Ухвала суду № 9527643, 14.04.2009, Апеляційний суд Черкаської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа №11-141/2009 p.Головуючий по 1 інстанції

Категорія ч. 4 ст. 187, ч. 5 ст. 185Фетисова Т. Л.

КК УкраїниДоповідач в апеляційній інстанції

Євтушенко В. Г.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 квітня 2009 року колегія суддів судової палати в кримінальних справах апеляційного суду Черкаської області в складі: головуючого суддіЄвтушенка В. Г. суддівЯтченка М.О., Неділька М. І. при секретаріШанауріної І. О.

за участі:

прокурораЄременка С.Я.

адвокатів:ОСОБА_1, ОСОБА_2

захисникаОСОБА_3

засуджених:ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7,

ОСОБА_8

розглянула у судовому засіданні в м. Черкаси кримінальну справу за апеляцією прокурора Єременка С. Я, який брав участь у судовому розгляді справи, на вирок Черкаського районного суду від 11 грудня 2008 року, яким 1.ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець м. Черкаси, судимості немає, засуджений: -за ч.3 ст. 185 КК України - на 5 років позбавлення волі, -за ч. 5 ст. 185 КК України із застосуванням ст. 69 КК України - на б років позбавлення волі з конфіскацією всього майна; -за ч. 4 ст. 187 КК України із застосуванням ст. 69 КК України - на 6 років 6 місяців позбавлення волі з конфіскацією всього майна;

Згідно ст. 70 КК України шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим визначено засудженому ОСОБА_4 до відбування покарання 6 років 6 місяців позбавлення волі з конфіскацією всього майна, що є його особистою власністю.

Згідно ст. 72 КК України вирішено зарахувати ОСОБА_4 в строк покарання його попереднє ув'язнення з 7. 04. 2007 року (з моменту затримання ) по 11. 12. 2008 року.

Строк відбування покарання ОСОБА_4 визначено рахувати з 7 квітня 2007 року.

Постановлено виправдати ОСОБА_4 за ст. 304, ч.3 ст. 357 КК України - за відсутністю в його діях складу цих злочинів.

2. ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженець м. Черкаси, судимості немає,

засуджений:

за ч. 5 ст. 185 КК України із застосуванням ст. 69 КК України - на 5 років 10 місяців позбавлення волі;

за ч.3 ст. 187 КК України із застосуванням ст. 69 КК України - на 5 років 10 місяців позбавлення волі;

за ч. 4 ст. 187 КК України із застосуванням ст. 69 КК України - на 6 років позбавлення волі з конфіскацією всього майна; Згідно ст. 70 КК України шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим визначено засудженому ОСОБА_5, до відбування покарання у 6 років позбавлення волі з конфіскацією всього майна , що є його особистою власністю .

Згідно ст. 72 КК України вирішено зарахувати в строк покарання ОСОБА_5 його попереднє ув'язнення з 13. 02. 2007 року по 22. 02. 2007 року включно.

Строк відбування покарання засудженому ОСОБА_5 визначено рахувати з моменту його затримання.

3. ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_3, уродженець м. Черкаси, судимості немає,

засуджений за ч.3 ст. 187 КК України із застосуванням ст. 69 КК України на 5 років позбавлення волі.

На підставі ст. 75 КК України вирішено звільнити засудженого ОСОБА_6 від відбування призначеного покарання з випробуванням з іспитовим строком 2 роки, з покладенням на нього на підставі ст. 76 КК України зобов'язань: не виїжджати за межі України без дозволу органу кримінально-виконавчої системи, повідомляти ці органи про зміну місця проживання, періодично з'являтись для реєстрації в органи кримінально-виконавчої системи.

4. ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_4, уродженець м. Черкаси, судимості немає,

засуджений за ч.3 ст. 187 КК України із застосуванням ст. 69 КК України на 5 років позбавлення волі.

На підставі ст. 75 КК України вирішено звільнити засудженого ОСОБА_7 від відбування призначеного покарання з випробуванням з іспитовим строком 3 роки, з покладенням на нього на підставі ст. 76 КК України зобов'язань: не виїжджати за межі України без дозволу органу кримінально-виконавчої системи, повідомляти ці органи про зміну місця проживання, періодично з'являтись для реєстрації в органи кримінально-виконавчої системи.

5. ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_5, уродженець м. Черкаси, судимості немає,

засуджений за ч. 4 ст.185 КК України на 5 років позбавлення волі.

На підставі ст. 75 КК України вирішено звільнити засудженого ОСОБА_8 від відбування призначеного покарання з випробуванням з іспитовим строком 2 роки з покладенням на нього на підставі ст. 76 КК України зобов'язань: не виїжджати за межі України без дозволу органу кримінально-виконавчої системи, повідомляти ці органи про зміну місця проживання.

Вирішено частково задовольнити цивільні позови потерпілих ОСОБА_9 та ОСОБА_10 і стягнути солідарно:

-із засуджених ОСОБА_4., ОСОБА_5, ОСОБА_6 на користь потерпілого ОСОБА_9 3000 грн. на відшкодування моральної шкоди та 21331,2грн. на відшкодування матеріальної шкоди;

-із засуджених ОСОБА_4 ОСОБА_5 на користь потерпілого ОСОБА_10 10120 грн. на відшкодування матеріальної шкоди.

Постановлено залишити без розгляду цивільні позови потерпілих ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13 , ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17 та ОСОБА_18, роз'яснивши право на звернення з цими позовами в порядку цивільного судочинства.

Вирішено питання про речові докази по справі: фужер, дві штори, порожня пляшка з-під бренді, статуетка, які знаходяться на зберіганні у представника потерпілого ОСОБА_12 - ОСОБА_19; статуетка, ключі з брелоком, які знаходяться на зберіганні у потерпілого ОСОБА_10; СД диски, навушники, які знаходяться на зберіганні у представника потерпілого ОСОБА_15; навушники, які знаходяться на зберіганні у потерпілого ОСОБА_9, - усі повернути їх власникам за належністю; -сліди пальця руки, належний ОСОБА_4, що виявлений у барі "Королівська охота" -залишити в матеріалах даної кримінальної справи.

Вирішено питання про судові витрати за проведення судових експертиз у справі, постановивши стягнути з засудженого ОСОБА_4. - 502,63 грн., з засудженого ОСОБА_5 - 267,24 грн., засудженого ОСОБА_8 - 149,54 грн., з засудженого ОСОБА_6 - 127,70 грн., з засудженого ОСОБА_7 - 70,62 грн. на користь УДК в Черкаській області код 25574009 МФО 854018 на рахунок 35223003000037, одержувач НДЕКЦ при УМВС в Черкаській.

Згідно вироку ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7

та ОСОБА_8 визнані винними у вчиненні злочинів за таких обставин.

ОСОБА_4 і ОСОБА_5, а також ОСОБА_20 (щодо якого справу виділено в окреме провадження та оголошено розшук, і щодо якого даний вирок не постановлено) восени 2003 року у м. Черкаси, на пропозицію останнього, який взяв на себе роль організатора, створили організовану злочинну групу (далі -ОЗГ) для вчинення викрадання та заволодіння чужим майном, ретельно розробили і погодили між собою план спільної злочинної діяльності та розподілили між собою ролі і функції під час вчинення злочинів. Згідно плану передбачалося підшукати об'єкти для посягання, залучити автомобіль для пересування до місця вчинення злочину, залучити інших виконавців злочинів, знайти шляхи збуту майна, здобутого злочинним шляхом. Для вчинення злочину ОСОБА_20 надав для використовуватися, доставляння виконавців до місця вчинення злочинів та перевозк викраденого майна власний мікроавтобус "Тойота-Джі" д. н. з. НОМЕР_1 При цьому, ОСОБА_20 діяв як організатор групи і як безпосередній виконавець злочинних посягань, об'єднував під своїм керівництвом членів групи та спрямовував співучасників на вчинення декількох злочинів, розробляв план вчинення злочині, у скоєнні яких брав безпосередню участь, підшукував та пристосовував засоби та знаряддя для вчинення злочинів, об'єкти для злочинних посягань, інструктував членів перед вчиненням злочинів, на місці керував вчиненням злочинів, що полягало у розстановці співучасників на місцевості біля об'єкту, координував дії членів організованої групи та визначав їх послідовність, безпосередньо приймав у злочинних діяннях, збував майно, що було здобуте злочинним шляхом та розподіляв отриманні кошти між членами злочинної групи, - ОСОБА_4 у відповідності із відведеною йому роллю підшуковував об'єкти для злочинних посягань, безпосередньо приймав участь у крадіжці та розбійних нападах, передавав гроші, що були отримані злочинним шляхом, для розподілу між членами організованої злочинної групи, а - ОСОБА_5 у відповідності із відведеною йому роллю приймав участь у крадіжці та розбійних нападах, підшуковував та залучав виконавців злочину.

ОСОБА_4, ОСОБА_5 у складі ОЗГ під керівництвом ОСОБА_20, та ОСОБА_8, якого ОСОБА_4 та ОСОБА_20 залучили до участі у вчиненні крадіжки чужого майна, в ніч на 11 листопада 2003 року в с Свидівок Черкаського району, куди вони прибули на мікроавтобусі "Тойота-Джі", який залишили біля річки, звідки, взявши із собою монтировку, викрутку, плоскогубці та виготовлені маски з прорізями для очей, перейшли через місток на вул. Шевченка, проникли на подвір'я № 206, яке попередньої ночі за ініціативи ОСОБА_4 членами злочинної групи було визначено і оглянуто як об'єкт посягання з визначенням місця проникнення в будинок та знаряддя, які для цього необхідно. За вказівкою ОСОБА_20 ОСОБА_5 залишився спостерігати за навколишньою обстановкою для того, щоб у разі наближення сторонніх осіб той міг всіх попередити про це, ОСОБА_8 забив собаку, щоб не гавкала, а потім - ОСОБА_4 і ОСОБА_8 після злому ролет і виїмки шибок проникли в будинок № 206, звідки таємно із корисливих мотивів викрали майно, що належить потерпілому ОСОБА_12: музичний центр "Ласонік" вартістю 1200 грн., коферварку "Еспрессо" - 700 грн.. куртку авіаційну із хутра -600 грн., 2 хутрових покривала - 800 грн., дві штори - 100 грн., набір посуду із богемського скла -1200 грн., статуетку з червоного дерева у формі жінки з глечиком - 450 грн., картину "Столовий натюрморт" - 850 грн. та картину "Ласточкино гніздо" - 700 грн., пляшку бренді 0,75 л у вигляді статуї "Венера" - 200 грн., пляшку вина "Сангрія" - 250 грн., пляшку коньяку 0,75 л. - 200 грн., на загальну суму 7250 грн., що в 426,47 разів перевищує неоподаткований мінімум доходів громадян і є великим розміром, після цього з викраденим місця вчинення злочину зникли.

Крім того, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_20, діючи у складі ОЗГ згідно заздалегідь обумовленого плану про вчинення нападу з метою заволодіння чужим майном, за попередньою змовою між собою та ще двома невстановленими в ході досудового слідства особами, яких ОСОБА_5 залучив до вчинення злочину, 23 грудня 2003 року близько 1-ї години в с Свидівок Черкаського району, куди вони прибули на мікроавтобусі "Тойота-Джі" під керуванням ОСОБА_20, де, взявши раніше підготовлені знаряддя для вчинення злочину: маски із прорізами для очей, виготовлені із спортивних шапок для закриття обличчя, металевий предмет у вигляді труби та дерев'яну палицю, користуючись тим, що ОСОБА_4 знав і добре орієнтувався на місцевості, вказав район, де знаходяться добротні будови громадян, пройшлися по вулиці вул. Богуна та підібрали належний потерпілому ОСОБА_10 двохповерховий будинок № 10, як об'єкт для нападу. ОСОБА_20 залишився біля дворища спостерігати за обстановкою у момент проникнення іншими в будинок, а ОСОБА_4, ОСОБА_5, а також дві невстановлені в ході досудового слідства особи, діючи в масках на обличчях, одночасно напали на потерпілого ОСОБА_10 у момент, коли він відкрив вхідні двері, проникли в будинок, застосувавши при цьому щодо потерпілого насильство, небезпечне для його життя та здоров'я: нанесли численні удари металевою трубою, руками і ногами в різні частини тіла, застосували електрострум шляхом прикладання кінців дроту до розетки та тіла з метою змусити останнього вказати місцезнаходження грошей, зв'язали руки та ноги, накрили голову тканиною, після чого, не знайшовши грошей, разом з ОСОБА_20, який з часом приєднався до них і дав вказівку зібрати та винести з будинку цінне майно до мікроавтобуса, заволоділи належним ОСОБА_10 майном: телевізором "Тошиба" вартістю 1300 грн., музичним центром "Соні" - 1200 грн., чоловічою дублянкою - 1200 грн., пилососом - 320 грн., 12 ложками - 300 грн., 12 вилками - 300 грн., 12 чайними ложками - 200 грн., 12 ножами - 600 грн., 6 фужерами - 600 гри., столовим сервізом з мельхіору - 2200 грн., кінокамерою "Красноярськ" - 1000 грн., наручним годинником "Альфа" - 150 грн., барометром - 300 грн., статуеткою у вигляді коня - 300 грн., вазою -150 грн., 6 чарками - 300грн., ключами з брелоком до автомобіля ЗАЗ "Славута" - 53,6 грн., а всього на загальну суму 10473, 6 грн., що в 616 разів перевищує неоподаткований мінімум доходів громадян і є особливо великим розміром, після цього з викраденим з місця вчинення злочину зникли.

Крім того, ОСОБА_4, ОСОБА_5, а також - ОСОБА_6, якого згідно домовленості з ОСОБА_4 підшукав для участі в вчиненні злочину за винагороду в сумі 100 доларів США ОСОБА_5, і невстановленій у ході досудового слідства особі на ім'я ОСОБА_21, якому ОСОБА_20 доручив доставити членів групи до місця вчинення злочину та перевезти викрадені комп'ютери невстановленим у ході досудового слідства автомобілем ВАЗ-2103, в ніч на 15 січня 2004 року в АДРЕСА_1 вчинили розбійний напад на відвідувача ігротеки ОСОБА_22 та охоронника ОСОБА_14 наступним чином.

Так, ОСОБА_4 і ОСОБА_5 продовжували злочинну діяльність у складі організованої злочинної групи спільно з ОСОБА_20, який у даному випадку безпосередньої участі у вчиненні злочину не приймав, але був організатором злочинної групи, готував вчинення злочину та збут викраденого і дав вказівку ОСОБА_4 і ОСОБА_5 вчинити розбій - заволодіння комп'ютерами з приміщення ігротеки, що знаходилося на околиці АДРЕСА_1.

З цією метою ОСОБА_6, який ще близько 22 год. зайшов у приміщення ігротеки для проведення розвідки, граючи у комп'ютерні ігри визначив зручний момент для нападу і близько 4 год. 30 хв. по телефону повідомив ОСОБА_4 ОСОБА_5, які заховалися за рогом приміщення, що у приміщенні залишається один охоронець та раптово наніс два удари кулаками по голові ОСОБА_22. В цей же час ОСОБА_5 приставив до голови ОСОБА_22 іграшкового пістолета, щоб змусити його не чинити опір та мовчати, у зв'язку з чим у ОСОБА_22 склалося враження, що коли він протидіятиме чи не виконає вимог нападників, то дана погроза буде реалізована.

Після цього, у момент відкриття вхідних дверей приміщення ігротеки охоронником ОСОБА_14 в АДРЕСА_1, ОСОБА_4 та ОСОБА_5, одягнувши маски на обличчя, а за ними і ОСОБА_6, відкрито проникли у приміщення ігротеки із застосуванням насильства, небезпечного для життя та здоров'я в момент заподіяння, що виразилося у нанесенні охороннику ігротеки ОСОБА_14 ударів металевим предметом по голові, від нанесення яких згідно висновку судово-медичної експертизи № 707 від 14.05.2007 року при огляді було виявлено рубець на волосистій частині голови потерпілого, який є наслідком рани, що загоїлася і це тілесне ушкодження відноситься до категорії легких тілесних, що спричинило короткочасний розлад здоров'я. Крім цього, до ОСОБА_14 було застосоване психічне насильство, яке є небезпечним для життя і здоров'я, що виразилося у демонстрації, приставлянні в область обличчя пістолета, щоб змусити особу, що зазнала нападу не чинити опір та мовчати. За таких обставинах, у ході нападу ОСОБА_22 та ОСОБА_14, побачивши пістолет і те, що нападники знаходилися в масках на обличчях, сприйняли ці обставини як реальну загрозу для свого життя і здоров'я.

Після вказаного ОСОБА_4, ОСОБА_5 та ОСОБА_6 у приміщенні ігротеки зв'язали один до одного ОСОБА_22 та ОСОБА_14, накрили їх тканиною, після чого з корисливих мотивів заволоділи майном: 3 монітори "Самсунг" - 1934,40 гри., монітор "LG" - 592.80 грн., 4 системних блоки 6400 грн., 4 клавіатури - 168 грн.. 4 "мишки" - 176 грн., свіч порт - 150,80 грн., 2 навушники "Косонік" - 84 грн., 2 навушники "Сторм" - 82 грн., 70 відеокасет - 1050 грн., 15 компакт, дисків - 225 грн., електричну дриль - 75 грн., що належать потерпілому ОСОБА_9 на загальну суму 10933 грн., а також майно: 25 грн., взуття - 50 грн., диск - 25 грн., що належать потерпілому ОСОБА_14, а всього заволоділи майном на загальну суму 11033 грн., що в 179,4 разів перевищує неоподаткований мінімум доходів громадян, після цього з місця вчинення злочину зникли.

Крім цього, ОСОБА_4, вчинивши раніше розбій, діючи умисно, за заздалегідь обумовленим планом про вчинення нападу з метою заволодіння чужим майном, разом та за попередньою змовою з двома невстановленими в ході досудового слідства особами 20. 02. 2004 року с Червона Слобода Черкаського р-ну по вул. Жовтневій, близько 1 годин 40 хвилин у момент відкриття вхідних дверей адміністратором, в заздалегідь підготовлених для вчинення злочину масках із прорізами для очей із спортивних шапок, закриваючи обличчя вчинили напад. А саме, водій автомобіля ВАЗ-2103 на ім'я ОСОБА_21 залишився у автомобілі спостерігати за навколишньою обстановкою, а ОСОБА_4 із іншим співучасником, одночасно удвох відкрито проникли у приміщення ігротеки, що знаходиться в будинку побуту в с Ч.Слобода Черкаського р-ну по вул. Жовтневій, де із застосуванням насильства, небезпечного для життя та здоровя в момент заподіяння, що виразилося у нанесенні ОСОБА_11, удару металевим предметом по голові у вигляді фомки, від нанесення якого згідно висновку судово-медичної експертизи № 245/193 від 14.05.2007 року при огляді було виявлено рубець на волосистій частині голови потерпілого, який є наслідком рани, що загоїлася і це тілесне ушкодження відноситься до категорії легких тілесних, що спричинило короткочасний розлад здоров'я. Крім цього до ОСОБА_11 було застосоване психічне насильство, яке є небезпечним для життя і здоров"я, що виразилося у приставленні пістолета до його голови та погрози застосування цього предмета, від чого у останнього склалося враження, що якщо він протидіятиме нападаючому або не виконає його вимог, то ця погроза буде реалізована.

У ході нападу ОСОБА_11 відчув металевий предмет, приставлений до його голови і розуміючи, що це є пістолет, яким йому погрожували, а також те, що нападники знаходилися в масках на обличчях, сприйняв це як реальну загрозу для свого життя і здоров'я. Після чого ОСОБА_4 разом із невстановленою в ході досудового слідства особою, у приміщенні ігротеки зв'язали руки і ноги ОСОБА_11, накрили його покривалом та з корисливих мотивів заволоділи належними потерпілому ОСОБА_17 майном: 7 компютерів "Самсунг" з системними блоками "Атлон-2000" - 19600 грн., портом для з'єднання комп'ютерів - 270 грн, клавіатурою - 25 грн , 2 "мишки" - 30 грн., З навушники - 75 грн.. на загальну суму 20000 грн., що в 325,2 разів перевищує неоподаткований мінімум доходів громадян і є великим розміром, із місця вчинення злочину зникли.

Також ОСОБА_4, повторно, діючи умисно, з метою викрадення чужого майна, разом та за попередньою змовою з двома невстановленими в ході досудового слідства особами 19 червня 2004 року в с Геронимівка Черкаського району, у темну пору доби через віконний отвір , проникли в підсобне приміщення бару "Королівська охота" в с Геронимівка Черкаського району, звідки таємно, із корисливих мотивів викрали майна , що належить ОСОБА_15, а саме: відеомагнітофон "LG", - 535 грн., 2 програвачі копмактдисків "Філіпс" - 1000 грн., підсилювач WX-500 - 1590 грн., світловий пристрій DLL - 1590 грн., світловий пристрій - 500 грн., 2 стробоскопи - 300 грн., навушники - 30 грн., пульт - 550 грн., на загальну суму 6095 грн., а також - навушники "Косонік" - 45 грн., 120 компакт, дисків - 1920 грн., що належали ОСОБА_15, на загальну суму 1965 грн., а всього майна на суму 8060 грн., що в 131 раз перевищує неоподаткований мінімум доходів громадян і з місця вчинення злочину зникли.

ОСОБА_5, ОСОБА_7 та ОСОБА_6 разом та за попередньою змовою, заздалегідь обумовленим планом про вчинення нападу діючи умисно, 07. 03.2004 року близько 23. 00 год., прийшли на територію ЗОШ № 21 по вул. Калініна, 82 в м. Черкаси, де застосувавши засоби маскування, а саме - кожний одягнув на обличчя маску, після того, як ОСОБА_23, під охороною якого перебувало майно, на яке було здійснене посягання, відчинив вхідні двері, проникли до приміщення школи та, застосувавши до ОСОБА_23, фізичне насильство, небезпечне для життя та здоров'я останнього, яке виразилось у тому, що ОСОБА_7 наніс потерпілому удар рукою у обличчя, від якого потерпілий упав на підлогу, в результаті чого йому були спричинені тілесні ушкодження у вигляді крововиливів обличчя з травматичним набряком м'яких тканин обличчя, які згідно висновку судово-медичної експертизи № 333/67 від 19. 02. 2007 року відносяться до легких тілесних ушкоджень, що спричинили короткочасний розлад здоров'я, після чого зв'язали потерпілому руки і ноги та заклеїли йому клейкою стрічкою рот, чим утримували його у небезпечних для життя та здоров'я умовах. Потім вони, умисно, з метою заволодіння чужим майном з корисливих мотивів, зламавши за допомогою лома двері, проникли до кабінету директора та секретаря школи, звідки викрали наступне чуже майно: комп'ютер у зборі: системний блок "Duron", монітор "LG", "мишка" та клавіатура, загальною вартістю 2082 грн., телевізор „Філіпс" вартістю 400 грн., відеомагнітофон закордонного виробництва - 350 грн., два аудіо магнітофони закордонного виробництва, кнопковий телефонний закордонного виробництва - 74,60 грн., кошти в сумі 700 грн., шкільна автоматична пластмасова печатка - 7,5 грн., комп'ютер у зборі: системний блок "Athlon" монітор "LG", "мишка" та клавіатура загальною вартістю 1941 грн., на загальну суму 5657,6 грн., після чого з викраденим з місця вчинення злочину зникли.

У апеляції прокурора порушено питання про скасування вироку відносно засуджених ОСОБА_4.. ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 та ОСОБА_8. через неправильне застосування кримінального закону, істотні порушення вимог кримінально-процесуального закону, невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи та невідповідність призначеного покарання тяжкості злочину та особам засуджених внаслідок м'якості.

Прокурор вважає необгрунтованим виправдання ОСОБА_4 за ст. 304, ч.3 ст. 357 КК України, мотивуючи про доведеність того факту, що ОСОБА_4 здогадувався, що ОСОБА_5 неповнолітній, а під час вчинення заволодіння чужим майном бачив належні потерпілим документи і спільно із співучасником (ОСОБА_20) вирішили, що документи їм знадобляться.

Прокурор просить постановити новий вирок і призначити покарання:

- ОСОБА_4 за ч.3 ст. 185 КК України - 5 років позбавлення волі з конфіскацією майна, за ч. 5 ст. 185 КК України - 8 років позбавлення волі з конфіскацією майна, за ч. 4 ст. 187 КК України - 9 років позбавлення волі з конфіскацією майна, за ст. 304 КК України - 2 роки позбавлення волі, за ч.3 ст. 357 КК України - 1 рік обмеження волі і згідно ст. 70 КК України шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим остаточно визначити засудженому ОСОБА_4 до відбування покарання 9 років позбавлення волі з конфіскацією майна; - ОСОБА_5 за ч. 5 ст.185 КК України - 8 років позбавлення волі, за ч.3 ст. 187 КК України - 7 років позбавлення волі, за ч. 4 ст. 187 КК України - 8 років позбавлення волі, а згідно ст. 70 КК України шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим остаточно визначити зудженому ОСОБА_5. до відбування покарання у 8 років позбавлення волі; - ОСОБА_6 за ч.3 ст. 187 КК України із застосуванням ст.. 69КК України - 6 років позбавлення волі; -ОСОБА_7 за ч.3 ст. 187 КК України - 7 років позбавлення волі; - ОСОБА_8 за ч. 4 ст.185 КК України - 5 років позбавлення волі, мотивуючи у апеляції, що з урахуванням пом'якшуючих відповідальність обставин суд застосував відносно всіх засуджених положення ст.. 69 КК України та призначив покарання нижче передбаченого санкціями інкримінованих статей, однак подальше звільнення засуджених ОСОБА_6, ОСОБА_7 та ОСОБА_8 від відбування покарання на підставі ст.. 75 КК України є явно несправедливим.

Прокурор також звернув увагу:

-на безпідставність посилання у вироку суду (у формулюванні обвинувачення, визнаного судом доведеним) на прізвище ОСОБА_20, як організатора злочинної групи, відносно якого справу виділено в окреме провадження;

-на незаконне, всупереч ст.. 98 КК України, призначення судом ОСОБА_5, який вчинив злочини, будучи неповнолітнім, додаткового покарання у вигляді конфіскації майна;

- на незаконне визначення іспитового строку 3 роки при звільненні неповнолітнього ОСОБА_6 від відбування покарання, обґрунтовуючи, що згідно ч.3 ст.104 КК України іспитовий строк визначається від 1 до 2 років.

Заслухавши доповідь судді, пояснення та промови учасників апеляційного розгляду справи: - прокурора, який повністю підтримав свою апеляцію; - засуджених і їх захисників, які просять залишити вирок суду без змін, провівши часткове судове слідство, заслухавши останнє слово кожного із засуджених, вивчивши матеріали справи і перевіривши доводи апеляції, колегія суддів вважає, що апеляція підлягає до часткового задоволення з наступних підстав.

Висновок суду про доведеність винності ОСОБА_4., ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 та ОСОБА_8. у вчиненні злочинів, за які засуджено кожного, підтверджуються розглянутими в судовому засіданні доказами, яким у вироку суд першої інстанції дав правильну оцінку, що як і правильність кваліфікації дій винних в цій відповідній частині судового рішення прокурор та інші учасники процесу не оскаржують.

Доводи прокурора про незаконність виправдання ОСОБА_4 за ст. 304, ч.3 ст. 357 КК України за відсутністю в діях останнього складу цих злочинів є безпідставними.

Такі вимоги у апеляції прокурор мотивує тим, що під час досудового слідства ОСОБА_4 свою вину у вчиненні інкримінованих йому злочинів визнав повністю, здогадувався, що ОСОБА_5 неповнолітній, а також, - бачив як ОСОБА_20 знайшов належні потерпілим документи, вирішивши, що вони їм пригодяться.

Разом з тим, у апеляції прокурор безпосередньо не посилається на докази, які б обґрунтовували зазначені обвинувачення.

Сам ОСОБА_4 своєї вини у вчиненні даних злочинів як в суді, так фактично і під час досудового слідства не визнав і показав, що достовірно він не знав, що ОСОБА_5 є неповнолітнім і, крім того, будь яких дій щодо втягнення ОСОБА_5 у злочинну діяльність він особисто не вчиняв і не домовлявся з ОСОБА_20 про такі діяння.

Такі ж обставини вбачаються і з показань засудженого ОСОБА_5.

В обвинувальному висновку щодо обвинувачення ОСОБА_4 за ст.. 304 КК України органи слідства посилаються лише на копію паспорта ОСОБА_5 та на дані протоколу очної ставки між ОСОБА_4 і ОСОБА_5, не розкриваючи їх суті (т. 5 а. с. 126, 166-167).

Суд першої інстанції знайшов, що пред'явлене ОСОБА_4 обвинувачення у вчиненні злочинів передбачених ст. 304 КК України, ч.3 ст. 357 КК України не знайшло свого підтвердження, оскільки ОСОБА_4 свою вину у вчинені вказаних злочинів в ході досудового слідства визнавав частково, а в судовому засіданні не визнав і показав , що при висловленні ОСОБА_20 пропозиції ОСОБА_5 вчиняти злочини в складі організованої злочинної групи не знав про його вік, а з зовнішнього вигляду та з інших фактів біографії ОСОБА_5, вважав, що той є повнолітнім.

Документи потерпілої ОСОБА_18 він не викрадав, і не мав наміру викрадення цих документів з домоволодіння ОСОБА_10, а мали намір лише викрасти гроші та інші цінності.

Сам ОСОБА_5 як на попередньому слідстві, такі в судовому засіданні показав, що не повідомляв особисто ОСОБА_4 про свій неповнолітній вік.

Тому суд обґрунтовано дійшов висновку, що вчинення заволодіння паспортами та іншими особливо важливими документами ОСОБА_18 не охоплювалося умислом ОСОБА_4 та ОСОБА_5, що їх умисел при вчиненні розбійного нападу був спрямований на заволодіння майна потерпілої ОСОБА_18 і не був направлений на заволодіння її особливо важливими документами, про існування яких ОСОБА_4 не знав.

Дослідивши зазначені докази в апеляційній інстанції колегія суддів також знайшла, що згаданими доказами конкретно не підтверджується факт вчинення ОСОБА_4 злочину, передбаченого ст. 304 КК України.

За встановлених судом обставин справи, розглядаючи справу в межах пред'явленого ОСОБА_4 обвинувачення (яке є неконкретним, оскільки не зазначено про вчинення засудженим будь-яких дій щодо втягнення неповнолітнього в злочинну діяльність), колегія суддів знаходить, що суд законно і обгрунтовано виправдав ОСОБА_4 у вчиненні даного злочину за відсутністю в діях останнього складу даного злочину, передбаченого ст.. 304 КК України.

Обгрунтованим також є і висновки суду і про відсутність в діях ОСОБА_4 складу злочину, передбаченого ч.3 ст. 357 КК України.

Це обвинувачення також не обгрунтовано доказами ні в обвинувальному висновку, ні в апеляції прокурора (немає конкретного і об'єктивного підтвердження доказами зазначеного обвинувачення). Сам засуджений ОСОБА_4 як в ході досудового слідства, так і в судових засіданнях своєї вини у викраденні документів потерпілих не визнав. З його показань під час досудового слідства (т. 5 а. с. 191-192), на які є посилання в обвинувальному висновку, вбачається тільки те, що він бачив, як ОСОБА_20 знайшов документи потерпілих. Однак, цим самим не підтверджуються той факт, що ОСОБА_4 заволодів або достовірно знав про їх заволодіння ОСОБА_20. Крім того такі визнавальні показання ОСОБА_4 не підтверджуються іншими доказами і тому не можуть бути покладені в основу обвинувачення у вчиненні цього злочину. Тому колегія суддів і в даному випадку, розглядаючи справу в межах пред'явленого ОСОБА_4 обвинувачення, знаходить, що суд законно і обґрунтовано виправдав ОСОБА_4 за відсутністю в його діях складу злочину, передбаченого ч.3 ст. 358 КК України.

При призначенні покарання кожному із засуджених суд у відповідності до вимог ст. 65 КК України достатньо правильно врахував ступінь тяжкості вчинених злочинів, дані про особу кожного (ОСОБА_4., ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8.), які усі характеризуються позитивно, а також роль кожного з них у вчиненні кожного конкретного злочину, обставини, що пом'якшують покарання.

При цьому суд обґрунтовано врахував, що усі засуджені після вчинення вказаних в обвинуваченні злочинів протягом тривалого часу (фактично з 2004 року) нових злочинів не вчиняли, займалися суспільно-корисною працею, що свідчить про їх бажання стати на шлях виправлення.

Крім того, призначаючи покарання засудженому ОСОБА_4, суд першої інстанції обґрунтовано врахував пом'якшуючі його покарання обставини: його щире каяття та активне сприяння розкриттю злочину, що він вперше притягується до кримінальної відповідальності, що він позитивно характеризується за місцем роботи та проживання. Суд дійшов висновку, що зазначені обставини істотно знижують ступінь тяжкості вчинених ОСОБА_4 злочинів і обгрунтовнао дійшов висновку про можливість застосування щодо ОСОБА_4 положень ст.. 69 КК та призначення йому покарання нижче від найнижчої межі, встановленої в санкції кримінального закону, і з такими висновками суду фактично, - як це вбачається із змісту апеляції, - прокурор погодився.

В той же час, судом також обґрунтовано враховано і інші обставини справи, тяжкість та об'єм злочинних дій, вчинених ОСОБА_4, та обґрунтовано визначено, що призначене покарання у вигляді позбавлення волі ОСОБА_4 має відбувати реально, що є необхіднім і достатнім для його виправлення і попередження нових злочинів.

Призначаючи покарання ОСОБА_5, суд першої інстанції також обгрунтовано врахував такі пом'якшуючі покарання обставини, як: вчинення злочину в неповнолітньому віці, щире каяття та активне сприяння розкриттю злочину, а також те, що він вперше притягується до кримінальної відповідальності, позитивно характеризується за місцем роботи та проживання, які істотно знижують ступінь тяжкості вчинених ним злочинів. Суд за вказаних обставин обгрунтовано визнав за можливе застосування щодо ОСОБА_5 положень ст.. 69 КК та призначення йому покарання нижче від найнижчої межі, встановленої в санкції кримінального закону. Суд при цьому вирішив не призначати ОСОБА_5 додаткового покарання. З такими висновками суду фактично, -як це вбачається із змісту апеляції, - прокурор погодився.

В той же час, судом також обґрунтовано враховано і інші обставини справи, тяжкість та об'єм злочинних дій, вчинених ОСОБА_5, та обґрунтовано визначено, що призначене покарання у вигляді позбавлення волі він має відбувати реально, що є необхіднім і достатнім для його виправлення і попередження нових злочинів.

Призначаючи покарання ОСОБА_6, суд першої інстанції обґрунтовано врахував пом'якшуючі його покарання обставини: вчинення злочину в неповнолітньому віці, щире каяття та активне сприяння розкриттю злочину, що він позитивно характеризується за місцем роботи та проживання, його незначну роль, що істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого ним злочину і дало можливість суду застосувати щодо ОСОБА_6 положень ст.. 69 КК та призначити йому покарання нижче від найнижчої межі, встановленої в санкції кримінального закону та не призначати йому додаткове покарання у вигляді конфіскації майна.

Врахувавши зазначені обставини, а також, що ОСОБА_6 вперше засуджений до покарання у вигляді позбавлення волі, має постійне місце проживання та роботи, позитивно характеризується, і, - що суттєво, - після вчинення злочинів на протязі тривалого часу (понад 4-х років) нових злочинів не вчиняв, займався і займається суспільно-корисною працею, що свідчить про бажання стати на шлях виправлення, суд обґрунтовано дійшов висновку про те, що його виправлення можливим без відбування призначеного покарання і можливим звільнити його від відбування покарання з випробуванням на підставі ст.ст. 75 ,104 КК України з покладенням на нього зобов'язань, передбачених ст.76 КК України.

Призначаючи покарання ОСОБА_7, суд обґрунтовано врахував пом'якшуючі покарання обставини: його щире каяття та активне сприяння розкриттю злочину, часткове добровільне відшкодування шкоди, що він позитивно характеризується за місцем роботи та проживання, його незначну роль, які істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого ним злочину і дало можливість суду застосувати щодо ОСОБА_7 положень ст.. 69 КК та призначити йому покарання нижче від найнижчої межі, встановленої в санкції кримінального закону та не призначати йому додаткове покарання у вигляді конфіскації майна.

Врахувавши зазначені обставини, а також, що ОСОБА_7 вперше засуджений до покарання у вигляді позбавлення волі, має постійне місце проживання та роботи, позитивно характеризується, і, - що суттєво, - після вчинення злочинів на протязі тривалого часу (понад 4-х років) нових злочинів не вчиняв, займався і займається суспільно-корисною працею, що свідчить про бажання стати на шлях виправлення, суд обгрунтовано дійшов висновку про те, що його виправлення можливим без відбування призначеного покарання і можливим звільнити його від відбування покарання з випробуванням на підставі ст. 75 КК України з покладенням на нього зобов'язань, передбачених ст.76 КК України.

Призначаючи покарання ОСОБА_8, суд обґрунтовано врахував пом'якшуючі покарання обставини: його щире каяття та активне сприяння розкриттю злочину, що він позитивно характеризується за місцем роботи та проживання, має на утриманні двох малолітніх дітей, його незначну роль, які істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого ним злочину і, - що суттєво, - після вчинення злочинів на протязі тривалого часу (понад 4-х років) нових злочинів не вчиняв, займався і займається суспільно-корисною працею, має сім'ю, двох малолітніх дітей, що свідчить про бажання стати на шлях виправлення, суд обгрунтовано дійшов висновку про те, що його виправлення можливим без відбування призначеного покарання і можливим звільнити його від відбування покарання з випробуванням на підставі ст. 75 КК України з покладенням на нього зобов'язань, передбачених ст.76 КК України.

Обставин, що обтяжують покарання ОСОБА_8 судом не встановлено, що також не спростовано апеляцією прокурора.

Колегія суддів вважає, що зазначені вище обставини, а також висновки і рішення суду апеляцією прокурора не спростовано.

Будь-яких істотних і нових обставин, які б не були враховані судом першої інстанції при призначенні покарання засудженим у апеляції прокурора не приведено.

Вчинення декількох злочинів, або вчинення злочину групою осіб є кваліфікуючими ознаками злочинів, за які відповідно засуджені винні особи і не є безумовними обставинами, за наявності яких суд не може застосувати щодо засудженого ст.. 75 КК України.

Обставин, що обтяжують покарання ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 , ОСОБА_8. суд першої інстанції не встановив, і з чим, як це вбачається із апеляції, прокурор погоджується..

Тому, розглядаючи справу в межах поданої прокурором апеляції колегія суддів не знаходить підстав для задоволення апеляції прокурора в цій частині.

Разом з тим, заслуговує на увагу апеляційні вимоги прокурора в частині зауваження про безпідставність посилання у вироку суду (у формулюванні обвинувачення, визнаного судом доведеним) на прізвище ОСОБА_20, як організатора та співучасника злочинної групи, відносно якого справу виділено в окреме провадження про незаконне, всупереч ст.. 98 КК України, призначення судом ОСОБА_5, який вчинив злочини, будучи неповнолітнім, додаткового покарання у вигляді конфіскації майна та - про незаконне визначення іспитового строку "З" роки при звільненні ОСОБА_6, який також вчинив злочини, будучи неповнолітнім від відбування покарання, хоча згідно ч.3 ст. 104 КК України іспитовий строк щодо неповнолітнього визначається від 1 до 2 років, що підлягає приведенню у відповідність з положеннями і вимогами закону.

Керуючись ст.. ст.. 365, 366 КПК України, колегія суддів, -

ухвалила:

апеляцію прокурора задовольнити частково.

Вирок Черкаського районного суду від 11 грудня 2008 року відносно ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 та ОСОБА_8 змінити.

Виключити з вироку з формулювання обвинувачення засуджених, визнаного судом доведеним, твердження про вчинення злочинів "ОСОБА_20" (який даним вироком не засуджений, щодо якого справу виділено в окреме провадження і оголошено розшук) і вважати в кожному випадку, де зазначено цю особу, що згідно вироку засуджені відповідно вчинили злочини з "особою, щодо якої справу виділено в окреме провадження".

Виключити з вироку рішення суду про призначення ОСОБА_5 додаткового покарання у вигляді конфіскації майна, як таке, що суперечить вимогам ст.. 98 КК України.

На підставі ст.. 104 КК визначити засудженому ОСОБА_6 іспитовий строк при застосуванні ст.. 75 КК України - 2 (два) роки.

В решті вирок Черкаського районного суду від 11 грудня 2008 року відносно ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 та ОСОБА_8 залишити без змін, а апеляцію прокурора - без задоволення.