Постанова № 9526939, 09.11.2009, Івано-Франківський окружний адміністративний суд

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 листопада 2009 року Справа №2-а-5259/08/0970

м.Івано-Франківськ

Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі:

Судді Басай О.В.

при секретарі Короташ О.Б.

за участю:

представників позивача Кобець С.Ф., Олексин О.В.;

представника відповідача Мельник Р.Я.;

прокурора не зявився;

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду адміністративну справу

за позовом: ТзОВ «Карпатнафтохім»

до відповідача: Калуської обєднаної державної податкової інспекції в Івано-Франківській області

про скасування податкового повідомлення-рішення №0002722304/0 від 05.09.2008 року, -

ВСТАНОВИВ:

ТзОВ «Карпатнафтохім» звернулося в суд із адміністративним позовом до Калуської обєднаної Державної податкової інспекції в Івано-Франківській області про скасування податкового повідомлення-рішення №0002722304/0 від 05.09.2008 року.

Представники позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримали в повному обсязі з підстав, викладених у позовній заяві та пояснили, що на підставі акта перевірки №1543/23-04/33129683 від 22.08.2008 року про результати невизної документальної перевірки ТОВ «Карпатнафтохім» з питань достовірності нарахування бюджетного відшкодування податку на додану вартість за листопад 2005 року з урахуванням Постанови Верховного Суду України від 10.06.2008 року прийнято податкове повідомлення-рішення №0002722304/0 від 05.09.2008 року. Даним податковим повідомленням-рішенням нараховано штрафні санкції в сумі 2314669, 00 грн., у звязку із завищенням бюджетного відшкодування податку на додану вартість за листопад 2005 року в сумі 4629338, 00 грн. Зазначили, що застосування відповідачем штрафних санкцій на підставі пункту 8 «Інструкції про порядок застосування штрафних (фінансових) санкцій органами державної податкової служби» затвердженої наказом ДПА України від 17.03.2001 року №110, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 23.03.2001 року за №268/5459 є неправомірними, оскільки ні Закон України «Про податок на додану вартість», ні інші закони України не містять правових норм стосовно відповідальності платників податків за завищення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість. Просили позов задовольнити повністю.

Представник відповідача проти позову заперечив та пояснив, що Постановою Верховного Суду України від 10.06.2008 року задоволено скаргу Калуської обєднаної державної податкової інспекції в Івано-Франківській області щодо відмови у відшкодуванні з державного бюджету 8813730, 00 грн. податку на додану вартість ТзОВ «Карпатнафтохім» за листопад 2005 року, Ухвалу Вищого адміністративного суду України від 28.11.2007 року та Постанову Львівського апеляційного господарського суду від 07.02.2007 року скасовано, Постанову Господарського суду Івано-Франківської області від 03.10.2006 року залишено в силі. Зазначив, що в звязку з судовим оскарженням податкового повідомлення-рішення №0000012500/2-746/7/23-019/31 від 18.04.2006 року, яким позивачу відмовлено в наданні бюджетного відшкодування з державного бюджету в сумі 8813730, 00 грн. за період з 18.04.2006 року по 01.01.2008 року ТзОВ «Карпатнафтохім» по декларації за листопад 2005 року згідно постанови Львівського апеляційного господарського суду від 07.02.2007 року отримано бюджетне відшкодування ПДВ в сумі 4629338,00 грн. Також зазначив, що відповідно до п. 8 «Інструкції про порядок застосування штрафних (фінансових) санкцій органами державної податкової служби» затвердженої наказом ДПА України від 17.03.2001 року №110, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 23.03.2001 року за №268/5459, у разі коли за наслідками перевірки виявляється факт завищення суми бюджетного відшкодування, заявленого в податковій декларації про податок на додану вартість, сума такого завищення вважається сумою податкового зобовязання, прихованого від оподаткування. Якщо внаслідок такого завищення отримано бюджетне відшкодування, платник податку визнається таким, що ухиляється від оподаткування, і до нього застосовуються санкції відповідно до законодавства. Як наслідок, за результатами перевірки складено акт №1543/23-04/33129683 від 22.08.2008 року про результати невиїзної документальної перевірки ТОВ «Карпатнафтохім» з питань достовірності нарахування бюджетного відшкодування податку на додану вартість за листопад 2005 року з урахуванням Постанови Верховного Суду України від 10.06.2008 року. В ході перевірки встановлено порушення вимог п.п.7.7.1., 7.7.2. п.7.7. ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» №168/97-ВР від 03.04.1997 року із змінами та доповненнями, в результаті чого прийнято податкове повідомлення-рішення №0002722304/0 від 05.09.2008 року, яким до позивача застосовані штрафні (фінансові) санкції в сумі 2314669, 00 грн. Просив в задоволенні позову відмовити повністю.

Прокурор в судове засідання не зявився, хоча був належним чином повідомлений про час, місце та дату судового розгляду, про що свідчить повідомлення про вручення.

Розглянувши позовну заяву, вислухавши пояснення представників сторін, дослідивши письмові докази, судом встановлено, що проведеною відповідачем перевіркою достовірності нарахування бюджетного відшкодування ПДВ ТзОВ «Карпатнафтохім» за листопад 2005 року (акт перевірки від 03.02.2006 року №99/25-2/33129683) встановлено порушення п.п.7.7.1., 7.7.2. п.7.7. ст.7 Закону України №168/97-ВР від 03.04.1997 року, в результаті чого завищено заявлене бюджетне відшкодування ПДВ в сумі 3029214, 00 грн. (податкове повідомлення-рішення №0000252302/0 від 15.02.2006 року) (а. с. 11).

Позивачем 24.02.2006 року подано до Калуської обєднаної державної податкової інспекції в Івано-Франківській області скаргу на податкове повідомлення-рішення №0000252302/0 від 15.02.2006 року. Рішенням Калуської обєднаної державної податкової інспекції в Івано-Франківській області про розгляд скарги від 14.03.2006 року №3227/10/25-019 залишено без змін податкове повідомлення-рішення №0000252302/0 від 15.02.2006 року та прийнято податкове повідомлення-рішення №0000252302/1 від 15.03.2006 року (а. с. 11).

30.03.2006 року позивачем подано повторну скаргу до ДПА в Івано-Франківській області на податкове повідомлення-рішення №0000252302/1 від 15.03.2006 року. За результатами адміністративного оскарження податкові повідомлення-рішення №0000252302/0 від 15.02.2006 року та №0000252302/1 від 15.03.2006 року скасовані та прийнято податкове повідомлення-рішення №0000012500/2-746/7/23-019/31 від 18.04.2006 року, яким позивачу відмовлено у наданні бюджетного відшкодування з податку на додану вартість в сумі 8813730, 00 грн. (а. с. 11).

Крім того, судом встановлено, що у травні 2006 року позивач звернувся до Господарського суду Івано-Франківської області з позовом про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення №0000012500/2-746/7/23-019/31 від 18.04.2006 року. Постановою Господарського суду Івано-Франківської області від 03.10.2006 року в задоволенні позову відмовлено (71-72).

Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 07.02.2007 року апеляційну скаргу задоволено. Постанову Господарського суду Івано-Франківської області від 03.10.2006 року скасовано. Визнано нечинним податкове повідомлення-рішення Калуської обєднаної державної податкової інспекції №0000012500/2-746/7/23-019/31 від 18.04.2006 року (73-74).

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 28.11.2007 року касаційну скаргу Калуської обєднаної державної податкової інспекції залишено без задоволення, постанову Львівського апеляційного господарського суду від 07.02.2006 року по даній справі залишено без змін (а. с. 75-76).

Постановою Верховного Суду України від 10.06.2008 року скаргу Калуської обєднаної державної податкової інспекції задоволено. Ухвалу Вищого адміністративного суду України від 28.11.2007 року та постанову Львівського апеляційного господарського суду 07.02.2007 року скасовано, постанову Господарського суду Івано-Франківської області від 03.10.2006 року залишено в силі (а. с. 52-53).

Також судом встановлено, що в період з 21.08.2008 року по 22.08.2008 року відповідачем була проведена перевірка за результатами якої складений акт №1543/23-04/33129683 від 22.08.2008 року про результати невизної документальної перевірки ТОВ «Карпатнафтохім» з питань достовірності нарахування бюджетного відшкодування податку на додану вартість за листопад 2005 року з урахуванням Постанови Верховного Суду України від 10.06.2008 року (а. с. 4-13).

На підставі вищенаведеного акта перевірки Калуською обєднаною державною податковою інспекцією було прийняте податкове повідомлення-рішення №0002722304/0 від 05.09.2008 року, яким до позивача були застосовані штрафні (фінансові) санкції в сумі 2314669, 00 грн.(а. с. 14).

З акта перевірки вбачається, що підставою для застосування до позивача штрафних (фінансових) санкцій стало те, що за період з 18.04.2006 року по 01.01.2008 року ТзОВ «Карпатнафтохім» згідно з постановою Львівського апеляційного господарського суду від 07.02.2007 року отримало бюджетне відшкодування ПДВ в сумі 4629338,00 грн., а тому відповідно до п. 8 «Інструкції про порядок застосування штрафних (фінансових) санкцій органами державної податкової служби» затвердженої наказом ДПА України від 17.03.2001 року №110 зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 23.03.2001 року за №268/5459, у разі коли за наслідками перевірки виявляється факт завищення суми бюджетного відшкодування, заявленого в податковій декларації про податок на додану вартість, сума такого завищення вважається сумою податкового зобовязання, прихованого від оподаткування. Якщо внаслідок такого завищення отримано бюджетне відшкодування, платник податку визнається таким, що ухиляється від оподаткування, і до нього застосовуються санкції відповідно до законодавства.

Суд не погоджується з таким висновком податкового органу, виходячи з наступного.

Відповідно до п.1.2 ч.1 ст.1 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» від 21.12.2000 року №2181-ІІІ податкове зобовязання зобовязання платника податків сплатити до бюджетів або державних цільових фондів відповідну суму коштів у порядку та у строки, визначені цим Законом або іншими законами України.

В оскаржуваному податковому повідомленні-рішенні №0002722304/0 від 05.09.2008 року зазначено, що воно прийнято на підставі підпункту «б» пункту 4.2.2. статті 4.2. Закону України від 21.12.2000 року №2181-ІІІ, яким передбачено, що контролюючий орган зобовязаний самостійно визначити суму податкового зобовязання платника податків у разі якщо дані документальних перевірок результатів діяльності платника податків свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобовязань, заявлених у податкових деклараціях.

В податковому повідомленні-рішенні Калуської оДПІ №0002722304/0 від 05.09.2008 року обґрунтуванням для застосування фінансових санкцій вказано п.п.17.1.2. п.17.1. ст.17 Закону України від 21.12.2000 року №2181-ІІІ. Проте, на думку суду, цей підпункт ст.17 зазначеного Закону застосований відповідачем помилково.

У випадку визначення податковим органом суми податкового зобовязання платнику податків на підставі підпункту «б» пункту 4.2. статті 4.2. Закону від 21.12.2000 року №2181-ІІІ штрафні санкції застосовуються відповідно до п.п.17.1.3. п.17.1. ст.17 зазначеного Закону, яким передбачено, що платник податків зобовязаний сплатити штраф у розмірі десяти відсотків від суми недоплати (заниження суми податкового зобовязання) за кожний з податкових періодів, установлених для такого податку, збору (обовязкового платежу), починаючи з податкового періоду, на який припадає така недоплата, та закінчуючи податковим періодом, на який припадає отримання таким платником податків податкового повідомлення від контролюючого органу, але не більше пятдесяти відсотків такої суми та не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян сукупно за весь строк недоплати, незалежно від кількості податкових періодів, що минули.

На думку суду, така помилка в тексті рішення не може бути підставою для визнання даного рішення правомірним, виходячи з такого.

З аналізу п.1.2. ч.1 ст.1, п.п. «б» п.4.2. ст.4 та п.п.17.1.3. п.17.1. ст.17 Закону України від 21.12.2000 року №2181-ІІІ вбачається, що штрафні санкції застосовуються до платника податків у випадку, коли контролюючий орган самостійно визначає такому платнику суму його податкових зобовязань.

Судом встановлено, що оскаржуваним податковим повідомленням-рішенням відповідачем визначено позивачу податкове зобовязання з ПДВ та зобовязано сплатити суму податку у розмірі 0 (нуль) грн. За таких обставин, суд вважає, що рішення Калуської оДПІ, яким до ТзОВ «Карпатнафтохім» застосовано штрафні (фінансові санкції) є протиправним.

За наведених обставин, суд не приймає до уваги посилання відповідача, як на підставу своїх заперечень, на п.8 «Інструкції про порядок застосування штрафних (фінансових) санкцій органами державної податкової служби» затвердженої наказом ДПА України від 17.03.2001 року №110 зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 23.03.2001 року за №268/5459, яким передбачено, що у разі коли за наслідками перевірки виявляється факт завищення суми бюджетного відшкодування, заявленого в податковій декларації про податок на додану вартість, сума такого завищення вважається сумою податкового зобовязання, прихованого від оподаткування. Якщо внаслідок такого завищення отримано бюджетне відшкодування, платник податку визнається таким, що ухиляється від оподаткування, і до нього застосовуються санкції відповідно до законодавства. При цьому, суд виходить з наступного.

Із змісту пункту 8 зазначеної вище Інструкції вбачається, що завищення суми бюджетного відшкодування, заявленого в податковій декларації платником податків, вважається сумою його податкових зобовязань.

Відповідно до пункту 1.8. статті 1 Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.1997 року №168/97-ВР бюджетне відшкодування сума, що підлягає поверненню платнику податку з бюджету у звязку з надмірною сплатою податку у випадках, визначених цим законом.

Пунктом 1.2. частини 1 статті 1 Закону України від 21.12.2000 року №2181-ІІІ визначено, що податкове зобовязання зобовязання платника податків сплатити до бюджетів або державних цільових фондів відповідну суму коштів у порядку та у строки, визначені цим Законом або іншими законами України.

Таким чином, ні Закон України від 03.04.1997 року №168/97-ВР, ні Закон України від 21.12.2000 року №2181-ІІІ не визначають, що завищення суми бюджетного відшкодування, заявленого в податковій декларації платником податків, вважається сумою його податкових зобовязань. А тому, на думку суду, пункт 8 «Інструкції про порядок застосування штрафних (фінансових) санкцій органами державної податкової служби» затвердженої наказом ДПА України від 17.03.2001 року №110 зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 23.03.2001 року за №268/5459, в цій частині не відповідає вищезазначеним Законам.

Згідно частини 4 статті 9 КАС України у разі невідповідності нормативно-правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обовязковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що до спірних правовідносин слід застосувати Закон України «Про податок на додану вартість» та Закон України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами».

Крім цього, відповідно до пункту 1.5. частини 1 статті 1 Закону України від 21.12.2000 року №2181-ІІІ штрафна санкція (штраф) плата у фіксованій сумі або у вигляді відсотків від суми податкового зобовязання (без урахування пені та штрафних санкцій), яка справляється з платника податків у звязку з порушенням ним правил оподаткування, визначених відповідними законами.

Штрафні санкції за порушення податкового законодавства накладаються на платника податків у розмірах, визначених статтею 17 вищезазначеного Закону.

Оскільки спірним податковим повідомленням-рішенням відповідачем визначено позивачу податкове зобовязання з ПДВ та зобовязано сплатити суму податку у розмірі 0 (нуль) грн., беручи до уваги, що завищення суми бюджетного відшкодування не є податковим зобовязанням та враховуючи, що статтею17 Закону України від 21.12.2000 року №2181-ІІІ не передбачено накладення штрафних санкцій за завищення суми бюджетного відшкодування, суд вважає, що у відповідача не було підстав для застосування штрафних (фінансових) санкцій.

Підпунктом 7.7.7. пункту 7.7. статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.1997 року №168/97-ВР передбачено, якщо за наслідками документальної невиїзної (камеральної) або позапланової виїзної перевірки (документальної) податковий орган виявляє невідповідність суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації, то такий податковий орган:

а) у разі заниження заявленої платником податку суми бюджетного відшкодування щодо суми, визначеної податковим органом унаслідок таких перевірок, надсилає платнику податку податкове повідомлення, в якому зазначаються сума такого заниження та підстави для її вирахування. У цьому випадку вважається, що платник податку добровільно відмовляється від отримання такої суми заниження як бюджетного відшкодування та враховує її згідно з підпунктом 7.7.3 цього пункту у зменшення податкових зобов'язань з цього податку наступних податкових періодів;

б) у разі перевищення заявленої платником податку суми бюджетного відшкодування над сумою, визначеною податковим органом внаслідок проведення таких перевірок, податковий орган надсилає платнику податку податкове повідомлення, в якому зазначаються сума такого перевищення та підстави для її вирахування;

в) у разі з'ясування внаслідок проведення таких перевірок факту, за яким платник податку не має права на отримання бюджетного відшкодування, надсилає платнику податку податкове повідомлення, в якому зазначаються підстави відмови у наданні бюджетного відшкодування.

Таким чином, дії контролюючого органу у випадку завищення заявленої платником податку суми бюджетного відшкодування над сумою, визначеною податковим органом внаслідок проведення перевірок, а також у разі встановлення факту, за яким платник податку не має права на отримання бюджетного фінансування визначені п.п.7.7.7. п.7.7 ст.7 Закону України від 03.04.1997 року №168/97-ВР.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що податкове повідомлення-рішення №0002722304/0 від 05.09.2008 року слід скасувати.

На підставі ст.124 Конституції України, керуючись ст.ст.158-163, ст.167, 258 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити повністю.

Скасувати податкове повідомлення-рішення Калуської обєднаної державної податкової інспекції в Івано-Франківській області №0002722304/0 від 05.09.2008 року.

Стягнути з Державного бюджету України на користь ТзОВ «Карпатнафтохім», 77305, вул. Робітнича, 29, с. Мостище, Калуський район, Івано-Франківська область 3, 40 грн. судового збору.

Постанова набирає законної сили в порядку встановленому ст.254 КАС України та може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду в порядку і строки, передбачені ст.186 КАС України.

Виконавчий лист видати після набрання постановою законної сили за заявою сторони на користь якої задоволено позов.

Суддя О.В. Басай

Постанова в повному обсязі складена 13.11.2009 року