Ухвала суду № 95248342, 26.02.2021, Добропільський міськрайонний суд Донецької області

26.02.2021 227/722/21

УХВАЛА

про залишення заяви без руху

26 лютого 2021 року м. Добропілля

Суддя Добропільського міськрайонного суду Донецької області Мацишин Л.С., розглянувши заяву ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «ДТЕК «Добропіллявугілля» про встановлення юридичного факту,

ВСТАНОВИВ:

У лютому 2021 року заявник звернувся до суду з заявою про встановлення юридичного факту.

Розглянувши зазначену заяву, суд вважає, що вона не може бути прийнята до провадження, так як не відповідає вимогам ст. 175,177 ЦПК України.

Відповідно до ст. 42 ЦПК України, у справах позовного провадження учасниками справи є сторони, треті особи. При розгляді вимог у наказному провадженні учасниками справи є заявник та боржник. У справах окремого провадження учасниками справи є заявники, інші заінтересовані особи.

Статтею 48 ЦПК України визначено, що сторонами в цивільному процесі є позивач і відповідач. Позивачем і відповідачем можуть бути фізичні і юридичні особи, а також держава.

Відповідно до ч. 2 ст. 174 ЦПК України, в позовному провадженні заявами по суті справи є: позовна заява; відзив на позовну заяву (відзив); відповідь на відзив; заперечення; пояснення третьої особи щодо позову або відзиву.

Тобто, ОСОБА_1 необхідно вірно визначити сторін по справі та визначитися за правилами, якого судочинства буде розглядатися справа, а саме в порядку позовного чи окремого провадження. У разі, якщо ОСОБА_1 дійде висновку, що справа має розглядатись за правилами позовного провадження, тоді йому слід надати до суду належним сином оформлену позовну заяву та її копії для всіх учасників процесу.

Крім того, відповідно до ч. 4 ст. 177 ЦПК України, до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

ОСОБА_1 до заяви про встановлення юридичного факту долучено окреме клопотання про звільнення від сплати судового збору. В обґрунтування клопотання останній зазначив, що єдиним джерелом доходу є пенсія, яку він отримує по інвалідності, та 50% від якої він сплачує дружині на утримання трьох неповнолітніх дітей, інших джерел доходу він не має. Через карантинні обмеження щодо стаціонарного лікування, лікується власним коштом вдома, через що несе великі витрати на знеболювальні препарати. А також ним понесено великі витрати під час захисту своїх порушених цивільних прав в судах різних інстанцій.

Просив звільнити його від сплати судового збору за заподання "заяви від 24 лютого 2021 року про встановлення юридичного факту нещасного випадку на виробництві (встановлення факту каліцтва)".

Відповідно до вимог ст. 136 ЦПК України, ст. 8 Закону України «Про судовий збір» суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше, ніж до ухвалення судового рішення у справі; зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати.

Як роз`яснено у п. 29 пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 17 жовтня 2014 року № 10 «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах», що відповідно до статті 8 Закону № 3674-VI та статті 82 ЦПК єдиною підставою для відстрочення або розстрочення сплати судового збору є врахування судом майнового стану сторони, тобто фізичної або юридичної особи (наприклад, довідка про доходи, про склад сім`ї, про наявність на утриманні непрацездатних членів сім`ї, банківські документи про відсутність на рахунку коштів, довідка податкового органу про перелік розрахункових та інших рахунків тощо).

Клопотання про відстрочення або розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати може бути викладене в заяві чи скарзі, які подаються до суду, або окремим документом. Особа, яка заявляє відповідне клопотання, згідно зі статтею 12 ЦПК повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі.

Проте, на підтвердження перерахування на користь дружини на утримання трьох неповнолітніх дітей аліментів в розмірі 50% від пенсії, яку особа отримує, ОСОБА_1 не надано жодного доказу, в тому числі свідоцтв про народження дітей.

Крім того, посилання ОСОБА_1 на чисельні понесені судові витрати під час захисту своїх інтересів в судах не підтверджені ним документально.

У зв`язку з тим, що з матеріалів справи не зрозуміло в якому провадженні має розглядатись вищевказана заява, а ОСОБА_1 надав суду заяву про звільнення його від сплати судового збору саме за заподання заяви про встановлення юридичного факту нещасного випадку на виробництві, суд зауважує, що ОСОБА_1 слід визначитись за правилами якого провадження має роглядатись дана заява, а відповідно і звільнений він має бути від сплати судового збору за подання заяви про встановлення юридичного факту чи позовної заяви.

У зв`язку з тим, що клопотання про відстрочення сплати судового збору та наявність скрутного майнового стану позивачем доказами не підтверджено, суд вважає, що таке клопотання до задоволення не підлягає.

Згідно ч. 1 ст. 3, ч. 1 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», судовий збір справляється за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством та у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Згідно ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», ставка судового збору за подання до суду фізичною особою позовної заяви немайнового характеру становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, тобто 908,00 грн.

У свою чергу, ставка судового збору за подання до суду фізичною особою заяви у справах окремого провадження становить 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, тобто 454,00 грн.

З урахуванням вищенаведеного, суд вважає, що позовну заяву слід залишити без руху, та надати позивачу термін для усунення вказаних в ухвалі недоліків шляхом сплати судового збору в розмірі, визначеному в залежності від виду провадження, в якому особа звертається до суду (позовне чи окреме), та який має бути сплачений за такими реквізитами:

Отримувач коштів: Донецьке ГУК/Добропiльс. МТГ/22030101

Код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37967785

Банк отримувача: Казначейство України (ел. адм. подат.)

Код банку отримувача (МФО): 899998

Рахунок отримувача: UA858999980313191206000005652

Код класифікації доходів бюджету: 22030101

При заповненні платіжного документу необхідно вказати наступне:

*101; «судовий збір» за позовом _ (ПІБ позивача).

Добропільський міськрайонний суд Донецької області.

Та відповідно, на підтвердження сплати судового збору надати до суду квитанцію про його сплату.

Відповідно до ч. 1 ст. 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 175 і 177 цього Кодексу, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що заяву необхідно залишити без руху, надавши строк для усунення недоліків.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 175, 177, 185 ЦПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Заяву ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «ДТЕК «Добропіллявугілля» про встановлення юридичного факту - залишити без руху і надати заявнику термін для усунення недоліків, вказаних в ухвалі, який не може перевищувати десяти днів з дня отримання ним ухвали.

Повідомити заявника про необхідність усунення недоліків вказаних в ухвалі та роз`яснити, що у разі не виправлення недоліків у вказаний термін заява вважатиметься не поданою та буде йому повернута.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Добропільського міськрайонного суду

Донецької області Л.С. Мацишин

26.02.2021