Рішення № 9533161, 09.04.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 46/9309.04.10

За позовомТовариства з додатковою відповідальністю “Метінвест –СМЦ”

До 1)          Відкритого акціонерного товариства “Трест Житлобуд-1”,

2)          Товариства з додатковою відповідальністю “Сервісний металоцентр “Леман-Україна”

Третя особа яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача

Товариство з обмеженою відповідальністю “Регіональна торгівельна компанія “Схід”

Простягнення 75406,46 грн.

Суддя Омельченко Л.В.

Представники:

Від позивачаЧайка К.П. —представник за довіреністю від 14.12.2009 р. № 110, Пиляй С.І. —представник за довіреністю від 14.12.2009 р. № 114

Від відповідача-1 Москалець О.О. –представник за довіреністю від 12.01.2010 р. № 01/10

Від відповідача-2не з’явився

Від третьої особи не з’явився ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

У грудні 2009 року Товариство з обмеженою відповідальністю “Метінвест-СМЦ” звернулося до суду з позовом від 26.11.2009 р., відповідно до якого просить стягнути з Відкритого акціонерного товариства “Трест Житлобуд-1” 72447,05 грн. заборгованості за договором поставки від 04.06.2007 р., що був укладений між відповідачем-1 та Товариством з обмеженою відповідальністю “Регіональна торгівельна компанія “Схід”, 917,00 грн. 3 % річних та 2173,41 грн. інфляційної складової боргу. Позовні вимоги до відповідача-1 ґрунтуються на договорі поруки між Товариством з обмеженою відповідальністю “Регіональна торгівельна компанія “Схід” та позивачем № 06/04/09-УП від 03.04.2009 р., за яким позивач виконав обов’язки поручителя відповідача-1, сплативши його борг за договором поставки від 04.06.2007 р. в сумі 72447,05 грн. Також позивач просить стягнути з відповідача-2, як поручителя відповідача-1, 17,00 грн. боргу. Судові витрати по справі позивач просить покласти на відповідача-1.

Провадження у справі за вказаними вимогами порушено ухвалою Господарського суду міста Києва № 46/93 від 25.12.2009 р., яку призначено до розгляду на 01.02.2010 р.

01.02.2010 р. та 22.02.2010 р. розгляд справи відкладався відповідно до ст. 77 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до заяви про уточнення позовних вимог позивач зменшив розмір заявлених до стягнення з відповідача-1 3 % річних з 917,00 грн. до 786,00 грн.

Ухвалою заступника голови Господарського суду міста Києва Шевченка Е.О. від 23.02.2010 р. строк вирішення спору у справі № 46/93 продовжено на місяць.

Ухвалою від 15.03.2010 р. розгляд справи було відкладено на 22.03.2010 р., залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача, Товариство з обмеженою відповідальністю “Регіональна торгівельна компанія “Схід”, а також зобов’язано сторін надати суду докази по справі та додаткові документи, зокрема, позивача —надіслати на адресу третьої особи копію позовної заяви з додатками, докази проведення розрахунків з Товариством з обмеженою відповідальністю “Регіональна торгівельна компанія “Схід” за договором поруки від 03.04.2009 р. № 06/04/09-УП (первинні бухгалтерські документи, банківські виписки тощо); відповідача-1 зобов’язано надати суду нормативно-обґрунтовані письмові пояснення суті спору та докази на підтвердження своєї правової позиції; відповідача-2 —виконати вимоги ухвали про порушення провадження у справі № 46/93 від 25.12.2009 р.; третю особу — надати письмові пояснення по справі та ін.

22.03.2010 р. у судове засідання з’явилися представники позивача та відповідача-1. Представник позивача надав суду докази та додаткові документи по справі відповідно до вимог ухвали від 15.03.2010 р. Представник відповідача-1 вимоги ухвали суду від 15.03.2010 р. не виконав, заявивши клопотання про витребування від позивача додаткових доказів по справі, а саме: копії сертифікатів якості на товар, що отримувався Відкритим акціонерним товариством “Трест Житлобуд-1”.

Вказане клопотання було відхилено судом як безпідставне, оскільки заявлені до витребування у позивача документи повинен мати сам відповідач-1 як покупець товару за договором поставки від 04.06.2007 р. № 138. Крім того, такі документи не можуть мати доказової сили при вирішенні спору про стягнення боргу за договором поставки, право вимоги щодо якого позивач отримав уклавши договір поруки за відповідачем-1 перед його кредитором (постачальником товару за договором від 04.06.2007 о. № 138). При цьому, суд враховує відсутність з боку відповідача-1 заперечень щодо фактів отримання товару від Товариства з обмеженою відповідальністю “Регіональна торгівельна компанія “Схід” та пред’явлених в установленому законодавством порядку та в строки заперечень щодо його якості.

Надалі, 22.03.2010 р. в судовому засіданні судом було ухвалено розглянути справу за наявними в ній матеріалами, що містять достатньо відомостей про взаємовідносини сторін, відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, оскільки відповідачі мали достатньо часу для належної підготовки до розгляду справи та подання доказів на підтвердження своїх заперечень проти позову чи заяви про визнання позовних вимог.

Під час розгляду спору по суті представник позивача підтримав заявлені вимоги відповідно до заяви про їх уточнення та просив стягнути з відповідача-1 борг в сумі 72447,05 грн., 786,00 грн. 3 % річних та 2173,41 грн. інфляційних втрат. На підтвердження заявлених вимог про стягнення основного боргу представник посилався на прострочення відповідачем-1 розрахунків з Товариством з обмеженою відповідальністю “Регіональна торгівельна компанія “Схід” за договором поставки від 04.06.2007 р. № 138, за яким право вимоги перейшло до позивача внаслідок укладення договору поруки від 03.04.2009 р. Також представник позивача вказував на те, що відповідач-1 прострочив погашення заборгованості відповідно до надісланої йому вимоги про сплату боргу від 26.05.2009 р., у зв’язку з чим йому було нараховано 786,00 грн. 3 % річних та 2173,41 грн. інфляційних збитків.

Крім того, представник позивача, посилаючись на те, що борг відповідача-1 перед Товариством з додатковою відповідальністю “Метінвест –СМЦ” був забезпечений порукою відповідно до договору з відповідачем-2 від 22.07.2009 р. № 25, просив стягнути з поручителя Відкритого акціонерного товариства “Трест Житлобуд-1” 17,00 грн. боргу за вказаним договором поруки.

Представник відповідача-1 обґрунтованих заперечень проти позову не навів, доказів на спростування заявлених щодо нього вимог на надав.

В ході судового засідання представники сторін подали суду сумісну заяву про продовження строків вирішення спору у справі № 46/93. вказана заява була задоволена судом (ухвала від 22.03.2010 р. в матеріалах справи).

22.03.2010 р. у судовому засіданні після закінчення розгляду спору по суті представник відповідача-1 відмовився від оголошення вступної та резолютивної частин рішення, у зв’язку з чим судом було оголошено перерву до 09.04.2010 р. для оголошення повного тексту рішення.

Дослідивши матеріали справи, оглянувши оригінали копій документів, що знаходяться у матеріалах справи, заслухавши пояснення представників, всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, об’єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

04.06.2007 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю “Регіональна торгівельна компанія “Схід” в якості постачальника та Відкритим акціонерним товариством “Трест Житлобуд-1” в якості покупця було укладено договір поставки № 138, за умовами якого третя особа (постачальник) зобов’язалася в порядку та на умовах, визначених цим договором, передавати у власність відповідача-1 (покупця) товар, найменування, асортимент, номенклатура, одиниці виміру визначаються в рахунках-фактурах, а відповідач-1 (покупець) зобов’язався приймати товар та оплачувати його протягом чотирнадцяти днів з моменту поставки.

На підтвердження обставин поставки третьою особою товарів відповідачу-1 за договором від 04.06.2007 р. № 138 суду було надано видаткові накладні від 11.07.2008 р., 21.07.2008 р., 22.07.2008 р., 24.07.2008 р., 31.07.2008 р., 22.09.2008 р., 25.09.2008 р., 26.09.2008 р., 17.10.2008 р. та 20.10.2008 р. на загальну суму 89836,62 грн., а також довіреності на отримання товарно-матеріальних цінностей від 21.07.2008 р., 01.08.2008 р. та 22.09.2008 р.

Відповідач-1 фактів отримання товарів від третьої особи за договором від 04.06.2007 р. № 138 не заперечив, доказів протилежного не надав.

03.04.2009 р. Товариство з обмеженою відповідальністю “Регіональна торгівельна компанія “Схід” в якості кредитора та Товариство з обмеженою відповідальністю “Леман Україна” в якості поручителя уклали договір поруки, відповідно до якого поручитель зобов’язався відповідати перед кредитором за виконання боржником —Відкритим акціонерним товариством “Трест Житлобуд-1” зобов’язання з оплати боргу за договором поставки від 04.06.2007 р. в сумі 72447,05 грн.

25.05.2009 р. Товариство з обмеженою відповідальністю “Регіональна торгівельна компанія “Схід” та Товариство з обмеженою відповідальністю “Леман Україна” уклали угоду про залік зустрічних однорідних вимог, згідно з якою зобов’язання Товариства з обмеженою відповідальністю “Леман Україна” як поручителя Відкритого акціонерного товариство “Трест Житлобуд-1” перед Товариством з обмеженою відповідальністю “Регіональна торгівельна компанія “Схід” в сумі 72447,05 грн. припинилися.

Листом від 26.05.2009 р. № 18/ю і повідомленням про поруку та виконання зобов’язання Товариство з обмеженою відповідальністю “Леман Україна” сповістило відповідача-1 про перехід до нього права вимоги сплати відповідачем-1 заборгованості з оплати вартості товару, отриманого за договором поставки від 04.07.2007 р. № 138, а також вимагало негайного перерахування боргу в сумі 72447,05 грн.

Надалі Товариство з обмеженою відповідальністю “Леман Україна” змінило назву на Товариство з додатковою відповідальністю “Метінвест –СМЦ” (належним чином засвідчені копії право установчих документів в матеріалах справи), а тому всі його дії є обов’язковими та юридично значимими для позивача.

Посилаючись на укладений з Товариством з додатковою відповідальністю “Сервісний металоцентр “Леман-Україна” договір поруки від 22.07.2009 р. № 25, за яким відповідач-2 поручився перед позивачем за виконання відповідачем-1 зобов’язання по сплаті 72447,05 грн. боргу, позивач звернувся до Господарського суду міста Києва для захисту порушеного права, оскільки відповідачі в добровільному порядку свої зобов’язання не виконали.

Вивчивши всі суттєві моменти спірних правовідносин, суд вважає поданий позов таким, що підлягає частковому задоволенню, зважаючи на наступне.

Вимогами ст. 655 Цивільного кодексу України визначено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ст. 692 Цивільного кодексу України, покупець зобов’язаний оплатити товар після його прийняття.

Згідно з ст. 526 Цивільного кодексу України та ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Положеннями ст. 525 Цивільного кодексу України встановлено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Доказів належної оплати за договором поставки від 04.06.2007 р. № 138 суду не надано.

Оскільки поданими доказами та встановленими судом обставинами справи підтверджується наявність у відповідача-1 непогашеної заборгованості за договором поставки від 04.06.2007 р. № 138, право вимоги зі слати якої перейшло до позивача, позовні вимоги в частині стягнення з Відкритого акціонерного товариства “Трест Житлобуд-1 72447,05 грн. боргу видаються обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Крім суми основного боргу позивач також просить стягнути з відповідача-1інфляційну складову боргу в сумі 2173,41 грн. та 3 % річних в розмірі 786,00 грн., що нараховані за період прострочення виконання грошового зобов’язання, право вимагати виконання якого у позивача виникло внаслідок укладення з третьою особою договору поруки від 03.04.2009 р. та виконання обов’язку поручителя за угодою про залік зустрічних однорідних вимог від 25.05.2009 р. Суму 3 % річних позивач розраховував за період з 05.06.2009 р. по 26.11.2009 р., інфляційну складову боргу —3 червня 2009 року по жовтень 2009 р.

Нормами ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Приймаючи до уваги наведені норми діючого законодавства, позовні вимоги в даній частині є такими, що заявлені правомірно, але відповідно до уточненого розрахунку, проведеного судом —підлягають частковому задоволенню, шляхом стягнення з відповідача-1 на користь позивача 786,00 грн. 3 % річних та 1086,71 грн. збитків від інфляції.

При розрахунку розміру нарахувань за ст. 625 Цивільного кодексу України суд виходив з того, що у вимозі від 26.05.2009 р. позивач не встановив відповідачеві строк для виконання зобов’язання зі сплати 72447,05 грн. боргу, а тому, відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України, такий строк визначається через сім днів від дати отримання вимоги про сплату. Так, Частиною 3 ст. 530 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо строк (термін) виконання боржником обов’язку не встановлений або визначений моментом пред’явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

У зв’язку з викладеним слід вважати, що відповідач-1 прострочив виконання грошового зобов’язання перед позивачем на суму 72447,05 грн. починаючи з 18.07.2009 р. (7 днів від 10.07.2009 р. — дня отримання вимоги про оплату боргу) по дати, визначені позивачем.

Зважаючи на викладене, позовні вимоги, заявлені до відповідача-1 піддягають частковому задоволенню відповідно до уточненого розрахунку, проведеного судом.

Натомість, вимоги позивача до відповідача-2 суд відхиляє, як необґрунтовані, оскільки договір поруки від 22.07.2009 р. № 25, на який посилається позивач, не може вважатися правочином, згідно з яким відповідач-2 відповідає перед позивачем за зобов’язання відповідача-1. Так, відповідно до п. 1.1 договору поруки відповідач-2 зобов’язався безоплатно в частковому об’ємі відповідати перед позивачем за виконання зобов’язань по сплаті третіми особами, що придбавають у позивача металопрокат за договорами поставки, укладеними між позивачем та його боржниками в період з 2005 року по 2010 рік.

У зв’язку з тим, що зобов’язання відповідача-1 по сплаті на користь позивача 72447,05 грн. боргу виникли не з договору поставки металопрокату між ними, а відповідно до договору поруки, позовні вимоги до відповідача-2 задоволенню не підлягають.

Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України решта доданих до матеріалів справи доказів до уваги судом не приймаються як такі, що не мають значення для вирішення справи.

Зважаючи на вищевикладене, позов підлягає частковому задоволенню, а понесені позивачем судові витрати перерахуванню.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 33, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

1.          Позов задовольнити частково.

2.          Стягнути з Відкритого акціонерного товариства “Трест Житлобуд-1” (61002, м. Харків, вул. Артема, 43, ідентифікаційний код 01270285) на користь Товариства з додатковою відповідальністю “Метінвест –СМЦ” (01601, м. Київ, вул. Мечникова, 2, ідентифікаційний код 32036829) 72447 (сімдесят дві тисячі чотириста сорок сім) грн. 05 коп. боргу, 786 (сімсот вісімдесят шість) грн. 3 % річних, 1086 (одну тисячу вісімдесят шість) грн. 71 коп. інфляційної складової боргу, 743 (сімсот сорок три) грн. 19 коп. державного мита та 232 (двісті тридцять дві) грн. 14 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.          В іншій частині позову відмовити повністю.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття.

Суддя                                                                       Л.В. Омельченко