Рішення № 9533155, 03.03.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 47/4003.03.10 №47/40                                                                                                               03.03.2010

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Бікко»

До Приватного підприємства «Індекс»

Про стягнення 8548,30 грн.

Суддя Станік С.Р.

Представники сторін:

Від позивача: Гусарова Т.В. –предст. (дов. у справі)

Від відповідача: не з’явився;

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач звернувся до господарського суду міста Києва з позовом про стягнення з відповідача 7348,20 грн. основного боргу, 514,58 грн. пені, 66,46 грн. витрат з урахуванням індексу інфляції, 25% річних від простроченої суми боргу у розмірі 619,06 грн. та судових витрат.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 04.12.2009 порушено провадження по справі № 47/40 та призначено її до розгляду на 03.02.2010.

Ухвалою від 03.02.2010, у зв’язку з неявкою представника відповідача у судове засідання, розгляд справи було відкладено на 03.03.2010.

В судовому засіданні 03.03.2010 представник позивача заявлені позовні вимоги підтримав в повному обсязі. Просив суд позов задовольнити. Позовні вимоги позивача мотивовані тим, що ним було поставлено відповідачу товар, за який останній не розрахувався, у зв’язку з чим позивач звернувся до суду з позовом про стягнення вартості зазначеного товару.

Відповідач вимог суду, викладених в ухвалах суду від 04.12.2009 та 03.02.2010 не виконав, відзиву на позовну заяву не надав. Через канцелярію Господарського суду міста Києва ніяких заяв та клопотань не подавав. Про проведення судових засідань 03.02.2010 та 03.03.2010 був повідомлений належним чином.

Справа розглядається в порядку ст. 75 ГПК України за наявними в ній матеріалами.

Таким чином, розглянувши у судових засіданнях матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

13.04.2009 між ТОВ «Бікко», в якості постачальника та ПП «Індекс», в якості покупця, було укладено договір поставки № 42-0, умовами якого сторони визначили, що постачальник (позивач) прийняв на себе зобов’язання поставляти покупцеві товари народного споживання, а покупець зобов’язався приймати вказані товари та сплачувати їх вартість в порядку та на умовах визначених цим договором (п. 1.1), строк оплати покупцем поставленого товару становить 14 (чотирнадцять) календарних днів з дня наступного за днем поставки товару (п.5.1), в разі прострочення покупцем оплати товару покупець зобов’язаний сплатити на користь постачальника пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості, а також сплатити відсотки за користування чужими грошовими коштами у розмірі 25% річних, які нараховуються на суму заборгованості покупця за весь період користування грошовими коштами, які належать до сплати постачальнику (п.12.5).

Відповідно до видаткових накладних, які підписані уповноваженими представниками позивача (постачальника) та відповідача (покупця) (належним чином засвідчені копії яких знаходяться в матеріалах справи, а оригінали було досліджено судом в судовому засіданні), позивач –ТОВ «Бікко»поставив, а відповідач –ПП «Індекс»належним чином прийняв товар на загальну суму 7348,20 грн.

Як стверджує позивач у позовній заяві, оскільки відповідач не виконав свого обов’язку по повній оплаті поставленого позивачем (постачальником) та прийнятого покупцем (відповідачем) товару, позивач звернувся до господарського суду міста Києва з позовом про стягнення з відповідача 7348,20 грн. основного боргу, 514,58 грн. пені, 66,46 грн. витрат з урахуванням індексу інфляції, 25% річних від простроченої суми боргу у розмірі 619,06 грн. та судових витрат.

Вимогами статті 712 Цивільного кодексу України визначено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобовязується передати у встановлений строк товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності, а покупець зобовязується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до статті 692 Цивільного кодексу України, покупець зобовязаний оплатити товар після його прийняття.

Відповідно до ст. 549 неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Статтею 230 Господарського кодексу України визначено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Пунктом 6 ст.231 Господарського кодексу України визначено, що штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Стаття 625 Цивільного кодексу України встановлює, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Частина 1 ст. 33 Господарського процесуального кодексу України передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що позивач, умови договору поставки № 42-0 від 13.04.2009 виконав належним чином, що підтверджується відповідними видатковими накладними, які підписані уповноваженими представниками позивача (постачальника) та відповідача (покупця) (належним чином засвідчені копії яких знаходяться в матеріалах справи, а оригінали було досліджено судом в судовому засіданні), а відповідач, свого обов’язку щодо оплати в повному обсязі поставленого позивачем товару вчасно не виконав, доказів протилежного станом на день розгляду справи відповідачем суду не надано, отже, у відповідача перед позивачем існує непогашена заборгованість у розмірі 7348,20 грн., яка і підлягає стягненню з відповідача на користь позивача у судовому порядку.

З огляду на вищевикладене, позовна вимога позивача про стягнення з відповідача суми заборгованості за поставлений товар є законною обґрунтованою і підлягає задоволенню в повному обсязі у розмірі 7348,20 грн.

Крім цього, судом розглянуто позовні вимоги позивача про стягнення з відповідача 66,46 грн. витрат з урахуванням індексу інфляції, 25% від простроченої суми боргу у розмірі 619,06 грн. та пені у розмірі 514,58 грн.

Суд, враховуючи, що відповідач прострочив перед позивачем виконання зобовязання по повній та своєчасній оплаті поставленого позивачем товару, станом на день розгляду справи в суді, у відповідача перед позивачем існує непогашена заборгованість у розмірі 7348,20 грн., вважає вимоги позивача про стягнення з відповідача витрат з урахуванням індексу інфляції, 25% від простроченої суми боргу та пені законними та обґрунтованими.

Суд перерахувавши належну до стягнення суму витрат з урахуванням індексу інфляції, прийшов до висновку, що їх розмір за період прострочки відповідачем виконання свого зобов»язання перед позивачем, а саме: з липня місяця 2009 (відповідно до п.5.1 договору строк оплати покупцем поставленого товару становить 14 (чотирнадцять) календарних днів з дня наступного за днем поставки товару) по жовтень місяць 2009 (термін визначений позивачем у позові) складає: (7348,20 грн. x 0,999 (індекс інфляції у липні) х 0,998 (індекс інфляції у серпні) х 1,008 (індекс інфляції у вересні) х 1,009 (індекс інфляції у жовтні) –7348,20) = 103,04 грн., однак, у зв’язку з тим, що сума витрат з урахуванням індексу інфляції розрахована судом перевищує суму витрат з урахуванням індексу інфляції визначену позивачем у позовній заяві, то суд не виходячі за межі позовних вимог, прийшов до висновку про задоволення вимоги позивача про стягнення з відповідача суми витрат з урахуванням індексу інфляції у розмірі, який заявлений позивачем у позовній заяві, а саме: у розмірі 66,46 грн.

Згідно доданих позивачем до позовної заяви розрахунків сум пені та 25 % річних в період прострочки відповідачем виконання зобов’язання по оплаті за поставлений позивачем товару, які судом перевірені та з якими суд погоджується, сума 25% річних, яка підлягає стягненню з відповідача на користь позивача складає 619,06 грн., а сума пені – 514,58 грн.

Державне мито і судові витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на відповідача.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 49, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, –

В И Р І Ш И В:

1.          Позов задовольнити.

2.          Стягнути з Приватного підприємства «Індекс»(код ЄДРПОУ 32912427, юридична адреса: 02121, м. Київ, пр-т. М. Бажана, 14, місцезнаходження: 02099, м. Київ, вул. Ялтинська, 7-б) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Бікко»(код ЄДРПОУ 23701509 юридична адреса: 01023, м.Київ, вул. Л. Первомайського, 6, фактична адреса: 02096, м. Київ, вул. Ялтинська, 22) 7 348 (сім тисяч триста сорок вісім) грн. 20 коп. основного боргу, 25% річних у розмірі 619 (шістсот дев’ятнадцять) грн. 06 коп., 66 (шістдесят шість) грн. 46 коп. витрат з урахуванням індексу інфляції, 514 (п’ятсот чотирнадцять) грн. 58 коп. пені, а також 102 (сто дві) грн. 00 коп. витрат по сплаті державного мита та 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.          Видати наказ відповідно до ст. 116 ГПК України.

4.          Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання, оформленого відповідно до вимог статті 84 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя                               С.Р.Станік

підписано: 12.04.10

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття.

Рішення може бути оскаржено шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його складання та підписання в повному обсязі до Київського апеляційного господарського суду або протягом місяця до Вищого господарського суду України.

Суддя