Ухвала суду № 9519040, 08.02.2010, Харківський апеляційний адміністративний суд

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

61064, м.Харків, вул.Володарського, 46 (1 корпус)

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 лютого 2010 р.Справа № 10/112-08/5018

Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Кононенко З.О.

Суддів: Донець Л.О. , Калиновського В.А.

за участю секретаря судового засідання Лаби О. П.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Кременчуцької обєднаної державної податкової інспекції в Полтавській області на постанову Господарського суду Полтавської областi від 28.05.2009р. по справі№10/112-08/5018

за позовом Відкритого акціонерного товариства "Глобинський елеватор хлібопродуктів" <Список ><Текст >

до Кременчуцької обєднаної державної податкової інспекції в Полтавській області <Текст ><3 особи ><3 особа ><за участю ><Текст >

про скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИЛА:

Відрите акціонерне товариство „Глобинський елеватор хлібопродуктів” (далі - позивач) звернувся до суду з позовом до Кременчуцької обєднаної державної податкової інспекції у Полтавській області (далі відповідач ),в якому просить, після уточнення позовних вимог, скасувати податкове повідомлення - рішення відповідача №0000222301/0/1355 від 21.06.20007 року в частині нарахування податку на додану вартість в сумі 1 770829 грн. і штрафу в сумі 885415 грн.; скасувати податкове повідомлення-рішення відповідача №0000222301/1/2063 від 07.09.2007 року в частині нарахування податку на додану вартість в сумі 1 770829 грн. і штрафу в сумі 885415грн.; скасувати податкове повідомлення-рішення відповідача №0000222301/2\26287 від 19.11.2007 року в частині нарахування податку на додану вартість в сумі 1770829 грн. і штрафу в сумі 885415 грн.

Постановою Господарського суду Полтавської області від 28.05.2009 року позовні вимоги було задоволено.

Скасовані податкові повідомлення-рішення відповідача від 21.06.2007 року №0000222301/0/1355, від 07.09.2007 року №0000222301/1/2063, від 19.11.2007 року №0000222301/2/2628 в частині визначення позивачу податкового зобовязання з податку на додану вартість в загальній сумі 2656244,00 грн., з яких основній платіж 1770829,00 грн. та штрафна (фінансова) санкція 885415,00 грн.

Відповідач, не погодившись з постановою суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій просить суд постанову Господарського суду Полтавської області від 28 травня 2009 року скасувати, ухвалити нове рішення, яким в задоволені позову відмовити.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги відповідач посилається на прийняття оскаржуваної постанови з порушенням вимог чинного законодавства, а саме: ст.ст.4,5 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств” від 28.12.1994 року №334/94-ВР (далі Закон №334), ч.1 ст.11 Закону України „Про державну податкову службу в Україні”, наказу Державної митної служби України „Про затвердження Інструкції про порядок заповнення вантажної митної декларації” від 24.09.1997 року №443/2247, Закону України „Про податок на додану вартість”, що призвело до неправильного вирішення справи.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши, в межах апеляційної скарги постанову суду першої інстанції та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції, що працівники відповідача здійснили виїзну планову перевірку позивача з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2006 року по 31.12.2006 року, про був складений акт від 08.06.2007 року №341/23-210/00955667.

Порушення зазначене в акті складає у порушені, зокрема, ст.6 Закону України „Про податок на додану вартість” внаслідок неправомірного застосування „0” ставки податку на додану вартість при експорті товарів, чим занижено податок на додану вартість за квітень 2006 року на 959345,00 грн., за листопад 2006 року на 234569,00 грн. та за грудень 2006 року на 576915,00 грн.

За підсумками перевірки було ухвалено податкове повідомлення-рішення від 21.06.2007 року № 0000222301/0/1355, яким позивачу визначено податкове зобовязання з податку на додану вартість в загальній сумі 2658635,00 грн., з яких основний платіж 1772423,00 грн. штрафна (фінансова ) санкція 886212,00 грн.

За результатами адміністративного оскарження були ухвалені податкові повідомлення - рішення від 07.09.2007 року № 0000222301/1/2063, 19.11.2007 року № 0000222301/2/2628.

Задовольняючи позов суд першої інстанції виходив із положень ст.6 Закону України „Про податок на додану вартість", яка обумовлює застосування нульової ставки по податку на додану вартість при оподаткуванні вказаних вище операцій з вивезенням за межі території України товару.

Позивач довів факт вивезення (експортування) за межі митної території України товарів належно засвідченими митними вантажними деклараціями.

Крім цього, в ході судового засідання були підтвердженні відомості про контрагентів позивача-іноземних підприємств.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції, виходячи з наступного.

У відповідності до пп.6.2.1п.6.2 ст.6 Закону України „Про податок на додану вартість” під час експорту товарів та супутніх експорту послуг ставка податку складає „0”процентів до бази оподаткування.

Товари вважають вивезеними (експортованими) платником податку за межі митної території України в разі, якщо їх вивезення (експортування) засвідчене належно оформленою митною вантажною декларацією.

Підпункт 3.1.3 п.3.1 ст.3 Закону України „Про податок на додану вартість” обєктом оподаткування є операції з вивозу платником товарів за межі митної території.

Як свідчать матеріали справи, у своїй господарській діяльності позивач 19.01.2006 року та 21.09.2006 року уклав з ТОВ „Кернел - Трейд” договір комісії № ЗЄЛ-МК, та № 3ЄЛ-МК про продаж олії соняшникової нерафінованої.

Відповідно до умов наведених угод ТОВ „Кернел Трейд” взяло на себе зобовязання за дорученням позивача та в його інтересах здійснити продаж олії соняшникової нерафінованої на умовах експорту за межі митної території України третім особам.

Передача товару та подальша реалізація була зафіксована актами приймання-передачі продукції від 21.02.2006 року, 23.02.2006 року, 28.02.2006 року, 04.03.2006 року, 05.03.2006 року, 10.03.2006 року, 13.03.2006 року, 14.03.2006року; та вантажно - митними деклараціями № 500040000/6/009315 від 29.03.2006року; № 500040000/6/011717 від 18.04.2006 року, та № 500040000/6/ 011718 від 18.04.2006 року.

Крім цього, актами приймання - передачі продукції від 17.11.2006 року, 08.12.2006 року, 10.12.2006 року,11.12.2006 року,15.12.2006року,16.12.2006року; та вантажно-митними деклараціями

№ 511000104/7/000366 від 28.02.2007року; № 500040000/6/054972 від 25.12.2006року,

№ 500040000/6/051890 від 12.12.2006року та № 500040000/6/047638 від 22.11.2006року.

Олію соняшникову за контрактом комісії від 19.01.2006 року було реалізовано на підставі контракту № 038/08-127 від 24.01.2006 року в кількості 2467720 кг по ціні 450 доларів США за 1 тону на загальну суму 1110478,50 доларів США ; за контрактом комісії від 21.09.2006 року було реалізовано за контрактом № 038/08/1-32 від 17.10.2006 року в кількості 1021026,89 доларів США в кількості 2 025847 кг по ціні 504 доларів США за 1 тону.

Одержувачами олії стали компанія „Lanen S.A.” (Панама), та фірма „Inerco UK LLP ( Great Britain).

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що надані до суду вантажно-митні декларації відповідають Положенню про вантажну митну декларацію, яке затверджене постановою Кабінету Міністрів України від 09.06.1997 року №574; Інструкції про порядок заповнення вантажної митної декларації, затвердженої наказом Державної митної служби України від 9 липня 1997 року №307.

Доводи апеляційної скарги про недостовірність інформації у графі вантажної митної декларації про одержувача спростовуються слідуючими матеріалами справи, а саме: листом від 17.03.2009 року директора компанії „Lanen S.A.” (Панама), де є посилання на юридичну адресу компанії, та копії установчих та дозвільних документів, відповіді Укрбюро Інтерполу, який засвідчується знаходження компанії за даною адресою.

Стосовно фірми „Inerco UK LLP ( Great Britain), то колегія суддів оцінює надані докази відповідачем про недостовірність місцезнаходження її та здійснення господарської діяльності, а саме: неофіційний переклад листа Королівської податкової та митної служби Сполученого Королівства Великобританії і Північної Ірландії від 04.02.2009 року № CEI/F85628/TAW за правилами статті 86 КАС України, яка каже, що суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний звязок доказів у їх сукупності.

Крім цього, відповідно до частини2 статті 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності субєкта владних повноважень обовязок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Дії посадових осіб, які заповнювали вантажно-митну декларацію були перевірені правоохоронними органами.

Ухвалена постанова Соснівського районного суду м. Черкаси від 31.03.2008 року про закриття справи про порушення митних правил генеральним директором ТОВ „Кернел Трейд” Литвинським К. Г. за відсутністю в його діях складу правопорушення, передбаченого ст. 352 МК України.

Таким чином колегія суддів дійшла до висновку про необґрунтованість доводів апелянта.

Щодо посилань відповідача про збитковість зазначених господарських операцій, то колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до п.1.32ст.1 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств” господарська діяльність як будь-яка діяльність особи, направлена на отримання доходів в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, у разі коли безпосередня участь такої особи в організації такої діяльності є регулярною, постійною та суттєвою.

Зазначені господарські операції не носили систематичний характер, тому не можуть вважатися збитковими.

Критерії правомірності рішень субєктів владних повноважень визначені у частині 3 статті 2 КАС України.

Так, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності субєктів владних повноважень адміністративні суду перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між-будь якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно. тобто протягом розумного строку.

Оскаржувані рішення не відповідають наведеним критеріям, тому підлягають визнанню протиправними та скасуванню.

Відповідно до ст. 195 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції може вийти за межі доводів апеляційної скарги в разі встановлення під час апеляційного провадження порушень, допущених судом першої інстанції, які призвели до неправильного вирішення справи.

На підставі п.1 ч.1 ст. 198 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду без змін.

Керуючись ст. 160, 167, 195, 196, <198/199 >, 200, 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Кременчуцької обєднаної державної податкової інспекції в Полтавській області залишити без задоволення.

Постанову Господарського суду Полтавської областi від 28.05.2009р. по справі№10/112-08/5018 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом місяця з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя<підпис >Кононенко З.О.

Судді<підпис >

<підпис >Донець Л.О. Калиновський В.А. <Список ><Текст > Повний текст ухвали виготовлений 12.02.2010 р.