Вирок № 95284287, 02.03.2021, Саксаганський районний суд м. Кривого Рогу

Справа № 214/1314/18

1-кп/214/118/21

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 березня 2021 року Саксаганський районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді - Ткаченка А.В.,

за участю:

секретаря судового засідання - Фастовець Ю.Ю.,

прокурора - Личаної С.В.

обвинуваченого - ОСОБА_1 ,

розглянув у відкритому судовому засіданні у м. Кривому Розі кримінальне провадження №120198040750000317 від 10.02.2018 року відносно

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Ленінське Апостолівського району Дніпропетровської області, українця, громадянина України, який не працює, не одружений, на утриманні неповнолітніх дітей не має, з загальною середньою освітою, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_2 , раніше судимий:

- 16.08.2011 року Софіївським районним судом Дніпропетровської області за ч.3 ст.185 КК України до покарання у виді позбавлення волі строком на 4 роки, на підставі ст.75 КК України звільнений від відбування покарання з іспитовим строком на 2 роки; звільнений 16.08.2011 року з зали суду;

- 27.02.2012 року Софіївським районним судом Дніпропетровської області за ч.3 ст.185 КК України до покарання у виді позбавлення волі строком на 4 роки, на підставі ст.71 КК України частково приєднано невідбутий строк за вироком Софіївського районного суду Дніпропетровської області від 16.08.2011 року та до відбуття остаточно визначено покарання у виді позбавлення волі строком на 4 роки 6 місяців;

- 10.05.2012 року Криворізьким районним судом Дніпропетровської області за ч.3 ст.185 КК України до покарання у виді позбавлення волі строком на 4 роки, на підставі ст.70 ч.4 КК України частково приєднано покарання за вироком Софіївського районного суду Дніпропетровської області від 27.02.2012 року та остаточно до відбуття визначено 5 років позбавлення волі; звільнився 23.09.2015 року умовно-достроково на невідбутий строк 1 рік 3 місяці 1 день;

- 11.09.2019 року Довгинцівським районним судом м. Кривого Рогу Дніпропетровської області за ч.2 ст.263 КК України до покарання у виді позбавлення волі строком на 2 роки, на підставі ст.75 КК України звільнений від відбування покарання з іспитовим строком на 1 рік;

- 23.01.2020 року Софіївським районним судом Дніпропетровської області за ч.1 ст.122 КК України до покарання у виді позбавлення волі строком на 2 роки. Відповідно до ст.70 ч.4 КК України частково приєднано покарання за вироком Довгинцівського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 11.09.2019 року та остаточно до відбуття визначено 2 роки 6 місяців позбавлення волі. На підставі ст.75 КК України звільнений від відбування покарання з іспитовим строком на 2 роки,

обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.185 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 , 06.02.2018 року, приблизно о 02-00 годині, знаходився біля буд. №98 по вул. Співдружності в Саксаганському районі м. Кривого Рогу. В цей час, діючи повторно, реалізуючи намір, направлений на таємне викрадення чужого майна та звернення його на свою користь, впевнившись у відсутності свідків та очевидців, а також в тому, що його дії носять таємний характер та за ним ніхто не спостерігає, діючи з корисливих мотивів, відкрив кришку люка, звідки здійснив крадіжку чавунної кришки телефонного люку, яка належить ПАТ «Укртелеком», вартість якої, станом на 06.02.2018 року могла складати 919,85 гривень. Після цього, вказану кришку люку розбив за допомогою заздалегідь заготовленої металевої кувалди, але разом з викраденим майном був викритий співробітниками патрульної поліції.

Внаслідок злочинних дій ОСОБА_1 потерпілій особі ПАТ «Укртелеком» спричинено матеріальний збиток на загальну суму 919,85 грн.

Дії обвинуваченого ОСОБА_1 належить кваліфікувати за ч.2 ст.185 КК України, за ознаками: таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене повторно.

Судом враховані наступні докази на підтвердження встановлених обставин.

Так, в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 вину у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.185 КК України визнав в повному обсязі та пояснив таке. 06.02.2018 року, приблизно о 02-00 годині, він проходив по вул. Співдружності в Саксаганському районі м. Кривому Розі, взяв кришку люку та відніс її до будинку. Після цього, за допомогою металевої кувалди розбив її. Коли він розбивав люк, приїхали патрульні та затримали його. У скоєному розкаюється та просить суворо його не карати.

Суд, враховуючи думку учасників судового провадження, визнання обвинуваченим ОСОБА_1 вини у вчиненому кримінальному правопорушенні, відповідно до ч.3 ст.349 КПК України, визнає недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються. При цьому, суд з`ясував у учасників судового провадження, чи правильно вони розуміють зміст цих обставин та чи немає сумнівів у добровільності їх позиції, а також роз`яснив їм, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.

При призначенні покарання суд, у відповідності до положень ст.ст.65-67 КК України, враховує ступінь тяжкості та конкретні обставини вчинення кримінального правопорушення, зокрема дані, які характеризують особу обвинуваченого, наявність обставин, що пом`якшують покарання та відсутність обтяжуючих покарання обставин.

Відповідно до ч.1 ст.66 КК України, обставинами, які пом`якшують покарання обвинуваченому визначаються щире каяття та активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення.

Обставин, відповідно до ст. 67 КК України, які обтяжують покарання обвинуваченому, не встановлено.

Обвинувачений ОСОБА_1 по відношенню до інкримінованого йому кримінального правопорушення підпадає під дію ч.1 ст.19 КК України (Т.2 а.с.57).

Відповідно до ст.12 КК України обвинувачений вчинив нетяжкий злочин.

Вирішуючи питання про призначення покарання обвинуваченому ОСОБА_1 , суд, враховує ступінь тяжкості скоєного кримінального правопорушення, особу обвинуваченого, який за місцем мешкання характеризується з нейтральної сторони (Т.2 а.с.60), раніше судимий (Т.2 а.с.53-54), на обліку в КЗ «Криворізький психоневрологічний диспансер» ДОР» у лікарів психіатра та нарколога не перебував і не перебуває (Т.2 а.с.57, 58).

Згідно з досудовою доповіддю Саксаганського районного відділу філії державної установи «Центр пробації» у Дніпропетровській області, щодо обвинуваченого ОСОБА_1 визначено середній ризик вчинення останнім повторного кримінального правопорушення та високий ризик небезпеки для суспільства. У відповідності до висновку органу пробації про можливість виправлення без позбавлення або обмеження волі на певний строк, беручи до уваги інформацію, що характеризує особистість обвинуваченого, його спосіб життя, історію правопорушень, а також середню ймовірність вчинення повторного кримінального правопорушення, орган пробації вважає, що виправлення цієї особи без позбавлення або обмеження волі на певний строк можливе. На думку органу пробації, виконання покарання у громаді можливе за умови здійснення нагляду та застосування соціально-виховних заходів, що необхідні для виправлення та запобігання вчиненню повторних кримінальних правопорушень, виконання рекомендованих заходів, спрямованих на мінімізацію ризику вчинення повторного кримінального правопорушення (Т.3 а.с.2-3).

Відповідно до ст.ст.50, 65 КК України, покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами. Виходячи із вказаних вимог закону особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначено покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень.

Призначаючи покарання обвинуваченому ОСОБА_1 , суд виходить із положень ст.65 КК України, враховує характер і ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, наявність пом`якшуючих та відсутність обтяжуючих покарання обставин, дані про особу винного, у зв`язку з чим вважає необхідним і достатнім призначити йому покарання за ч.2 ст.185 КК України у виді позбавлення волі.

Суд, також враховує, що відповідно до вироку Софіївського районного суду Дніпропетровської області від 23.01.2020 року ОСОБА_1 засуджено за ч.1 ст.122 КК України до покарання у виді позбавлення волі строком на 2 роки. Відповідно до ч.4 ст.70 КК України, частково приєднано покарання за вироком Довгинцівського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 11.09.2019 року та остаточно до відбуття визначено 2 роки 6 місяців позбавлення волі. На підставі ст.75 КК України ОСОБА_1 звільнений від відбування покарання з іспитовим строком на 2 роки.

Між тим, згідно з роз`ясненнями, що викладені в п.23 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику призначення судами кримінального покарання» №7 від 24.10.2003 року, коли особа, щодо якої було застосоване звільнення від відбування покарання з випробуванням на підставі ст.75 КК України, вчинила до постановлення вироку в першій справі інший злочин, за який вона засуджується до покарання, що належить відбувати реально, застосування принципів поглинення, часткового чи повного складання призначених покарань не допускається та за таких умов кожний вирок виконується самостійно.

З огляду на наведене, вирок Софіївського районного суду Дніпропетровської області від 23.01.2020 року відносно ОСОБА_1 підлягає самостійному виконанню.

Суд, переконаний, що таке покарання буде справедливим, необхідним і достатнім для виправлення ОСОБА_1 та запобігання вчиненню ним нових кримінальних правопорушень.

Підстав для застосування положень ст.ст.69, 75 КК України судом не встановлено.

Строк відбування покарання ОСОБА_1 необхідно числити з моменту затримання, тобто з 13.11.2020 року (Т.3 а.с.51-53).

Окрім того, у справі представником потерпілої особи Дніпропетровської філії ПАТ «Укртелеком» Корніх Н.Ю. заявлено цивільний позов, згідно з яким він просить стягнути з ОСОБА_1 на користь ПАТ «Укртелеком» майнову шкоду у розмірі 919,85 грн.

Прокурор не заперечував проти задоволення цивільного позову.

Обвинувачений ОСОБА_1 позовні вимоги визнав в повному обсязі, та не заперечував проти їх задоволення.

Відповідно до ч.1 ст.1166 ЦК України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Суд приходить до висновку, що умисними, протиправними діями, які виразились у таємному викраденні майна, потерпілій особі спричинено майнову шкоду, відповідальність за яку суд покладає на обвинуваченого в зв`язку з доведенням його вини.

Вирішуючи питання про належність, допустимість доказів та з огляду на наявність підстав звільнення від доказування, суд керується нормами ЦПК України, а саме ч.1 ст.82 ЦПК України, якою передбачено, що обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання.

Вислухавши думку учасників судового розгляду, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що на підставі ст.ст.16, 1166 ЦК України, відповідно до ст.ст.128, 368 КПК України, позовні вимоги представника потерпілої особи Дніпропетровської філії ПАТ «Укртелеком» Корніх Н.Ю. про відшкодування майнової шкоди підлягають задоволенню в повному обсязі.

Окрім того, відповідно до ч.1 ст.96-2 КК України, спеціальна конфіскація застосовується у разі, якщо гроші, цінності та інше майно:

1) одержані внаслідок вчинення злочину та/або є доходами від такого майна;

2) призначалися (використовувалися) для схиляння особи до вчинення злочину, фінансування та/або матеріального забезпечення злочину або винагороди за його вчинення;

3) були предметом злочину, крім тих, що повертаються власнику (законному володільцю), а у разі, коли його не встановлено, - переходять у власність держави;

4) були підшукані, виготовлені, пристосовані або використані як засоби чи знаряддя вчинення злочину, крім тих, що повертаються власнику (законному володільцю), який не знав і не міг знати про їх незаконне використання.

Таким чином, суд вважає за необхідне, на підставі ст.ст.96-1, 96-2 КК України, конфіскувати у власність держави засоби та знаряддя вчинення злочину – металеву кувалду, виявлену та вилучену у обвинуваченого ОСОБА_1 , яка знаходиться на зберіганні в камері схову речових доказів Саксаганського ВП КВП ГУНП в Дніпропетровській області (Т.2 а.с.24).

Питання речових доказів судом вирішується в порядку, передбаченому ст.100 КПК України.

Процесуальні витрати у справі відсутні.

Керуючись ст.ст. 349 ч. 3, 369, 370, 373, 374 КПК України, суд, –

УХВАЛИВ:

ОСОБА_1 визнати винуватим у пред`явленому обвинуваченні за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.185 КК України.

Призначити ОСОБА_1 покарання за ч.2 ст.185 КК України у виді позбавлення волі строком на 2 (два) роки.

Вирок Софіївського районного суду Дніпропетровської області від 23.01.2020 року щодо ОСОБА_1 – виконувати самостійно.

Строк відбування покарання ОСОБА_1 необхідно числити з моменту затримання, тобто з 13.11.2020 року.

Цивільний позов представника потерпілої особи Дніпропетровської філії ПАТ «Укртелеком» Корніх Наталії Юріївни до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди – задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь потерпілої особи ПАТ «Укртелеком» в рахунок відшкодування завданої майнової шкоди 919 (дев`ятсот дев`ятнадцять) грн. 85 коп.

На підставі ст.ст.96-1, 96-2 КК України, металеву кувалду, виявлену та вилучену у ОСОБА_1 , яка знаходиться на зберіганні в камері схову речових доказів Саксаганського ВП КВП ГУНП в Дніпропетровській області, (квитанція №001378) – конфіскувати у власність держави (Т.2 а.с.24, 25).

Речовий доказ – мішок з фрагментами чавунної кришки люку, виявлені та вилучені у обвинуваченого ОСОБА_1 , які знаходяться на зберіганні в камері схову речових доказів Саксаганського ВП КВП ГУНП в Дніпропетровській області, (квитанція №001378) – знищити (Т.2 а.с.24, 25).

На вирок можуть бути подані апеляційні скарги протягом 30 днів з дня його проголошення до судової палати у кримінальних справах Дніпровського апеляційного суду через Саксаганський районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення апеляційним судом.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.

Суддя А.В. Ткаченко