Рішення № 9532111, 04.02.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 40/53704.02.10 За позовом Регіонального відділення Фонду державного майна України по Запорізькій області

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Астеліт"

третя особа Головне управління статистики у Запорізькій області

про виселення та стягнення неустойки по договору оренди № 1330/д від 29.12.04 - 1191,21 грн.

Суддя Пукшин Л.Г.

Представники:

від позивача: Осока О.В. представник за довіреністю № 01/89 від 31.08.2009р.

від відповідача: не з’явився

від третьої особи: не з’явився

У судовому засіданні 04.02.10 суд, керуючись ч.2 ст. 85 ГПК України, за згодою представника Позивача, оголосив вступну і резолютивну частини рішення

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

На розгляд Господарського суду передані позовні вимоги Регіонального відділення Фонду державного майна України по Запорізькій області до Товариства з обмеженою відповідальністю «Астеліт»про виселення та стягнення неустойки по договору оренди № 1330/д від 19.12.04 - 1191,21 грн.

Ухвалою суду від 05.11.09 порушено провадження у справі № 40/537 та призначено справу до розгляду на 17.12.09. Цією ж ухвалою суд у відповідності до ст. 27 ГПК України залучив до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійні вимоги на предмет спору на стороні Позивача Головне управління статистики у Запорізькій області.

Ухвалами суду від 17.12.09 та 19.01.10 розгляд справи відкладався відповідно до 19.01.09 та 04.02.10 відповідно з причин неявки у судове засідання повноважних представників Відповідача та Третьої особи, а також –необхідності витребування у сторін додаткових доказів.

12.01.10 ухвалою Голови Господарського суду м. Києва у відповідності до ст. 69 ГПК України продовжено розгляд справи №40/537 на один місяць.

04.02.10 у судове засідання представник Відповідача вкотре не з’явився, про причини неявки суд не повідомив, вимог ухвал суду не виконав, про час, дату і місце судового засідання повідомлений належним чином.

Відповідач не надав відзиву чи будь-яких заперечень проти заявлених позовних вимог. В жодне судове засідання не забезпечив явку повноважного представника. Витяг з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України (ЄДРПОУ), наданий Позивачем для залучення до матеріалів справи, свідчить, що запис про Відповідача – Товариство з обмеженою відповідальністю «Астеліт»- значиться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб –підприємців, місцезнаходження –03110, м. Київ, Солом’янський район, вул. Солом’янська, 11-а, ідентифікаційний код 22859846.

Відповідач належним чином повідомлений про призначення справи до розгляду, про час і місце його проведення, оскільки, ухвала про порушення провадження у справі направлялась на адресу Відповідача, що вказана в позовній заяві та витягу з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України.

Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною в позовній заяві (роз’яснення Президії Вищого Арбітражного суду України від 18.09.97 № 02 - 5/289 із змінами «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України»).

За таких обставин згідно з ст.75 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається за наявними у справі доказами та матеріалами.

Судом заслухані пояснення представника Позивача, досліджені надані суду докази та матеріали. В результаті дослідження наданих суду доказів та матеріалів, слухання сторін суд встановив.

Регіональне відділення Фонду державного майна України по Запорізькій області (надалі за текстом –РВ ФДМУ по Запорізькій області, позивача) звернувся з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Астеліт»(надалі за текстом ТОВ «Астеліт», відповідач) про стягнення з ТОВ «Астеліт»на користь Державного бюджету Жовтневого району неустойку у сумі 1 191,21 грн за реквізитами: р/р 31115093700003, МФО 813015, ЄДРПОУ 34677124, банк одержувача УДК у Запорізькій області, одержувач –Державний бюджет Жовтневого району, 22080200, та виселення ТОВ «Астеліт»з державного нерухомого майна –частини нежитлового приміщення, розташованого у над будівлі, що знаходиться над технічним поверхом, безпосередньо на даху будівлі, загальною площею по внутрішньому виміру 10 кв.м., відповідно до схеми з технічного паспорту будівлі за адресою: пр. Леніна, 75 та на підставі акту приймання-передавання повернути його балансоутримувачу –Головному управлінні статистики у Запорізькій області.

В обґрунтування своїх вимог, позивач зазначає, що 29.12.04 між РВ ФДМУ по Запорізькій області та ТОВ «Астеліт»уклали договір оренди №1330/д державного нерухомого майна (надалі за текстом – об’єкту оренди), а саме: частини нежитлового приміщення, розташованого у над будівлі, що знаходиться на технічним поверхом, безпосередньо над дахом будівлі, загальною площею по внутрішньому виміру 10 кв.м., відповідно до схеми з технічного паспорту будівлі за адресою: пр. Леніна, 75, що перебуває на балансі Головного управління статистики у Запорізькій області.

За умовами ст. 17 Закону України «Про оренду державного і комунального майна»термін договору оренди визначається за погодженням сторін. У разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну умов договору оренди протягом одного місяця після закінчення терміну дії договору він вважається продовженим на той самий термін і на тих самих умовах, які були передбачені договором.

Відповідно до п. 10.6 Договору у разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну умов договору оренди протягом одного місяця після закінчення терміну його дії він вважається продовженим на той самий термін і на тих самих умовах, які були передбачені договором.

За умовами п. 10.1 Договору він був укладений з 29.12.04 по 25.12.05. На підставі п. 10.6 Договору і п. 1 договору про зміни №3 від 21.12.07 до Договору, термін дії продовжувався до 25.12.08.

Згідно з п. 10.5 Договору, договір припиняє свою дію у разі закінчення строку, на який він був укладений.

08.10.08 орендодавець направив на адресу представника орендаря лист №11-13-04378 щодо припинення терміну дії договору та повернення орендованого майна по акту приймання-передавання.

20.01.09 орендодавець направив орендарю лист №11-13-00338 щодо припинення терміну дії договору та повернення орендованого майна по акту приймання-передавання.

Листом від 11.03.09 №355/03 орендар звернувся до орендодавця з пропозицією розглянути можливість продовження терміну дії договору.

Листом від 08.04.09 №11-13-01922 орендодавець повідомив орендаря про припинення договору та направив акти приймання-передавання.

Проте орендар приміщення за актом приймання-передавання не повернув, акт приймання-передавання –не надав.

У відповідності до п. 2.5 Договору у разі припинення цього договору майно повертається орендарем орендодавцю аналогічно порядку, встановленому при передачі майна орендарю.

Майно вважається повернутим орендодавцеві з моменту підписання сторонами акта приймання-передавання. Обов’язок по складанню акта прийому-передачі покладається на сторону, яка передає майно.

Відповідно до п. 1 ст. 27 Закону України «Про оренду державного та комунального майна»у разі розірвання договору оренди, закінчення строку його дії та відмови від його продовження або банкрутства орендаря він зобов’язаний повернути орендодавцеві об’єкт оренди на умовах, визначених у договорі оренди.

Відповідно до п. 9.3 договору за відмову орендаря на вимогу орендодавця повернути орендоване майно у разі припинення дії договору, орендар відшкодовує орендодавцю неустойку у розмірі подвійної місячної орендної плати за весь час, що відраховується від дати припинення або розірвання договору до підписання акту приймання-передавання, який підтверджує фактичне повернення орендованого майна.

Згідно зі ст. 785 ЦКУ у разі припинення договору найму наймач зобов’язаний негайно повернути наймачеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі. Якщо наймач не виконує обов’язку щодо повернення речі, наймодавець має право вимагати від наймача сплати неустойки у розмірі подвійної плати за користування річчю за час прострочення.

За період з 26.12.08 по 04.08.09 орендарю нарахована неустойка у розмірі 1 635,43 грн, яка складається з 43,23 грн за 6 днів грудня 2008 року, 223,34 грн за січень 2009 року, 223,34 грн за лютий 2009 року, 223,34 грн за березень 2009 року, 223,34 грн за квітень 2009 року, 223,34 грн за травень 2009 року, 223,34 грн за червень 2009 року, 223, 34 грн за липень 2009 року та 28,82 грн за 4 дні серпня 2009 року.

Орендарем проведена часткова оплата на суму 444,22 грн, а саме: 23.12.08-14,67 грн, 15.01.09-58,23 грн, 16.02.09 –59,95 грн, 20.03.09 –60,99 грн, 17.04.09 –61,85 грн, 15.05.09 –62,41 грн, 18.06.09 –62,72 грн, 20.07.09 –63,40 грн.

Тому за розрахунком позивача сума неустойки, яка підлягає оплаті становить 1 191,21 грн.

Отже, спір у справі виник з тих причин, що відповідач продовжує використання майна після закінчення строку дії договору оренди №1330/д, що є причиною звернення до суду з позовом про виселення відповідача із орендованого приміщення та стягнення неустойки у відповідності до ч.2 ст. 785 ЦКУ.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що позовні вимоги Позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.

29.12.04 позивач як орендодавець та відповідач як орендар уклали договір оренди державного нерухомого майна, що находиться на балансі Третьої особи №1330/д, за умовами якого, шляхом укладення акту приймання-передавання, позивач передав, а відповідач прийняв у строкове платне користування частину нежитлового приміщення, розташованого у над будівлі, що знаходиться над технічним поверхом, безпосередньо на даху будівлі, загальною площею по внутрішньому виміру 100 кв.м. за адресою: пр. Леніна, 75.

Судом із урахуванням п.п. 10.1 , 10.5, 10.6 Договору, умов договору про зміни №3 від 21.12.07, встановлено, що термін дії договору продовжувався до 25.12.08.

Листи позивача (№11-13-04378 від 08.10.08, №11-13-00338 від 20.01.09), направлені відповідачу, свідчать про волевиявлення позивача не продовжувати договір, а з 25.12.08 вважати його припиненим.

Відповідно до п. 2 ст. 26 та п. 1 ст. 27 Закону України «Про оренду державного та комунального майна»договір оренди припиняється в разі закінчення строку, на який його було укладено, а орендар зобов’язаний повернути орендодавцеві об’єкт оренди на умовах, зазначених у договорі оренди.

Відповідно до ч. 1 ст. 785 Цивільного кодексу України у разі припинення договору найму наймач зобов’язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана з урахуванням нормального зносу або у стані, обумовленому в договорі.

Названими листами позивач пропонував відповідачу укласти акти про повернення об’єкту оренди.

У разі припинення Договору майно повертається орендарем балансоутримувачу аналогічно порядку, встановлено передачі майна орендарю (п. 2.5 Договору).

Проте, як вбачається з матеріалів справи, Відповідач, порушуючи умови п. 2.5 Договору, не здійснив передачу Об’єкту оренди за відповідним актом, а продовжив використовувати його.

Відповідач не скористався своїм правом з’явитися до суду та надати заперечення проти обставин, викладених в позові. Крім того, Відповідачем, станом на дату винесення рішення, не надано суду документів, що підтверджують його право на зайняття спірного, в межах даної справи, приміщення, у відповідності до норм чинного законодавства, та, зокрема, Закону України «Про оренду державного та комунального майна».

Статтею 33 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.

З урахуванням наведеного вище, суд дійшов висновку, що позивачем доведено обґрунтованість позовних вимог; відповідачем не надано належних доказів на спростування обставин, повідомлених позивачем, тому, із урахуванням наведених обставин, позовні вимоги про виселення ТОВ «Астеліт»з державного нерухомого майна –частини нежитлового приміщення, розташованого у надбудівлі, що знаходиться над технічним поверхом, безпосередньо на даху будівлі, загальною площею по внутрішньому виміру 10 кв.м., відповідно до схеми з технічного паспорту будівлі за адресою: пр. Леніна, 75 та на підставі акту приймання-передавання повернути його балансоутримувачу –Головному управлінні статистики у Запорізькій області підлягають задоволенню.

Також підлягають задоволенню вимоги позивача про стягнення з Відповідача неустойки у сумі 1 191,21 грн з огляду на такі обставини.

За відмову орендаря повернути орендоване майно у разі припинення дії договору, орендар (Відповідач) відшкодовує Орендодавцю (Позивачу) неустойку у розмірі подвійної місячної орендної плати за весь час, що відраховується від дати припинення або розірвання Договору до підписання акту прийому-передачі, який підтверджує фактичне повернення орендованого майна (п. 9.3 Договору).

У зв’язку з відмовою Відповідача повернути Майно у встановлений Договором термін, у Позивача виникло право стягнення з Відповідача неустойки за період та у розмірі, що встановлений п.9.3 Договору.

Як вказувалося вище, строк дії Договору оренди встановлено по 25.12.08. По закінченні терміну дії Договору орендар зобов’язувався передати орендодавцю предмет Договору оренди по Акту передавання-приймання (п.5.8 Договору).

Наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.

Якщо наймач не виконує обов'язку щодо повернення речі, наймодавець має право вимагати від наймача сплати неустойки у розмірі подвійної плати за користування річчю за час прострочення.

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства. (ст.549 ЦК України).

Відповідно до розділу 3 Договору, з урахуванням внесених змін до Договору, розмір плати за перший після перегляду місяць оренди червень 2007 року становить без ПДВ 83,27 грн, який в подальшому підлягає коригуванню орендарем на індекс інфляції за кожен наступний місяць.

За розрахунком позивача, із урахування часткового внесених відповідачем платежів, розмір неустойки, що підлягає сплаті Відповідачем за період з 26.12.2008 по 04.08.2009 склав 1 191,21 грн.

Відповідач в установленому порядку обставин, повідомлених Позивачем, не спростував, розміру позовних вимог не оспорив, то за таких обставин, позов в частині стягнення неустойки у заявленому позивачем розмірі визнається обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню за розрахунком Позивача.

Відповідно ст. 49 ГПК України, з Відповідача стягуються суми витрат по сплаті державного мита та інформаційно-технічного забезпечення судового процесу за звернення з позовом до Господарського суду міста Києва.

Керуючись ст.ст. 2, 12, 13, 16, 33, 34, 35, 49, 64, 75, 82, 83, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд –

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги задовольнити повністю.

Виселити Товариство з обмеженою відповідальністю «Астеліт»(03110, м. Київ, Солом’янський район, вул. Солом’янська, 11-а, ідентифікаційний код 22859846) з державного нерухомого майна –частини нежитлового приміщення, розташованого у надбудівлі, що знаходиться над технічним поверхом, безпосередньо на даху будівлі, загальною площею по внутрішньому виміру 10 кв.м., відповідно до схеми з технічного паспорту будівлі за адресою: пр. Леніна, 75 у м. Запоріжжя та на підставі акту приймання-передавання повернути його балансоутримувачу –Головному управлінні статистики у Запорізькій області (69002, м. Запоріжжя, пр. Леніна, 77, ідентифікаційний код 02736366).

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Астеліт» (03110, м. Київ, Солом’янський район, вул. Солом’янська, 11-а, ідентифікаційний код 22859846) з будь-якого рахунку виявленого державним виконавцем в процесі виконання судового рішення, на користь Державного бюджету Жовтневого району неустойку у сумі 1 191,21 грн (одна тисяча сто дев’яносто одна гривня двадцять одна копійка) за реквізитами: р/р 31115093700003, МФО 813015, ЄДРПОУ 34677124, банк одержувача УДК у Запорізькій області, одержувач –Державний бюджет Жовтневого району, 22080200.

4. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Астеліт» (03110, м. Київ, Солом’янський район, вул. Солом’янська, 11-а, ідентифікаційний код 22859846) з будь-якого рахунку виявленого державним виконавцем в процесі виконання судового рішення в доход Державного бюджету України державне мито у розмірі 187,00 грн (сто вісімдесят сім гривень нуль копійок) та 236,00 грн (двісті тридцять шість гривень нуль копійок) витрат за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

5. Накази видати відповідно до ст.116 ГПК України.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

Суддя Пукшин Л.Г.

Дата підписання рішення 09.02.2010 року