Ухвала суду № 95248343, 01.03.2021, Добропільський міськрайонний суд Донецької області

01.03.2021 227/739/21

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 березня 2021 року м. Добропілля

Суддя Добропільського міськрайонного суду Донецької області Мацишин Л.С., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до Луганського прикордонного загону Східного регіонального управління Державної прикордонної служби України, в.о. начальника віпс (тип А) з ВПС «Мілове» ім. Віктора Банних капітана Франчук Тетяни Анатоліївни (Старший прикордонних нарядів в ППР «Мілове»), про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу, а також клопотання ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового збору або відстрочення його сплати до винесення рішення у справі,

ВСТАНОВИВ:

25 лютого 2021 року до Добропільського міськрайонного суду Донецької області надійшла вищевказана позовна заява.

Крім того, позивач ОСОБА_1 надала клопотання про звільнення її від сплати судового збору або відстрочення його сплати.

У клопотанні позивач вказує на те, що сума судового збору перевищує 5% розміру її доходів. Зазначає, що у неї відсутні інші джерела для існування та метою звернення до суду є захист порушеного відповідачем її права на свободу пересування, у зв`язку з чим просить звільнити її від сплати судового збору чи відстрочити його сплату до винесення рішення у справі.

Частиною другою статті 132 КАС України передбачено, що розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Відповідно до частини першої статті 133 КАС України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

Умови, за яких суд може, зокрема, відстрочити сплату судового збору або звільнити від його сплати та перелік суб`єктів, до яких таке відстрочення чи звільнення застосовується, обумовлені статтею 8 Закону України «Про судовий збір».

Згідно зі статтею 8 Закону України «Про судовий збір», враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов:1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю. Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

Суд також виходить з того, що саме на позивача покладається обов`язок щодо доведення фактів відповідно до його клопотання про відстрочення сплати судового збору або звільнення від його сплати. Крім цього, обов`язок сплатити судовий збір, встановлений відповідно до закону, має легітимну мету, а тому, за загальним правилом, не визнається судом непропорційним чи накладеним свавільно, застосовані згідно з законом процесуальні обмеження у формі обов`язку сплатити судовий збір, за загальним правилом, не зменшують для позивача можливості доступу до правосуддя та не ускладнюють йому цей доступ таким чином і такою мірою, щоб завдати шкоди самій суті цього права.

У зв`язку з цим викладені у клопотанні обставини, пов`язані з відсутністю джерел для існування та те, що сума судового збору перевищує 5% розмір річного доходу позивача, мають бути підтвердженими відповідними доказами.

В свою чергу, позивачем не додано будь-яких доказів та не підтверджено жодним іншим шляхом обставин, викладених у клопотанні.

Суд враховує також положення пункту 1 частини другої статті 129 Конституції України, згідно з яким однією із основних засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Вивчивши клопотання, суд доходить висновку про відмову в його задоволенні, оскільки вказані позивачем обставини не є поважною підставою для звільнення чи відстрочення сплати судового збору і не підтверджені жодними доказами.

Також суд зауважує, що в клопотанні позивач просить про відстрочення та звільнення від сплати судового збору одночасно, що є взаємовиключними клопотаннями, адже неможливо одночасно і відстрочити сплату і звільнити від сплати судового збору. Суд не має права замість позивача на власний розсуд обирати варіанти процесуальних дій, які альтернативно пропонує суду обрати сам позивач. Тобто клопотання позивача про одночасне відстрочення та звільнення від сплати судового збору є невизначеним з правової точки зору.

Окрім того, судом встановлено, що подана позивачем позовна заява підлягає залишенню без руху, оскільки не відповідає вимогам ст. 160 КАС України.

Зокрема в порушення п. 2 ч. 5 ст. 160 КАС України позивачем в позовній заяві не зазначено повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові - для фізичних осіб) відповідача, реєстраційний номер облікової картки платника податків або номер і серія паспорта позивача, відомі номери засобів зв`язку позивача та відповідача, офіційна електронна адреса або адреса електронної пошти позивача та відповідача.

Тобто позивачу необхідно зазначити в позовній заяві повне найменування установи.

Крім цього, частиною 4 статті 161 КАС України передбачено, що позивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази - позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).

Статтею 94 КАС України передбачені вимоги до письмових доказів або їх копій, які подаються до суду.

Так, ч.2 ст.94 КАС України передбачає, що письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не передбачено цим Кодексом.

Абзацом другим ч.5 ст. 95 КАС України передбачено, що учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який заходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення.

Однак, додана до позовної заяви позивачем копія письмового доказу постанова про накладення адміністративного стягнення № 145073 не завірена у встановленому законодавством порядку.

Також, відповідно до частини 3 ст.161 КАС України, до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Однак, при поданні позовної заяви позивачем не додано документ про сплату судового збору, а також не надано документ і про звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Відповідно до положень статей 3, 5 Закону України «Про судовий збір», особи, які оскаржують постанову у справі про адміністративне правопорушення, не віднесені до кола суб`єктів, які звільняються від сплати судового збору за подання адміністративного позову, а позови з таким предметом не належать до об`єктів, за подання яких судовий збір не справляється.

Разом з цим, в постанові від 18.03.2020 року (провадження №11-1287апп18) Велика Палата Верховного Суду вважає за необхідне відступити від висновку Верховного Суду України, викладеного в постанові від 13.12.2016 року (провадження № 21-1410а16) про те, що у справі про оскарження постанови про адміністративне правопорушення судовий збір у порядку і розмірах, встановлених Законом № 3674-VI, сплаті не підлягає, вказавши, що чинне законодавство містить ставку судового збору, що підлягає сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги у справі про оскарження постанови про адміністративне правопорушення та подальшому оскарженні позивачем та відповідачем судового рішення.

Велика Палата Верховного Суду зазначає, що у справах щодо оскарження постанов про адміністративне правопорушення у розумінні положень статей 287,288 КУпАП, як і в інших справах, які розглядаються судом у порядку позовного провадження, слід застосовувати статті 2-5 Закону № 3674-VІ, які пільг за подання позовної заяви, відповідних скарг у цих правовідносинах не передбачають.

Відповідно до ст. 4 Закону України «Про судовий збір» за подання, зокрема, до адміністративного суду позовних заяв розміри ставок судового збору диференційовано за характером спору (майновий/немайновий), а також за правовим статусом платника судового збору (фізична особа/фізична особа - підприємець/юридична особа/суб`єкт владних повноважень).

Згідно з правовою позицією Верховного Суду, викладеною в постанові від 18.03.2020 року, у справах щодо накладення адміністративного стягнення за подання позовної заяви судовий збір складає 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Таким чином, ОСОБА_1 необхідно сплатити судовий збір у розмірі 454,00 гривень.

Судовий збір слід сплатити за такими реквізитами:

Отримувач коштів Донецьке ГУК/Добропільська МТГ/22030101

Код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37967785

Банк отримувача Казначейство України (ЕАП)

Код банку отримувача (МФО) 899998

Рахунок отримувача UA858999980313191206000005652

Код класифікації доходів бюджету- 22030101

Призначення платежу: судовий збір за позовом (назва установи, організації позивача), Добропільський міськрайонний суд Донецької області.

На підтвердження оплати судового збору до суду необхідно надати оригінал квитанції про сплату судового збору у встановленому законом розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Згідно ч. 1 ст. 169 КАС України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, у якій зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали.

За таких умов вважаю за необхідне залишити позовну заяву без руху та запропонувати позивачу усунути вказані недоліки.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 133, 160, 161, 169, 248, 256 КАС України КАС України, суддя

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні клопотання позивача ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового збору або відстрочення його сплати до винесення рішення у справі - відмовити.

Позовну заяву ОСОБА_1 до Луганського прикордонного загону Східного регіонального управління Державної прикордонної служби України, в.о. начальника віпс (тип А) з ВПС «Мілове» ім. Віктора Банних капітана Франчук Тетяни Анатоліївни (Старший прикордонних нарядів в ППР «Мілове»), про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу - залишити без руху, надавши позивачу строк для усунення недоліків, який не може перевищувати десяти днів з дня отримання ухвали.

У разі невиконання вимог, зазначених в ухвалі, позовна заява буде вважатися неподаною та повернута позивачеві.

Копію ухвали направити позивачу.

Ухвала суду оскарженню не підлягає.

Суддя Добропільського міськрайонного суду

Донецької області Л.С. Мацишин

01.03.21