Ухвала суду № 9520299, 09.02.2010, Харківський апеляційний адміністративний суд

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

61064, м.Харків, вул.Володарського, 46 (1 корпус)

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 лютого 2010 р.Справа № 2-а-4870/08/2070

Колегія суддів у складі:

Головуючий суддя Філатов Ю.М.,

Суддя Водолажська Н.С., Суддя Гуцал М.І.

при секретарі Чміленко Н.С.

за участю:

представника позивача Смолянінов А.П.

представника відповідача Журков В.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Приватного сільськогосподарського підприємства «Перше Травня»на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 09.07.2009 року по справі № 2-а-4870/08/2070

за позовом Приватного сільськогосподарського підприємства «Перше Травня»

до Красноградської МДПІ у Харківській області

про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення,-

ВСТАНОВИЛА:

Позивач, ПСП „Перше Травня", звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом, в якому просив визнати недійсними податкове повідомлення-рішення Красноградської МДПІ у Харківській області № 002141500/0 від 25.10.2007 р. про визначення податкового зобов'язання по ПДВ в сумі 21234,0 грн.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 09.07.09 р. по справі № 2-а-4870/08/2070 було відмовлено у задоволенні позовних вимог.

Позивач не погодився з судовим рішенням і подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Харківського окружного адміністративного суду від 09.07.09 р. по справі № 2-а-4870/08/2070 та прийняти нове рішення про задоволення позовних вимог, посилаючись на те, що суд не вірно застосував норми податкового законодавства, дав неправильну оцінку фактичним обставинам та діям відповідача при проведенні перевірки, що обумовило прийняття незаконного судового рішення.

Відповідач письмові заперечення на апеляційну скаргу не подав, але представник відповідача в судовому засіданні проти доводів апелянт заперечував та просив залишити постанову суду без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши постанову суду, дослідивши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню за наступних підстав.

Судом першої інстанції було встановлено, що підставою для прийняття оскарженого податкового повідомлення-рішення є акт № 24/1500/00706266 від 24.10.07 р. документальної невиїзної (камеральної) перевірки податкової декларації з ПДВ, поданої позивачем за вересень 2007 р., та розрахунку коригування сум ПДВ до податкової декларації з ПДВ. При проведенні даної перевірки були виявлені розбіжності між задекларованою сумою ПДВ та встановленою перевіряючими на 21234,0 грн., що свідчило про заниження податкового зобовязання по ПДВ на цю суму.

За даними відповідача, виявлені розбіжності повязані з тим, що при заповненні податкової декларації по ПДВ до податкового кредиту (рядок 16) податкової декларації платником згідно розрахунку коригування включена сума ПДВ 20002,0 грн. по податковій накладній № 94 від 30.05.07 р., отриманій позивачем від КП "Слобода" Союзу інвалідів України (код - 30250012), тоді як ДПІ у Київському районі м. Харкова актом анулювання свідоцтва про реєстрацію платника ПДВ № 221/15-221 від 29.09.06 р. було анульовано свідоцтво платника ПДВ згідно з п. 9.8«г»ст. 9 Закону України "Про ПДВ" (ненадання декларацій протягом дванадцяти послідовних місяців).

Крім того, судом першої інстанції було встановлено, що 13.11.06 р. КП «Слобода»Союзу інвалідів України визнано банкрутом та відкрито ліквідаційну процедуру.

Формування податкового кредиту з урахуванням вказаної податкової накладної призвело, враховуючи податкові зобов'язання, визначені у рядку 9 в сумі 1232,0 грн., до заниження суми ПДВ, що підлягає сплаті до бюджету, на 21234,0 грн.

Також перевіряючими були виявлена методологічна помилка, допущена платником в частині заповнення коригування платежів з урахуванням положень про вексельну форму відстрочення сплати ПДВ при імпорті товарів (рядок 19.1), оскільки даних операцій платник не здійснював, чим були порушені вимоги ст. 7 Закону України "Про ПДВ".

Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції вказав на те, що згідно п. 2.1 ст. 2 Закону „Про ПДВ" платником податку є будь-яка особа, яка: здійснює або планує здійснювати господарську діяльність та реєструється за своїм добровільним рішенням як платник цього податку; підлягає обов'язковій реєстрації як платник цього податку; імпортує товари (супутні послуги) в обсягах, що підлягають оподаткуванню цим податком згідно з нормами цієї статті. Відповідно п. 7.2.4 ст. 7 Закону України „Про ПДВ" право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку у порядку, передбаченому ст. 9 цього Закону. Відповідно до п. 9.4, п. 9.5, п. 9.6, п. 9.8 ст. 9 вказаного Закону реєстрація діє до дати її анулювання.

Згідно Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом ДПА України № 165 від 30.05.97 р., податкову накладну складає особа, яка зареєстрована як платник податку в податковому органі і якій присвоєно індивідуальний податковий номер платника ПДВ. Податкова накладна вважається недійсною у разі її заповнення іншою особою, ніж вказаною у п. 2 даного Порядку. Таким чином, з дня анулювання реєстрації платника ПДВ, тобто з 29.09.06 р., КП «Слобода»Союзу інвалідів України не мало права на складання податкових накладних, оскільки не було платником значеного податку в розумінні Закону України „Про ПДВ".

За таких обставин, суд першої інстанції зробив висновок, що у позивача не було підстав для віднесення до податкового кредиту ПДВ, так як податкова накладна складається тільки платниками ПДВ, яким контрагент позивача - КП «Слобода»Союзу організацій інвалідів України на час укладання господарських операцій не було, оскільки відповідно до Закону України «Про ПДВ»відсутність у продавця статусу платника ПДВ позбавляє його права видавати податкові накладні, а вже видані податкові накладні набувають статусу фіктивних і позбавляють покупця права на податковий кредит.

В якості доводу щодо наявності у позивача можливості упевнитися щодо статусу свого контрагента на час виконання господарських зобовязань суд першої інстанції послався на Положення про реєстрацію платників податку на додану вартість, затвердженого наказом ДПА України № 79 від 01.03.00 р., п. 13 Перехідних положень Закону України "Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2005 рік»та деяких інших законодавчих актів України", який набрав чинності 31.03.05 р.

В апеляційній скарзі апелянт наполягає на фактичному отриманні від продавця товару, а тому вважає правомірним віднесення до податкового кредиту визначену в ній суму податку.

Проте колегія суддів вважає необхідним відмітити, що до матеріалів справи надана копія ухвали Господарського суду Харківської області від 15.08.07 р. по справі № Б-31/83-06 про затвердження ліквідаційного звіту та ліквідаційного балансу, в якій вказано, що постановою Господарського суду Харківської області від 13.11.06 р. КП «Слобода» Союзу організацій інвалідів України було визнане банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру, яка мала виконуватися до 13.05.07 р. В наданій до матеріалів справи копії ухвали Господарського суду Харківської області від 25.10.06 р. вказано, що справа про банкрутство КП «Слобода»Союзу організацій інвалідів України була порушена за заявою ДПІ Київського району м. Харкова в порядку ст. 52 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом».

Слід відмітити, що вказана норма передбачає, що у разі, якщо громадянин-підприємець - боржник або керівні органи боржника - юридичної особи відсутні за її місцезнаходженням, або у разі ненадання боржником протягом року до органів державної податкової служби згідно із законодавством податкових декларацій, документів бухгалтерської звітності, а також за наявності інших ознак, що свідчать про відсутність підприємницької діяльності боржника, заява про порушення справи про банкрутство відсутнього боржника може бути подана кредитором незалежно від розміру його вимог до боржника та строку виконання зобов'язань.

З урахуванням наведених документів та положень ст. 52 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом»слід зробити висновок про те, що станом на 26.10.06 р. КП «Слобода»Союзу організацій інвалідів України за юридичною адресою не знаходилося, про результатами господарської діяльності не звітувало, тобто підприємницьку діяльність не здійснювало.

Позивачем до матеріалів справи наданий договір б/н від 30.05.07 р., укладений ним з КП «Слобода»Союзу організацій інвалідів України, предметом якого є ячмінь, кількість та ціна якого повинна визначатися у накладних. Крім того, в договорі узгоджено, що оплата здійснюється в готівковій та безготівковій формах, сільгосппродукцією, в термін до 01.09.07 р. або ячмінь у кількості 114,300 т підлягає поверненню.

Але на час укладання цього договору КП «Слобода»Союзу організацій інвалідів України було визнано банкрутом, що відповідно положенням ст. 23 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом»передбачає, що з дня прийняття господарським судом постанови про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури підприємницька діяльність банкрута завершується закінченням технологічного циклу з виготовлення продукції у разі можливості її продажу; укладення угод, пов'язаних з відчуженням майна банкрута чи передачею його майна третім особам, допускається в порядку, передбаченому цим розділом; припиняються повноваження органів управління банкрута щодо управління банкрутом та розпорядження його майном, якщо цього не було зроблено раніше, керівник банкрута звільняється з роботи у зв'язку з банкрутством підприємства, про що робиться запис у його трудовій книжці, а також припиняються повноваження власника (власників) майна банкрута, якщо цього не було зроблено раніше.

Таким чином, на момент укладання договору гр. ОСОБА_3 вже не мав повноважень діяти від імені підприємства КП «Слобода»Союзу організацій інвалідів України.

Також позивачем надана копія довіреності, виписаної КП «Слобода»Союзу організацій інвалідів України на імя ОСОБА_4, дійсна до 07.09.07 р., якій доручалося отримати від КП «Слобода»Союзу організацій інвалідів України цінності за ПСП „Перше Травня". Оскільки такий порядок отримання товарів (сам у себе) чинне законодавство не передбачає, то колегія суддів вказаний документ в якості доказу не приймає.

Слід відмітити, що з початку ліквідаційної процедури в межах справи про банкрутство КП «Слобода»Союзу організацій інвалідів України за період 13.11.06 р. по 15.08.07 р. ліквідатором не було виявлено майна, яке могло бути включене у ліквідну масу, що свідчить про те, що у цього підприємства не було ячменю, який був предметом поставки і вказаний в податковій накладній № 94 від 30.05.07 р.

Враховуючи вищенаведені обставини, колегія суддів дійшла до висновку про те, що при укладанні договору та оформленні по ньому документів сторони за договором не мали наміру настання правових наслідків, що обумовлені ним, що є порушенням п. 5 ст. 203 ЦК України, що в свою чергу свідчить про недійсність правочину в розумінні ст. 215 ЦК України з наслідками, передбаченими ст. 216 ЦК України.

Зважаючи на вищенаведені обставини, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції і враховуючи те, що постанова Харківського окружного адміністративного суду від 09.07.09 р. по справі № 2-а-4870/08/2070 була прийнята у відповідності до норм чинного матеріального права та з дотриманням приписів процесуальних норм, підстав для її скасування не виявлено.

Керуючись ст. ст. 160, 165, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 209, 254 КАС України колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу Приватного сільськогосподарського підприємства «Перше Травня»на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 09.07.2009 року по справі № 2-а-4870/08/2070 - залишити без задоволення.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 09.07.2009 року по справі № 2-а-4870/08/2070 за позовом Приватного сільськогосподарського підприємства «Перше Травня»до Красноградської МДПІ у Харківській області про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили негайно з моменту її проголошення і може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України шляхом подання касаційної скарги протягом місяця з моменту виготовлення повного тексту.

Головуючий Ю.М. Філатов

Судді Н.С. Водолажська

М.І. Гуцал

Повний текст ухвали виготовлений 15.02.2010 р.