Постанова № 9526944, 09.10.2009, Івано-Франківський окружний адміністративний суд

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ

АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09 жовтня 2009 року справа № 2а-1800/09/0970

м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі :

Суддя Остапюк С.В.

за участю секретаря Дутчак Л.В.

представників позивача : Державного підприємства «Виробничого обєднання «Карпати» Шкіри Н.І., Лазарєвої О.З.

представників відповідача : Державної податкової інспекції в місті Івано-Франківську Вілінської М.В., Крім

представника відповідача : Головного управління Державного казначейства України в Івано-Франківській області Семенюк Н.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду адміністративну справу за позовом Державного підприємства «Виробничого обєднання «Карпати» до Державної податкової інспекції в місті Івано-Франківську, Головного управління Державного казначейства України в Івано-Франківській області про зобовязання надання висновку, його прийняття, стягнення бюджетного відшкодування з податку на додану вартість в розмірі 610336 гривень та процентів в розмірі 49698, 35 гривень, нарахованих на суму бюджетної заборгованості, -

ВСТАНОВИВ :

06.07.2009 року Державне підприємство «Виробниче обєднання «Карпати» (далі позивач) звернулося до суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції в місті Івано-Франківську (далі ДПІ), Управління Державного казначейства України в Івано-Франківській області про зобовязання надання висновку, його прийняття, стягнення бюджетного відшкодування з податку на додану вартість в розмірі 610336 гривень та процентів в розмірі 49698, 35 гривень, нарахованих на суму бюджетної заборгованості.

01.10.2009 року ухвалою суду замінено неналежного відповідача Управління Державного казначейства України в м.Івано-Франківську на належного Головне управління Державного казначейства України в Івано-Франківській області (далі ГУДК).

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідачем Головним управлінням Державного казначейства України в Івано-Франківській області протиправно в порушення вимоги пункту 7.7 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» та підпункту 1-4 спільного наказу Державної податкової адміністрації України та Головного управління Державного казначейства України «Про затвердження Порядку відшкодування податку на додану вартість» за №209/72 від 02.07.1997 року, не здійснено бюджетне відшкодування податку на додану вартість за травень 2008 року в сумі 189584 гривень та за листопад 2008 року в сумі 420752 гривні. Заявлено позовні вимоги про стягнення вказаного бюджетного відшкодування з податку на додану вартість. Крім того, позивачем заявлені позовні вимоги про зобовязання відповідача ДПІ надати, а відповідача ГУДК прийняти висновок про бюджетне відшкодування податку на додану вартість за травень та листопад 2008 року, а також стягнення з державного бюджету відсотків, нарахованих на суму бюджетної заборгованості в розмірі 49698, 35 гривень.

Представники позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримали з підстав вказаних в позовній заві.

Представники відповідача Державної податкової інспекції в місті Івано-Франківську проти позову заперечили, мотивуючи тим, що на виконання норм Закону України «Про податок на додану вартість» та Порядку відшкодування податку на додану вартість, затвердженого наказом ДПА України, Державного казначейства України від 02.07.1997 року №209/72 податковою інспекцією було направлено до Територіального відділення Державного казначейства в місті Івано-Франківську висновки про повернення на розрахунковий рахунок позивача бюджетного відшкодування, які були повернуті останнім без виконання. Крім того, вказали, що Державною податковою інспекцією в місті Івано-Франківську податковим повідомленням-рішенням визначені позивачу податкові зобовязання з сплати податку на додану вартість в травні 2009 року в розмірі 103589 гривень. У звязку з цим вважають, що до бюджетного відшкодування податку на додану вартість підлягають кошти в сумі зменшеній на розмір визначених податкових зобовязань з сплати цього податку в травні 2009 року. Зазначили, що вказане податкове повідомлення рішення оскаржене позивачем в судовому порядку. Просили в задоволенні позову відмовити повністю.

Представник відповідача - Головного управління Державного казначейства України в Івано-Франківській області проти позову заперечила. Вважає його безпідставним та необґрунтованим. Просить в задоволені позову відмовити повністю.

Розглянувши матеріали адміністративної справи, вислухавши пояснення представників сторін, дослідивши письмові докази, судом встановлено, що 20.06.2008 року подано податкову декларацію з податку на додану вартість за травень 2008 року (а.с.56-59), розрахунок сум бюджетного відшкодування за травень 2008 року (а.с.61), згідно яких сума бюджетного відшкодування податку на додану вартість складає 189584 гривні, тоді ж позивачем подану заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, якою позивачем прийнято рішення про повернення повної суми бюджетного відшкодування в зазначеному розмірі 189584 гривень (а.с.62).

Державною податковою інспекцією в місті Івано-Франківську на підставі статті 11-1 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» та згідно підпункту 7.7.5 пункту 7.7 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» було проведено виїзну позапланову перевірку позивача з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на розрахунковий рахунок за травень 2008 року за результатами якої складений акт №12605/23-4/19389809 від 22.09.2008 року та підтверджено право позивача на бюджетне відшкодування податку на додану вартість за травень 2008 року в заявленій сумі 189 584 гривень (а.с. 24-43).

27.10.2008 року за №0000010581 Державною податковою інспекцією в місті Івано-Франківську складено висновок про відшкодування податку на додану вартість позивачу за травень 2008 року в розмірі 129789 гривень, який направлено до управління Державного казначейства України в місті Івано-Франківську. 24.07.2009 року за №0000000419/417 Державною податковою інспекцією в місті Івано-Франківську складено висновок про відшкодування податку на додану вартість позивачу за травень 2008 року в розмірі 59 795 гривень, який направлено до управління Державного казначейства України в місті Івано-Франківську.

22.12.2008 року позивачем було подано податкову декларацію з податку на додану вартість за листопад 2008 року, розрахунок сум бюджетного відшкодування за листопад 2008 року (а.с.44-54), згідно яких сума бюджетного відшкодування податку на додану вартість складає 421 462 гривні, тоді ж позивачем подану заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, якою позивачем прийнято рішення про повернення повної суми бюджетного відшкодування в зазначеному розмірі 421 462 гривень (а.с.54).

Державною податковою інспекцією в місті Івано-Франківську на підставі статті 11-1 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» та згідно підпункту 7.7.5 пункту 7.7 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» було проведено виїзну позапланову перевірку позивача з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на розрахунковий рахунок за період з 01.10.2008року до 31.10.2008 року, за результатами якої складено акт за №2185/23-4-19389809 від 18.02.2009 року та підтверджено право позивача на бюджетне відшкодування податку на додану вартість за листопад 2008 року в сумі 420 752 гривень (а.с.6-23).

23.02.2009 року за №0000000082/82 Державною податковою інспекцією в місті Івано-Франківську складено висновок про відшкодування податку на додану вартість позивачу за листопад 2008 року в розмірі 420 752 гривень, який направлено до управління Державного казначейства України в місті Івано-Франківську.

На час розгляду справи в суді позивачу не проведено бюджетне відшкодування податку на додану вартість за травень 2008 року в сумі 189 584 гривень та за листопад 2008 року в сумі 420 752 гривень, а всього на загальну суму 610 336 гривень.

Платників податку на додану вартість, обєкти, базу та ставки оподаткування, перелік неоподатковуваних та звільнених від оподаткування операцій, особливості оподаткування експортних та імпортних операцій, поняття податкової накладної, порядок обліку, звітування та внесення податку до бюджету визначає Закон України «Про податок на додану вартість».

Підпунктом 7.7.1. пункту 7.7 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» (із змінами та доповненнями) визначено:

Сума податку, що підлягає бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду.

При відємному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності - зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Відповідно до підпункту 7.7.2 пункту 7.7 статті 7 Закону вказано: якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, має відємне значення, то бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого відємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередньому податковому періоді постачальникам таких товарів (послуг).

Згідно підпункту 7.7.5 пункту 7.7 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» протягом 30 днів, наступних за днем отримання податкової декларації, податковий орган проводить документальну невиїзну перевірку (камеральну) заявлених у ній даних. За наявності достатніх підстав вважати, що розрахунок суми бюджетного відшкодування було зроблено з порушенням норм податкового законодавства, податковий орган має право протягом такого ж строку провести позапланову виїзну перевірку (документальну) платника для визначення достовірності нарахування такого бюджетного відшкодування.

Податковий орган зобовязаний у пятиденний термін після закінчення перевірки надати органу державного казначейства висновок із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету.

В підпункті 7.7.6 пункту 7.7 статті 7 вказаного Закону визначено, що на підставі отриманого висновку відповідного податкового органу орган державного казначейства надає платнику податку зазначену у ній суму бюджетного відшкодування шляхом перерахування коштів з бюджетного рахунку на поточний банківський рахунок платника податку в обслуговуючому банку протягом пяти операційних днів після отримання висновку податкового органу.

Відповідно до підпункту 7.7.8. пункту 7.7. статті 7 Закону у разі, коли за результатами перевірки сум податку, заявлених до відшкодування, платник податку або податковий орган розпочинає процедуру адміністративного оскарження, податковий орган не пізніше наступного робочого дня за днем отримання відповідного повідомлення від платника або ухвали суду про порушення справи зобовязаний повідомити про це орган державного казначейства. Орган державного казначейства призупиняє процедуру відшкодування в частині оскаржуваної суми до прийняття остаточного рішення з адміністративного або судового оскарження.

Після закінчення процедури адміністративного або судового оскарження податковий орган протягом пяти робочих днів, наступних за днем отримання відповідного рішення, зобовязаний надати органу державного казначейства висновок із зазначенням суми податку, що підлягає відшкодуванню з бюджету.

Згідно пункту 4 спільного Наказу Державної податкової адміністрації та Головного управління Державного казначейства України за № 209/72 від 02.07.1997 року, «Про затвердження Порядку відшкодування податку на додану вартість» (далі Порядок) відшкодування податку на додану вартість з бюджету здійснюється органами Державного казначейства України за висновками податкових органів (форма наведена в додатку 2) або за рішенням суду.

Право позивача на бюджетне відшкодування за травень 2008 року в сумі 189 584, 00 гривень та за листопад 2008 року в сумі 420752, 00 гривень доведено дослідженими в судовому засіданні доказами, а саме, деклараціями за травень, листопад 2008 року; розрахунками суми бюджетного відшкодування за травень та листопад 2008 року; актами про результати позапланових виїзних перевірок з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість за №12605/23-4/19389809 від 22.09.2008 року та за №2185/23-4-19389809 від 18.02.2009 року.

Посилання представників позивача на ту обставину, що до бюджетного відшкодування податку на додану вартість підлягають кошти в сумі зменшеній на розмір визначених податкових зобовязань з сплати цього податку в травні 2009 року як на підставу для відмови в задоволенні позову про стягнення бюджетного відшкодування в розмірі 103589 гривень не можуть бути взяті до уваги судом, виходячи з такого.

Розділом 6 Порядку передбачені умови дотримання термінів відшкодування та згідно пункту 6.1 якого встановлено, що суми, не відшкодовані платнику податку протягом визначених у розділі 3 цього Порядку термінів, уважаються бюджетною заборгованістю. Пунктом 6.2 встановлено, що платник податку має право в будь-який момент після виникнення бюджетної заборгованості звернутися до суду з позовом про стягнення коштів бюджету та притягнення до відповідальності посадових осіб, винних у несвоєчасному відшкодуванні надмірно сплачених податків.

Крім того, суд вважає за необхідне вказати, що Закон України «Про податок на додану вартість» не передбачає зменшення сум бюджетного відшкодування, щодо яких прийнято платником податку рішення про їх повне повернення, за рахунок податкових зобовязань з оплати податку на додану вартість в наступних звітних періодах, що слідують за періодом в якому виникло право на бюджетне відшкодування і щодо якого платником податку прийнято рішення про його повне повернення, а податковим органом надано висновок про проведення такого бюджетного відшкодування.

На підставі викладеного, суд вважає вимоги позивача в частині стягнення з державного бюджету через Головне управління Державного казначейства України в Івано-Франківській області на користь Державного підприємства «Виробничого обєднання «Карпати» бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за травень 2008 року в сумі 189584, 00 гривень, за листопад 2008 року в сумі 420752, 00 гривень, на загальну суму 610 336, 00 гривень (шістсот десять тисяч триста тридцять шість) гривень обґрунтованими, а позов в цій частині таким, що підлягає до задоволення.

Щодо вимоги позивача про зобовязання Державної податкової інспекції в місті Івано-Франківську надати, а Головне управління Державного казначейства в Івано-Франківській області прийняти, висновки про бюджетне відшкодування податку на додану вартість за травень 2008 року в сумі 189 584, 00 гривень та за листопад 2008 року в сумі 420752, 00 гривень, суд вважає, що дані вимоги не підлягають до задоволення, оскільки такі вимоги не є способом захисту прав платника податку на додану вартість. Таким способом захисту є вимога про стягнення бюджетного відшкодування по податку на додану вартість, яка заявлена позивачем.

Тому, в задоволенні позовних вимог в частині зобовязання Державної податкової інспекції в місті Івано-Франківську надати, а Головне управління Державного казначейства в Івано-Франківській області прийняти, висновки про бюджетне відшкодування податку на додану вартість за травень 2008 року в сумі 189 584, 00 гривень та за листопад 2008 року в сумі 420752, 00 гривень слід відмовити.

Розглядаючи позовні вимоги про стягнення з державного бюджету України відсотки, нараховані на суму бюджетної заборгованості з податку на додану вартість в сумі 49698, 35 гривень, суд дійшов висновку, що такі позовні вимоги не підлягають до задоволення, з таких підстав.

Порядок відшкодування податку на додану вартість затверджений у звязку з прийняттям Закону України «Про податок на додану вартість». Абзацом 5 підпункту 7.7.3 пункту 7.7 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» (у редакції, яка діяла до набрання чинності Законом України від 25 березня 2005 року N 2505-IV «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2005 рік» та деяких інших законодавчих актів України») було встановлено: «Суми, не відшкодовані платнику податку протягом визначеного у цьому пункті строку, вважаються бюджетною заборгованістю. На суму бюджетної заборгованості нараховуються проценти на рівні 120 відсотків від облікової ставки Національного банку України, встановленої на момент її виникнення, протягом строку її дії, включаючи день погашення. Платник податку має право у будь-який момент після виникнення бюджетної заборгованості звернутися до суду з позовом про стягнення коштів бюджету та притягнення до відповідальності посадових осіб, винних у несвоєчасному відшкодуванні надмірно сплачених податків». Законом від 25.03.2005 року «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2005 рік» та деяких інших законів України» редакцію підпункту 7.7.3 пункту 7.7 статті 7 Закону «Про податок на додану вартість», яка передбачала нарахування пені, було змінено, у звязку із чим він перестав регулювати спірні правовідносини.

Таким чином, судом не можуть бути взяті до уваги посилання представника позивача на підпункт 6.3 розділу 6 Порядку відшкодування податку на додану вартість, як на підставу для задоволення позовних вимог у цій частині, оскільки, норми Закону, які регулювали дані правовідносини та застосування яких врегульовано Порядком відшкодування податку на додану вартість виключені законодавцем, з прийняттям Закону України «Про Державний бюджет України на 2005 рік та деяких інших законів України».

На підставі статті 124 Конституції України, керуючись статтями 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ :

Позов задовольнити частково.

Стягнути з державного бюджету через Головне управління Державного казначейства України в Івано-Франківській області на користь Державного підприємства «Виробничого обєднання «Карпати», 76008, вулиця Галицька, 201, м.Івано-Франківськ бюджетне відшкодування з податку на додану вартість в розмірі 610336 (шістсот десять тисяч триста тридцять шість) гривень на розрахунковий рахунок 26007052480611 в Івано-Франківській філії акціонерного банку «Брокбізнесбанк» код ЄДРПОУ 19389809, МФО 336882.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Львівського апеляційного адміністративного суду. Відповідно до статті 186 КАС України про апеляційне оскарження постанови подається заява протягом 10 днів з дня складення постанови в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до Львівського апеляційного адміністративного суду через Івано-Франківський окружний адміністративний суд.

Відповідно до статті 254 КАС України постанова суду набирає законної сили після закінчення 10-денного строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у 20-денний строк, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Суддя С.В. Остапюк

Постанова в повному обсязі складена 14.10.2009 року.