Ухвала суду № 95206948, 01.03.2021, Черкаський окружний адміністративний суд

УХВАЛА

01 березня 2021 року Справа № 701/1419/19

м. Черкаси

Черкаський окружний адміністративний суд у складі: судді - Трофімової Л.В., розглянувши у письмовому провадженні у приміщенні суду заяву ОСОБА_1 про відвід судді у адміністративній справі № 701/1419/19

за позовом ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 )

до Головного інспектора будівельного нагляду інспекційного відділу Управління державної архітектурно-будівельної інспекції у Черкаській області Сетракова Сергія Івановича (вул. Незалежності, 1/2, м. Умань, Черкаська область, 20301), Державної архітектурно-будівельної інспекції України (бул. Лесі Українки, 26, м. Київ, 01133, ідентифікаційний код юридичної особи в ЄДРПОУ 37471912)

третя особа на стороні позивача: ОСОБА_3 ( АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 )

третя особа на стороні відповідача: Іваньківський сільський голова Поліщук Леся Миколаївна ( АДРЕСА_3 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 )

про визнання протиправними та скасування рішень, прийняв ухвалу.

31.10.2019 ОСОБА_2 , звернувшись до Маньківського районного суду з адміністративним позовом до Державної архітектурно-будівельної інспекції України, Управління державної архітектурно-будівельної інспекції у Черкаській області, просила визнати протиправними та скасувати: акт про недопущення посадових осіб органу державного архітектурно-будівельного контролю на об`єкт будівництва, підприємства будівельної галузі для виконання покладених функцій від 07.10.2019; припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил від 07.10.2019 №85; протокол про адміністративне правопорушення від 07.10.2019 №94; постанову у справі про адміністративне правопорушення від 17.10.2019 №70.

Рішенням Маньківського районного суду Черкаської області від 07.08.2020 у задоволенні позову відмовлено. Апеляційну скаргу ОСОБА_4 .Бартосік Шостий апеляційний адміністративний суд задовольнив частково. Рішення Маньківського районного суду Черкаської області від 07.08.2020 скасовано. Справу за позовом ОСОБА_5 до Управління державної архітектурно-будівельної інспекції у Черкаській області, Державної архітектурно-будівельної інспекції України, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору – ОСОБА_6 , Сільський голова Іваньківської ОТГ Поліщук Леся Миколаївна, про оскарження індивідуального акту суб`єкта владних повноважень направлено до Черкаського окружного адміністративного суду на розгляд за встановленою підсудністю.

16.11.2020 за результатами автоматизованого розподілу судової справи між суддями справу передано судді ОСОБА_7 .

У зв`язку з тим, що позовну заяву було подано без дотримання вимог ст. 160, ст.161 Кодексу адміністративного судочинства України, ухвалами Черкаського окружного адміністративного суду від 20.11.2020, 03.12.2020, 22.12.2020 позовну заяву залишено без руху та встановлено строк для усунення недоліків.

03.12.2020, 17.12.2020, 04.01.2021 до суду надійшли документи у порядку усунення недоліків – позовна заява у новій редакції. Відповідно до редакції позовної заяви від 02.01.2021 (надійшла до суду 04.01.2021) позивач просить:

визнати протиправним та скасувати рішення Головного інспектора будівельного нагляду інспекційного відділу Управління державної архітектурно-будівельної інспекції у Черкаській області С.І. Сертакова від 17.10.2019 № 70 у справі про адміністративне правопорушення;

визнати протиправним та скасувати рішення Головного інспектора будівельного нагляду інспекційного відділу Управління державної архітектурно-будівельної інспекції у Черкаській області С.І. Сертакова від 07.10.2019;

визнати протиправними дії та стягнути з належного відповідача кошти на відшкодування моральної шкоди, заподіяної позивачу.

Ухвалою від 05.01.2021 відкрито загальне провадження у справі, призначено підготовче судове засідання на 21.01.2021. Ухвалою від 21.01.2021 залучено до участі співвідповідача, відкладено підготовче судове засідання до 03.02.2021, зобов`язано позивача протягом двох днів з моменту прийняття даної ухвали направити залученому відповідачу – Державній архітектурно-будівельній інспекції України копію позовної заяви з додатками, заявами, клопотаннями, розрахунками. Ухвалою від 03.02.2021 оголошено перерву у підготовчому засіданні до 25.02.2021. Позивачка та третя особа на стороні позивача – ОСОБА_3 у судове засідання не прибули, причин неявки суду не повідомили, про дату, час та місце підготовчого судового засідання повідомлені належним чином. Ухвалою від 25.02.2021 закрито підготовче провадження у справі, справу призначено до розгляду по суті на 16.03.2021.

01.03.2021 до Черкаського окружного адміністративного суду засобами електронного зв`язку надійшла заява третьої особи на стороні позивача – ОСОБА_3 про відвід судді у справі № 701/1419/19 (підписана електронно-цифровим підписом).

У обґрунтування підстав для відводу позивачем зазначено, що ухвала від 25.02.2021 про закриття провадження у справі та призначення справи до розгляду по суті прийнята без участі позивачки та третьої особи на стороні позивачки. Третя особа – ОСОБА_3 зазначає, що суддею порушено право позивачки та третьої особи на участь у підготовчому судовому засіданні і не відкладено на іншу дату, незважаючи на виключно технічну причину відсутності позивачки та третьої особи через не забезпечення можливості проведення відеоконференції Маньківським районним судом. Заявник зазначає, що залишились невиконаними ряд завдань, встановлених статтями 173 та 180 Кодексу адміністративного судочинства України. У заяві зазначено, що третя особа вважає незаконним залучення до розгляду справи співвідповідачів, позаяк у позивачки відсутні претензії до залученого співвідповідача. У заяві зазначено, що викладені обставини викликають сумнів у об`єктивності судді.

Вирішуючи подану заяву, суд зазначає про таке.

Згідно частини 1 статті 7 Кодексу адміністративного судочинства України суд вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Відповідно до частин 1, 2 статті 39 Кодексу адміністративного судочинства України за наявності підстав, зазначених у статтях 36-37 цього Кодексу, суддя зобов`язаний заявити самовідвід. За цими самими підставами може бути заявлено відвід судді учасниками справи.

Частиною 1 статті 36 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суддя не може брати участі в розгляді адміністративної справи і належить відводу (самовідводу): якщо він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав правничу допомогу стороні чи іншим учасникам справи в цій чи іншій справі; якщо він прямо чи опосередковано заінтересований в результаті розгляду справи; якщо він є членом сім`ї або близьким родичем сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу; за наявності інших обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об`єктивності судді; у разі порушення порядку визначення судді для розгляду справи, встановленого статтею 31 цього Кодексу. Згідно частини 2 статті 36 Кодексу адміністративного судочинства України суддя належить відводу (самовідводу) також за наявності обставин, встановлених статтею 37 цього Кодексу (недопустимість повторної участі судді в розгляді адміністративної справи). До складу суду не можуть входити особи, які є членами сім`ї, родичами між собою чи родичами подружжя (частина 3 статті 36 Кодексу адміністративного судочинства України).

Відповідно до частини 4 статті 36 Кодексу адміністративного судочинства України незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.

Суд зазначає, що у заяві про відвід від 28.02.2021 (надійшла до суду 01.03.2021) не зазначено пункту, частини статті 36 Кодексу адміністративного судочинства України, як обґрунтованої підстави чи сумніву для відводу судді.

Частиною 3 статті 39 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що відвід (самовідвід) повинен бути вмотивованим і заявленим протягом десяти днів з дня отримання учасником справи ухвали про відкриття провадження у справі, але не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається за правилами спрощеного позовного провадження.

Згідно частини 3 статті 40 Кодексу адміністративного судочинства України питання про відвід судді вирішується судом, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість. Частиною 4 статті 40 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу і заява про такий відвід надійшла до суду за три робочі дні (або раніше) до наступного засідання, вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною 1 статті 31 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід.

Заявлений відвід вирішується у порядку, визначеному статтею 40 Кодексу адміністративного судочинства України. Відповідно до частини 8 статті 40 Кодексу адміністративного судочинства України суддя, якому передано на вирішення заяву про відвід, вирішує питання про відвід у порядку письмового провадження. За ініціативою суду питання про відвід може вирішуватися у судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неявка учасників справи у судове засідання, в якому вирішується питання про відвід, не перешкоджає розгляду судом питання про відвід. Відповідно до пункту 11 статті 40 Кодексу адміністративного судочинства України питання про відвід вирішується невідкладно. Вирішення питання про відвід суддею, який не входить до складу суду, здійснюється протягом двох робочих днів, але не пізніше призначеного засідання у справі.

Позивачем не конкретизовано, яка саме обставина, визначена якою саме частиною (пунктом) статті 36 Кодексу адміністративного судочинства України, на його думку, свідчить про наявність законних підстав для відводу.

Суддя Л.В. Трофімова не брала участь у даній справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання, не надавала правничу допомогу стороні чи іншим учасникам справи у цій чи іншій справі; не заінтересована прямо чи опосередковано у результаті розгляду справи; не є членом сім`ї або близьким родичем сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі.

Відповідно до пункту 4 частини 1 статті 36 Кодексу адміністративного судочинства України суддя не може брати участі в розгляді адміністративної справи і належить відводу (самовідводу) за наявності інших обставин, що викликають сумнів у неупередженості або об`єктивності судді, однак конкретного і вичерпного переліку цих підстав не передбачено. Особа, яка заявляє відвід судді, має навести конкретні обставини, що можуть викликати сумнів у неупередженості. Для того, що би ці обставини можливо було покласти в основу заяви про відвід, вони повинні бути доведеними.

Суд зазначає, що відповідно до частини 3 статті 173 Кодексу адміністративного судочинства України підготовче провадження починається відкриттям провадження у справі і закінчується закриттям підготовчого засідання.

Частиною 2 статті 183 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що за результатами підготовчого засідання суд постановляє ухвалу, зокрема, про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті.

Згідно з частиною 5 статті 243 Кодексу адміністративного судочинства України визначений перелік ухвал, що викладаються окремим документом, серед яких ухвала з питань закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті, не міститься. Окремим документом можуть викладатися також ухвали з інших питань, що вирішуються під час судового розгляду. Частиною другою статті 230 Кодексу адміністративного судочинства України передбачені відомості, що зазначаються у протоколі судового засідання, зокрема ухвали суду, постановлені в судовому засіданні, не виходячи до нарадчої кімнати. У підготовчому засіданні 25.02.2021 суд ухвалив закінчити підготовче провадження та призначити справу до розгляду по суті, про що секретарем зроблено відповідний запис у протоколі судового засідання (а.с.264 т.2), копію ухвали направлено учасникам справи (а.с.268 т.2).

Про відкладення розгляду справи або оголошення перерви в судовому засіданні варто зазначити таке. Відповідно до частин другої, п`ятої та шостої статті 223 Кодексу адміністративного судочинства України якщо спір, розгляд якого по суті розпочато, не може бути вирішено в даному судовому засіданні, судом може бути оголошено перерву в межах встановлених цим Кодексом строків розгляду справи, тривалість якої визначається відповідно до обставин, що її викликали, з наступною вказівкою про це в рішенні або ухвалі. Згідно із частиною 4 статті 173 Кодексу адміністративного судочинства України підготовче провадження має бути проведене протягом шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі. У виняткових випадках для належної підготовки справи для розгляду по суті цей строк може бути продовжений не більше ніж на тридцять днів за клопотанням однієї із сторін або з ініціативи суду.

Європейський суд з прав людини зазначає, що розумність тривалості судового провадження необхідно оцінювати у світлі обставин конкретної справи, враховуючи критерії, вироблені судом. Такими критеріями є: 1) складність справи, тобто, обставини і факти, що ґрунтуються на праві (законі) і тягнуть певні юридичні наслідки; 2) поведінка заявника; 3) поведінка державних органів; 4) перевантаження судової системи; 5) значущість для заявника питання, яке знаходиться на розгляді суду, або особливе становище сторони у процесі (рішення у справах Baraona проти Португалії, 08.07.1987, № 10092/82; Buchholz проти Німеччини, 06.05.1981 № 7759/77; «Бочан проти України від 03.05.2007, N 7577/02)

Провадження у справі відкрито 05.01.2021 (а.с.139 т.1). Відповідно до частин першої та другої статті 193 Кодексу адміністративного судочинства України суд має розпочати розгляд справи по суті не пізніше ніж через шістдесят днів з дня відкриття провадження у справі, а у випадку продовження строку підготовчого провадження - не пізніше наступного дня з дня закінчення такого строку. Суд розглядає справу по суті протягом тридцяти днів з дня початку розгляду справи по суті.

Відповідно до частини 1 статті 181 Кодексу адміністративного судочинства України підготовче засідання проводиться за правилами, встановленими главою 6 розділу II цього Кодексу, з урахуванням особливостей підготовчого засідання, встановлених цією главою.

Згідно з частиною 3 статті 205 Кодексу адміністративного судочинства України якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.

У підготовче засідання 25.02.2021, що призначене у режимі відеоконференції, проведення якої доручено Маньківському районному суду, позивач і третя особа – ОСОБА_3 особа не з`явились, причин неявки суду не повідомили, клопотання про відкладення підготовчого засідання не подали, про дату, час та місце підготовчого судового засідання повідомлена належним чином (а.с.213, 226 т.1).

Оцінюючи твердження заявника – третьої особи на стороні позивача – батька позивачки про неявку у зв`язку з незабезпеченням можливості проведення відеоконференції Маньківським районним судом, суд зазначає, що 25.02.2021 підготовче судове засідання проведено у режимі відеоконференції – о 10 год 24 хв працівник Маньківського районного суду Горухін С.П. доповів про неявку ОСОБА_2 та ОСОБА_3 (а.с.264 т.2). Позивачем та третьою особою не було повідомлено про причини неявки до 25.02.2021.

Європейський суд з прав людини зазначає, що наявність безсторонності відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод повинна визначатися за суб`єктивним та об`єктивним критеріями. Відповідно до суб`єктивного критерію беруться до уваги особисті переконання та поведінка окремого судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у даній справі. Відповідно до об`єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд як такий та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності. Стосовно суб`єктивного критерію, особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів протилежного. Стосовно об`єктивного критерію, то це означає, що при вирішенні того, чи є у цій справі обґрунтовані причини побоюватися, що певний суддя був небезсторонній, позиція заінтересованої особи є важливою, але не вирішальною. Вирішальним же є те, чи можна вважати такі побоювання об`єктивно обґрунтованими (рішення у справах: Biluha проти України від 09.11.2006, №33949/02; Fey проти Австрії, від 24.02.1993, №255; Wettstein проти Швейцарії, №33958/96).

Вирішення питань про застосування чинного процесуального законодавства є правом і відповідними обов`язками судді у провадженні якого знаходиться справа. Результат вирішення процедурних питань не може свідчити про упереджене ставлення судді відповідно до позивача чи відповідача, інших учасників судового процесу, позаяк наявність чи відсутність підстав для відводу судді не може ставиться у залежність від результату застосування судом норм чинного законодавства.

Суд зазначає, що не є підставами для відводу судді заяви, що містять лише припущення про існування відповідних обставин, не підтверджених належними і допустимими доказами, обставини, пов`язані з прийняттям суддею процесуальних рішень, задля забезпечення ефективного захисту прав/інтересів про які просить позивач. Пунктом 1.5 Європейської хартії «Про статус суддів» (10.07.1998) зазначено, що суддя зобов`язаний підтримувати високий рівень компетентності, необхідний для вирішення справ у кожному конкретному випадку, позаяк від рішення судді залежать гарантії та права особи.

Відповідно до пункту 59 Висновку Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи з питання «Правосуддя та суспільство» зазначено, що юридичні поняття та норми можуть бути вичерпно пояснені цитуванням законодавства або судових рішень.

Відповідно до пункту 10 постанови Пленуму Верховного Суду України від 13.06.2007 «Про незалежність судової влади» процесуальні дії судді, законність і обґрунтованість рішень суду можуть бути предметом розгляду лише у апеляційному та касаційному порядку, визначеному процесуальним законом, відповідно, незгода сторони з винесеним суддею судовим рішенням, а так само прийняття суддею процесуальних рішень, розгляд суддею клопотань сторін у справі, не може бути підставою для відводу судді, а має наслідком реалізації права сторони на апеляційне та касаційне оскарження судового рішення.

У висновку №3 Консультативної ради європейських суддів щодо принципів та правил, що регулюють професійну поведінку суддів, зокрема з питання етики та безсторонності зазначено, що за загальним принципом повинні персонально бути повністю звільненими судді від відповідальності щодо претензій, що пред`являються їм у зв`язку із здійсненням ними функцій. Судові помилки щодо юрисдикції чи процедури судового розгляду у визначенні чи застосуванні закону, повинні вирішуватися у апеляційному порядку.

У визначенні наявності у відповідній справі законних підстав сумніватися в безсторонності судді позиція особи заявника має важливе, але не вирішальне значення. Вирішальне значення матиме можливість вважати сумніви об`єктивно обґрунтованими.

Заявником у заяві від 28.02.2021 (надійшла до суду 01.03.2021) не обґрунтовано фактів та обставин у контексті небезсторонності чи упередженості суду та не надано доказів на їх підтвердження щодо наявності у судді у справі № 701/1719/19 прямого та/або опосередкованого інтересу та наявності інших обставин, що викликають сумнів у неупередженості або об`єктивності судді у результаті розгляду справи № 701/1719/19.

Заява не містить тверджень щодо обставин, що за об`єктивними критеріями виключали би участь судді у розгляді цієї справи відповідно до статті 36 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суд зазначає, що підстави для відводу судді можуть бути оціночною категорією, що з одного боку дає змогу реалізувати конституційну засаду незалежного розгляду справи суддею, а з іншого боку, є можливістю для зловживань з боку недобросовісних учасників як механізм безпідставного затягування строків розгляду справи, впливу на суддю.

Заява про відвід від 28.02.2021 (надійшла до суду 01.03.2021) фактично мотивована незгодою позивача з процесуальними рішеннями (ухвалою про залучення належного співвідповідача від 21.01.2021 та про закриття підготовчого провадження та призначення справи до розгляду по суті від 25.02.2021) і не містить очевидних ознак та доказів, що би підтверджували пряму чи опосередковану заінтересованість судді у результаті розгляду даної справи або наявність обставин, що викликають сумнів у неупередженості або об`єктивності судді під час розгляду даної справи за наявності недоброчесної і недобросовісної поведінки позивача у невизначенні розміру відшкодування моральної шкоди з наданням доказів на підтвердження обставин (04.02.2021 позивачем подано клопотання про вирішення ціни позову у порядку прийняття додаткового рішення за заявою позивачки, яку ОСОБА_5 подасть відповідно до частини 2 статті 252 Кодексу адміністративного судочинства України після задоволення позовних вимог а.с.217-218 т.2, проте позивачем не надано доказів сплати судового збору за позовну вимогу майнового характеру). В ухвалі про відкриття провадження у справі від 05.01.2021 щодо судового збору зазначено: відстрочити ОСОБА_2 сплату судового збору до ухвалення рішення у справі № 701/1419/19 (у новій редакції позовної заяви сформовано позовну вимогу щодо стягнення коштів, проте не зазначено суми, що належить до стягнення, не зазначено, яка саме шкода належить відшкодуванню (моральна чи матеріальна) та не надано позивачем розрахунок шкоди, не зазначено якими саме протиправними діями якої саме особи (юридичної/фізичної) завдано відповідну шкоду – про що зазначено в ухвалі про залишення позовної заяви без руху від 22.12.2020).

Дослідивши подану заяву, оцінивши наведені у ній доводи, суд дійшов висновку, що у заяві викладено необґрунтоване і нерозсудливе припущення, що не свідчать про: існування об`єктивно обґрунтованих обставин, що викликають сумнів у неупередженості або об`єктивності судді; порушення порядку визначення судді для розгляду справи, встановленого статтею 31 Кодексу адміністративного судочинства України; наявність обставин, встановлених статтею 37 Кодексу адміністративного судочинства України, у зв`язку з чим, суд дійшов висновку, що заяву про відвід судді належить визнати необґрунтованою.

Згідно частини 12 статті 40 Кодексу адміністративного судочинства України за результатами вирішення заяви про відвід суд постановляє ухвалу.

Керуючись статтями 2, 6-16, 19, 36, 39, 40, 59, 160, 161, 169, 241, 242, 243, 248, 256, 294 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

Визнати необґрунтованою заяву третьої особи на стороні позивача – ОСОБА_3 про відвід судді у адміністративній справі №701/1719/19 за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Головного інспектора будівельного нагляду інспекційного відділу Управління державної архітектурно-будівельної інспекції у Черкаській області Сетракова Сергія Івановича, Державної архітектурно-будівельної інспекції України, третя особа на стороні позивача: ОСОБА_3 , третя особа на стороні відповідача: Іваньківський сільський голова Поліщук Леся Миколаївна про визнання протиправними та скасування рішень.

Заяву третьої особи на стороні позивача – ОСОБА_3 від 28.02.2021 (надійшла до Черкаського окружного адміністративного суду 01.03.2021 вх № 6558/21) про відвід судді у адміністративній справі №701/1719/19, передати для визначення судді, який буде здійснювати її вирішення, у порядку, визначеному частиною 1 статті 31 Кодексу адміністративного судочинства України.

Копію ухвали надіслати позивачу.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею і окремо не оскаржується.

Заперечення на ухвалу може бути включено до апеляційної скарги на рішення суду.

Суддя Л.В. Трофімова