ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА
01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Справа № 40/3618.02.10 За позовом Національного університету харчових технологій
до Товариства з обмеженою відповідальністю «Сучасні технологічні системи»
про стягнення 865 406,22 грн
Суддя Пукшин Л.Г.
Представники:
від позивача: Негода О.А. представник за довіреністю №01-579 від 24.12.2007р.
від відповідача: не з’явився
У судовому засіданні 18.02.2010 суд, керуючись ч.2 ст. 85 ГПК України, за згодою представника Позивача, оголосив вступу і резолютивну частини рішення
ОБСТАВИНИ СПРАВИ:
До Господарського суду м. Києва звернувся Національний університет харчових технологій (надалі за текстом –НУХТ, позивач) з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Сучасні технологічні системи»(надалі за текстом –ТОВ «Сучасні технологічні системи», відповідач) про стягнення з відповідача заборгованості зі сплати орендної плати у розмірі 699 634,95 грн, заборгованість зі сплати комунальних послуг у розмірі 152 737,01 грн, пеню –13 034,26 грн.
Ухвалою Господарського суду м. Києва від 11.01.10 порушено провадження справі №40/36 за даним позовом, справу призначено до розгляду у судовому засіданні на 02.02.10.
02.02.10 у судове засідання з’явився представник Позивача, вимоги суду виконав у повному обсязі, підтримав заявлені позовні вимоги та просить їх задовольнити у повному обсязі.
Разом з позовом, на розгляд суду передана заява позивача про забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові суми, які знаходяться на р/р 26002031254001 у Старокиївському відділенні КМФ АКБ УСБ МФО 322012 або на інших рахунках, виявлених державним виконавцем у межах суми позовних вимог у розмірі 865 406,22 грн, а за відсутності коштів на рахунку або при їх недостатності просить накласти арешт на майно відповідача згідно з переліком, вказаного у акті майна серія АА №34053 від 10.11.09.
Розглянувши подану заяву позивача про забезпечення позовних вимог № 01-507 від 03.12.2009 року, суд не знайшов підстав для її задоволення виходячи з наступного.
Згідно Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 12.12.2006р. № 01-8/2776 «Про деякі питання практики забезпечення позову»у випадку звернення до суду з клопотанням про забезпечення позову заявник повинен обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову. З цією метою та з урахуванням загальних вимог передбачених ст. 33 ГПК України, обов’язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов’язується застосування певного заходу до забезпечення позову.
Викладені позивачем у заяві припущення про нездійснення відповідачем основної діяльності, що призводить до зменшення його матеріальних активів, що як наслідок, за твердження позивача, ставить під сумнів можливість виконання рішення суду у справі, не є підставою для вжиття заходів до забезпечення позову, а доказів того, що невжиття заходів до забезпечення позову якимось чином може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду, позивачем не надано.
02.02.10 у судовому засіданні з підстав, наведених у ст. 77 ГПК України у судовому засідання оголошувалась перерва до 05.02.10.
Ухвалою суду від 05.02.10. розгляд справи відкладався до 18.02.10 з підстав неявки у судове засідання представника відповідача та необхідності витребування у сторін додаткових доказів.
У судове засідання 18.02.10 з’явився представник позивача, вимоги суду виконав у повному обсязі. Надав суду письмові пояснення по суті спору та ґрунтовний розрахунок основної заборгованості за сплати орендних платежів за договором оренди №3 від 05.02.02 та за договором №3 відшкодування витрат балансоутримувача на утримання орендованого нерухомого майна та надання комунальних послуг орендарю від 05.02.02.
Відповідач не надав відзиву чи будь-яких заперечень проти заявлених позовних вимог. В судове засідання не забезпечив явку повноважного представника. Витяг з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України (ЄДРПОУ), надана Позивачем для залучення до матеріалів справи, свідчить, що запис про Відповідача значиться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб –підприємців, місцезнаходження –01133, м. Київ, Голосіївський район, вул. Володимирська, 68, корп. Б, ідентифікаційний код 30370664.
Відповідач належним чином повідомлений про призначення справи до розгляду, про час і місце його проведення, оскільки, ухвала про порушення провадження у справі та ухвали про відкладення розгляду справи направлялась на адресу Відповідача, що вказана в позовній заяві та витягу з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України.
Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною в позовній заяві (роз’яснення Президії Вищого Арбітражного суду України від 18.09.97 № 02 - 5/289 із змінами «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України»).
За таких обставин згідно з ст.75 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається за наявними у справі доказами та матеріалами.
Судом досліджені надані суду докази та матеріали. В результаті дослідження наданих суду доказів та матеріалів, слухання сторін суд
ВСТАНОВИВ:
Позивач свої вимоги обґрунтовує тим, що 05.02.2002 року між Позивачем та Відповідачем укладено договір №3 оренди індивідуально визначеного, що належить до державної власності. Предметом договору є приміщення площею 158,4 кв.м., розташоване за адресою: м. Київ, вул. Володимирська, 68, перший поверх, корпус „Б”, що використовується під ресторан «Мемфіс»строком до 05.02.2012 року.
За умовами п. 5.2 договору орендар зобов’язувався своєчасно і у повному обсязі сплачувати орендну плату. Відповідно до додаткової угоди до договору №3 від 15.06.06 орендна плата визначається на підставі Методики розрахунку орендної плати, затвердженої КМУ №786 від 04.10.95 і становить 15766,64 грн.
Також між НУХТ та ТОВ «Сучасні технологічні системи»укладений договір про відшкодування витрат балансоутримувача на утримання орендованого нерухомого майна та надання комунальних послуг орендарю №3 від 05.02.02, за умовами якого орендар зобов’язався не пізніше 10 числа місяця, наступного за звітнім місяцем, вносити плату на рахунок балансоутримувача будівлі або організації, що обслуговує будівлю, за санітаре обслуговування прибудинкової території та допоміжних приміщень будівлі відповідно до загальної площі приміщень, на ремонт відповідно до відновної вартості приміщення, а також за комунальні послуги.
З посиланням на ст. 18 Закону України «Про оренду державного і комунального майна», ст. 525, 526 ЦКУ позивач стверджує, що відповідач своїх зобов’язань щодо внесення орендної плати та комунальних послуг належним чином не виконує. Станом на 31.10.09 розмір заборгованості по орендній платі становить 390 189,51 грн, розмір заборгованості за комунальні послуги –136 348,39 грн загалом 516 537,90 грн.
Відповідно до п. 3.5 договору оренди, орендна плата перерахована несвоєчасно або не у повному обсязі підлягає індексації і стягується відповідно до чинного законодавства України з урахуванням пені розміром 120%, облікової ставки НБУ на дату нарахування пені від суми заборгованості з урахуванням індексації, за кожен день прострочення, включаючи день оплати.
Згідно з п.2.2.3 договору №3 від 05.02.02 про відшкодування витрат балансоутримувача на утримання орендованого нерухомого майна та надання комунальних послуг орендарю при несвоєчасному внесенні плати, орендар зобов’язується сплачувати пеню із розрахунку 120% облікової ставки НБУ від невнесеної суми наданих послуг за кожен день прострочення.
Таким чином, розмір пені за період з травня 2009 року за умовами договору оренди нерухомого майна становить 6967,43 грн., а за умовами договору про відшкодування витрат балансоутримувача розмір пені склав 32 44,36 грн.
Як зазначає позивач, ТОВ «Сучасні технологічні системи»вдалося до самочинного збільшення розміру орендованих площ шляхом здійснення прибудови у розмірі 60,7 кв.м. Контрольно-ревізійним управлінням у м. Києві 23.11.07 проведено ревізію фінансово-господарської діяльності Університет про результати якої складено акт, де, зокрема, зазначено, що внаслідок здійсненої прибудови недоотримано орендних платежів станом на 31.10.09 –319 445,44 грн, комунальні послуги –16 388,62 грн. Розмір нарахованої пені за несвоєчасну оплату орендної плати за прибудову становить 2 730,05 грн, комунальні платежі –92,42 грн.
Викладені позивачем у заяві обставини підтверджені та відповідають поданим до позову доказам, а відтак слугують встановленню судом тих фактичних даних, що відповідають заявленому предмету спору.
Таким чином, спір у справі виник з причин невиконання відповідачем умов договору оренди індивідуально-визначеного майна, що належить до державної власності, №3 від 05.02.02 щодо повноти на своєчасності внесення орендної плати за об’єкт оренди площею 158,4 кв.м., а також за невиконання відповідачем умов договору №3 від 05.02.02 про відшкодування витрат балансоутримувача на утримання орендованого нерухомого майна та надання комунальних послуг орендарю та стягнення недоотриманих орендних платежів та комунальних послуг за користування самочинно збільшеними відповідачем орендованими площами у розмірі 60,7 кв.м.
Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що позовні вимоги Позивача підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.
Згідно з укладеним сторонами 05.02.02 договором оренди індивідуально-визначеного нерухомого майна, що належить до державної власності №3, позивач як орендар за актом приймання-передавання передав, а відповідач прийняв у строкове платне користування для здійснення підприємницької діяльності майно (надалі за текстом - Об’єкт оренди) –площею 158,4 кв.м., що розміщене за адресою: м. Київ, вул. Володимирська, 68, на 1 поверсі, корпус „Б”, що знаходиться на балансі позивача строком на 10 років, що діє з 05.02.02 до 05.02.2012 року.
За користування об’єктом оренди, відповідно до п. 3.1 Договору, орендар, сплачує орендодавцю орендну плату, що визначається на підставі Методики розрахунку орендної плати, затвердженої КМУ і становить без ПДВ за перший місяць оренди 3 893,46 грн.
Орендна плата за кожен наступний місяць визначається шляхом коригування орендної плати на індекс інфляції за наступний місяць (п. 3.2 Договору).
Орендна плата перераховується орендодавцеві щомісяця не пізніше 10 числа місця у обсязі 100% платежу, з них 70% залишається у розпорядженні орендодавця, а 30% перераховується орендодавцем до держбюджету.
Додатковою угодою №3 до Договору, укладеною сторонами 15.06.06, сторони домовились викласти п. 3.1 Договору в іншій редакції, а саме орендна плата визначається на підставі Методики розрахунку орендної плати, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України №786 від 04.10.95 і становить без ПДВ 15766,54 грн. за базовий місяць оренди.
Рішенням Господарського суду м. Києва від 21.07.08 у справі №26/294 за позовом Національного університету харчових технологій до ТОВ «Сучасні технологічні системи»про розірвання договору оренди №3 від 05.02.02, яке відповідності до ст. 35 ГПК України, має преюдиційне значення для розгляду спору у справі №40/36, що залишене в силі Постановою Київського апеляційного господарського суду від 11.12.08 та постановою Вищого господарського суду України від 12.03.2009, позов задоволено, укладений Українським державним університетом харчових технологій та ТОВ «Сучасні технологічні системи»договір оренди №3 від 05.02.02, вирішено розірвати та виселити ТОВ «Сучасні технологічні системи»з нежитлового приміщення розташованого за адресою м. Київ, вул. Володимирська, 68, корпус Б.
Постановою Відділу державної виконавчої служби Голосіївського районного управління юстиції у м. Києві від 12.11.2009 р. відповідно до п. 8 ст. 37 Закону України «Про виконавче провадження»(фактичного повного виконання рішення згідно з виконавчим документом) виконавче провадження з примусового виконання наказу господарського суду міста Києва від 19.08.2009 р. по справі № 26/294 за позовом Національного університету харчових технологій до Товариства з обмеженою відповідальністю «Сучасні технологічні системи»про розірвання договору оренди та виселення, закінчене.
Акти державного виконавця, що наявні у матеріалах справи, та інші докази, що наявні у матеріалах справи (акти звіряння взаєморозрахунків, акти виконаних робіт, скріплені підписами і печатками обох сторін, а також рахунки, виставлені орендарю (відповідачу) свідчать, що відповідач здійснював фактичне користування об’єктом оренди до листопада 2009 року. Проте, як свідчать матеріали справи, відповідач договірних зобов’язань щодо своєчасності та повноти внесення платежів за умовами договору не виконав, оскільки орендні платежі у повному обсязі за період з листопада 2008 року по жовтень 2009 року (включно) не сплачені. У наведений період включений час фактичного використання орендарем (відповідачем) об’єкту оренди (січень 2009 –жовтень 2009).
За розрахунком позивача заборгованість зі сплати орендних платежів за наведений період склала 380 189,51 грн. До названої суми, за розрахунком позивача, також увійшла сума у розмірі 80 22,16 грн, яка розцінюється позивачем як сума не донарахованої ним орендної плати за серпень 2006 року. Зазначене виявлене 30.06.07 та донараховано позивачем відповідачу і відображено у розрахунку заборгованості, поданому позивачем у судовому засіданні 18.02.10.
Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (ч.1 ст.526 ЦК України).
На підставі доказів, що забезпечені Позивачем, суд прийшов до висновку, що Відповідач порушив договірні зобов’язання щодо здійснення орендних платежів, що передбачені умовами договору.
Зокрема, як вбачається з матеріалів справи, на момент подання до суду позову та розгляду у судовому засіданні Відповідач зобов’язання по сплаті орендних платежів за користування згідно з умовами Договору не виконав, суму заборгованості по орендній платі не сплатив.
Сума заборгованості у розмірі 372 167,35 грн підтверджується доказами, що наявні у матеріалах справи, зокрема актами виконаних робіт - наданих послуг за період листопад 2008 –жовтень 2009 включно. Також в розрізі цього суд взяв до уваги скріплений підписами і печатками обох сторін акт звірки взаєморозрахунків станом на 31.10.2009 року.
Такий Акт, згідно з пунктом 9.4 Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, що затверджена Постановою Правління Національного банку України 21 січня 2004 року за № 22, розглядається судом як підстава для здійснення розрахунків між Позивачем та Відповідачем.
Спори, які виникають за цим Договором або у зв’язку з ним, не вирішені шляхом переговорів, вирішуються у судовому порядку. (п. 9.2 Договору).
Тобто наявні усі підстави для стягнення у судовому порядку з Відповідача на корись Позивача суми заборгованості зі сплати орендних платежів та за фактичне використання орендованого майна, яка складає 372167,35 грн.
Заборгованість у сумі 8 022,16 грн, яка розцінюється позивачем як сума помилково не донарахованої ним орендної плати за серпень 2006 року, не доведена позивачем у встановленому ст.ст. 33,34 ГПК України, а відтак вважається судом необґрунтованою, а тому позовні вимоги у цій частині задоволенню не підлягають.
Відповідно до ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені законом або договором.
За умовами п. 3.5 Договору оренди орендна плата, перерахована несвоєчасно, або не у повному обсязі, підлягає індексації і стягується орендодавцю у визначеному п. 3.3 розмірі відповідно до чинного законодавства України з урахування пені розміром 120% облікової ставки НБУ на дату нарахування пені від суми заборгованості з урахуванням індексації за кожен день прострочення, включаючи день оплати.
Відповідно до ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
В силу положень ч. 6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов’язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов’язання мало бути виконано. Діючим господарським законодавством не передбачена можливість нарахування пені більше ніж за півроку і цей строк є присікальним.
Розрахунок пені в сумі 424, 18 оплати. БУ на дату нарахування пені від суми заборгованості з урахуванням індексації за кожен день прост 6967,43 грн, здійснений позивачем при поданні позовної заяви судом не може бути прийнятий, оскільки такий не відповідає чинному законодавству, нарахування проведені без урахування умов п. 3.5 договору. Фактично нарахування позивачем пені за кожен період (травень, червень, липень, серпень, вересень, жовтень) здійснений з моменту, коли право на пеню у позивача ще не виникло.
Як, зазначалось вище, пенею вважається грошова сума, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). (ст. 610 ЦКУ).
Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. (ч.1 ст. 612 ЦКУ).
Відповідно до п.3.5 Договору орендна плата перераховується орендодавцеві щомісяця не пізніше 10 числа місяця в обсязі 100% платежу.
З наведених обставин можна прийти до висновку, що право на нарахування штрафних санкцій, в т.ч. пені, наступає у позивача не раніше моменту, коли наступило прострочення боржника, тобто не раніше 10 числа місяця у якому здійснюється платіж.
Тобто, станом на перше число періоду, за який нарахована пеня, момент вимоги щодо сплати штрафних санкцій у Позивача ще не наступив, що дає підстави стверджувати, що розрахунок штрафних санкцій здійснений Позивачем без врахуванням умов Договору, тому не вважається судом обґрунтованим належним чином, а відтак позовні вимоги в частині стягнення пені у сумі 6967,43 грн залишаються судом без задоволення..
Що стосується позовних вимог про стягнення з відповідача заборгованості у сумі 152 737,01 грн за надані балансоутримувачем послуги з утримання орендованого майна та надання комунальних послуг орендарю та стягнення пені у розмірі 32 44,36 грн за несвоєчасне виконання грошового зобов’язання по відшкодування комунальних послуг, то вимоги у цій частині задоволені судом частково з таких підстав.
За умовами п. 5.8 Договору орендар зобов’язався укласти з балансоутримувачем орендованого майна договір про відшкодуванням витрат балансоутримувача на утримання орендованого майна та надання комунальних послуг орендарю.
05.02.02 Позивач та Відповідач уклали договір №3 про відшкодування витрат балансоутримувача на утримання орендованого нерухомого майна та надання комунальних послуг орендарю.
За умовами названого договору балансоутримувач забезпечує обслуговування, експлуатацію та ремонт будівлі, що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Володимирська, 68 корпус Б загальною площею 158,4 кв.м. а також утримання прибудинкової території, а орендар бере участь у витратах балансоутримувача на виконання вказаних робіт пропорційно до займаної ним площі у цій будівлі.
Відповідно до п. 2.1 Договору №3 балансоутримувач зобов’язався забезпечити виконання усього комплексу робіт, пов’язаних з обслуговуванням та експлуатацією приміщень і прибудинкової території, а також створення необхідних умов для здійснення господарської діяльності отримувача згідно з вимогами чинного законодавства про користування будівлями.
Умовами договору №3 передбачається зобов’язання відповідача –отримувача послуг вносити плату не пізніше 10 числа, наступного за звітнім місяцем на розрахунковий рахунок балансоутримувача.
Сторони є вільними в укладенні Договору, виборі контрагента та визначенні умов договору (ст. 627 ЦК України).
Договір є обов'язковим для виконання сторонами (стаття 629 ЦК України).
Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (ч.1 ст.526 ЦК України).
Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Тобто на Позивача покладено обов’язок забезпечити суду докази, на підставі яких ґрунтуються позовні вимоги.
Із наданих Позивачем суду доказів (акти виконаних робіт, скріплені підписами і печатками обох сторін) на підтвердження належного виконання ним зобов’язань за Договором №3, зокрема в частині, що стосується забезпечення виконання усього комплексу робіт, пов’язаних з обслуговуванням та експлуатацією приміщень і прибудинкової території, а також створення необхідних умов для здійснення господарської діяльності отримувача згідно з вимогами чинного законодавства про користування будівлями, вбачається факт належного виконання ним зобов’язань за договором №3.
В той же час відповідач вдався до порушення п.2.2.3 договору №3 стосовно обов’язку не пізніше 10 числа місяця наступного за звітнім вносити плату про відшкодування витрат балансоутримувача на утримання орендованого майна та надання комунальних у експлуатаційних послуг на розрахунковий рахунок балансоутримувача.
За розрахунок позивача, що наявний у матеріалах справи (наданий позивачем у судовому засіданні 18.02.10), заборгованість з невиконання відповідачем умов Договору №3 складає 136 348,39 грн.
Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (ч.1 ст.526 ЦК України).
Сума заборгованості у розмірі 136 348,39 грн підтверджується доказами, що наявні у матеріалах справи, зокрема актами виконаних робіт - наданих послуг за період листопад 2008 –жовтень 2009 включно. Також в розрізі цього суд взяв до уваги скріплені підписами і печатками обох сторін акти звірки взаєморозрахунків станом на 31.10.2009 року.
Такі Акти, згідно з пунктом 9.4 Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, що затверджена Постановою Правління Національного банку України 21 січня 2004 року за № 22, розглядається судом як підстава для здійснення розрахунків між Позивачем та Відповідачем.
Спори, які виникають за цим Договором або у зв’язку з ним, не вирішені шляхом переговорів, вирішуються у судовому порядку. (п. 4.2 Договору).
Тобто наявні усі підстави для стягнення у судовому порядку з Відповідача на корись Позивача суми заборгованості зі сплати платежів за відшкодування витрат балансоутримувача на утримання орендованого майна та надання комунальних у експлуатаційних послуг, яка складає 136348,39 грн.
Тому з наведених підстав задоволенню підлягає сума, яка обґрунтована належними доказами, і складає 136 348,39 грн.
Поряд з цим із урахуванням того, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень (ст. 33 ГПК України), залишається без задоволення вимога позивача про стягнення пені у заявленій позивачем сумі за неналежне виконання відповідачем зобов’язань за договором №3, оскільки із розрахунку, що наданий до позову, не можна прийти до беззаперечного висновку про вірність та законність нарахування пені.
Так, Позивач не пояснив суду підстави, за яких останній нарахував штрафні санкції у момент, коли вимоги щодо сплати штрафних санкцій у Позивача ще не наступив, оскільки розрахунок підготовлений без врахування вимог п.2.2.3 договору №3, що дає підстави стверджувати, що розрахунок штрафних санкцій здійснений Позивачем без врахуванням умов Договору, тому не вважається судом обґрунтованим належним чином.
Стосовно позовних вимог про стягнення з відповідача заборгованості по орендній платі за користування приміщенням, самочинного прибудованого орендарем до орендованих площ у розмірі 60,7 кв.м. у сумі 319 445,44 грн та стягнення пені у розмірі 2 730,05 грн та заборгованості за комунальні послуги у розмірі 16 338,62 грн та пені у сумі 92,42 грн, то вимоги у цій частині залишаються без задоволення з таких підстав.
Предметом договору оренди №3 від 05.02.02 є індивідуально-визначене майно, розміщене за адресою: м. Київ, вул. Володимирська, 68 на 1 поверсі корпус „Б”, загальна площа якого складає 158,4 кв.м.
Названий об’єкт за вказаними параметрами є також об’єктом договору №3 про відшкодування витрат балансоутримувача на утримання орендованого нерухомого майна та надання комунальних послуг орендарю.
З урахуванням наведеного та права вільного волевиявлення сторін при укладенні договору, зважаючи на приписи ч. 1 ст. 638 ЦКУ позовні вимоги про стягнення заборгованості за користування прибудовою не можуть бути задоволені. У контексті цього суд звертає увагу, що однією із істотних умов договору оренди є орендна плата, яка із урахування суті правовідносин сторін визначається як щомісячна плата за користування індивідуально-визначеним майном, розміщеного за адресою: м. Київ, вул. Володимирська, 68 на 1 поверсі корпус „Б”, загальною площею 158,4 кв.м., та визначається п. 3.1 Договору.
Таким чином, заборгованість у сумі 319 445,44 грн, яка розцінюється позивачем як сума заборгованості зі сплати орендних платежів за користування самовільно прибудованого приміщення у розмірі 60,7 кв.м., не доведена позивачем у встановленому ст.ст. 33,34 ГПК України, а відтак вважається судом необґрунтованою, а тому позовні вимоги у цій частині задоволенню не підлягають.
З наведених підстав також не підлягають задоволенню вимоги щодо стягнення заборгованості за комунальні послуги у сумі, що нараховується за умовами договору №3 про відшкодування витрат балансоутримувача на утримання орендованого нерухомого майна та надання комунальних послуг орендарю.
Оскільки позивач не обґрунтував встановленому ГПК України порядку наявність заборгованості зі сплати орендних платежів за користування прибудовою площею 60,7 кв.м. до індивідуально-визначеного майна, розміщеного за адресою: м. Київ, вул. Володимирська, 68 на 1 поверсі корпус „Б”, загальною площею 158,4 кв.м., як і не обґрунтував, що відповідач заборгував перед позивачем за надані комунальні послуги у сумі, що нараховується за умовами договору №3 про відшкодування витрат балансоутримувача на утримання орендованого нерухомого майна та надання комунальних послуг орендарю, що стало підставою для відмови у позові у цій частині, виключається також можливість стягнення пені у заявленому позивачем розмірі з підстав повідомлених позивачем.
Заявлені позовні вимоги відповідачем не спростовані, відзиву на позов, контррозрахунку заборгованості, доказів здійснення розрахунків за договором оренди №3 від 05.02.02 та договором №3 від 05.02.02 про відшкодування витрат балансоутримувача на утримання орендованого нерухомого майна та надання комунальних послуг орендарю у відповідності з положеннями названих договорів на вимоги суду не представлено, у зв’язку з чим суд задовольняє позовні вимоги в частині, що обґрунтована належним чином позивачем.
Згідно ст. 44 ГПК України понесені Позивачем судові витрати, пов’язані з розглядом справи, зокрема витрати на оплату інформаційно-технічного забезпечення судового процесу та державного мита, відшкодовуються за рахунок Відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог (ст. 49 ГПК України).
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 33, 43, 44, 49, 75, 82-85 ГПК України, Господарський суд міста Києва –
ВИРІШИВ:
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Сучасні технологічні системи» (01133, м. Київ, Голосіївський район, вул. Володимирська, 68, корп. Б, ідентифікаційний код 30370664) з будь-якого рахунку виявленого державним виконавцем в процесі виконання судового рішення на користь Національного університету харчових технологій (01033, м. Київ, вул. Володимирська, 68 код ЄДРПОУ 02070938) заборгованість зі сплати орендних платежів за договором оренди №3 від 05.02.02 у сумі 372 167,35 грн (триста сімдесят дві тисячі сто шістдесят сім гривень тридцять п’ять копійок), заборгованість зі сплати платежів за договором №3 від 05.02.02 про відшкодування витрат балансоутримувача на утримання орендованого нерухомого майна та надання комунальних послуг орендарю у сумі 136 348,39 грн (сто тридцять шість тисяч триста сорок вісім гривень тридцять дев’ять копійок), витрати по сплаті державного мита у розмірі 5 085,15 грн (п’ять тисяч вісімдесят п’ять гривень п'ятнадцять копійок) та 138,67 грн (сто тридцять вісім гривень шістдесят сім копійок) витрат за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
3. В іншій частині позов залишається без задоволення.
4. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.
Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання, оформленого у відповідності до ст. 84 ГПК України.
Суддя Пукшин Л.Г.
Дата підписання рішення 24.02.2010р
Судове рішення № 9532139, Господарський суд м. Києва було прийнято 18.02.2010. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти важливі дані про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити важливі дані.
Це рішення відноситься до справи № 40/36. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: