ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ
РІШЕННЯ
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
"22" квітня 2010 р. Справа № 06/358
Господарський суд Черкаської області в складі: головуючого судді Анісімова І.А., при секретарі судового засідання Мараксіній О.І.
у відкритому судовому засіданні в приміщенні господарського суду за адресою: м. Черкаси, бульвар Шевченка,307
за участю представників сторін
від позивача: Шамов А.В. –за довіреністю,
від відповідача: не з’явився,
розглядає справу:
за позовом приватного підприємства "Хліб-Черкаси К"
до відкритого акціонерного товариства "Черкаський хлібокомбінат"
про стягнення 587 419 грн. 00 коп.
ВСТАНОВИВ:
Заявлено вимогу про стягнення –587419 грн. 00 коп., у тому числі: 478744 грн. 07 коп. боргу у вигляді неоплаченого відповідачем вартості отриманого у позивача товару, 58406 грн. 77 коп. пені за прострочення платежу, 11968 грн. 60 коп. 3% річних, 38299 грн. 52 коп. інфляційні нарахування.
При подачі позовної заяви позивачем допущена арифметична помилка у вступній частині позовної заяви, фактична сума позову становить 587418 грн. 96 коп.
Обґрунтовуючи свої позовні вимоги позивач посилається на те, що згідно з укладеним договором поставки № 11 від 01.12.2008 відповідачу був поставлений товар на загальну суму 478744 грн. 07 коп. Відповідач свої зобов’язання по умовам договору не виконав.
14.05.2009 та 03.12.2009 відповідачу направлені претензії з вимогою оплатити отриману продукцію на суму 478744 грн. 07 коп. Вимоги залишені без задоволення. Стягнути з відповідача основний борг, пеню, інфляційні, річні на загальну суму 587418 грн. 96 коп.
Відповідач у запереченні від 24.03.2010 на позовну заяву відхилив позовні вимоги посилаючись на те, що позивачем не зазначено в позовній заяві про існування додаткової угоди від 06.03.2009 до договору № 11 від 01.12.2008.
Зазначеною додатковою угодою сторони по договору погодили доповнити договір п. 5.3 щодо права відповідача проводити розрахунки за поставлений товар шляхом передачі позивачу векселя на суму поставленого товару. Саме такий розрахунок був застосований відповідачем за поставлений товар по договору, що підтверджується актом прийоми-передачі векселів від 06.03.2009 на суму 8470200 грн. 00 коп.
У матеріалах справи відсутні докази як отримання товару нашим товариством, так і виставленням рахунків позивачем.
Позивачем не було виконано умов договору, щодо передачі товару та виставлення рахунків-фактур, що є підставою для відмови у задоволенні позову в повному обсязі.
Представник позивача в судовому засіданні позов підтримав повністю.
Заслухавши представника позивача, дослідивши усі обставини, перевіривши матеріали справи, суд прийшов до висновку, що позов підлягає до задоволення частково з наступних підстав.
01.12.2008 між позивачем та відповідачем був укладений договір № 11.
У відповідності з цим договором Постачальник (позивач) зобов’язується систематично постачати і передавати у власність згідно заявок визначених у договорі товар Покупцю (відповідачу), а Покупець зобов’язується приймати цей товар та своєчасно здійснювати його оплату на умовах даного договору.
Згідно п. 5.2 договору Покупець зобов’язаний на протязі 10 банківських днів після отримання товару оплатити його вартість на підставі виставленого рахунку. При цьому Постачальник зобов’язаний надати рахунок Покупцю не пізніше 3- днів з моменту отримання заявки на чергову партію товару.
Згідно п. 7.1 договору передача-приймання товару по кількості і якості (відповідно Інструкції п.7) проводиться на основі т/т документів, а також інших супровідних документів.
Згідно п. 9.3 договору за прострочення платежів згідно умов даного договору Покупець сплачує Постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення платежу.
До договору № 11 від 01.12.2008 відповідач надав доручення № 7 до 31.01.2009, № 16 до 28.02.2009, № 26 до 31.03.2009, № 27 до 20.04.2009 згідно з Інструкцією «Про порядок реєстрації виданих та використаних довіреностей на отримання цінностей»затвердженої Наказом Мінфіном України № 99 від 16.05.1996.
Згідно вказаних доручень ВАТ «Черкаський хлібокомбінат»доручає наступним довіреним особам право отримувати матеріальні цінності за накладними.
06.03.2009 між позивачем та відповідачем була укладена додаткова угода до договору № 11 від 01.12.2008.
Пунктом 1 додаткової угоди доповнений договір № 11 від 01.12.2008 п. 5.3 в наступній редакції:
- 5.3 Покупець має право проводити розрахунки за поставлений товар шляхом передачі Продавцю векселя на суму поставленого товару.
Відповідно до умов договору позивач виконав договір, передав товар, а відповідач отримав згідно видаткових накладних № ХК0000372 від 18.03.2009, № ХК 0000373 від 18.03.2009, № ХК 0000374 від 18.03.2009, № ХК 0000378 від 19.03.2009, № ХК 0000379 від 19.03.2009, № ХК 0000380 від 20.03.2009, № ХК 0000381 від 20.03.2009, № ХК 0000382 від 20.03.2009, № ХК 000383 від 20.03.2009, № ХК 0000385 від 20.03.2009, № ХК 0000386 від 20.03.2009, № ХК 0000402 від 24.03.2009, № ХК 0000401 від 24.03.2009, № ХК 0000403 від 24.03.2009, № ХК 0000404 від 24.03.2009, № ХК 0000405 від 24.03.2009, № ХК 0000409 від 25.03.2009, № ХК 0000410 від 25.03.2009, № ХК 0000411 від 25.03.2009, № ХК 0000412 від 25.03.2009, № ХК 0000414 від 25.03.2009, № ХК 0000425 від 27.03.2009, № ХК 0000426 від 27.03.2009, № ХК 0000439 від 31.03.2009, № ХК 0000440 від 31.03.2009, № ХК 0000441 від 01.04.2009, № ХК 0000442 від 01.04.2009, № ХК 0000443 від 01.04.2009, № ХК 0000465 від 08.04.2009, № ХК 0000474 від 10.04.2009 та рахунків-фактур на загальну суму 478744 грн. 07 коп. по дорученнях № 7 до 31.01.2009, № 16 до 28.02.2009, № 26 до 31.03.2009, № 27 до 20.04.2009.
14.05.2009 та 03.12.2009 відповідачу направлені претензії з вимогою оплатити отриману продукцію на суму 478744 грн. 07 коп. Вимоги залишені без задоволення.
Згідно розрахунку позивача борг становить за вищевказаними накладними –478744 грн. 07 коп. Про, що також свідчить акти звірки взаєморозрахунків підписаними обома сторонами та завіреними печатками станом на 31.03.2009 та 13.04.2009.
Факт отримання товару підтверджено видатковими накладними, рахунками-фактур, дорученнями та актами звірки взаєморозрахунків, наявним в матеріалах справи.
Згідно ст. 712 ЦК України, за договором поставки Продавець (Постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність зобов’язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність Покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов’язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використання, а Покупець зобов’язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
В силу ч.1 ст. 218 ГК України, підставою для застосування господарсько-правової відповідальності у вигляді застосування господарських санкцій є вчинене учасником господарських відносин правопорушення у сфері господарювання.
Згідно ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов’язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.
Відповідно до ст. 216 ГК України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених ГК України, іншими законами та договором.
Згідно ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший процент не встановлений договором або законом.
Правовий аналіз умов договору поставки свідчить про те, що відповідач порушив умови договору, не здійснив оплату отриманого товару, в строки встановлені п.5.2 договору.
Судом встановлено, що у якості доказу своєчасності пред’явлення вимоги на оплату товару, позивачем надані до матеріалів справи рахунки-фактури № ХК 0000372 від 18.03.2009, № ХК 0000373 від 18.03.2009, № ХК 0000374 від 18.03.2009, № ХК 0000378 від 19.03.2009, № ХК 0000379 від 19.03.2009, № ХК 0000380 від 20.03.2009, № ХК 0000381 від 20.03.2009, № ХК 0000382 від 20.03.2009, № ХК 000383 від 20.03.2009, № ХК 0000385 від 20.03.2009, № ХК 0000386 від 20.03.2009, № ХК 0000402 від 24.03.2009, № ХК 0000401 від 24.03.2009, № ХК 0000403 від 24.03.2009, № ХК 0000404 від 24.03.2009, № ХК 0000405 від 24.03.2009, № ХК 0000409 від 25.03.2009, № ХК 0000410 від 25.03.2009, № ХК 0000411 від 25.03.2009, № ХК 0000412 від 25.03.2009, № ХК 0000414 від 25.03.2009, № ХК 0000425 від 27.03.2009, № ХК 0000426 від 27.03.2009, № ХК 0000439 від 31.03.2009, № ХК 0000440 від 31.03.2009, № ХК 0000441 від 01.04.2009, № ХК 0000442 від 01.04.2009, № ХК 0000443 від 01.04.2009, № ХК 0000465 від 08.04.2009, № ХК 0000474 від 10.04.2009, які відповідають номеру видаткової накладної на підставі якої був переданий відповідачу товар та підпису особи яка їх виписала.
Рахунки-фактур були передані відповідачу разом з видатковими накладними на товар.
Позивач в якості доказів повторного направлення копій видаткових накладних та рахунків-фактур надав супровідний лист за вихідним номером № 0038 від 18.03.2010, витяг з книги вихідної кореспонденції та пояснення бухгалтера Ігнатьєва М.Ю. від 21.04.2010 та водія Рябоконь О.В. 21.04.2010.
У видаткових накладних по яких отриманий товар, в графі «прийняття товару»стоїть підпис особи та печатка ВАТ «Черкаський хлібокомбінат».
Законом України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»від 16.07.1999 № 996-ХІV (зі змінами та доповненнями) встановлено, що підставою для ведення бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Довіреність на одержання цінностей є первинним документом. Без неї не можуть бути виписані інші первинні документи, а саме: накладна-вимога, товарно-транспортна накладна, які є дозволом на здійснення господарської операції з відпуском цінностей .
За таких обставин, позивач на підставі договору № 11 від 01.12.2008, Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань“ від 22.11.1996 року та ст. 625 ЦК України, вправі вимагати стягнення з відповідача cуму основного боргу, пені, в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період за який стягується пеня, проценти річних та суму інфляційних нарахувань.
Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. З цією нормою кореспондуються і приписи ст. 193 ГК України, що визначають загальні умови виконання господарських зобов’язань.
У стягненні коштів за поставлений товар по накладних № ХК 0000379 від 19.03.2009 на суму 9850 грн. 00 коп., № ХК 0000411 від 25.03.2009 на суму 4925 грн. 00 коп., всього на суму 14775 грн. 00 коп. слід відмовити.
У видатковій накладній № ХК 000379 від 19.03.2009 в графі «отримувач товару»відсутній підпис особи, яка має право отримувати товар, а у видатковій накладній № ХК 0000411 від 25.03.2009 в графі «отримувач товару»відсутній підпис особи, яка має право отримувати товар та печатка відповідача.
Суд не погоджується з розрахунком позивача при нарахуванні пені, інфляційних, річних, оскільки пеня, річні, інфляційні розраховані з порушенням умов п. 5.3 договору. При розрахунку пені, річних, інфляційних позивач не врахував відстрочку 10 банківських днів після отримання товару.
Згідно розрахунку пеня становить 45493 грн. 39 коп., 3% річних становлять 9829 грн. 27 коп., інфляційні нарахування становлять 32818 грн. 78 коп. (система ЛІГА:ЗАКОН), з врахуванням 10 банківських днів.
Таким чином, вимоги позивача відповідають фактичним обставинам та матеріалам справи, тому підлягають задоволенню частково у сумі 552110 грн. 51 коп. (463969, 07 грн. борг + 45 493, 39 грн. пеня + 9829, 27 грн. річні + 32818, 78 грн. інфляційні). У задоволенні решти позовних вимог в сумі 35308 грн. 45 коп. (частини: боргу, пені, річних, інфляційні) слід відмовити.
Заперечення відповідача від 24.03.2010 судом не приймаються.
Пункт 5.3 договору визначає, що Покупець зобов’язаний на протязі 10 днів після отримання товару оплатити його вартість на підставі виставленого рахунку. Рахунки-фактури були передані відповідачу з видатковими накладними. В наданих позивачем до матеріалів справи рахунках-фактурах вказана така ж сама назва товару, кількість, ціна, сума, яка вказана у видаткових накладних. В договорі жодним чином не обумовлений порядок передачі рахунків-фактур.
Факт отримання товару по видаткових накладних (які додані до позовної заяви) підтверджено підписом довірених осіб та печаткою відповідача та актами звірки взаєморозрахунків станом на 31.03.2009 та 13.04.3009.
Доводи ВАТ «Черкаський хлібокомбінат»про те, що він розрахувався за отриманий товар по накладних (які додані до позовної заяви) суд вважає необґрунтованими, оскільки векселями № А 0000494, № А 0000495, № А 0000496, № А 0000497, № А 0000498, № А 0000499, № А 0000500, № А 1357552, № А 1357553, № А 1357554 на загальну суму 8470200 грн. 00 коп. була проведена оплата за поставлену продукцію клейковина пшенична, що підтверджується актом взаємозвірки станом на 31.03.2009, відомістю взаємних розрахунків по векселям станом на 21.04.2010 та поясненням бухгалтера Ігнатьева М.Ю. від 21.04.2010.
Таким чином, суд вважає встановлені обставини відповідають дійсності та підтверджуються достовірними доказами дослідженими в судовому засіданні.
Стаття 32 ГПК України встановлює, що доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких, господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін.
В статті 33 ГПК України зазначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.
Згідно ст. 34 ГК України, господарський суд приймає тільки ті документи, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Позивач довів наявність тих обставин на підставі яких він просить позов задовольнити.
Рішення прийнято на підставі тих документів, які є у справі.
За таких обставин, суд вважає позов доведеним, тому позовні вимоги слід задовольнити частково.
Судові витрати: витрати по сплаті держмита, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покласти на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
На підставі викладеного, керуючись ст.49, ст.82 ГПК України, суд, -
ВИРІШИВ:
Позов задовольнити частково.
Стягнути з відкритого акціонерного товариства "Черкаський хлібокомбінат" м. Черкаси, вул. Чигиринська, 7, код 05518948 на користь приватного підприємства "Хліб-Черкаси К" м. Черкаси, вул. Пацаєва,7, код 33684413 –463969 грн. 07 коп. боргу, 45493 грн. 39 коп. пені, 9829 грн. 27 коп. річні, 32818 грн. 78 коп. інфляційні, 5521 грн. 11 коп. витрат по сплаті держмита, 221 грн. 82 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
В задоволенні решти позовних вимог в сумі 35308 грн. 45 коп. (частини: боргу, пені, річних, інфляційних) відмовити.
Рішення може бути оскаржене до Київського міжобласного апеляційного господарського суду.
Суддя І.А.Анісімов
Рішення підписано 22.04.2010р.
Судове рішення № 9515763, Господарський суд Черкаської області було прийнято 22.04.2010. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти ключові дані про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити ключові дані.
Це рішення відноситься до справи № 06/358. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: