Ухвала суду № 9527530, 28.04.2009, Апеляційний суд Житомирської області

Україна

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

Іменем України

28 квітня 2009 року. Колегія суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Житомирської області в складі :

головуючого - судді Романова О.В.,

суддів Шеніна П.О. і Яковлєва С.В.,

з участю

прокурора Воронухи Д.С.,

розглянула у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Житомирі кримінальну справу за апеляцією засудженого ОСОБА_2 на вирок Черняхівського районного суду Житомирської області від 02 березня 2009 року.

Цим вироком ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець села Клітище Черняхівського району Житомирської області, громадянин України, з неповною середньою освітою, не працюючий, не одружений, проживаючий в с Плехів Черняхівського району, раніше судимий :

- 01.12.1998 р. за ст.ст.17, 81 ч.3, 46-1 КК України 1960 року на 3 роки позбавлення волі з відстрочкою виконання вироку на 1 рік ;

- 26.07.2000 р. за ст.ст.81 ч.3, 43 ч.1 КК України 1960 року на 3 роки 6 місяців позбавлення волі з конфіскацією всього належного йому майна,

засуджений за ст. 121 ч.2 КК України на 9 (дев'ять) років позбавлення волі.

Запобіжний захід до набрання вироком законної сили щодо засудженого ОСОБА_2 залишено попередній - взяття під варту.

Строк відбуття призначеного покарання засудженому ОСОБА_2 постановлено обчислювати з ІНФОРМАЦІЯ_2.

Стягнуто із засудженого ОСОБА_2 на користь :

- потерпілої ОСОБА_3 3.776 грн. (три тисячі сімсот сімдесят шість) гривень матеріальної шкоди та 10.000 (десять тисяч) гри. моральної шкоди, а всього на загальну суму 13 776 (тринадцять тисяч сімсот сімдесят шість) грн. ;

- Науково-дослідного експертно-криміналістичного центру при УМВС України в Житомирській області (одержувач: НДКЕЦ при УМВС України в

Справа № 11 - 294 / 2009 Головуючий у суді 1-ої інстанції Сергійко В.В.

Категорія ст.121 ч.2 КК України Доповідач у суді 2-ої інстанції Яковлєв С.В.

Житомирській області; код 25574601 на рахунок 35229005000096; Банк одержувача: УДК в Житомирській області, МФО 811039; призначення платежу: за експертні роботи, в т.ч. ПДВ) - 204 (двісті чотири) грн. 00 коп. судових витрат за проведення судово-дактилоскопічних експертиз ;

- Науково-дослідного експертно-криміналістичного центру при УМВС України в Житомирській області (одержувач: НДКЕЦ при УМВС України в Житомирській області; код 25574601 на рахунок 35229005000096; Банк одержувача: УДК в Житомирській області, МФО 811039; призначення: за судово-медичні імунологічні експертизи) - 5.810 (п'ять тисяч вісімсот десять) грн. 58 коп. судових витрат за проведення судово-медичних імунологічних експертиз. Речові докази по справі постановлено:

- штани чорного кольору, жилетку сірого кольору, туфлі коричневого кольору - повернути підсудному ОСОБА_2;

- штани темно-синього кольору, сорочку сірого, темно-синього кольорів, светр у візерунок сіро-зеленого, червоного кольорів, светр у поперечну смугу сірого, білого та чорного кольорів, черевики чорного кольору, куртку чорного кольору - повернути потерпілим ОСОБА_5 та ОСОБА_3;

- три марлеві тампони зі змивами речовини бурого кольору, сипучу речовину з нашаруванням речовини бурого кольору, два марлеві тампони зі змивами речовини бурого кольору, три фрагменти з доріжки з нашаруванням речовини бурого кольору, три фрагменти з рушника з нашаруванням,

- речовини бурого кольору, три фрагменти з простирадла з нашаруванням речовини бурого кольору - знищити.

Відповідно до вироку суду першої інстанції ОСОБА_2 визнано винним та засуджено за умисне тяжке тілесне ушкодження, тобто умисне тілесне ушкодження, небезпечне для життя в момент заподіяння, що спричинило смерть потерпілого ОСОБА_6. Як встановив суд, злочин було вчинено за наступних обставин.

Так, 22 жовтня 2008 року близько 20-ої години ОСОБА_2 знаходився за місцем свого постійного проживання - в будинку АДРЕСА_1, де разом з ОСОБА_6 розпивали спиртні напої.

Під час розлиття спиртних напоїв на грунті особистих неприязних відносин між ОСОБА_2 і ОСОБА_6 виникла сварка, яка переросла в бійку, в ході якої ОСОБА_2 з метою нанесення тілесних ушкоджень останньому, умисно зі значною силою прикладання наніс чисельні удари руками та ногами по обличчю та тулубу ОСОБА_6, спричинивши тому тяжкі тілесні ушкодження, небезпечні для життя в момент заподіяння, у вигляді сполучної тупої травми тіла, розмізження селезінки, яка ускладнилась масивною крововтратою, переломом ребер : справа 2-9 по середньо-ключичній лінії з пошкодженням періетальної плеври, зліва 2-11 по передньо-підпахвинній лінії, 6-10 по середньо-лопатковій лінії з пошкодженням паріетальної плеври, від яких ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_2 помер у зазначеному будинку, тобто які спричинили смерть потерпілого.

Крім того, під час заподіяння умисних тілесних ушкоджень ОСОБА_2 умисно заподіяв потерпілому ОСОБА_6 легкі тілесні ушкодження у вигляді крововиливу область лівого ока, нижньої повіки та на нижній губі зліва.

В апеляції засуджений ОСОБА_2, вважаючи призначене йому покарання надто суворим, просить пом'якшити його, посилаючись на те, що судом не було враховано наступні обставини : він не переховувався з метою уникнення відповідальності ; допомагав слідству ; до арешту проживав без укладення шлюбу з молодою жінкою і у них є спільна малолітня дитина, які чекають його, матері немає, а батько - пенсіонер, і також потребує допомоги ; не згоден з наявними у справі даними про те, що він бив дружину, дитину і батька.

Разом з тим, засуджений ОСОБА_2 в апеляції вказує на те, що він не навмисно скоїв злочин, так як і не мав гадки, що так станеться.

Іншими особами, які відповідно до закону мають право на оскарження рішення суду першої інстанції, апеляції не подані.

Від потерпілої ОСОБА_3 надійшли заперечення на подану апеляцію, в якій вона вважає вирок суду обгрунтованим і законним, а тому просить апеляцію засудженого залишити без задоволення, а вирок - без зміни, наводячи відповідні доводи на обгрунтування своєї позиції.

Заслухавши доповідь судді апеляційного суду Яковлєва С.В., думку прокурора Воронухи Д.С., який вважав апеляцію засудженого безпідставною, а вирок суду відповідаючим вимогам "закону, перевіривши вирок суду першої інстанції в межах, передбачених ст.365 КПК України, обговоривши доводи апеляції і заперечень прокурора, колегія суддів вважає, що апеляція засудженого не підлягає задоволенню з таких підстав.

Висновки суду першої інстанції про доведеність вини ОСОБА_2 у вчиненні злочину, за який його засуджено, при обставинах, викладених у вироці, доведена сукупністю розглянутих у судовому засіданні доказів. З даними висновками і оцінкою доказів погоджується й колегія суддів, так як докази вини засудженого, які наведені у вироці, узгоджуються між собою і давали суду всі підстави для прийняття зазначеного рішення по справі.

Посилання засудженого в апеляції про те, що він скоїв, злочин не навмисно колегія суддів вважає безпідставним, так як це суперечить об'єктивним даним матеріалів справи.

Так, з матеріалів справи вбачається, що на досудовому слідстві ОСОБА_2 свою вину у вчиненні інкримінованого йому злочину визнавав повністю, пояснюючи, що 22 жовтня 2008 року близько 18-ої години до нього прийшов ОСОБА_6, з яким він вживав алкогольні напої. Близько 20-ої години між ним і ОСОБА_6 виникла суперечка, яка переросла у сварку, в ході якої він наніс останньому спочатку 3-4 удари руками по обличчю і голові, від чого той упав на підлогу, а він, розлютившись, наніс ногами лежачому ОСОБА_6 ще 15-20 ударів по тулубу. Очевидцями події злочину були його співмешканка -ОСОБА_7, яка щось йому казала, але він не звертав на це увагу, та його батько - ОСОБА_8 (а.с.75-76, 222-224, 328-330).

Свої показання ОСОБА_9 підтвердив під час проведення відтворення обстановки та обставин події (а.с.229-236), а його показання у свою чергу підтверджували і показали при відтворенні обстановки та обставин події свідки ОСОБА_10 та ОСОБА_8 (а.с.237-242, 243-246).

В судовому засіданні підсудний ОСОБА_8, визнавши свою вину повністю, послався, що не пам'ятає обставин нанесення ним ударів потерпілому (а.с.377-377зв.).

Згідно висновку експерта № 166 від 11 листопада 2008 року тілесні ушкодження, які виявлені у ОСОБА_6 могли виникнути при обставинах на які вказують при відтворенні обстановки та обставин події обвинувачений ОСОБА_2, свідки ОСОБА_8 та ОСОБА_10, що не суперечить даним судово-медичного дослідження.

При судово-медичному дослідженні трупа ОСОБА_6 виявлено тілесні ушкодження : розмізження селезінки, перелом ребер справа 2-9 по середньо ключичній лінії з пошкодженням паріетальної плеври ; переломи ребер зліва 2-11 по передньо-підпахвинній лінії, 6-10 - по середньо лопатковій лінії з пошкодженням паріетальної плеври, в області лівого ока, нижньої повіки крововилив, ліва щока з припухлістю, з носових та ротових ходів потьоки крові, на нижній губі зліва крововилив темно-червоного кольору ; наявність вільної крові в черевні порожнині до 3 л., в плевральних порожнинах в правій до 1 л., в лівій до 750 мл., малокрів'я внутрішніх органів. Тілесних ушкоджень які могли виникнути до 22 жовтня 2008 року не виявлено.

Тілесні ушкодження спричинені з великою силою прикладання, так як селезінка розмізжена глибоко.

Виникнення тілесних ушкоджень у ОСОБА_6 при падінні на площину, повністю виключається (а.с.85-86).

Таким чином, визнавальні показання підозрюваного, обвинуваченого і підсудного ОСОБА_2 в сукупності з іншими доказами у справі, в тому числі дані висновку експерта № 166 від 11 листопада 2008 року, свідчать про нанесення ним великої кількості тілесних ушкоджень потерпілому ОСОБА_6 у розташування життєво важливих органів з великою (значною) силою прикладання, що давало суду підстави для висновку про умисність його дій, а тому його посилання в апеляції на протилежне слід визнати безпідставним.

Призначаючи ОСОБА_2 покарання, суд правильно керувався загальними засадами призначення покарання - ст.65 КК України, і у відповідності з вимогами закону врахував тяжкість вчиненого злочину, дані про його особу, та обставину справи, яка обтяжує покарання, а тому колегія суддів вважає, що призначене покарання є необхідним і достатнім для виправлення засудженого і попередження вчинення ним нових злочинів.

Посилання засудженого в апеляції про наявність обставин, які пом'якшують його покарання і дають підстави для зміни вироку, колегія суддів також визнає безпідставними, оскільки вони не підтверджені, а навпаки - спростовуються матеріалами справи.

Не вбачаючи підстав для зміни судового рішення та керуючись ст.ст.365, 366 КПК України, колегія суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду, -

ухвалила:

апеляцію засудженого ОСОБА_2 залишити без задоволення, а вирок Черняхівського районного суду Житомирської області від 02 березня 2009 року щодо нього ж - без зміни.