Постанова № 9530742, 21.04.2010, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд

61004 м. Харків вул. Мар'їнська, 18-Б-3 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

21 квітня 2010 р. № 2-а- 444/10/2070

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді - Зінченко А.В.

При секретарі Король Д.О.

За участі сторін:

представника позивача Кузьменка А.С.

представник відповідача - не прибув

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Аркадія»до Державної податкової інспекції м.Вінниця про скасування податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач, товариство з обмеженою відповідальністю «Аркадія», звернувся до суду з позовною заявою, в якій просив скасувати податкове повідомлення-рішення ДПІ у м.Вінниця №0000842350/0 від 20.10.2006р., яким підприємству визначено суму податкового зобовязання (з урахуванням штрафних (фінансових) санкцій) у розмірі 84549,81 грн.

В обґрунтування своїх позовних вимог товариство з обмеженою відповідальністю «Аркадія»зазначило, що Державною податковою інспекцією м. Вінниця було проведено невиїзну позапланову документальну перевірку товариства з обмеженою відповідальністю «Аркадія»з питань правильності обчислення орендної плати за землю за період з 21.02.2006р. по 01.09.2006р., оскільки товариством укладено з Вінницькою міською радою договір оренди земельної ділянки від 20.12.2005р., який зареєстровано у Вінницькій регіональній філії Державного підприємства «Центр державного земельного кадастру при Держкомземлі України»21.02.2006р. за № 040600200016.

За результатами перевірки складено акт №1830/2350/30751193 від 20.10.2006р., у якому зазначено, що позивачем порушені статті 2,7,14,17,19 Закону України «Про плату за землю».

Висновок відповідача про те, що позивачем занижено орендну плату за землю у період з 21.02.2006р. по 01.09.2006р. на загальну суму 57677,40 грн., а також про те, що позивач мав у наведений період сплачувати орендну плату у розмірі 113987,06 грн. на рік зроблено в акті перевірки на підставі листа №21-2998 від 21.06.2006р., отриманого від Управління містобудування і архітектури міської ради про те, що ТОВ «Аркадія»не отримувала дозвіл на виконання будівельних робіт від Управління містобудування і архітектури міської ради. На думку перевіряючих, ТОВ «Аркадія»до отримання дозволу ДАБК повинно сплачувати орендну плату за землю в розмірі 3% від грошової оцінки для комерційних потреб.

На підставі зазначеного акту було винесено податкове повідомлення-рішення від 20.10.2006 р. №0000842350/0, відповідно до якого позивачеві було визначено суму податкового зобовязання в розмірі 84549,81 грн., з яких основного платежу 57677,4 грн., штрафна (фінансова) санкція 26872,41 грн.

Підприємство не згодне з винесеним податковим повідомленням-рішенням та просить суд скасувати зазначене повідомлення-рішення .

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав, просив суд їх задовольнити в повному обсязі та додатково зазначив, що в період, охоплений проведеною ДПІ у м. Вінниці перевіркою, на земельній ділянці, щодо якої Відповідачем донараховані податкові зобовязання, велись роботи з реконструкції розташованого на земельній ділянці обєкта нерухомості (незавершеної будівлі ЛМК-2 загальною площею 2027,4 кв.м. яка була придбана Позивачем - товариством з обмеженою відповідальністю «Аркадія»відповідно до договору купівлі-продажу від 21.07.2004 року, на момент придбання будівельною готовністю 73%). Вказані факти (дата та факт придбання Позивачем обєкта нерухомості ЛМК-2, та факт проведення реконструкції вказаного обєкта нерухомості у інший обєкт) підтверджуються рішенням господарського суду Вінницької області від 10.01.2007 року по справі №13/6-07, яке набрало чинності (додається). У відповідності до вказаного рішення за Позивачем визнано право власності на склад зберігання продовольчої групи товарів, в який Позивачем було реконструйовано обєкт нерухомості, який знаходився раніше на орендованій Позивачем з 21.02.2006 року земельній ділянці. В ході розгляду справи за позовом ТОВ «Аркадія»до комунального підприємства «Вінницьке обласне Бюро технічної інвентаризації»про визнання права власності господарський суд Вінницької області встановив факти того що Позивачем була проведена реконструкція нерухомого майна незавершеної будівлі ЛМК-2 під склад продовольчої групи товарів, при чому на проведення робіт з реконструкції було укладено відповідні господарські договори, що відображено в постановленому судом рішенні.

У результаті реконструкції, належна позивачеві на праві власності незавершена будівля ЛМК-2 було реконструйовано під склад зберігання продовольчої групи товарів, складовими частинами якого (згідно до генерального плану та зазначених договорів) є: будівля ЛМК-2; адміністративно-побутовий корпус, контрольно-пропускний пункт, пожежний резервуар ємністю 50 метрів кубічних; рампа залізнична крита; пандус; артсвердловина; трансформаторна підстанція; насосна станція; асфальтобетонне покриття площею 3395 метрів квадратних; покриття з залізобетонних плит площею 120 метрів квадратних». В рішенні господарського суду Вінницької області було відображено лише кілька договорів на підтвердження факту проведення реконструкції саме товариством з обмеженою відповідальністю «Аркадія», а укладено їх було ще більше, ніж відображено у рішенні суду.

На підставі рішення господарського суду Вінницької області від 10.01.2007 року по справі №13/6-07 та ухвали від 23.01.2007 року про виправлення допущеної в тексті рішення описки комунальним підприємством «Вінницьке обласне обєднане бюро технічної інвентаризації»07.02.2007 року було видане реєстраційне посвідчення на обєкт нерухомості. Пізніше - 16.07.2007 року на підставі рішення господарського суду Вінницької області від 10.01.2007 року та рішення виконкому Вінницької міської ради від 16.07.2007 року №1610 товариству з обмеженою відповідальністю «Аркадія»виконкомом Вінницької міської ради було видане свідоцтво про право власності на будівлі, розташовані на земельній ділянці.

Представник відповідача в судове засідання не прибув, був повідомлений належним чином та завчасно про час та місце судового засідання, а тому суд вважав за можливе розглянути справу за відсутності представника Відповідача..

Вислухавши пояснення представника позивача та дослідивши наявні в матеріалах справи докази, судом встановлено наступне.

Державною податковою інспекцією м. Вінниця було проведено невиїзну позапланову документальну перевірку товариства з обмеженою відповідальністю «Аркадія»з питань правильності обчислення орендної плати за землю за період з 21.02.2006р. по 01.09.2006р., оскільки товариством укладено з Вінницькою міською радою договір оренди земельної ділянки від 20.12.2005р., який зареєстровано у Вінницькій регіональній філії Державного підприємства «Центр державного земельного кадастру при Держкомземі України»21.02.2006р. за № 040600200016.

За результатами перевірки складено акт №1830/2350/30751193 від 20.10.2006р., у якому зазначено, що позивачем порушені статті 2, 7, 14, 17, 19 Закону України «Про плату за землю».

На підставі зазначеного акту було винесено податкове повідомлення-рішення від 20.10.2006 р. №0000842350/0, відповідно до якого позивачеві було визначено суму податкового зобовязання в розмірі 84549,81 грн., з яких основного платежу 57677,4 грн., штрафна (фінансова) санкція 26872,41 грн.

Судом встановлено, що 20 грудня 2005 року між Вінницькою міською радою та позивачем було укладено договір оренди земельної ділянки.

Договір зареєстровано у Вінницькій регіональній філії Державного підприємства "Центр державного земельного кадастру при Держкомземі України», про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 21 лютого 2006 року №040600200016.

Згідно до п. 11.1 договору встановлено: „плата за оренду земельної ділянки обчислюється у наступному порядку: В розмірі 3% від грошової оцінки - 3799568,55 =113 987, 06 (комерційне використання) гривень в рік. За винятком нормативно встановленого періоду реконструкції та у разі зміни функціонального використання земельної ділянки відповідно до дозволу Державного архітектурно будівельного контролю. На цей термін плата встановлюється в розмірі 1% від грошової оцінки земельної ділянки 759 913, 71 грн., відповідно функціонального призначення, тобто 7 599, 14 грн. В разі здачі об'єкта в експлуатацію раніше указаного терміну або зміни функціонального використання частки (для здійснення основної діяльності) плата за подальший період користування обчислюється в розмірах плати за основне використання.

Відповідно до п. 11.5. договору орендна плата справляється також у випадках, якщо орендар з поважних причин тимчасово не використовує земельну ділянку на умовах договору.

Згідно до п. 16 договору функціональне використання земельної ділянки -комерційне використання (будівництво та обслуговування складських приміщень продовольчої групи товарів).

27 квітня 2006 року позивачем було подано до ДПІ у м. Вінниці податкову декларацію орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності за 2006 рік, у відповідності до якої нараховано орендної плати на 2006 рік, починаючи з лютого 2006 p., згідно з договором оренди усього 6741,51 грн.

Як вбачається з матеріалів справи в чому саме полягають порушення позивачем зазначених у висновку акту перевірки норм Закону України „Про плату за землю", в акті перевірки не зазначено. Висновок відповідача про те, що позивачем занижено орендну плату за землю у період з 21.02.06 по 01.09.06 року на загальну суму 57 677,40 грн., а також про те, що позивач мав у наведений період сплачувати орендну плату у розмірі 113 987,06 грн. на рік зроблено в акті перевірки на підставі листа №21-2998 від 21.06.2006 р., отриманого від Управління містобудування і архітектури міської ради про те, що TOB .Аркадія" не отримувала дозвіл на виконання будівельних робіт від Управління містобудування і архітектури міської ради. На думку перевіряючих, TOB „Аркадія" до отримання дозволу ДАБК повинно сплачувати орендну плату за землю в розмірі 3% від грошової оцінки для комерційних потреб. Тобто висновок відповідача про те, що позивач занизив розмір орендної плати базується на зробленому відповідачем тлумаченні положень п. 11.1 договору.

Однак, встановлюючи, що є комерційним або некомерційним використанням земельної ділянки, а також який розмір оплати застосовувати, необхідно виходити не тільки з положень п. 11.1, а й з інших положень договору. Як вже зазначалось п. 16 договору встановлює , що „комерційне використання" земельної ділянки - це будівництво та обслуговування складських приміщень продовольчої групи товарів. Відповідачем не надано суду документального підтвердження комерційного використання позивачем відведеної земельної ділянки.

Суд зазначає, що відповідно до ст. 1 Закону України "Про оренду землі", оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

Згідно ч. 1 ст. 15 Закону України „Про оренду землі", істотною умовою договору оренди землі є орендна плата із зазначенням її розміру.

Також суд вважає за необхідним зазначити, що основним документом, який регулює земельні відносини в Україні є Земельний кодекс України від 25.10.2001 № 2768-ІІІ, а справляння плати за землю здійснюється відповідно до Закону України «Про плату за землю», який визначає різний механізм справляння земельного податку в залежності від того, встановлена чи ні грошова оцінка землі, а також ставки земельного податку окремо для різних категорій земель, визначених Земельним кодексом України, відповідальність платників та контроль за правильністю обчислення і справляння земельного податку.

Відповідно до ст. 19 Земельного кодексу України землі України поділяються категорії за основним цільовим призначенням. Віднесення земель до тих чи інших категорій згідно зі статтею 20 даного Кодексу здійснюється на підставі рішень органів державної влади та органів місцевого самоврядування відповідно до їх повноважень.

Зміна цільового призначення земель провадиться органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування, які ухвалюють рішення про передачу цих земель у власність або надання у користування, вилучення (викуп) земель і затверджують проекти землеустрою.

Власники земельних ділянок та землекористувачі зобов'язані забезпечувати використання землі відповідно до цільового призначення (ст. 91, 96 Кодексу), оскільки в залежності від умов надання та цільового використання земель здійснюється їх оподаткування.

Крім того, статтею 96 Земельного кодексу України зазначено, що "землекористувачі зобов'язані своєчасно надавати відповідним органам виконавчої влади та органам місцевого самоврядування дані про стан і використання земель та інших природних ресурсів у порядку, встановленому законом".

Стаття 195 Земельного кодексу України передбачає, що основними завданнями ведення державного земельного кадастру є забезпечення повноти відомостей про всі земельні ділянки.

Як передбачено ст. 19 Закону України "Про плату за землю", розмір, умови і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за угодою сторін у договорі оренди між орендодавцем (власником) і орендарем.

Згідно до ч. 2 ст. 11 Цивільного Кодексу України, підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини. Таким чином, розмір орендної плати, яку позивач зобов'язаний платити визначається виключно умовами договору оренди земельної ділянки від 20.12.2005р., що укладений між позивачем та Вінницькою міською радою.

Згідно до ст. 213 Цивільного Кодексу України, зміст правочину може бути витлумачений стороною (сторонами). На вимогу однієї або обох сторін суд може постановити рішення про тлумачення змісту правочину.

Судом також встановлено, що в період, охоплений проведеною Відповідачем (ДПІ у м. Вінниці) перевіркою (згідно акта перевірки, це період з 21.02.2006 по 01.09.2006 року), на земельній ділянці, щодо якої Відповідачем донараховані податкові зобовязання, велись роботи з реконструкції розташованого на земельній ділянці обєкта нерухомості незавершеної будівлі ЛМК-2 загальною площею 2027,4 кв.м. яка була придбана товариством з обмеженою відповідальністю «Аркадія» відповідно до договору купівлі-продажу від 21.07.2004 року (на момент придбання будівельною готовністю 73%).

Вказані факти (дата та факт придбання Позивачем обєкта нерухомості ЛМК-2, та факт проведення реконструкції вказаного обєкта нерухомості у інший обєкт) підтверджуються рішенням господарського суду Вінницької області від 10.01.2007 року по справі №13/6-07, яке набрало чинності.

У відповідності до вказаного рішення за Позивачем визнано право власності на склад зберігання продовольчої групи товарів, в який Позивачем було реконструйовано обєкт нерухомості, який знаходився раніше на орендованій Позивачем з 21.02.2006 року земельній ділянці. В ході розгляду справи за позовом ТОВ «Аркадія»до комунального підприємства «Вінницьке обласне Бюро технічної інвентаризації»про визнання права власності господарський суд Вінницької області встановив факти того що Позивачем була проведена реконструкція нерухомого майна незавершеної будівлі ЛМК-2 під склад продовольчої групи товарів, при чому на проведення робіт з реконструкції було укладено відповідні господарські договори, що відображено в постановленому судом рішенні від 10.01.2007 року по справі №13/6-07.

На підставі рішення господарського суду Вінницької області від 10.01.2007 року по справі №13/6-07 та ухвали від 23.01.2007 року про виправлення допущеної в тексті рішення описки комунальним підприємством «Вінницьке обласне обєднане бюро технічної інвентаризації»07.02.2007 року було видане реєстраційне посвідчення на обєкт нерухомості. Пізніше - 16.07.2007 року на підставі рішення господарського суду Вінницької області від 10.01.2007 року та рішення виконкому Вінницької міської ради від 16.07.2007 року №1610 товариству з обмеженою відповідальністю «Аркадія»виконкомом Вінницької міської ради було видане свідоцтво про право власності на будівлі, розташовані на земельній ділянці.

Крім того суд зазначає, що згідно з Інструкцією з заповнення державної статистичної звітності з кількісного обліку земель, затвердженою Наказом Державного комітету статистики України від 05.11.1998р. № 377, до земель, які використовуються в комерційних цілях, необхідно включати землі, вказані в додатку № 3.

Згідно з додатком №3 здійснення будівельних робіт підрядними організаціями не віднесено до видів економічної діяльності на землях, що використовуються в комерційних цілях.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАСУ, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Відповідач не довів правомірності винесення свого рішення, тому позов підлягає задоволенню.

При зазначених обставинах, суд вважає вимоги позивача правомірними та такими, що ґрунтуються на положеннях діючого законодавства, належним чином обґрунтовані, підтверджені матеріалами справи, а тому підлягають задоволенню у повному обсязі, а заперечення відповідача суд відхиляє як безпідставні і такі, що суперечать діючому законодавству та фактичним обставинам справи.

Керуючись ст.ст. 69 72, 86, 94, 137, 160 163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Аркадія»до Державної податкової інспекції м.Вінниця про скасування податкового повідомлення-рішення - задовольнити.

Скасувати податкове повідомлення рішення від 20.10.06 за № 0000842350/0 Державної податкової інспекції у м. Вінниця.

Стягнути и з Державного бюджету України на користь ТОВ «Аркадія»(м. Харків, вул. Батуринська, 22, код 30751193) витрати по сплаті державного мита в сумі 3,40 грн.

Постанова може бути оскаржена в Харківський апеляційний адміністративний суд через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження постанови суду в десятиденний строк з дня її проголошення та поданням після цього протягом двадцяти днів апеляційної скарги, або без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у встановлений строк, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Постанова в повному обсязі виготовлена 26 квітня 2010 року.

Суддя А.В. Зінченко