Постанова № 9533305, 31.03.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел.230-31-34

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31.03.2010р.м.Київ№ 49/120-А

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Ф. і П."

До 1. Державної податкової інспекції у Дарницькому районі м. Києва

2. Державної податкової інспекції у Деснянському районі м. Києва

3. Головного управління Державного казначейства України в місті Києві

Про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень Суддя Хрипун О.О.

Секретар судового засідання Ковальчук О.В.

Представники:

Від позивача Линник Л.С. - предст.

Від відповідача-1 Кириленко М.Є. голов.держ.под.інсп.,

Бурківська Н.Л. заст.нач.юр.відд.

Від відповідача-2 Приліпко А.Д. голов.держ.под.інсп.

Від відповідача-3 не зявилися

Обставини справи:

Позивач звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до Державної податкової інспекції у Дарницькому районі м. Києва та просить визнати недійсними податкові повідомлення-рішення від 29.11.2005 № 0006302306/0-38884, № 0006292306/0-38885, від 26.12.2005 № 00063002306/1-43933, № 0006292306/1-43932.

Позовні вимоги мотивовані тим, що висновок відповідача, що міститься у акті від 29.11.2005 № 527-23/6-32590471, суперечить нормам законодавства України, є упередженим та таким, що базується виключно на особистих субєктивних припущеннях.

Провадження у справі зупинялось у звязку з призначенням у справі судово-бухгалтерської експертизи та було поновлено ухвалою від 09.02.2007 після отримання матеріалів справи з висновком експертизи.

Відповідачі (1, 2) позовні вимоги повністю заперечили, вказавши, що в порушення вимог п. 2 ст. 3 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" при визначенні первісної (балансової) вартості товарів (труб) ТОВ "Ф. і П." не були включені послуги, повязані з передпродажною підготовкою труб у серпні та вересні 2005 року на загальну суму 2 485 749,60 грн., в тому числі ПДВ 414 291,60 грн. Таким чином продажна вартість труб повязаним особам була меншою ніж вартість на придбання та передпродажну підготовку, що призвело до заниження податкових зобовязань з ПДВ в серпні 2005 р. на суму 122 140,00 грн., в вересні 2005 року на суму 97 801,00 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 20.03.2007 позовну заяву залишено без розгляду.

Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 22.04.2008 ухвалу Господарського суду міста Києва від 20.03.2007 скасовано, справу направлено до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 16.07.2008 справу № 49/120-А призначено до розгляду.

24.06.2008 до Господарського суду надійшла касаційна скарга Державної податкової інспекції у Дарницькому районі м. Києва на ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 22.04.2008.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 11.09.2008 зупинено провадження у справі до розгляду Вищим адміністративним судом України касаційної скарги Державної податкової інспекції у Дарницькому районі м. Києва на ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 22.04.2008.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 09.07.2009 касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Дарницькому районі м. Києва залишено без задоволення, ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 22.04.2008 залишено без змін, а справу повернуто до Господарського суду міста Києва.

06.11.2009 Товариство з обмеженою відповідальністю "Ф. і П." звернулось до Господарського суду міста Києва з клопотанням про передачу справи на розгляд іншому складу суду.

Розпорядженням заступника Голови Господарського суду міста Києва від 06.11.2009 справу передано для подальшого розгляду судді Хрипуну О.О.

13.01.2010 представником позивача подано до Господарського суду міста Києва заяву про зміну та доповнення позовних вимог, в якій позивач, пославшись на висновок судово-бухгалтерської експертизи, просить визнати недійсними податкові повідомлення-рішення від 29.11.2005 № 0006302306/0-38884, № 0006292306/0-38885, від 26.12.2005 № 00063002306/1-43933, № 0006292306/1-43932, зобовязати Державну податкову інспекцію у Деснянському районі міста Києва включити позивача в реєстр про відшкодування ПДВ по деклараціям наданим після 01.07.2005 та поновити облікову картку платника ПДВ та зобовязати Управління Державного казначейства України в м. Києві відшкодувати з бюджету на користь позивача 39397,00 грн.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

29.11.2005 відповідачем - Державною податковою інспекцією у Дарницькому районі м. Києва прийняте податкове повідомлення-рішення № 0006292306/0-38885, яким згідно з п.п. "4" пп.4.2.2 п.4.2 ст.4 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" ТОВ "Ф. і П." визначене податкове зобов'язання з ПДВ у розмірі 216 650,40 грн., у тому числі 180 542,00 грн. за основним платежем та 36 108,40 грн. штрафних санкцій.

Податковим повідомленням-рішенням Державної податкової інспекції у Дарницькому районі м. Києва № 0006302306/0-38884 згідно з п.п. "б", "в" пп.4.2.2 п.4.2 ст.4 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" та п. 1, 3, 4 ст. 11 закону України "Про державну податкову службу" ТОВ "Ф. і П." було зменшено суму бюджетного відшкодування з ПДВ на 39 397,00 грн. (реєстрація у податковому органі 19.10.2005 № 82134 за 9 міс. 2005).

Спірні податкові повідомлення-рішення прийняті на підставі акта перевірки від 29.11.2005 № 01527/2306/325904471 про результати документальної невиїзної перевірки товариства з обмеженою відповідальністю "Ф. і П." (код 32590471) з питання достовірності нарахування бюджетного відшкодування суми податку на додану вартість по декларації з ПДВ за вересень 2005 року, в якому зроблений висновок про порушення позивачем вимог п. 4.1 ст. 4 Закону України "Про податок на додану вартість" та пп. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" в частині реалізації труб нижче за звичайні ціни повязаним особам, внаслідок чого встановлено:

- заниження податкових зобовязань з ПДВ в серпні 2005р. на суму 122 139,00 грн., у звязку з чим завищено від'ємне значення чистої суми податкових зобовязань та залишок від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду в серпні на суму 122 139,00 грн., що переноситься в рядок 23 Декларації з ПДВ за вересень 2005р.;

- заниження податкових зобовязань з ПДВ в вересні 2005р. на суму 97 800,00 грн., у звязку з чим занижено чисту суму податкових зобовязань в розмірі 97 800,00 грн., внаслідок чого (з урахуванням завищеного залишку від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (р. 23 Декларації) в серпні на суму 122 139,00 грн.) завищено бюджетне відшкодування на суму 39 397,00 грн. та занижено податкове зобовязання на суму 180 542,00 грн.

Висновок акта мотивований тим, що в порушення вимог п. 2 ст. 3 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" при визначенні первісної (балансової) вартості товарів (труб) ТОВ "Ф. і П." не були включені послуги, повязані з передпродажною підготовкою труб у серпні та вересні 2005 року на загальну суму 2 485 749,60 грн., в тому числі ПДВ 414 291,60 грн. Враховуючи вищезазначене порушення, продажна вартість труб була меншою ніж вартість на придбання та передпродажну підготовку.

За договором від 03.08.2005 № 1/03/08/05 ТОВ "Ф. і П." реалізувало повязаній особі - ТОВ "ФерЕйт" (код 31725782) труби на загальну суму 2 258 922,12 грн. , в т.ч. ПДВ 376 487,02 грн. (вартість однієї реалізованої труби становила 383,39 грн., в т.ч ПДВ 63,9 грн.), однак у відповідності до п. 4.1 ст. 4 Закону України "Про податок на додану вартість" в даному випадку обєктом оподаткування повинна бути вартість не нижче за звичайні ціни.

В ході перевірки було направлено запити стосовно рівня цін на трубу ПМТБ Ду 219*3,5-6000 до Держзовнішінформ та Державної інспекції по контролю за цінами в м. Києві, але станом на дату складання акта відповідь не отримано. За даними, наведеними в мережі Інтернет від підприємств, які здійснюють продаж аналогічного виду продукції (труб ПМТБ Ду 219*3,5-6000) ціна за 1 т труби складає 4 4,5 тис. грн. За розрахунком наведеним у акті перевірки, звичайна ціна продажу, що склалася на ринку ідентичних товарів (труба ПМТБ Ду 219*3,5-6000), проданих ТОВ "Ф. і П." повязаній особі - ТОВ "Фер Ейт" повинна складати мінімум 2 630 000,00 грн. (657,5 тн х 4 000,00 грн.).

Різниця по податку на додану вартість з купівлі-продажу становить 219 938,44 грн.

Зазначені податкові повідомлення-рішення оскаржені ТОВ "Ф. і П." в адміністративному порядку.

Рішенням Державної податкової інспекції у Дарницькому районі м. Києві про результати розгляду первинної скарги № 43235/10/25-014 від 26.12.2005 податкові повідомлення-рішення ДПІ у Дарницькому районі м. Києва від 29.11.2005 № 0006302306/0-38884 та № 0006292306/0-38885 залишені без змін, а скаргу без задоволення.

За результатами розгляду первинної скарги були направлені податкові повідомлення-рішення від 26.12.2005 № 00063002306/1-43933, № 0006292306/1-43932 аналогічного змісту.

З висновками акта перевірки та доводами, викладеними в рішенні про результати розгляду скарги та запереченнях відповідачів, суд не погоджується, виходячи з наступного.

Згідно з висновком № 7825 судово-бухгалтерської експертизи у господарській справі № 49/120-А, складеному 12.12.2006:

1) висновки, зроблені в акті № 1527-23/6-32590471 від 29.11.2005 "Про результати документальної невиїзної перевірки товариства з обмеженою відповідальністю "Ф. і П." (код 32590471) з питання достовірності нарахування бюджетного відшкодування суми податку на додану вартість по декларації з ПДВ за вересень 2005 року" щодо заниження позивачем податкових зобовязань з ПДВ у серпні 2005 року на суму 122 139,00 грн. та заниження позивачем податкових зобовязань з ПДВ у вересні 2005 року на суму 97 800,00 грн. нормативно та документально не підтверджуються;

2) відповідно до норм п. 9 П(С)БО 9 "Запаси" та пунктів 17 та 19 П(С)БО 16 "Витрати", послуги, повязані з передпродажною підготовкою товарів (труб), до первісної (балансової) вартості товарів не включаються;

3) витрати, повязані з передпродажною підготовкою товарів (труб) ТОВ "Ф. і П." віднесені до складу витрат на збут з урахуванням Положення (стандарту) бухгалтерського обліку № 16, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 20.10.99 № 246, у відповідності до чинного законодавства.

TOB "Ф. і П." по декларації з ПДВ за вересень 2005 року заявило до відшкодування з бюджету 39,4 тис. грн. шляхом зарахування коштів на рахунок в установі банку.

TOB "Ф. і П." придбало труби, марки ПМТБ Ду 219*3,5-6000, у TOB "С. і П." (код 32554585) за договором від 05.01.2005 №С/1/05/01/2005, укладеним між TOB "Ф. і П." в особі директора Козьменко Д.І. та TOB "С. і П.", в особі директора ОСОБА_6., по податковим накладним: № 10902-5 від 09.02.2005 в кількості 5 692 шт. на загальну суму 1 055 707,69 грн., в т.ч. ПДВ - 175 951,28 грн.; № 10902-5 від 09.02.2005 в кількості 70 шт. на загальну суму 12 984,11 грн., в т.ч. ПДВ 2 164,02 грн.; № 10902 від 09.02.2005 в кількості 130 шт. на загальну суму 24 111,36 грн., в т.ч. ПДВ 4 018,56 грн.

Труби знаходились на зберіганні на території ЗАТ "Дунавецький ремонтно-механічний завод" (код 00383857) згідно з договором від 09.02.2005 № 1/09-02, укладеним TOB "Ф. і П.", в особі директора Козьменко Д.І. та ЗАТ "Дунавецький ремонтно-механічний завод", в особі директора Тулюк В.М..

ТОВ "Ф. і П." здійснило передпродажні роботи, виконані

- TOB "С. і П." (код 32554585) згідно з договором №1/01/08-5с від 01.08.2005, укладеним між TOB "Ф. і П.", в особі директора Козьменко Д.І. та TOB "С. і П.", в особі директора ОСОБА_6. (податкова накладна від 26.08.2005 за № 2 на загальну суму 242 900,00 грн., в т.ч. ПДВ - 40 483,33 грн., акт здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 31.08.2005 за № ОУ-0000001 на загальну суму 242 900,00 грн., в т.ч. ПДВ - 40 483,33 грн.) Розрахунки проведені в повному обсязі згідно виписки банку від 26.08.2005 на загальну суму 242 900,00 грн. Суму ПДВ в розмірі 40 483,33 грн. включено до складу податкового кредиту по ПДВ в серпні 2005р.

- ПБП "Пухов" (код 32804042) згідно з договором № 12007-5 від 20.07.2005, укладеним TOB "Ф. і П.", в особі директора Козьменко Д.І. та ПБП "Пухов", в особі директора Семененка П.В. (податкова накладна від 02.08.2005 за № 2815 на загальну суму 1 992 849,60 грн., в т.ч. ПДВ - 332 141,60 грн., акт здачі-прийняття послуг від 02.08.2005 на загальну суму 1 992 849,60 грн., в т.ч. ПДВ - 332 141,60 грн. Суму ПДВ в розмірі 332 141,60грн. включено до складу податкового кредиту по ПДВ в серпні 2005р.

- ПП "Імпеком" (код 33199682) згідно з договором № 1/02/08/05 від 02.08.2005, укладеним між TOB "Ф. і П.", в особі директора Козьменко Д.І. та ПП "Імпеком", в особі директора Забудько О.В. (податкова накладна від 01.09.2005 за № 191 на загальну суму 250 000,00 грн., в т.ч. ПДВ - 41 666,67 грн., акт здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 01.09.2005 № 1/9 по наданню завантажувально-розвантажувальних робіт на загальну суму 250 000,00 грн., в т.ч. ПДВ - 41 666,67 грн. Розрахунки проведені в повному обсязі згідно виписки банку від 01.09.2005 на загальну суму 250 000,00 грн. Суму ПДВ в розмірі 41 666,67 грн. включено до складу податкового кредиту по ПДВ в вересні 2005 р.

Відповідно до вимог п. 2 ст. 3 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16.07.99 № 996-XIV зі змінами та доповненнями податкова звітність підприємства ґрунтується на даних бухгалтерського обліку. Відповідно до п. 19 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 3 "Звіт про фінансові результати", затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.03.99 № 87, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 21.06.99 за № 397/3690 зі змінами та доповненнями у статті "Собівартість реалізованої продукції (товарів, робіт, послуг)" показується виробнича собівартість реалізованої продукції (робіт, послуг) або собівартість реалізованих товарів. Собівартість реалізованої продукції (товарів, робіт, послуг) визначається згідно з положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку 9 "Запаси". Відповідно до п. 9 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 9 "Запаси", затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 20.10.99 № 246, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 02.11.99 за № 751/4044 (далі П(С)БО 9) первісною вартістю запасів, що придбані за плату, є собівартість запасів, яка складається з таких фактичних витрат:

- суми, що сплачуються згідно з договором постачальнику (продавцю), за вирахуванням непрямих податків,

- суми ввізного мита,

- суми непрямих податків у зв'язку з придбанням запасів, які не відшкодовуються підприємству;

- транспортно-заготівельні витрати (затрати на заготівлю запасів, оплата тарифів (фрахту) за вантажно-розвантажувальні роботи і транспортування запасів усіма видами транспорту до місця їх використання, включаючи витрати зі страхування ризиків транспортування запасів). Сума транспортно-заготівельних витрат, що узагальнюється на окремому субрахунку рахунків обліку запасів, щомісячно розподіляється між сумою залишку запасів на кінець звітного місяця і сумою запасів, що вибули (використані, реалізовані, безоплатно передані тощо) за звітний місяць. Сума транспортно-заготівельних витрат, яка відноситься до запасів, що вибули, визначається як добуток середнього відсотка транспортно-заготівельних витрат і вартості запасів, що вибули, з відображенням її на тих самих рахунках обліку, у кореспонденції з якими відображено вибуття цих запасів. Середній відсоток транспортно-заготівельних витрат визначається діленням суми залишків транспортно-заготівельних витрат на початок звітного місяця і транспортно-заготівельних витрат за звітний місяць на суму залишку запасів на початок місяця і запасів, що надійшли за звітний місяць.

- інші витрати, які безпосередньо пов'язані з придбанням запасів і доведенням їх до стану, в якому вони придатні для використання у запланованих цілях. До таких витрат, зокрема, належать прямі матеріальні витрати, прямі витрати на оплату праці, інші прямі витрати підприємства на доопрацювання і підвищення якісно технічних характеристик запасів".

Відповідно до п. 14 П(С)БО 9 не включаються до первісної вартості запасів, а належать до витрат того періоду, в якому вони були здійснені (встановлені):

- понаднормові втрати і нестачі запасів;

- проценти за користування позиками;

- витрати на збут;

- загальногосподарські та інші подібні витрати, які безпосередньо не пов'язані з придбанням і доставкою запасів та приведенням їх до стану, в якому вони придатні для використання у запланованих цілях.

Порядок формування в бухгалтерському обліку інформації про витрати підприємства та її розкриття у фінансовій звітності передбачений нормами П(С)БО 16 "Витрати", відповідно до яких витрати, повязані із збутом (реалізацією, продажем) продукції, товарів, робіт і послуг включаються до складу витрат.

Пунктом 17 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку № 16, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.12.99 № 318, (далі - П(С)БО 16) передбачено, що витрати, повязані з операційною діяльністю, які не включаються до собівартості реалізованої продукції (товарів, робіт, послуг), поділяються на адміністративні витрати, витрати на збут та інші операційні витрати.

Відповідно до п. 19 П(С)БО 16 витрати на збут включають витрати, пов'язані з реалізацією (збутом) продукції (товарів, робіт, послуг), зокрема і витрати на передпродажну підготовку товарів.

Оскільки витрати на збут, до складу яких входять і витрати на передпродажну підготовку, не включаються до собівартості реалізованої продукції (товарів, робіт,п послуг), то, відповідно, не включаються до продажної вартості товарів при визначенні доходу від продажу і до бази оподаткування податком на додану вартість при здійсненні господарської операції з реалізації товару.

При проведенні перевірки ДПІ у Дарницькому районі м. Києва було встановлено, що TOB "Ф. і П.", засновником якого являється ОСОБА_10 (згідно п.1.7 ст.1 Статуту TOB "Ф. і П." зареєстрованого Дарницького районною у м. Києві державною адміністрацією 21.05.2004 за № 03018/1), було придбано продукцію (труби) у TOB "С. і П." (код 32554585), засновником якого являється ОСОБА_6 (згідно Пошуково-довідкової системи ДПА України та наданого до перевірки договору купівлі-продажу укладеного в особі директора ОСОБА_6.) та реалізовано дані труби TOB "Фер Ейт" (код 31725782), засновником та директором якого є ОСОБА_6 (згідно Пошуково-довідкової системи ДПА України та наданого до перевірки договору купівлі-продажу укладеного в особі директора ОСОБА_6.). Згідно довідки Паспортної служби Донецької області за формою №1 заповненої ОСОБА_6 значиться, що його матір'ю є ОСОБА_10.

Враховуючи вищезазначене, всі підприємства постачальники та покупці, а саме TOB "С. і П." (код 32554585), TOB "Ф. і П." (код 32590471) та TOB "Фер Ейт" (код 31725782), є пов'язаними особами.

Зазначений факт позивачем не оспорюється.

Згідно п. 1.26 ст. 1 Закону України від 22.05.1997 р. № 283/97-ВР „Про оподаткування прибутку підприємств" із змінами та доповненнями: "пов'язана особа -особа, що відповідає будь-якій з наведених нижче ознак:

-юридична особа, яка здійснює контроль над платником податку, або контролюється таким платником податку, або перебуває під спільним контролем з таким платником податку;

-фізична особа або члени сім'ї фізичної особи, які здійснюють контроль над платником податку. Членами сім'ї фізичної особи вважаються її чоловік або дружина, прямі родичі (діти або батьки) як фізичної особи, так і її чоловіка або дружини, а також чоловік або дружина будь-якого прямого родича фізичної особи або її чоловіка (дружини).

Для фізичної особи загальна сума володіння часткою статутного фонду платника податку (голосів у керівному органі) визначається як загальна сума корпоративних прав, що належить такій фізичній особі, членам сім'ї такої фізичної особи та юридичним особам, які контролюються такою фізичною особою або членами її сім'ї.

Відповідно до п.4.1 ст. 4 Закону України від 3 квітня 1997 року № 168 "Про податок на додану вартість" зі змінами та доповненнями "База оподаткування операції з поставки товарів (послуг) визначається виходячи з їх договірної (контрактної) вартості, визначеної за вільними цінами, але не нижче за звичайні ціни, з урахуванням акцизного збору, ввізного мита, інших загальнодержавних податків та зборів (обов'язкових платежів), згідно із законами України з питань оподаткування (за винятком податку на додану вартість, а також збору на обов'язкове державне пенсійне страхування на послуги стільникового рухомого зв'язку, що включається до ціни товарів (послуг)). До складу договірної (контрактної) вартості включаються будь-які суми коштів, вартість матеріальних і нематеріальних активів, що передаються платнику податку безпосередньо покупцем або через будь-яку третю особу в зв'язку з компенсацією вартості товарів (послуг)".

Перевіркою встановлено факт реалізації ТМЦ пов'язаній особі.

У відповідності до п.п. 7.4.1 п.7 ст.7 Закону України від 28.12.1994 № 334/94-ВР "Про оподаткування прибутку підприємств" із змінами та доповненнями визначено порядок оподаткування операцій з пов'язаними особами, а саме: "Доход, отриманий платником податку від продажу товарів (робіт, послуг) пов'язаним особам, визначається виходячи із договірних цін, але не менших за звичайні ціни на такі товари (роботи, послуги), що діяли на дату такого продажу" згідно пункту 1.20.1 п.1.20 ст.1 Закону України від 28.12.1994 №334/94-ВР "Про оподаткування прибутку підприємств" із змінами та доповненнями: "...звичайною вважається ціна товарів (робіт, послуг), визначена сторонами договору. Якщо не доведене зворотне, вважається, що така звичайна ціна відповідає рівню справедливих ринкових цін. Справедлива ринкова ціна - це ціна, за якою товари (роботи, послуги) передаються іншому власнику за умови, що продавець бажає передати такі товари (роботи, послуги), а покупець бажає їх отримати за відсутності будь-якого примусу, обидві сторони є взаємно незалежними юридично та фактично, володіють достатньою інформацією про такі товари (роботи, послуги), а також ціни, які склалися на ринку ідентичних (а за їх відсутності - однорідних) товарів (робіт, послуг). "

Згідно з п.п. 1.20.2 п.1.20 ст.1 Закону України від 28.12.1994 № 334/94-ВР "Про оподаткування прибутку підприємств" із змінами та доповненнями: "Для визначення звичайної ціни товару (робіт, послуг) використовується інформація про укладені на момент продажу такого товару (роботи, послуги) договори з ідентичними (однорідними) товарами (роботами, послугами) у співставних умовах. Зокрема, враховуються такі умови договорів, як кількість (обсяг) товарів (наприклад, обсяг товарної партії), строки виконання зобов'язань, умови платежів, звичайних для такої операції, а також інші об'єктивні умови, що можуть вплинути на ціну. При цьому умови договорів на ринку ідентичних (у разі їх відсутності - однорідних) товарів (робіт, послуг) визнаються співставними, якщо відмінність між такими умовами суттєво не впливає на ціну, або може бути економічно обґрунтована. При цьому враховуються звичайні при укладанні угод між непов'язаними особами надбавки чи знижки до ціни.

При цьому п.п. 1.20.10 п. 1.20 ст. 1 Закону України від 28.12.1994 № 334/94-ВР "Про оподаткування прибутку підприємств" із змінами та доповненнями передбачено, що донарахування податкових зобов'язань платника податку податковим органом внаслідок визначення звичайних цін здійснюється за процедурою, встановленою законом для нарахування податкових зобов'язань за непрямими методами, а для платників податку, визнаних природними монополістами згідно із законом, - також відповідно до принципів регулювання цін, встановлених таким законом.

Процедура визначення суми податкового зобов'язання за непрямими методами внормована Законом України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами".

Згідно пп. 4.3.1 п. 4.3 ст. 4 Закону України від 21.12.2000 N 2181-III 3.1. якщо контролюючий орган не може самостійно визначити суму податкового зобов'язання платника податків згідно з пп. "а" пп. 4.2.2 п. 4.2 ст. 4 цього Закону у зв'язку з не встановленням фактичного місцезнаходження підприємства чи його відокремлених підрозділів, місцезнаходження фізичної особи або ухиленням платника податків чи його посадових осіб від надання відомостей, передбачених законодавством, а також якщо неможливо визначити суму податкових зобов'язань у зв'язку з неведенням платником податків податкового обліку або відсутністю визначених законодавством первинних документів, сума податкових зобов'язань платника податків може бути визначена за непрямим методом. Цей метод може застосовуватися також у випадках, коли декларацію було подано, але під час документальної перевірки, що проводиться контролюючим органом, платник податків не підтверджує розрахунки, наведені у декларації, наявними документами обліку у порядку, передбаченому законодавством.

Застосування непрямого методу для визначення податкових зобов'язань платників податків у випадках, не передбачених цим пунктом, не дозволяється (пп. 4.3.4).

Оскільки вичерпний перелік підстав для застосування непрямих методів визначено пп. 4.3.1 п. 4.3 ст. 4 Закону України від 21.12.2000 N 2181 "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами", серед яких відсутня така правова підстава для застосування непрямих методів як невідповідність ціни договору рівню звичайних цін, тому у суду відсутні правові підстави застосовувати пп. 4.3.4 п. 4.3 ст. 4 вищезазначеного Закону, враховуючи, що застосування непрямого методу для визначення податкових зобов'язань платників податків у випадках, не передбачених цим пунктом, не дозволяється.

Згідно з п. 1.6 ст. 1 Закону України "Про податок на додану вартість" від 03.04.1997 № 168/97-ВР (в редакції Закону, чинній у податкові періоди, які перевірялись) податкове зобов'язання - загальна сума податку, одержана (нарахована) платником податку в звітному (податковому) періоді, визначена згідно з цим Законом.

Податковий кредит у відповідності до п. 1.7 ст. 1 названого Закону визначається як сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом.

У відповідності до пп. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану варітсть" податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, сплачених (нарахованих) платником податку у звітному періоді у зв'язку із придбанням товарів (робіт, послуг), вартість яких відноситься до складу валових витрат виробництва (обігу).

Датою виникнення права платника податку на податковий кредит згідно з пп. 7.5.1 п. 7.5 ст. 7 цього Закону є дата здійснення першої з наступних подій:

а) дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг);

б) дата отримання податкової накладної.

Обовязкові реквізити податкової накладної передбачені п.п. 7.2.1 п. 7.2 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість". Ними є: порядковий номер податкової накладної; дата її виписування, назва юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість; податковий номер платника податку (продавця та покупця); місце розташування юридичної особи або місце податкової адреси фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість; опис (номенклатуру) товарів (робіт, послуг) та їх кількість (обсяг, об'єм); повна назва отримувача; ціна продажу без врахування податку; ставка податку та відповідна суму податку у цифровому значенні; загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку. Податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках. Оригінал податкової накладної надається покупцю, копія залишається у продавця товарів (робіт, послуг). Податкова накладна є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом (п.п. 7.2.3 п. 7.2 ст. 7 Закону).

Не дозволяється включення до податкового кредиту будь-яких витрат по сплаті податку, що не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями, а при імпорті робіт (послуг) - актом прийняття робіт (послуг) чи банківським документом, який засвідчує перерахування коштів в оплату вартості таких робіт (послуг). У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим підпунктом документами, платник податку несе відповідальність у вигляді фінансових санкцій, установлених законодавством, нарахованих на суму податкового кредиту, не підтверджену зазначеними цим підпунктом документами (пп. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість").

Згідно з пп. 7.7.1 п. 7.7 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" суми податку, що підлягають сплаті до бюджету або відшкодуванню з бюджету, визначаються як різниця між загальною сумою податкових зобов'язань, що виникли у зв'язку з будь-яким продажем товарів (робіт, послуг) протягом звітного періоду, та сумою податкового кредиту звітного періоду.

У строки, передбачені законом для відповідного податкового періоду, платник податку подає органу державної податкової служби за місцем свого знаходження податкову декларацію незалежно від того, чи виникло у цьому періоді податкове зобов'язання чи ні (пп. 7.7.2 п. 7.7 ст. 7 вказаного Закону).

Правильність відображення господарських операцій у податковій звітності при формуванні податкового кредиту та суми відшкодування по податку на додану вартість відповідачем не спростована.

Виходячи з викладеного, податкове зобов'язання з ПДВ за період серпень, вересень 2005 року у розмірі 122 140,00 грн. та 97 801,00 грн. визначено позивачу спірним податковим повідомленням-рішенням безпідставно. Безпідставно також ДПІ у Дарницькому районі було зменшено позивачу суму бюджетного відшкодування з ПДВ на 39 397,00 грн. (реєстрація у податковому органі 19.10.2005 № 82134 за 9 міс. 2005 р.).

Відповідно до ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Доказів, які б спростовували доводи позивача, відповідач суду не надав.

Згідно з ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Всупереч наведеним вимогам відповідач, як суб'єкт владних повноважень, правомірності свого рішення суду не довів.

Враховуючи викладене, позов підлягає задоволенню в частині визнання недійсними податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Дарницькому районі м. Києва від 29.11.2005 № 0006302306/0-38884, № 0006292306/0-38885, від 26.12.2005 №00063002306/1-43933, № 0006292306/1-43932.

В іншій частині позов задоволенню не підлягає, оскільки зазначені вимоги не ґрунтуються на нормах чинного законодавства.

Так, пп. 7.7.8 п. 7.7 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" передбачено, що у разі, коли за результатами перевірки сум податку, заявлених до відшкодування, платник податку або податковий орган розпочинає процедуру адміністративного оскарження, податковий орган не пізніше наступного робочого дня за днем отримання відповідного повідомлення від платника або ухвали суду про порушення справи зобов'язаний повідомити про це орган державного казначейства. Орган державного казначейства призупиняє процедуру відшкодування в частині оскаржуваної суми до прийняття остаточного рішення з адміністративного або судового оскарження.

Після закінчення процедури адміністративного або судового оскарження податковий орган протягом п'яти робочих днів, наступних за днем отримання відповідного рішення, зобов'язаний надати органу державного казначейства висновок із зазначенням суми податку, що підлягає відшкодуванню з бюджету.

Позивачем не надано доказів порушення своїх прав невиконанням відповідачами вимог законодавства, повязаних з відшкодуванням ПДВ.

Згідно з пп. 2 п. 3 Прикінцевих та перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України до набрання чинності законом, який регулює порядок сплати і розмір судового збору, розмір цього збору за подання позовів немайнового характеру визначається відповідно до пп. "б" п. 1 ст. 3 Декрету Кабінету Міністрів України “Про державне мито”, тобто 3, 40 грн.

У звязку з задоволенням позову відповідно до вимог ч. 1 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати у розмірі 3,40 грн. судового збору підлягають відшкодуванню позивачу з Державного бюджету України.

Понесені позивачем витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі 118 грн. відшкодуванню позивачу не підлягають, оскільки їх сплата Кодексом адміністративного судочинства України не передбачена.

Керуючись ст. ст. 71, 160-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Господарський суд міста Києва

ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити частково.

Визнати недійсними податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Дарницькому районі м. Києва від 29.11.2005 № 0006302306/0-38884, №0006292306/0-38885, від 26.12.2005 № 00063002306/1-43933, № 0006292306/1-43932.

В іншій частині позову відмовити.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Ф. і П." (02094, м. Київ, вул. Магнітогорська,1-б, рахунок №26003001724001 в АТ "Індекс-банк" у м. Києві, МФО 300614, код ЄДРПОУ 32590471) 3,40 грн. судового збору.

Відповідно до ч. 1 ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів з дня її складення в повному обсязі за правилами, встановленими ст.ст. 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подання через суд першої інстанції заяви про апеляційне оскарження з наступним поданням протягом двадцяти днів апеляційної скарги.

СуддяО. О.Хрипун Дата підписання постанови: 08.04.2010