товариства з обмеженою відповідальністю «О'КЕЙ Україна»

Про стягнення 98353,96 грн.

Суддя Станік С.Р.

Представники сторін:

Від позивача: Гладишенко Г.С. предст. (дов. у справі)

Від відповідача: не зявився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом про стягнення з відповідача 93095,57 грн. основного боргу, 3644,72 грн. витрат з урахуванням індексу інфляції, 3% річних у розмірі 1613,67 грн. та судових витрат.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 04.12.2009 порушено провадження по справі № 47/41 та призначено її до розгляду на 03.02.2010.

Ухвалою від 03.02.2010, у зв»язку з неявкою представника відповідача у судове засідання, розгляд справи відкладено на 03.03.2010.

В судовому засіданні 03.03.2010 представник позивача заявлені позовні вимоги підтримав в повному обсязі. Просив суд позов задовольнити. Позовні вимоги позивача мотивовані тим, що ним було поставлено відповідачу товар, за який останній не розрахувався в повному обсязі, у звязку з чим позивач звернувся до суду з позовом про стягнення вартості зазначеного товару.

Відповідач вимог суду, викладених в ухвалах суду від 04.12.2009 та від 03.02.2010 не виконав, відзиву на позовну заяву не надав. Через канцелярію Господарського суду міста Києва ніяких заяв та клопотань не подавав. Про проведення судових засідань 03.02.2010 та 03.03.2010 був повідомлений належним чином.

Справа розглядається в порядку ст. 75 ГПК України за наявними в ній матеріалами.

Таким чином, розглянувши у судових засіданнях матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Між Товариством з обмеженою відповідальністю «Українська чайна компанія», в якості постачальника, та Товариством з обмеженою відповідальністю «ОКЕЙ Україна», в якості покупця, було укладено договір поставки № 115/07/07-Т від 11.07.2007, відповідно до умов п.1.1. якого постачальник (позивач) зобовязався в порядку та на умовах, визначених цим договором, та відповідно до замовлень покупця (відповідача) поставляти товар, а покупець (відповідач) зобовязався належним чином приймати товар та оплачувати його вартість за цінами вказаними у специфікації.

Згідно п. 8.2. зазначеного договору оплата товару здійснюється протягом 60 днів з моменту поставки товару.

Відповідно до товаро - транспортних накладних, які підписані уповноваженими представниками позивача (постачальника) та відповідача (покупця) (належним чином засвідчені копії яких знаходяться в матеріалах справи, а оригінали було досліджено судом в судовому засіданні), позивач (постачальник) в період з 09.12.2008 по 24.06.2009 поставив відповідачу (покупцю), а відповідач належним чином прийняв товар (чайну продукцію) на загальну суму 93 095,57 грн.

Як стверджує позивач у позовній заяві, оскільки відповідач, свого обовязку по повній оплаті поставленого позивачем (постачальником) та прийнятого відповідачем (покупцем) товару не виконав, позивач звернувся до господарського суду міста Києва з позовом про стягнення з відповідача 93095,57 грн. основного боргу, 3644,72 грн. витрат з урахуванням індексу інфляції, 3% річних у розмірі 1613,67 грн. та судових витрат.

Вимогами статті 712 Цивільного кодексу України визначено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобовязується передати у встановлений строк товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності, а покупець зобовязується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до статті 692 Цивільного кодексу України, покупець зобовязаний оплатити товар після його прийняття.

Згідно з нормами ст.625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання, а боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Частина 1 ст. 33 Господарського процесуального кодексу України передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що позивач, умови договору поставки №115/07/07-Т від 11.07.2007 виконав належним чином, що підтверджується відповідними товарно-транспортними накладними, які підписані уповноваженими представниками позивача (постачальника) та відповідача (покупця) (належним чином засвідчені копії яких знаходяться в матеріалах справи, а оригінали було досліджено судом в судовому засіданні), а відповідач, свого обовязку щодо оплати в повному обсязі поставленого позивачем товару вчасно не виконав, доказів протилежного станом на день розгляду справи відповідачем суду не надано, отже, суд визнає вимогу позивача про стягнення з відповідача суми заборгованості за поставлений але не оплачений в повному обсязі відповідачем товар у розмірі 93095,57 грн. законною, обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню, у зв»язку з чим, стягненню з відповідача на користь позивача підлягає сума боргу у розмірі 93095,57 грн.

Крім цього, судом розглянуто позовні вимоги позивача про стягнення з відповідача 3 644,72 грн. витрат з урахуванням індексу інфляції , 3% річних у розмірі 1 613,67 грн.

Суд, враховуючи, що відповідач прострочив перед позивачем виконання зобовязання по повній та своєчасній оплаті поставленого позивачем товару, станом на день розгляду справи в суді, у відповідача перед позивачем існує непогашена заборгованість у розмірі 93095,57 грн., то суд вважає вимоги позивача про стягнення з відповідача витрат з урахуванням індексу інфляції та 3% річних законними та обґрунтованими.

Судом перевірено додані до позовної заяви розрахунки витрат з урахуванням індексу інфляції, 3% річних в період прострочення відповідачем виконання зобовязання по оплаті за поставлений позивачем товар та встановлено, що відповідно до п.8.2. укладеного між сторонами договору, оплата здійснюється через 60 днів після поставки товару, а відтак розмір витрат з урахуванням індексу інфляції та 3% річних необхідно рахувати з 09.02.2009, а не з 08.01.2009, як це зазначено в розрахунках позивача, отже, за розрахунком суду, сума 3% річних яка підлягає стягненню з відповідача на користь позивача складає 1 573,08 грн., а розмір витрат з урахуванням індексу інфляції 3261,07 грн.

З огляду на вищевикладене, позовні вимоги позивача підлягають задоволенню частково, а саме стягненню з відповідача на користь позивача підлягають, сума основного боргу в розмірі 93095,57 грн., сума 3% річних 1 573,08 грн., розмір витрат з урахуванням індексу інфляції 3 261,07 грн.

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України, стороні, на користь якої відбулося рішення, господарській суд відшкодовує мито за рахунок другої сторони. Суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інші витрати, повязані з розглядом справи, покладаються: при задоволенні позову на відповідача: при відмові в позові на позивача; при частковому задоволенні позову на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Зокрема з відповідача підлягає стягненню на користь позивача 979,30 грн. витрат по сплаті державного мита та 234,98 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

На підставі ст.47 ГПК України поверненню з Державного бюджету України на користь позивача підлягають зайво сплачені останнім згідно платіжного доручення № 768 від 14.07.2009 витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі 89,00 грн., а також зайво сплачені згідно платіжного доручення № 769 від 14.07.2009 витрати по сплаті держмита у розмірі 66,80 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 47, 49, 82-85 ГПК України, господарський суд міста Києва,-

В И Р І Ш И В:

1.Позов задовольнити частково.

2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ОКЕЙ Україна»(код ЄДРПОУ 34356884, місцезнаходження: 01032, м. Київ, бульв. Т. Шевченка, 33, поверх 13, поштова адреса: 04050, м.Київ, вул.. Довнар-Запольського, 9/10) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Українська чайна компанія»(код ЄДРПОУ 32855123, місцезнаходження: 01135, м. Київ, пр-т. Перемоги, 8-А, поштова адреса: 03680, м.Київ, вул.. Радищева, 3, оф. Б404) 93 095 (девяносто три тисячі девяносто пять) грн. 57 коп. основного боргу, 3% річних в розмірі 1 573 (одна тисяча пятсот сімдесят три) грн. 08 коп., 3 261 (три тисячі двісті шістдесят одна) грн. 07 коп. витрат з урахуванням індексу інфляції, 979 (девятсот сімдесят девять) грн. 30 коп. витрат по сплаті державного мита та 234 (двісті тридцять чотири) грн. 98 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.Видати наказ відповідно до ст. 116 ГПК України.

4.В задоволенні позовних вимог в іншій частині - відмовити.

5.На підставі ст.47 ГПК України повернути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Українська чайна компанія» (код ЄДРПОУ 32855123, місцезнаходження: 01135, м. Київ, пр-т. Перемоги, 8-А, поштова адреса: 03680, м.Київ, вул.. Радищева, 3, оф. Б404) зайво сплачені останнім згідно платіжного доручення № 768 від 14.07.2009 витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі 89 (вісімдесят дев»ять) грн. 00 коп. та витрати по сплаті держмита в розмірі 66 (шістдесят шість) грн. 80 коп., які сплачені згідно платіжного доручення № 769 від 14.07.2009.

6.Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання, оформленого відповідно до вимог 84 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя С.Р.Станік

підписано: 12.04.2010