Рішення № 9532098, 04.02.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 40/50204.02.10 За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Ремонтно-Реставраційне підприємство «Україна-Реставрація»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Максбет»

про стягнення заборгованості з орендної плати у розмірі 233731,45 грн.

Суддя Пукшин Л.Г.

Представники:

від позивача: Мазур О.В. представник за довіреністю№07/2009 від 23.10.2009

від відповідача: не з’явився

У судовому засіданні 04.02.10 суд за згодою представника позивача, керуючись ч.2 ст. 85 ГПК України, оголосив вступну і резолютивну частини рішення

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

На розгляд Господарського суду м. Києва передані позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Ремонтно-Реставраційне підприємство «Україна-Реставрація»(далі за текстом - ТОВ «Ремонтно-Реставраційне підприємство «Україна-Реставрація», позивач) до Товариства з обмеженою відповідальністю «Максбет»(далі за текстом ТОВ «Максбет», відповідач) про стягнення з ТОВ «Максбет»на користь ТОВ «Ремонтно-Реставраційне підприємство «Україна-Реставрація»основний борг за орендну плату за договором оренди нежитлового приміщення №5 від 29.07.08 у розмірі 184585,00 грн, пеню за основним боргом за договором оренди нежитлового приміщення №5 від 29.07.08 у розмірі 8629,88 грн, суму інфляційних витрат за договором оренди нежитлового приміщення №5 від 29.07.08 у розмірі 2963,51 грн, 3% річних за договором оренди нежитлового приміщення №5 від 29.07.08 у розмірі 709,28 грн, вартість комунальних послуг за травень 2009 за договором оренди нежитлового приміщення №5 від 29.07.08 у розмірі 9008,58 грн, вартість ремонтних робіт за дефектним актом у сумі 27835,20 грн, а також судові витрати, понесені позивачем у зв’язку зі зверненням до суду покласти на відповідача.

Ухвалою Господарського суду м. Києва порушено провадження у справі №40/502 за даним позовом, розгляд справи призначено у судовому засіданні на 05.11.09.

Ухвалою суд від 05.11.09 розгляд справи відкладався до 08.12.09 з причин неявки у судове засідання повноважного представника відповідача.

08.12.09 у судове засіданні з’явились представники позивача та відповідача. Подали спільну заяву про продовження строку вирішення спору у справі №40/502. Суд, за результатами обговорення поданої на розгляд суду заяви у відповідності до ч.4 ст. 69 ГПК україни вирішив її задовольнити та прийняв з даного приводу ухвалу.

22.12.09 у судове засідання з’явився представник Позивача, подав заяву про зміну позовних вимог та просить суд стягнення з ТОВ «Максбет»на користь ТОВ «Ремонтно-Реставраційне підприємство «Україна-Реставрація» основний борг за орендну плату за договором оренди нежитлового приміщення №5 від 29.07.08 у розмірі 14 6244 грн, пеню за основним боргом за договором оренди нежитлового приміщення №5 від 29.07.08 у розмірі 21 226,26 грн, суму інфляційних витрат за договором оренди нежитлового приміщення №5 від 29.07.08 у розмірі 5 337,91 грн, 3% річних за договором оренди нежитлового приміщення №5 від 29.07.08 у розмірі 2718,29 грн., неустойку за договором оренди нежитлового приміщення №5 від 29.07.08 у розмірі 313380,00 грн.

Відповідач на виклик суду у судове засідання не з’явився, вимог суду не виконав, про причини неявки суд не повідомив.

Зазначена обставина стала підставою для відкладення розгляду справи до 26.01.10.

26.01.10 у судовому засіданні оголошувалась перерва до 04.02.09 з підстав, наведених у ст. 77 ГПК України.

27.01.10 через службу діловодства господарського суду надійшли письмові пояснення представника позивача щодо обґрунтованості передбаченого п. 10.5 договору обов’язку орендаря повідомити орендодавця про розірвання договору за його ініціативою за три місця до дати припинення договору.

У судове засідання 04.02.09 з’явився представник позивача. Підтримав подану напередодні заяву про зміну позовних вимог та просить суд позов задовольнити у повному обсязі. Відповідач, натомість, не надав відзиву чи будь-яких заперечень проти заявлених позовних вимог,

Відповідач, натомість, не надав заперечення проти заявлених позовних вимог. У судове засідання не забезпечив явку повноважного представника. Витяг з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України (ЄДРПОУ), надана Позивачем для залучення до матеріалів справи, свідчить, що запис про Відповідача значиться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб –підприємців, місцезнаходження –04073, м. Київ, Оболонський район, вул. Сирецька, 5 корпус 1, ідентифікаційний код 10000702237.

Відповідач належним чином повідомлений про призначення справи до розгляду, про час і місце його проведення, оскільки, ухвала про порушення провадження у справі та ухвали про відкладення розгляду справи направлялась на адресу Відповідача, що вказана в позовній заяві та витягу з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України.

Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною в позовній заяві (роз’яснення Президії Вищого Арбітражного суду України від 18.09.97 № 02 - 5/289 із змінами «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України»).

За таких обставин згідно зі ст.75 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається за наявними у справі доказами та матеріалами.

Судом заслухані пояснення представника позивача, досліджені надані суду докази та матеріали. В результаті дослідження наданих суду доказів та матеріалів, слухання сторін суд, встановив.

В обґрунтування позовних вимог позивача зазначає про те, що 29.07.08 між ТОВ «Ремонтно-Реставраційне підприємство «Україна-Реставрація» та ТОВ «Максбет»був укладений договір оренди №5 нежитлового приміщення за адресою: м. Київ, вул. Фрунзе, 1 (надалі за текстом - Договір).

Відповідно до умов договору, позивач передав відповідачу нежитлові приміщення для використання в якості офісних приміщень, загальною площею 621 кв.м., у свою чергу відповідач зобов’язався сплачувати орендну плату у розмірі 10446 євро на місяць, що за курсом НБУ на дату укладення договору дорівнювало 79 703,00 грн за один повний календарний місяць оренди.

З метою забезпечення виконання зобов’язань за Договором, 04.09.08 відповідач перерахував позивачу гарантійний платіж на загальну суму 74 880,00 грн.

29.07.08 позивач виконав взяті на себе зобов’язання, що підтверджується актом приймання-передавання приміщення, що є об’єктом оренди за Договором.

30.01.09 позивач та відповідач уклали додаткову угоду по Договору, за умовами якої позивач передав відповідачу в оренду додатково 40 кв.м., тому загалом площа орендованого приміщення склала 661 кв.м. Також, за умовами укладеної додаткової угоди сторони домовились, що у період з 01.02.09 по 31.07.09 курс євро по відношенню до української гривні встановлюється на ріні 10 грн. за 1 євро, що використовуватиметься при розрахунках орендної плати за договором.

16.04.09 на адресу позивача надійшов лист за вих.№302л/04/09, у якому відповідач намагався припинити за згодою сторін дію договору з 15.05.09.

Відповідно до п. 10.5 договору у випадку розірвання договору за ініціативою відповідача, від повинен повідомити про таке розірвання за 3 місяці до дати припинення договору, а у разі невиконання цього обов’язку відповідач повинен оплатити неустойку у розмірі 3-місячної орендної плати.

Таким чином, сума основної заборгованості відповідача за договором, а саме за травень, червень, липень 2009 року становить 184585 грн.

Також позивач просить стягнути з відповідача пеню у розмірі 0,1% від суми договору за кожен день затримки у відповідності до п. 9.3 договору, розмір якої на період подання позову склав 6 414,86 грн.

Також за твердженням позивача, відповідач порушив п. 3.1 договору стосовно відшкодування позивачу за кожен місяць експлуатаційні витрати на підставі виставленого рахунку. Так, відповідачем не був здійснений вказаний вище розрахунок за травень 2009 у сумі 9008,58 грн., підтвердженням чого є рахунок №РФ/7-К-03/0509/01 та акт приймання-передавання виконаних робіт №АВР/7-К-03/0509/01 від 02.06.09.

Крім того, згідно з п. .1.3 договору позивач за власний рахунок ліквідує усі пошкодження, завдані приміщенню, будинку та при будинковій території внаслідок винних дій відповідача, про що сторонами складається відповідний акт. Відповідач зобов’язується усунути завдані пошкодження протягом 7 робочих днів із дня підписання такого акту. У випадку, коли відповідач не ліквідував пошкодження у визначений цим пунктом строк, або ухиляється від підписання акту, то позивач має право самостійно усунути ці пошкодження, а відповідач зобов’язується компенсувати понесені позивачем витрати протягом 5 банківських днів із моменту отримання від позивача повідомлення про необхідність відшкодування витрат.

12.06.09 між позивачем та відповідачем був укладений акт приймання-передавання приміщення за договором, відповідно до якого відповідач повернув, а позивач прийняв частину нежитлового приміщення, загальною площею 661,00 кв.м.

Поряд з цим був складений та підписаний Дефектний акт на ремонт офісного приміщення по вул. Фрунзе, 1 у м. Києві. Згодом був затверджений локальний кошторис №2-1-1 на ремонт приміщень на суму 27835,20 грн. та підписана відомість ресурсів до зведеного кошторисного розрахунку вартості будівництва.

За наслідками виконаних позивачем підрядних робіт, 12.06.09 між позивачем та відповідачем був підписаний акт приймання виконаних робіт на загальну суму 27835,20 грн.

З метою належного виконання відповідачем своїх зобов’язань за Договором, позивач направив на адресу останнього рахунок-фактуру №СФ-0000015 від 12.06.09.

В процесі розгляду справи позивачем подана заява про зміну позовних вимоги, за якою позивач просить суд стягнути ТОВ «Максбет» на користь ТОВ «Ремонтно-Реставраційне підприємство «Україна-Реставрація»основний борг за орендну плату за договором оренди нежитлового приміщення №5 від 29.07.08 у розмірі 146 244 грн (за травень 2009 та 12 днів червня 2009), пеню за основним боргом за договором оренди нежитлового приміщення №5 від 29.07.08 у розмірі 21 226,26 грн (за період з 06.05.09 по 06.10.09), суму інфляційних витрат за договором оренди нежитлового приміщення №5 від 29.07.08 у розмірі 5337,91 грн (червень-листопад 2009), 3% річних за договором оренди нежитлового приміщення №5 від 29.07.08 у розмірі 2718,29 грн, неустойку за договором оренди нежитлового приміщення №5 від 29.07.08 у розмірі 313 380,00 грн.

24.06.09 за вих.№13 на адресу відповідача був направлений лист щодо розміру та сплати заборгованості останнім за договором.

Проте зазначене звернення, за твердження позивача, залишене без відповіді, заборгованість, що є предметом спору, не сплачена.

Тому, з посиланням на ст.ст. 526, 525, 16 ЦКУ, ст.15, 20 ГКУ позивач звернувся до суду за захистом порушених прав та просить суд стягнути з відповідача заборгованість по орендних платежах у заявленому розмірі, пеню за несвоєчасне виконання грошового зобов’язання за Договором оренди у розмірі 0,1% від суми простроченого платежу (з посилання на п. 10.2 договору), також, з посилання на п. 10.5 Договору –неустойку у розмірі 3 місячної орендної плати, суми інфляційних витрат та 3% річних від простроченої суми зобов’язання (у відповідності до ч.2 ст.625 ЦКУ).

Викладені позивачем у заяві обставини підтверджені та відповідають поданим до позову доказам, а відтак слугують встановленню судом тих фактичних даних, що відповідають заявленому предмету спору.

Таким чином, спір у справі виник з причин неналежного виконання відповідачем умов договору оренди –договірних зобов’язань та необхідності стягнення у зв’язку з цим заборгованості та штрафних санкцій за їх неналежне/невиконання.

Що стосується позовних вимог про стягнення з Відповідача заборгованих платежів за орендну плату за договором оренди нежитлового приміщення №5 від 29.07.08 у розмірі 146244 грн. (за травень 2009 та 12 днів червня 2009 р.), то вимоги у цій частині підлягають задоволенню за таких підстав.

Згідно з укладеним сторонами 29.07.08 договором оренди № 5, позивач за актом приймання-передавання 29.07.08 передав відповідачу у оперативну оренду нерухоме майно –частину нежитлового приміщення площею 621,00 кв.м., розташованого у нежитловому будинку на першому, третьому та четвертому поверхах та прилеглу територію зі сторони двора для стоянки автомобілів за адресою: 04080, м. Київ, вул. Фрунзе, 1, зі строком оренди : з 01.08.08 до 25.07.2011 року.

За умовами п.1.4.1, 1.4.3 Договору орендар сплачує орендодавцю орендну плату, яка становить 9814,00 євро на місяць, що за курсом НБУ на дату укладання договору дорівнює 74880,00 грн. за один повний календарний місяць, що вноситься авансом щомісяця по 5 число поточного розрахункового місяця.

Укладаючи Додаткову угоду до Договору оренди №5 від 30.01.09 сторони прийшли згоди про збільшення площі об’єкта оренди (п. 1.1.1 –п. 1.1.2) до 661,00 кв.м., також вирішили в межах строків з 01.02.09 по 31.07.09 включно зафіксувати курс євро по відношенню до української гривні на рівні 10,00 грн. за 1 євро, а окрім іншого, змінили редакцію п.1.4.1, відповідно до якого орендар в межах вказаного вище терміну сплачує орендодавцю орендну плату, яка становить 104456,00 євро на місяць, що за домовленістю сторін складає 104460,00 грн. з ПДВ за один повний календарний місяць.

Як зазначалось вище, термін Договору оренди встановлювався у строк з 01.08.08 до 25.07.2011 року.

16.04.2009 року відповідач, керуючись ст.ст. 651, 652 ЦКУ з пропозицією припинити за згодою сторін дію Договору оренди №5 з 15.05.2009.

Зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом (ч.1 ст. 651 ЦКУ).

Беручи до уваги, що за умовами п. 7.4 Договору приміщення вважається поверненим із моменту підписання Акту приймання-передавання, який укладений сторонами 12.06.2009, цією датою засвідчене волевиявлення сторін стосовно припинення Договору оренди №5.

Договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦКУ).

Орендар зобов’язався сплачувати орендодавцю орендну плату у порядку та на умовах, визначеному Договором.

Проте, як свідчать матеріали, відповідач договірних зобов’язань щодо внесення платежів за умовами договору не виконав, оскільки орендні платежі за травень 2009 року та 12 днів червня 2009 року не сплачені.

Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (ч.1 ст.526 ЦК України).

На підставі доказів, що забезпечені Позивачем, суд прийшов до висновку, що Відповідач порушив договірні зобов’язання щодо здійснення орендних платежів. Зокрема, як вбачається з матеріалів справи, на момент подання до суду позову та розгляду у судовому засіданні Відповідач зобов’язання по сплаті орендних платежів за користування Майном за період травень 2009 року та 12 днів червня 2009 року згідно з умовами Договору не виконав, суму заборгованості у розмірі 146 244 грн. не сплатив, у зв’язку з чим позов у цій частині підлягає задоволенню.

Відповідно до ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені законом або договором.

Згідно з п. 10.2 договору оренди №5 у випадку неналежного або несвоєчасної оплати орендної плати, встановленої цим договором (порушення умов п. 1.4 Договору), орендар зобов’язується сплатити орендодавцю пеню у розмірі 0,1% від суми простроченого платежу, за кожен день такого прострочення.

Відповідно до ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно ч. 4 ст. 231 ГК України у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов’язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов’язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Договірні правовідносини між платниками та одержувачами грошових коштів щодо відповідальності за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань врегульовані Законом України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань”, положеннями якого встановлено, що за прострочку платежу, платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін (ст. 1 Закону). Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

За таких обставин, враховуючи передбачений умовами договору розмір штрафних санкцій, який перевищує розмір встановлений законом, стягненню в примусовому порядку підлягає сума обмежена законодавством, в свою чергу умови договору зокрема в частині сплати штрафних санкцій у більшому розмірі є обов’язковими для сторін та можуть бути виконані в добровільному порядку.

Вказана позиція викладена також в Інформаційному листі Вищого господарського суду України № 01-8/211 від 07.04.2008р. “Про деякі питання практики застосування норм Цивільного та Господарського кодексів України” у п. 49 якого зазначено, що положення Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" не встановлюють обмежень щодо визначення розміру пені, а передбачають обмеження розміру пені, що підлягає стягненню.

В силу положень ч. 6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов’язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов’язання мало бути виконано. Діючим господарським законодавством не передбачена можливість нарахування пені більше ніж за півроку і цей строк є присікальним.

Розрахунок пені в сумі 21 226,26 грн. здійснений позивачем при поданні позовної заяви судом не може бути прийнятий, оскільки такий не відповідає чинному законодавству, нарахування проведені без урахування обмежень по розміру встановленому чинним законодавством за ставкою 0,1% передбаченою договором.

Як зазначено у п. 18 Листа Вищого господарського суду України від 11.04.2005р. № 01-8/344 господарський суд у розгляді справи не зобов'язаний здійснювати "перерахунок" замість позивача розрахованих останнім сум штрафних санкцій, річних тощо. Однак з огляду на вимоги частини 1 статті 47 ГПК щодо прийняття судового рішення за результатами обговорення усіх обставин справи та частини 1 статті 43 ГПК стосовно всебічного, повного і об'єктивного розгляду в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності суд повинен перевірити обґрунтованість і правильність здійсненого позивачем нарахування таких сум, і в разі, якщо їх обчислення помилкове - зобов'язати позивача здійснити перерахунок відповідно до закону чи договору або зробити це самостійно.

За розрахунком суду сума пені за неналежне виконання зобов’язань за договором оренди №5 становить 12 706,92 грн, а відтак вимоги позивача про стягнення пені, із урахуванням п.3 ч. 1 ст. 83 ГПК України, що підлягають до задоволення, складають 12706,92 грн.

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

З огляду на вищевикладене та наявність прострочення сплати орендних платежів, суд погоджується з розрахунком суми інфляційних збитків у розмірі 5 337,91 грн здійсненого з урахуванням виникнення строку оплати (періоду прострочення), та з розрахунком 3% річних у розмірі 2 718,29 грн наданими позивачем і вважає такі обґрунтованими.

У випадку розірвання договору за ініціативою орендаря, він повинен повідомити про таке розірвання за 3 місяці до дати припинення Договору, а у разі невиконання цього обов’язку орендар повинен оплатити неустойку у розмірі 3-місячної орендної плати (п. 10.5 Договору).

Відповідно до ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

З урахуванням того, що правові наслідки порушення зобов’язань визначені п. 10.5 договору та встановлені у трьохкратному розмірі місячної орендної плати, беручи до уваги той факт, що орендар (відповідач) звернувся до орендодавця (позивача) листом про припинення дії Договору з 15.05.09 лише 16.04.09, а відтак, з порушенням встановленого п.10.5 строку, суд погоджується з розрахунком суми неустойки у розмірі 313 380,00 грн, що здійснений позивачем.

Заявлені позовні вимоги відповідачем не спростовані, відзиву на позов, контррозрахунку штрафних санкцій, доказів здійснення розрахунків за договором. у відповідності з положеннями договору відповідачем не надано, у зв’язку з чим позов підлягає задоволенню.

Відповідно до ст. 49 ГПК України витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу підлягають стягненню з відповідача на користь позивача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 32, 33, 49, 75, 82-85 ГПК України, господарський суд, -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Максбет» (04073, м. Київ, Оболонський район, вул. Сирецька, 5 корпус 1, ідентифікаційний код 10000702237) з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем в процесі виконання судового рішення на користь Товариства з обмеженою за участю іноземного капіталу «Ремонтно-Реставраційне підприємство «Україна-Реставрація»(04080, м. Київ, Подільський район, вул. Фрунзе,1, ідентифікаційний код 32073059) основний борг за орендну плату за договором оренди нежитлового приміщення №5 від 29.07.08 у розмірі 146244,00 грн (сто сорок шість тисяч двісті сорок чотири гривні нуль копійок), пеню за основним боргом за договором оренди нежитлового приміщення №5 від 29.07.08 у розмірі 12 706,92 грн (дванадцять тисяч сімсот шість гривень дев’яносто дві копійки), суму інфляційних витрат за договором оренди нежитлового приміщення №5 від 29.07.08 у розмірі 5 337,91 грн (п’ять тисяч триста тридцять сім гривень дев’яносто одна копійка), 3% річних за договором оренди нежитлового приміщення №5 від 29.07.08 у розмірі 2 718,29 грн (дві тисячі сімсот вісімнадцять гривень двадцять дев’ять копійок), неустойку за договором оренди нежитлового приміщення №5 від 29.07.08 у розмірі 313 380,00 грн (триста тринадцять гривень триста вісімдесят гривень нуль копійок), витрати по сплаті державного мита у розмірі 4 803,87 грн (чотири тисячі вісімсот три гривні вісімдесят сім копійок) та витрати за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі 236,00 грн.

3. В іншій частині позову відмовити.

4. Наказ видати у відповідності до ст. 116 ГПК України.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання, оформленого відповідно до ст. 84 ГПК України.

Суддя Пукшин Л.Г.

Дата підписання рішення 05.02.2010р