Постанова № 9526946, 22.12.2009, Івано-Франківський окружний адміністративний суд

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ

АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 грудня 2009 року справа № 2а-1824/09/0970

м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі:

Суддя Остапюк С.В.

за участю секретаря Дутчак Л.В.

представника позивача: підприємства «Бізнес-Центр» Івано-Франківського обласного обєднання ділових людей «Галицькі Ґазди» Солонини Р.Д.

представника відповідача: Державної податкової інспекції в Надвірнянському районі Івано-Франківської області Гуменюка Б.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду адміністративну справу за позовом: підприємства «Бізнес-Центр» Івано-Франківського обласного обєднання ділових людей «Галицькі Ґазди» до Державної податкової інспекції в Надвірнянському районі Івано-Франківської області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень за №0000482301/3 від 02.07.2009 року та за №00000472301/3 від 02.07.2009 року, -

ВСТАНОВИВ :

07.07.2009 року підприємство «Бізнес-Центр» Івано-Франківського обласного обєднання ділових людей «Галицькі Ґазди» (далі - позивач) звернулося в суд з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції в Надвірнянському районі Івано-Франківської області (далі - відповідач) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень за №0000592301/0 від 31.12.2008 року та за №0000602301/0 від 31.12.2008 року.

Під час судового розгляду справи позивачем уточнено позовні вимоги, якими просив визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення за №0000482301/3 від 02.07.2009 року та за №00000472301/3 від 02.07.2009 року, що прийняті за наслідками розгляду Державною податковою адміністрацією України скарги на первинно оскаржені податкові повідомлення-рішення.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідачем протиправно, оскаржуваними податковими повідомленнями рішеннями, в порушення положень підпункту 4.2.2 пункту 4.2 статті 4 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», підпункту 11.3.5 пункту 11.3 статті 11 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», підпункту 7.3.5 пункту 7.3 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» визначено податкові зобовязання з сплати податку на прибуток приватних підприємств в розмірі 469765, 21 гривень, податку на додану вартість в розмірі 663279, 50 гривень.

В обґрунтування порушення вказаних норм матеріального права та протиправності прийнятих рішень зазначає, що відповідачем, при проведенні планової виїзної перевірки позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.07.2005 року до 30.06.2008 року валові доходи підприємства за період з 01.07.2005 року до 30.06.2008 року (за винятком включення в четвертому кварталі 2007 року та у першому півріччі 2008 року суми авансових платежів від покупців та приросту балансової вартості запасів в четвертому кварталі 2007 року) прийнято на рівні задекларованих; не взято до уваги акти приймання-передачі природного газу за жовтень-грудень 2005 року на суму 62164, 80 гривень; при визначені суми валових доходів та зобовязань з податку на додану вартість відповідачем до їх складу включено операції з бюджетними організаціями по даті продажу їм товарів (виконанню робіт, наданню послуг); при визначені валових витрат відповідачем не включено до їх складу суми попередньої оплати, не враховано витрат орендної плати за орендований цілісний майновий комплекс котельні, вартість електроенергії та інші витрати; відповідачем не прийнято до уваги податкові накладні по нарахованій орендній платі, електроенергії, придбаних матеріалах тощо.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав з підстав вказаних в позовній заяві.

Представник відповідача в судовому засіданні позов не визнав, суду надав письмове заперечення проти заявлених позовних вимог, мотивоване тим, що при проведенні перевірки позивача виявлені допущені ним за період з 01.07.2005 року до 30.06.2008 року порушення підпункту 4.1.6 пункту 4.1 статті 4, підпунктів 5.3.2, 5.3.9 пункту 5.3 статті 5, пункту 11.3 статті 11 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», підпункту 3.1.1 пункту 3.1 статті 3, пункту 4.1 статті 4, підпункту 7.3.1 пункту 7.3, підпункту 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість, за які у відповідності до підпункту 17.1.3 пункту 17.1 статті 17 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» оскаржуваними податковими повідомленнями-рішеннями визначені податкові зобовязання та штрафні санкції. Крім того, суду пояснив, що твердження позивача про невірність податкових повідомлень-рішень не відповідають фактичним обставинам справи, а у позивача відсутні будь-які документи, що підтверджують його доводи.

Розглянувши матеріали адміністративної справи, заслухавши пояснення представника позивача та відповідача, дослідивши докази, суд прийшов до висновку, що адміністративний позов не підлягає до задоволення з таких мотивів.

Судом встановлено, що 18.12.2008 року відповідачем проведено планову виїзну перевірку позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства, валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2005 року до 30.06.2008 року. За наслідками перевірки складено акт за №1305/23-25065242.

Під час перевірки позивачем встановлені порушення підпункту 4.1.6 пункту 4.1 статті 4, підпунктів 5.3.2, 5.3.9 пункту 5.3 статті 5, пункту 11.3 статті 11 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», підпункту 7.3.5 пункту 7.3 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість», а саме: занижено податок на прибуток в сумі 169524, 05 гривень, в тому числі за 2007 рік в сумі 167806, 47 гривень, за другий квартал 2008 року в сумі 1717, 58 гривень; занижено податкові зобовязання з податку на додану вартість в сумі 31568 гривень, віднесено до податкового кредиту податок на додану вартість в сумі 450936 гривень, який не підтверджено податковими накладними, з врахуванням визначених податкових зобовязань та податкового кредиту встановлено заниження податкового зобовязання по податку на додану вартість, що підлягає сплаті до бюджету в розмірі 464024 гривень.

За наслідками розгляду акту перевірки відповідачем 31.12.2008 року винесено податкове повідомлення-рішення за №0000592301/0, яким визначено позивачу податкові зобовязання з сплати податку на прибуток підприємств в розмірі 482 702, 21 гривень, в тому числі 31954,8 14 гривень за основним платежем та 163154,07 гривень за штрафними (фінансовими) санкціями; податкове повідомлення-рішення за №0000602301/0, яким визначено податкові зобовязання з сплати податку на додану вартість в розмірі 688 413 гривень, в тому числі 456401 гривень за основним платежем та 232012 гривень за штрафними (фінансовими) санкціями.

Державна податкова інспекція в Надвірнянському районі Івано-Франківської області рішеннями від 13.03.2009 року, прийнятими за наслідками розгляду первинних скарг позивача на прийняті рішення, залишила їх без змін та склала податкові повідомлення рішення за №000592301/1 та за №0000602301/1.

Державна податкова адміністрація в Івано-Франківській області рішенням від 08.04.2009 року, із змінами від 16.04.2009 року, прийнятим за наслідками розгляду повторних скарг позивача скасувала податкове повідомлення-рішення за №0000592301/0 від 31.12.2008 року в частині донарахованих 8625 гривень податку на прибуток та 4312 гривень штрафної санкції, у звязку з недотриманням відповідачем підпункту 15.1.1 пункту 15 статті 15 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» (строки давності); скасувала податкове повідомлення-рішення за №0000602301/0 від 31.12.2008 року в частині донарахованих 882 гривень податку на додану вартість і застосованих 176, 5 гривень штрафної санкції, а також скасувала дане податкове повідомлення-рішення в частині донарахованих 16050 гривень податку на додану вартість у звязку з недотриманням відповідачем підпункту 15.1.1 пункту 15 статті 15 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» (строки давності), склала податкові повідомлення рішення за №000592301/2 та за №0000602301/2.

Державна податкова адміністрація України рішеннями від 02.07.2009 року, прийнятими за наслідками розгляду повторних скарг позивача на прийняті Державною податковою адміністрацією в Івано-Франківській області рішення, залишила їх без змін та склала податкові повідомлення рішення за №000482301/3 та за №0000472301/3.

Судом встановлено, що відповідачем при здійсненні перевірки дотримання відповідачем податкового законодавства при визначенні податкових зобовязань з сплати податку на прибуток приватних підприємств правильність визначення валових доходів та валових витрат підприємства здійснювалось у відповідності до положень статтей 4, 5, 11 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» та на підставі наданих позивачем документів податкового обліку.

Встановлено, що позивач в порушення пункту 4.1 статті 4 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», яким встановлено порядок визначення валових доходів, пункту 11.3 статті 11 цього Закону, яким встановлено порядок визначення дати збільшення валового доходу, занизив валовий дохід за півріччя 2008 року на 7425, 28 гривень, не включив до валового доходу 2 кварталі 2008 року 27000 гривень неповерненої поворотної фінансової допомоги; в порушення пункту 5.9 статті 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», яким встановлено порядок ведення податкового обліку приросту (убутку) балансової вартості товарів, занизив приріст балансової вартості запасів за 2007 рік на 167806,47 гривень, завищив приріст балансової вартості запасів за півріччя 2008 року на 8408 гривень та занизив убуток балансової вартості запасів за півріччя 2008 року на 240230,28 гривень; в порушення підпункту 5.3.9 пункту 5.3 статті 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», яким визначено вимоги про документальне підтвердження виплат, що включаються до валових витрат, за період з 3 кварталу 2005 року до 2007 року включило витрати у сумі 1045729, 12 гривень та витрати в сумі 91697 гривень, які не підтверджені відповідними документами.

Визначення платників податку на прибуток підприємств, обєкт оподаткування, в тому числі визначення суми валових доходів та суми валових витрат підприємства здійснює Закон України «Про оподаткування прибутку підприємств».

Закон України «Про податок на додану вартість» визначає платників податку на додану вартість, об'єкти, базу та ставки оподаткування, перелік неоподатковуваних та звільнених від оподаткування операцій, особливості оподаткування експортних та імпортних операцій, поняття податкової накладної, порядок обліку, звітування та внесення податку до бюджету.

Як наслідок судом не приймаються до уваги обґрунтування позивачем протиправності прийнятого податкового повідомлення-рішення №000482301/3 від 02.07.2009 року про визначення сум податкових зобовязань з податку на прибуток підприємств, шляхом застосування положень Закону України «Про податок на додану вартість» для визначення валових доходів підприємства, а також обґрунтування валових витрат на підставі не наданих посадовим особам відповідача, під час здійснення ними перевірки, а також не поданих в судове засідання, на вимогу суду, документів, що обґрунтовують, на думку позивача, зарахування здійснених витрат до валових витрат підприємства.

Щодо визначення податкових зобовязань з податку на додану вартість, то судом встановлено, що під час здійснення відповідачем перевірки позивача виявлено порушення підпункту 3.1.1 пункту 3.1 статті 3, пункту 4.1 статті 4, підпункту 7.3.1 пункту 7.3 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість», а саме не включення до складу податкового зобовязання з податку на додану вартість: за червень 2008 року 9750 гривень податку по отриманому авансу від відділу освіти смт. Ланчин за виконані роботи; за лютий 2008 року 233 гривень податку, за березень 2008 року 200 гривень, за травень 2008 року 428 гривень податку по отриманих від Надвірнянської районної державної адміністрації пільгах та субсидіях; за грудень 2007 року 6286 гривень податку, за червень 2008 року 244 гривень податку на додану вартість по отриманій попередній платі за тепло енергію від ПТУ №11 м.Надвірна; за травень 2008 року 232 гривні податку по отриманій попередній оплаті за тепло енергію від школи-інтернату м.Надвірни; за травень 2008 року 7500 гривень податку по виконаних роботах. В порушення підпункту 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» за період з липня 2005 року до лютого 2008 року позивач включив до складу податкового кредиту податок на додану вартість в сумі 450936 гривень, який не підтверджений податковими накладними.

Стаття 3 Закону України про «Податок на додану вартість» визначає обєкт оподаткування та операції, що не є обєктом оподаткування підпункт 3.1.1 даної статті встановлює, що обєктом оподаткування є операції платників податку з поставки товарів та послуг, місце поставки яких знаходиться на митній території України.

Пункт 4.1 статті 4 вищевказаного Закону визначає, що базою оподаткування податком на додану вартість є операції з поставки товарів (послуг) визначається виходячи з їх договірної (контрактної) вартості, визначеної за вільними цінами, але не нижче за звичайні ціни, з урахуванням акцизного збору, ввізного мита, інших загальнодержавних податків та зборів (обов'язкових платежів), згідно із законами України з питань оподаткування (за винятком податку на додану вартість, а також збору на обов'язкове державне пенсійне страхування на послуги стільникового рухомого зв'язку, що включається до ціни товарів (послуг)). До складу договірної (контрактної) вартості включаються будь-які суми коштів, вартість матеріальних і нематеріальних активів, що передаються платнику податку безпосередньо покупцем або через будь-яку третю особу в зв'язку з компенсацією вартості товарів (послуг).

Пункт 7.3 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» визначає дату виникнення податкових зобовязань, у відповідності до підпункту 7.3.1 якого датою виникнення податкових зобов'язань з поставки товарів (робіт, послуг) вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: або дата зарахування коштів від покупця (замовника) на банківський рахунок платника податку як оплата товарів (робіт, послуг), що підлягають поставці, а в разі поставки товарів (робіт, послуг) за готівкові грошові кошти - дата їх оприбуткування в касі платника податку, а при відсутності такої - дата інкасації готівкових коштів у банківській установі, що обслуговує платника податку; або дата відвантаження товарів, а для робіт (послуг) - дата оформлення документа, що засвідчує факт виконання робіт (послуг) платником податку.

У відповідності до підпункту 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту). У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим підпунктом документами, платник податку несе відповідальність у вигляді фінансових санкцій, установлених законодавством, нарахованих на суму податкового кредиту, не підтверджену зазначеними цим підпунктом документами.

Наведені позивачем твердження про протиправність прийнятого податкового повідомлення-рішення за №0000472301/3 від 02.07.2009 року про визначення сум зобовязання з сплати податку на додану вартість не спростовують висновків відповідача про здійснення позивачем вказаних порушень вимог Закону України «Про податок на додану вартість». Також судом не приймаються до уваги обґрунтування правомірності включення до податкового кредиту сплачених сум податку на додану вартість в розмірі 450936 гривень по нарахованій орендній платі, електроенергії, придбаних матеріалах тощо, оскільки сплата податку за даними платежами та у вказаних розмірах не підтверджується податковими накладними, які не були надані позивачем під час перевірки відповідачу, а також не були подані в судове засідання, на вимогу суду.

Враховуючи вищевикладене суд вважає позовні вимоги безпідставними та такими, що до задоволення не підлягають.

На підставі статті 124 Конституції України, керуючись статтями 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ :

В задоволенні позову підприємства «Бізнес-Центр» Івано-Франківського обласного обєднання ділових людей «Галицькі ґазди» до Державної податкової інспекції в Надвірнянському районі Івано-Франківської області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень за №0000482301/3 від 02.07.2009 року про визначення суми податкового зобовязання за платежем податок на прибуток приватних підприємств в розмірі 469765, 21 гривень та за №0000472301/3 від 02.07.2009 року про визначення суми податкового зобовязання за платежем податок на додану вартість в розмірі 663279, 50 гривень відмовити повністю.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Львівського апеляційного адміністративного суду. Відповідно до статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України про апеляційне оскарження постанови подається заява протягом 10 днів з дня складення постанови в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до Львівського апеляційного адміністративного суду через Івано-Франківський окружний адміністративний суд.

Відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України постанова суду набирає законної сили після закінчення 10-денного строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у 20-денний строк, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Суддя С.В. Остапюк

Постанова складена в повному обсязі 28.12.2009 року.